КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.05.2012 № 3/327 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тищенко О.В. суддів: Смірнової Л.Г. Чорної Л.В. за участю представників від позивача: Денисевич А.Р. – представник за довіреністю № 112 від 09.04.2012; від відповідача : не з'явилися; від третьої особи: не з'явилися; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Вікторія» на рішення Господарського суду м. Києва від 12.01.2012 року у справі № 3/327 (суддя Сівакова В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагроінвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Стоун» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватна агрофірма «Вікторія» про визнання недійсним результату аукціону з продажу арештованого майна, визнання недійсним правочину укладеного в результаті проведеного аукціону СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ: На розгляд господарського суду Вінницької області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагроінвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей Стоун” в особі Вінницької філії “Кей Стоун” про визнання недійсними результатів аукціону, який відбувся 07.09.2011 з продажу арештованого майна –млин “Харківчанка 3000 Плюс” та визнання недійсним договору купівлі-продажу млина “Харківчанка 3000 Плюс”, укладеного в результаті проведеного 07.09.2011 аукціону. Ухвалою Господарського суду Вінницької області № 4/126/2011/5003 від 16.11.2011 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватну агрофірму “Вікторія”. Ухвалою Господарського суду Вінницької області № 4/126/2011/5003 від 17.11.2011 замінено відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей Стоун” в особі Вінницької філії “Кей Стоун” на Товариство з обмеженою відповідальністю “Кей Стоун” та за встановленою підсудністю в порядку ст. 17 Господарського процесуального кодексу України справу № 4/126/2011/5003 надіслано до Господарського суду міста Києва. Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.01.2012 р. у справі № 3/327 позов задоволено частково. Визнано недійсними результати аукціону, який відбувся 07.09.2011 з продажу арештованого майна –млину “Харківчанка 3000 Плюс”, оформлених протоколом № VID010620-1480-05 від 07.09.2011. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кей Стоун” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Західагроінвест” 85 (вісімдесят п‘ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що не зважаючи на те, що прямим обов‘язком організатору аукціону (спеціалізованої організації) є забезпечення безперешкодного прийняття всіх заяв на участь в аукціоні, які в свою чергу мають бути занесені до книги реєстрації, проте відповідач перешкоджав та позбавив позивача можливості скористатись його правом на прийняття участі у аукціоні. (докази - складено два акти від 01.09.2011 та реєстр Вінницького ОВСЗ одержаний від позивача 01.09.2011, описи вкладення у пакет та касові чеки № 8175 і№ 8178 від 01.09.2011). Отже, вимоги про визнання недійсними результатів аукціону є обґрунтованими. Оскільки позивачем не подано договору купівлі-продажу млину “Харківчанка 3000 Плюс”, 2000 року випуску, укладеного в результаті проведеного аукціону 07.09.2011, а також не надано доказів його існування, що свідчить про відсутність договору купівлі-продажу, який необхідно вивчити на предмет відповідності законодавству, а тому провадження у справі в цій частині слід припинити за відсутністю предмету спору. Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, третя особа звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 12.01.2012 р. у справі №3/327 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що акти та поштові відправлення не є належним доказом перешкоджання відповідачем прийняття заяви позивача на участь в аукціоні. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2012 року апеляційну скаргу третьої особи прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.03.2012 року. Розпорядженням Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами №01-23/1/1 від 13.03.2012 року у зв'язку з виробничою необхідністю - зайнятістю судді Кропивної Л.В. при розгляді інших справ та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 3/327 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді – Тищенко О.В., суддів Чорної Л.В., Смірнової Л.Г. відповідно до приписів статті 46, 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 5 ст. 26 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі наказу Голови суду № 154к від 01.12.2010, у відповідності до п. 