Постанова

від 05.10.2009 по справі 16/109-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/109-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2009 року                                    Справа №  16/109-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Павловського П.П.  

суддів   Чус О.В. (доповідач), Швеця В.В.,

при секретарі судового засідання  Резніченко С.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача :  Бродько А.І., довіреність № б/н  від 15.04.09 р.;

від третьої особи :  Задорожна О.В., довіреність № 4421  від 30.12.08 р.

Представники відповідача 1,2 у судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені  належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії "Центрально - міське відділення  Промінвестбанку в місті Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  30.06.09 року по справі № 16/109-09

за позовом:  Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії "Центрально - міське відділення  Промінвестбанку в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 

до  відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рассвет", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача-2: Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг",                  м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Третя особа: Управління комунальної власності міста Криворізької міської ради,                    м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 

про визнання недійсним договору від 11.07.1990р. №273/13 "О безвозмездной передаче нежилых объектов и автотранспорта"   в частині передачі нежитлових приміщень в будинках 6 і 8 по вул. Косіора м. Кривого Рогу.

ВСТАНОВИВ:

           В березні 2009 р. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) в особі філії "Центрально - міське відділення  Промінвестбанку в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області звернувся в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рассвет", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, Управління комунальної власності міста Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про визнання недійсним договору від 11.07.1990р. №273/13 "О безвозмездной передаче нежилых объектов и автотранспорта"   в частині передачі нежитлових приміщень в будинках 6 і 8 по вул. Косіора м. Кривого Рогу.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.09р. у справі 16/109-09 (суддя –Загинайко Т.В.) в задоволенні позову –відмовлено.

При винесені оскаржуваного рішення господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено належним чином доказів, на які він посилався як на підставу задоволення позовних вимог, до того ж позивачем пропущено строк позовної давності.

          Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, позивач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати, вважає його  винесеним з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права.

02.09.09р. позивач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з уточненою апеляційною скаргою, де просить рішення господарського суду скасувати, а апеляційну скаргу залишити без розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник третьої особи просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення господарського суду, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає зміні, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи 11.07.1990р. між Криворізьким металургійним комбінатом „Криворіжсталь” ім.В.І.Леніна та Виробничо-технічним кооперативом „Рассвет” було укладено договір №273/13 „О безвозмездной передаче нежилых объектов и автотранспорта”,

Пунктом 1 укладеного договору на виконання рішення виконкому Дзержинської районної ради народних депутатів від 21.09.1989р. №174/1, вирішено Криворізькому металургійному комбінату „Криворіжсталь” ім. В.І.Леніна передати, а Виробничо-технічному кооперативу „Расвет” прийняти на свій баланс наступні об'єкти: -

- приміщення під управління підприємства по   вул. Косіора, 8 у розмірі 224 мІ (пункт 1.1);

        -    нежиле приміщення розміром 18х14 по вул. Косіора,6 (пункт 1.2);

-    автомобіль КРАЗ бортовий –1 од. (пункт 1.3);

        -   автотрактор „Беларусь” –1 од. (пункт 1.4); - зварювальний агрегат „САК” –1 од. (пункт 1.5);

Згідно п. 2, 3 договору, відповідача-1 зобов”язанно прийняти на свій баланс перелічені об”єкти та узаконити їх як власність підприємства.

Актом приймання-передачі від 26.07.1990р. Виробничо-технічному кооперативу „Рассвет” було безоплатно передано об'єкти у м. Кривому Розі по вул. Косіора, 8 та по вул. Косіора,6.

Рішенням Виконкому Дзержинської районної ради народних депутатів м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.10.1994р. №352/2 „Про державну перереєстрацію Агропромислового об'єднання „Рассвет” у Товариство з обмеженою відповідальністю „Рассвет-ЛТД” Агропромислове об'єднання „Рассвет” перереєстровано у Товариство з обмеженою відповідальністю „Рассвет-ЛТД” за адресою: м. Кривий Ріг,  вул. Косіора,8;

Згідно нової редакції статуту від 24.04.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рассвет" є правонаступником ТОВ „Рассвет-ЛТД” (зареєстровано 13.10.1994р. рішенням Виконкому Дзержинської районної ради), Агропромислового об'єднання „Рассвет” (зареєстровано 25.12.1990р. рішенням Виконкому Дзержинської районної ради), виробничо-технічного кооперативу „Рассвет” (зареєстровано 21.09.1989р. рішенням Виконкому Дзержинської районної ради);

Як стверджує позивач в позовній заяві, згідно договору купівлі-продажу від 14.04.04р. він є власником приміщення загальною площею 100, 74 кв.м. за адресою: вул.. Косіора, 8 м. Кривий Ріг.

