Постанова

від 01.10.2009 по справі 36/74

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/74

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.10.2009 р.                                                                                    справа №36/74

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів:при секретарі:  Денисенко К.С.

за участю представників сторін:

від позивача:Попова Ю.Г. - по довір. №01-026-29 від 02.01.09р.,

від відповідача:не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого  акціонерного  товариства "Алчевський металургійний комбінат" м. Алчевськ Луганської області

на рішення господарського суду

Донецької області

від28.04.2009 року

по справі№36/74

за позовомВідкритого  акціонерного  товариства "Алчевський металургійний комбінат" м. Алчевськ Луганської області

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сіверський доломіт" м. Сіверськ  Донецької області

предмет спорустягнення з відповідача суми передоплати за доломіт обпалений у  розмірі 50  000грн.  

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат»            м. Алчевськ Луганської області (далі по тексту –ВАТ «Алчевський металургійний комбінат») звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіверський доломіт»м. Сіверськ Донецької області (далі по тексту –ТОВ «Сіверський доломіт») про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 50 000грн. на підставі ст. 1212 Цивільного Кодексу України (згідно заяви про уточнення позовних вимог від 28.04.09р.).

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.04.09р. у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що положення ст. 1212 Цивільного Кодексу України, на підставі якої позивач просить суд стягнути з відповідача 50 000грн. застосовуються в разі, якщо особа, яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно). Судом встановлено, що відповідач отримав грошові кошти в сумі 50 000грн. від позивача саме на підставі договору №015/14 від 17.12.07р., що підтверджується доказами матеріалів справи.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку, що посилання позивача на те, що грошові кошти в сумі 50 000грн. були перераховані відповідачу помилково та безпідставно не відповідають фактичним обставинами справи та позивачем не доведені, у зв'язку з чим позивачу відмовлено у задоволенні позову.

ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 28.04.09р. по справі №36/74 скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Зокрема скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд дійшов невірного висновку про недоведеність вимог позивача.

Заявник вважає, що суд першої інстанції не у повному обсязі з'ясував всі обставини справи, та безпідставно визнав недоведеним позивачем факту направлення відповідачу листа №03-015-5047 від 27.08.08р. про відмову від продукції за договором №015/14 від 17.12.07р.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, у судове засідання 05.10.09р. не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове  повідомлення з відміткою про  отримання 13.08.09р. поштового   відправлення  з відповідною ухвалою суду, яке  знаходиться у матеріалах справи. Про наявність поважних причин  неявки  у судове засідання апеляційної інстанції уповноваженого  представника відповідач суд не повідомив, своїми  правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Враховуючи те, що закінчується строк розгляду апеляційної скарги встановлений ст. 102 Господарського процесуального кодексу України та те, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 11.08.09р. явка сторін не була визнана обов'язковою, апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального  кодексу України, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»за відсутністю представника відповідача за наявними  у справі доказами.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України  здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника скаржника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції  встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.07р. сторони уклали договір №015/14, згідно якого відповідач зобов'язався продати протягом 2008 року, а відповідач оплатити на умовах даного договору доломіт металургійний, асортимент, кількість та якість якого передбачені у додатках до договору.

Додатком №1 до договору сторони визначили, що відповідач зобов'язується поставити позивачу доломіт металургійний ДСТУ 322-14-005-97, марки ДОМ-1, ДОМ-2, за ціною 819грн. за 1тн. метричну, та ДОМ-3 за ціною 780грн. за 1 тону метричну, у період з січня по грудень 2008 року.

15.04.08р. сторони уклали додаткову угоду №4 до договору, з протоколом розбіжностей до неї, згідно якої позивач зобов'язується здійснити передоплату за доломіт з 1 по 5 число місяця –40% передоплати, з 10 по 15 число місяця 30% передоплати, з 20 по 25 число місяця –30% передоплати.

Позивач, як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі посилається на те, що він листом №03-015-5047 від 27.08.08р. просив відповідача не планувати відвантаження товару вересні 2008р., у зв'язку зі зменшенням плану виробництва, але після цього він помилково 04.09.08р. перерахував відповідачу передоплату в сумі 50 000грн. Листом від 21.10.08р. №03-015-6021 та претензією №047/026-45 від 14.11.08р. позивач просив відповідача повернути помилково перераховані кошти в сумі 50 000грн., однак дані вимоги позивача відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Виходячи з цього позивач вважає, що він має право на стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 50 000грн., як безпідставно отриманих, на підставі ст. 1212 Цивільного Кодексу України.

Втім, судова колегія вважає даний довід скаржника необґрунтованим виходячи з наступного.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України передбачає, що особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне   набуття   або  збереження  майна  було  результатом  поведінки набувача майна,  потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування   майна   власником   із  чужого  незаконного володіння; 3) повернення виконаного  однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

          Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність таких умов: збільшення або зберігання майна однією стороною з одночасним зменшенням його в іншої сторони, та відсутність правової підстави для придбання.

          Відсутність правової підстави для придбання означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого без підстав, встановлених законом чи договором.

          Як було встановлено судом першої інстанції, в даному випадку відповідач отримав грошові кошти в сумі 50 000грн. від позивача на підставі саме договору №015/14 від 17.12.07р., що підтверджується банківською випискою від 04.09.08р. із вказанням  прямого призначення платежу: «П/о за доломіт согл.дог.№015/14 от 17.12.07р.»(мовою оригіналу).

Крім цього, судова колегія звертає увагу скаржника на те, що вищенаведена ст. 1212 Цивільного кодексу України вкрай широко визначає підстави виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Але це не означає, що у всіх випадках виникають зобов'язання передбачені даною статтею. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані  спеціальними інститутами цивільного права.

Як вбачається з укладеного між сторонами по справі договору №015/14 від 17.12.07р., він підпадає під регулювання глави 54 Цивільного кодексу України.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що в даному випадку правовідносини сторін по договору №015/14 від 17.12.07р. не підпадають під регулювання положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції безпідставно визнав недоведеним позивачем факту направлення відповідачу листа №03-015-5047 від 27.08.08р. про відмову від продукції у вересні за договором №015/14 від 17.12.07р. апеляційна інстанція вважає необґрунтованим виходячи з наступного.

Так, суд першої інстанції ухвалою від 25.03.09р. по справі №36/74 зобов'язав позивача надати докази направлення відмови від поставки продукції від 27.08.08р. №03-015-5047.

Втім, позивачем не було виконано вимог вищезазначеної ухвали суду першої інстанції, та не було надано і апеляційній інстанції доказів направлення даного листа відповідачу, та одержання його відповідачем.

Відповідно до норм ст. 33 Господарського кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення  від 28.04.09р. по справі №36/74 з'ясував всі обставини справи в їх сукупності, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновку суду.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення господарського суду Донецької області від 28.04.09р. по справі №36/74  підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну  скаргу Відкритого  акціонерного  товариства «Алчевський металургійний комбінат»м. Алчевськ Луганської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 28.04.09р. по справі №36/74 залишити без змін.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1.  у справу

          1. ДАГС

          1. господарському  суду