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, згідно рішення Зборів суддів Київського апеляційного господарського суду, оформленого протоколом від 12.09.2011. Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи, колегією суддів ухвалою від 14.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 11.04.2012 року. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 року розгляд справи відкладено на 25.04.2012 року у зв'язку з неявкою представників відповідача. В судовому засіданні 25.04.2012 року представниками позивача та третьої особи подано клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги, яке колегією суддів задоволено. Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 25.04.2012 року розгляд справи відкладено на 16.05.2012 року. Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів третьої особи, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 12.01.2012 р. у справі № 3/327 . Про судове засідання 16.05.2012 представники відповідача та третьої особи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, проте представники останніх не з'явилися, причини неявки суд не повідомили. Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії”(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain”) від 07.07.1989). Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Вікторія» у відсутності представників відповідача та третьої особи. Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі. Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 01.06.2011 між Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області (Відділ) та Вінницькою філією “Кей Стоун”(Спеціалізована організація) укладено договір № VID010620 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна. Відповідно до п. 1.1. договору предметом договору є здійснення сторонами дій, пов‘язаних з виконанням вимог умов Генерального договору про реалізацію арештованого рухомого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень № 6 від 14.01.2011 (далі - Генеральний договір) з надання послуг по реалізації арештованого рухомого майна, шляхом його продажу на аукціоні, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб). Згідно п. 1.2. договору за цим договором Відділ передає Спеціалізованій організації рухоме майно арештоване державним виконавцем (далі-майно), а Спеціалізована організація надає послуги по організації і проведенню аукціону з реалізації майна у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, іншими Законами України, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999, зареєстрованим в Мін‘юсті України 19.07.1999 за № 480/3773 (із змінами і доповненнями), та іншими нормативно - правовими актами України. Пункт 1.3. договору містить перелік майна що передається на аукціон, яке було арештовано при примусовому виконанні виконавчого документа (зведеного виконавчого провадження) № 2/5(ЗВП № 20467612), до якого зокрема входить млин “Харківчанка 3000 Плюс”, 2000 року випуску, початковою ціною 377 340,00 грн. без ПДВ. Відповідно до п. 2.4.1. договору при реалізації своїх прав та виконанні своїх обов‘язків, що випливають з цього договору обов‘язком Спеціалізованої організації є дотримання вимог чинного законодавства України та умов цього договору. Матеріали справи не містять доказів розміщення оголошення, проте позивач не заперечує, що оголошення розміщено у відповідності до п. 3.6. Порядку. Як зазначає позивач у позовній заяві та відповідач у відзиві в оголошенні було вказано кінцевий термін реєстрації для участі в аукціоні 02.09.2011. Позивачем на рахунок відповідача перераховано гарантійний внесок в розмірі 20 546,16 грн., що підтверджується платіжним доручення № 13 від 31.08.2011 року. Позивач виявивши бажання прийняти участь у аукціоні з продажу млину “Харківчанка 3000 Плюс”, 2000 року випуску підготував відповідну заяву від 01.09.2011 з необхідним пакетом документів та направив свого представника до відповідача з метою подати вказану заяву. Позивачу у прийнятті заяви було відмовлено, про що позивачем складено два акти від 01.09.2011, в яких зазначено наступне Представник позивача прибув за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 4-Б м. Вінниця до філії “Кей Стоун” для подачі заяви та необхідних документів на участь в аукціоні, який відбудеться 07.09.2011 о 10-00 год. при кінцевому терміні реєстрації заявників до 02.09.2011 до 17-00 год. Однак, працівники підприємства філії “Кей Стоун” відмовились належним чином (шляхом відповідної реєстрації) прийняти заяву на участь в аукціоні з необхідними документами та відмовились підписати відмову від прийняття документів. В даних актах зазначено, що вони складені в приміщення філії “Кей Стоун”. Зазначені акти позивача від 01.09.2011 підписано не лише представником позивача, а й не зацікавленими особами, зокрема громадянами України Тодчук А.