На підставі зазначеного позивач вважає, що укладенням спірного договору у частині передачі Виробничо-технічному кооперативу „Рассвет” об'єктів нерухомості по вул. Косіора, 6 та вул. Косіора, 8 у м. Кривому Розі були порушені його права.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

Як вірно встановив господарський суд, позивачем не було доведено належним чином факту порушення відповідачем-1 його прав та інтересів укладенням 11.07.1990р. Криворізьким металургійним комбінатом „Криворіжсталь” ім.В.І.Леніна та Виробничо-технічним кооперативом „Рассвет” договору №273/13 "О безвозмездной передаче нежилых объектов и автотранспорта";

Договір №273/13 „О безвозмездной передаче нежилых объектов и автотранспорта” було укладено 11.07.1990р., тобто до введення в дію Цивільного кодексу України,  у зв”язку з чим, вимога позивача щодо визнання  вказаного договору недійсним має вирішуватися у відповідності із Цивільним кодексом Української РСР (1963р.).

Статтею 48 Цивільного кодексу Української РСР (1963р.) передбачено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Згідно статей 94, 95 Цивільного кодексу УРСР, в редакції, яка діяла на той час, кооперативні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів; право розпорядження майном, що є власністю кооперативних організацій належить виключно самим власникам; власністю кооперативних організацій є засоби виробництва та інше майно, необхідне для їх здійснення статутних завдань;

Статтями 7, 17 Закону СРСР “Про кооперацію в СРСР”(діючого на той час),передбачено, що власністю кооперативу є засоби виробництва та інше майно, які належать йому і необхідні для здійснення статутних завдань; кооперативові можуть належати будинки, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, вироблена продукція, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей його діяльності; майно кооперативу формується за рахунок грошових і матеріальних внесків його членів, виробленої ним продукції, доходів, одержуваних від її реалізації та іншої діяльності, надходжень від продажу акцій, інших цінних паперів кооперативу і кредитів банку; у формуванні майна кооперативу можуть брати участь на договірних засадах шляхом грошових і матеріальних внесків державні, кооперативні та інші громадські підприємства (організації); господарсько-виробничі взаємовідносини кооперативу з державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами, і організаціями усі його господарські операції здійснюються тільки на договірних засадах; договір - єдиний правовий і економічний документ, який регулює всі зазначені господарсько-виробничі взаємовідносини кооперативу.

На підставі зазначеного колегія суддів погоджується з господарським судом щодо правомірності укладення позивачем договору № 273/13 “Про безоплатну передачу нежитлових об'єктів і автотранспорту” від 11.07.1990 р. з комбінатом та вважає зазначений договір, відповідним  вимогам чинного на той час законодавства;

Аналiз чинного на той час законодавства (Цивільного кодексу УРСР, Постанови Ради Мiнiстрiв Української РСР "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинкiв i споруд" вiд 28 квiтня 1980 року № 285, прийнятої на виконання Постанови Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 16 жовтня 1979 року № 940, якою було затверджено однойменне положення) свідчить про те, що держава та її повноважнi органи мали право передавати державне майно у власність недержавним (кооперативним і громадським) організаціям як за плату, так i безоплатно;

До того ж згідно статті 71 Цивільного кодексу України (в редакції 1963р.) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) , встановлюється в три роки, спірний договір було укладено 11.07.1990р., отже строк пред'явлення позову про визнання договору від 11.06.90р. № 273/13 сплинув 11.06.93, оскільки нормами ст..7 Цивільного кодексу України 1963 р. До даної категорії позовів встановлено трирічний строк позовної давності.

Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України (в редакції 1963р.) передбачено, що закінчення строку позовної давності є  підставою для відмови в позові.

З наведеного колегія суддів робить висновок, що позивачем не доведено належним чином доказів, як підстав задоволення вимог.

На підставі зазначеного, колегія суддів приходить висновку, що вимоги, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

           Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії "Центрально - міське відділення  Промінвестбанку в місті Кривий Ріг - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області 30.06.09 року по справі № 16/109-09  –залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      П.П.Павловський

Суддя                                                                                          О.В. Чус

Суддя                                                                                          В.В. Швець