О., Побережнюк А.О. із зазначенням паспортних даних цих осіб та представником ТОВ “ТДТ-Автопром”(з відбитком печатки вказаної юридичної особи). В зв‘язку з тим, що позивачем реалізувати своє право подати відповідну заяву на участь в аукціоні відповідачу безпосереднього виявилось неможливим, позивач вирішив скористатись послугами Державного підприємства спеціального зв‘язку Вінницького обласного вузлу спеціального зв‘язку для здійснення доставки та вручення відправлення кур‘єром. Кур‘єрською службою на адресу відповідача було надіслано заяву позивача про участь у аукціоні, що підтверджується реєстром Вінницького ОВСЗ від 01.09.2011 року, описами вкладення та касовими чеками № 8175 і № 8178 від 01.09.2011 року. Вручення пакету позивача кур‘єрською службою відповідачу також не виявилось можливим. На запит позивача адресований Вінницькому обласному вузлу спеціального зв‘язку щодо надання інформації про неможливість вручення відправлення від 01.09.2011 на адресу Філії “Кей Стоун”м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4-Б, Вінницький обласний вузол спеціального зв‘язку надав відповідь за 03/11-403 від 07.09.2011, в якому повідомлялось наступне Пакет, що підлягав врученню 01.09.2011, було надано в доставку 01.09.2011 негайно після прийому пакета (14 год. 00 хв.). О 15 год. 00 хв. фельд‘єгер Гулєвич A.B. доставив пакет адресату за вказаною адресою. В офісі знаходилася секретарка, яка відмовилася приймати пакет мотивуючи тим, що у неї немає печатки. Фельд‘єгер запропонував секретарю (яка не назвала своє прізвище) прийняти пакет із зазначенням документу, що посвідчує особу та посади. Секретар відмовилася це зробити, посилаючись на відсутність директора. Фельд‘єгер залишив їй повідомлення та попередив, що даний пакет можна отримати до 19 год. в спецзв‘язку. За вказівкою начальника цеху даний пакет було надано в доставку повторно, в цей же день о 17 год., але офіс було закрито і двері ніхто не відкрив. 02.09.2011 пакет було привезено на адресу одержувача, але офіс було закрито і на стукіт та оклики фельд‘єгера ніхто не відповідав. Після вихідних днів, 05.09.2011 пакет знову було надано в доставку та врученні директору фірми Гуцолу о 09 год. 30 хв. під підпис та печатку філії “Кей Стоун Вінниця”. 07.09.2011 Філією “Кей Стоун” було проведено аукціон (прилюдні торги) з продажу млину “Харківчанка 3000 Плюс”, 2000 року випуску. За результатами прилюдних торгів з продажу вищезазначеного майна переможцем було визначено ПАФ “Вікторія”. Результати вищезазначених прилюдних торгів були оформлені протоколом № VID010620-1480-05 від 07.09.2011. Позивач зазначає, що відповідач перешкоджав та позбавив останнього можливості скористатись правом на прийняття участі у аукціоні, аукціон було проведено з порушенням норм чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивач просить визнати недійсними результат аукціону, який відбувся 07.09.2011 з продажу арештованого майна –млин “Харківчанка 3000 Плюс” та визнати недійсним договору купівлі-продажу млина “Харківчанка 3000 Плюс”, укладений в результаті проведеного 07.09.2011 аукціону. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав. Згідно п. 1 ст. 62 Закону України “Про виконавче провадження” реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Пунктом 2 статті 62 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах). Наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 затверджено Порядок реалізації арештованого майна (далі - Порядок). Згідно п. 1.2. Порядку реалізація арештованого майна здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу на аукціоні. Порядок містить визначення таких термінів Спеціалізована організація –суб‘єкт господарювання, який здійснює реалізацію майна шляхом проведення аукціону. Організатор аукціону - спеціалізована організація незалежно від форм власності, з якою укладений договір на реалізацію майна. Відповідно до п. 3.1. Порядку орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота. Згідно п. 3.5. Порядку організатор аукціону визначає дату і час проведення аукціону. Відповідно до п. 3.6. Порядку організатор аукціону не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення аукціону розміщує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за № 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про майно, що реалізується. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації. Зміст інформаційного повідомлення повинен містити: а) найменування, опис і характеристику майна; б) місцезнаходження майна; в) стартову ціну; г) строки сплати та суму гарантійного внеску учасника аукціону, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати; ґ) порядок та строки розрахунку за придбане на аукціоні майно, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів; д) дату, час та місце ознайомлення з майном; е) дату, час та місце проведення аукціону; є) реквізити спеціалізованої організації, яка проводить аукціон; ж) кінцевий термін реєстрації для участі в аукціоні. Інформація може містити інші відомості, потрібні для проведення аукціону. Згідно п. 3.7. Порядку з моменту інформаційного повідомлення про проведення аукціону організатор аукціону дає змогу попередньо ознайомитися з аукціонним майном усім фізичним і юридичним особам, які бажають брати участь в аукціоні. Покупець (фізична або юридична особа), який виявив бажання взяти участь в аукціоні, повинен сплатити гарантійний внесок (п. 3.8. Порядку). Відповідно до п. 3.9. Порядку для участі в аукціоні покупець подає організатору аукціону: заяву на участь в аукціоні (додаток 3), копію документа, що підтверджує сплату гарантійного внеску. При цьому організатор аукціону зобов‘язаний забезпечити безперешкодне прийняття всіх заяв на участь в аукціоні, а також забезпечити вільний доступ покупців до місця проведення аукціону. Відомості про учасників аукціону мають бути занесені до книги реєстрації (п. 3.10. Порядку). Матеріали справи свідчать, що не зважаючи на те, що прямим обов‘язком організатору аукціону (спеціалізованої організації) є забезпечення безперешкодного прийняття всіх заяв на участь в аукціоні, які в свою чергу мають бути занесені до книги реєстрації, відповідач перешкоджав та позбавив позивача можливості скористатись його правом на прийняття участі у аукціоні. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що під час процедури підготовки до аукціону (прилюдних торгів) були допущенні порушення з боку організатора аукціону. Таким чином, вимоги позивача про визнання недійсними результатів аукціону, який відбувся 07.09.2011 з продажу арештованого майна –млину “Харківчанка 3000 Плюс”, оформлених протоколом № VID010620-1480-05 від 07.09.2011 є обґрунтованими, а отже правомірно задоволені судом першої інстанції. Щодо вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу млина “Харківчанка 3000 Плюс”, укладеного в результаті проведеного 07.09.2011 аукціону, колегія суддів зазначає наступне. Згідно положень Порядку під час проведення прилюдних торгів ліцитатор та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця аукціону та ціну продажу майна. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця торгів та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та переможцем аукціону, який одержав право на придбання об‘єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно та оформлення органом виконавчої служби відповідного акта. При цьому, оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено. Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов‘язками наділені обидві сторони договору. У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203); - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203);. - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203); - правочин має вчинятись у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203) - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203). - правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. (ч. 6 ст. 203). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України). Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки позивачем не подано договору купівлі-продажу млину “Харківчанка 3000 Плюс”, 2000 року випуску, укладеного в результаті проведеного аукціону 07.09.2011, а також не надано доказів його існування, що свідчить про відсутність договору купівлі-продажу, який необхідно вивчити на предмет відповідності законодавству, то необхідно припинити провадження у справі в цій частині за відсутністю предмету спору. Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається. Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на третю особу(апелянта). Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Вікторія» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 12.01.2012 року по справі №3/327 залишити без змін. Матеріали справи № 3/327 повернути до Господарського суду м. Києва. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття. Головуючий суддя Тищенко О.В. Судді Смірнова Л.Г. Чорна Л.В.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2012 |
Оприлюднено | 16.09.2015 |
Номер документу | 50085147 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Тищенко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні