Постанова

від 06.10.2009 по справі 32/385

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/385

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.10.2009                                                                                           № 32/385

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Шипка  В.В.

 суддів:            Євсікова О.О.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 Від Позивача          Торкай Л.М. дов. №19-09/61 від 21.08.2009 р.

Від Відповідача-1  Хованець С.В. дов. №2423/в-29 від 27.10.2008 р.

Від Відповідача-2  Богомаз А.К. №2049 від 29.12.2008 р.

Від Відповідача-3  Хованець С.В. дов. №46/в-33 від 11.01.2008 р.    

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Державний ощадний банк України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 02.07.2009

 у справі № 32/385 (суддя  

 за позовом                               ВАТ "Державний ощадний банк України"

 до                                                   Печерська районна у м. Києві державна адміністрація

                                                  Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради"

                                                  Печерська районна у м. Києві рада

 про                                                   визнання незаконними та скасування рішень від 04.06.2008 та від 30.07.2008 про відчуження комунального майна

ВСТАНОВИВ:

 Відкрите акціонерне товариство “Державний ощадний Банк України” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідачів про визнання незаконними та скасування рішення районної комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерського району м. Києва від 04.06.2008 та від 30.07.2008; спонукати Відповідача-2 продовжити дію договору оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Заньковецької, 8 на новий термін.

Рішенням господарського суду м. Києва від 02.07.2009р. по справі № 32/385 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ВАТ “Державний ощадний Банк України” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Вважає, що судом було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 03.09.2009 року у справі № 32/385 апеляційну скаргу прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 06.10.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували.

Київський апеляційний господарський суд відхиляє заявлене у судовому засіданні від 06.10.2009 року представником позивача письмове клопотання від 05.10.2009 року №19/2-02/4701 про витребування у Печерської районної у м. Києві ради всіх рішень районної комісії з питань користування та відчуження комунального майна, які стосуються приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Заньковецької, 8, починаючи з серпня 2008 р. з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Частиною 2 означеної статті встановлено, що сторона, прокурор, які порушують клопотання перед господарським судом про витребування доказів, повинні докладно зазначити, який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази. З тексту вищеозначеного клопотання позивача вбачається, що останнім не наведено переліку доказів (зазначення назви документу, дату та інші реквізити), які позивач просить згідно клопотання витребувати, що є порушенням ст. 38 ГПК України. При цьому, слід звернути увагу на те, що будь-які рішень районної комісії з питань користування та відчуження комунального майна, що стосуються приміщення, за адресою: м. Київ, вул.Заньковецької, 8 не стосуються питання продовження або не продовження договору оренди.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що між ВАТ “Державний ощадний Банк України” та Відповідачем-2 було укладено договір оренди нерухомого майна № 29/601 від 26.07.2007, строк дії якого скінчився 26.07.2008. Позивач стверджував, що ним за власні кошти виконаний капітальний ремонт цього приміщення, тому вважає, що в силу положень ст. 777 ЦК України йому належить переважне право на продовження строку дії зазначеного договору оренди на новий термін. Однак, на звернення Позивача від 27.06.2008 Відповідач-2 листом № 984 від 04.07.2008 повідомив, що рішенням районної комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерського району м. Києва від 04.06.2008 у продовженні строку дії договору оренди на зазначене вище приміщення відмовлено.

Місцевим судом відмовлено в позові. Рішення місцевого суду мотивоване тим, що оскільки строк дії Договору № 29/601 від 26.07.2007 закінчився, а Печерською районною у м. Києві радою не приймалось рішення про укладення повторного договору оренди з позивачем тому відсутні правові підстав для задоволення позовних вимог про спонукання Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської у місті Києві ради” продовжити дію договору оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Заньковецька, 8 на новий термін. В частині відмови в задоволенні позову щодо визнання незаконними та скасування рішення районної комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерського району м. Києва від 04.06.2008 р. та від 30.07.2008 р. місцевий суд зазначає, що вищезазначені рішення прийняті в межах повноважень Печерської районної в м. Києві ради та у відповідності ст. 73 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” та ЗУ “Про оренду державного та комунального майна”, при цьому за результатами розгляду справи факту невідповідності вимогам чинного законодавства не встановлено, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Між тим, апеляційний суд частково погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, однак вважає, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права враховуючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та зазначалось раніше 26.07.2007 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарська Печерського району м. Києва “Печерськжитло” та Відкритим акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва № 29/601, предметом оренди якого є нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Заньковецької, 8. Згідно з Додатковою угодою № 1 від 01.03.2008 до вказаного договору орендодавцем виступило Комунальне підприємство “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради”.

Пунктом 9.1 договору оренди нерухомого майна № 29/601 від 26.07.2007 встановлено строк дії договору до 26.07.2008, а пунктом 9.2 цього ж договору було передбачено, що продовження терміну дії договору здійснюється на підставі рішення комісії Печерської районної у м. Києві державної адміністрації по розподілу нежилих приміщень та наданню їх в орендне користування. Відповідно до п. 9.3 дія договору оренди припиняється, серед іншого, у разі закінчення терміну, на який він був укладений.   

Рішенням районної комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерського району м. Києва, оформленим протоколом № 8 від 04.06.2008, розглянуто питання Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської у місті Києві ради” про продовження договорів оренди, які закінчуються в червні та липні 2008 року, та вирішено не продовжувати договір оренди приміщення за адресою: м. Київ, вул. Заньковецької, 8.

Позивач листом № 1-12/686 від 27.06.2008 (вх. № 579/06 від 01.07.2008) звернувся до відповідача-3 та просив розглянути можливість продовження договору оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Заньковецької, 8.

04.07.2008 Комунальне підприємство “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської у місті Києві ради” повідомило позивача, що зазначеним рішенням районної комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерського району м. Києва відмовлено позивачу у продовженні строку дії договору оренди, запропоновано в термін до 30.07.2008 звільнити приміщення за адресою:                   м.Київ, вул. Заньковецька, 8 та передати його по акту приймання-передачі представникам відповідача-2.

На засіданні районної комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерського району м. Києва від 30.07.2008 розглянуто заяву ВАТ “Державний ощадний Банк України” про продовження терміну дії договору оренди № 29/601 від 26.07.2007 та зазначено в рішенні, оформленому протоколом № 10, що вказане питання було розглянуто комісією ще 04.06.2008, коли було прийнято рішення про відмову у продовженні договору оренди.

Печерська районна у м. Києві державна адміністрація листом № 579/06/08 від 11.08.2008 повідомила позивача про вказане рішення щодо розгляду питання, про яке клопотав позивач щодо продовження договору оренди приміщення, та повідомила позивача, що вказане приміщення буде надаватись в орендне користування на конкурсній основі.

13.08.2008р. відповідачем-2 позивачу була надіслана заява-попередження № 1079 про закінчення 26.07.2008р. терміну дії договору оренди № 29/601 від 26.07.2007 та вимога про передачу орендованого приміщення по акту представникам відповідача-2.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 2 ст. 327 Цивільного кодексу України передбачено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 5 ст. 16 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Як встановлено місцевим господарським судом, 21.10.2007р. Печерською районною у місті Києві радою прийнято рішення № 43 “Про доручення голові Печерської районної у місті Києві ради щодо вирішення окремих питань”, відповідно до п. 1 якого голові відповідача-3 шляхом видачі власних розпоряджень доручено здійснювати правомочності Печерської районної ради стосовно питань оренди та надання у безоплатне користування нерухомого майна територіальної громади Печерського району м. Києва.

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Положеннями вищезазначеного закону (ч.1 ст.17), встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 26 ЗУ“Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 2 ст. 17 вищезазначеного Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва №29/601 від 26.07.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем-2, не передбачається автоматичного поновлення строку його дії.

Відповідно до положень чинного законодавства та умов договору № 29/601 від 26.07.2007р. реалізація переважного права на поновлення договору оренди можлива в разі відсутності заперечень з боку сторін договору та за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідачами, Печерською районною у м. Києві радою не приймалось рішення про передачу в оренду позивачу нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Заньковецької, 8 на новий строк. Натомість, з заяви-попередження № 1079  від 13.08.2008 р. та лита №984 від 04.07.2008 р. вбачається, що відповідно до рішень районної комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерського району м. Києва від 04.06.2008р. та від 30.07.2008р. позивачу відмовлено в продовженні договору на зазначене приміщення і він не буде продовжений на новий термін.

Отже, як вірно встановлено місцевим судом, строк дії договору оренди № 29/601 від 26.07.2007р. припинився 26.07.2008р.

Враховуючи викладене, оскільки строк дії Договору № 29/601 від 26.07.2007 закінчився, а Печерською районною у м. Києві радою не приймалось рішення про укладення повторного договору оренди з позивачем, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про спонукання Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської у місті Києві ради” продовжити дію договору оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Заньковецької, 8 на новий термін.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що позивач звертаючись до суду з позовом, який містить вимогу про спонукання Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської у місті Києві ради” продовжити дію договору оренди не надав суду проект договору, що повинен містити істотні умови, на яких сторони повинні укласти договір.

Відповідно до позовної заяви, позивач просив місцевий суд визнати незаконними та скасувати рішення районної комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерського району м. Києва від 04.06.2008р. та від 30.07.2008р.

Місцевий суд в оскаржуваному рішенні зазначає, що вищезазначені рішення районної комісії прийняті в межах повноважень Печерської районної в м. Києві ради та у відповідності ст. 73 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” та ЗУ “Про оренду державного та комунального майна”, при цьому за результатами розгляду справи факту невідповідності вимогам чинного законодавства не встановлено, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову. Таким чином, суд першої інстанції розглянув дані позовні вимоги за правилами господарського судочинства чим визначив підвідомчість частини даного спору.

Однак, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що судом було не повно з'ясовано обставин справи та порушено норм матеріального і процесуального права, що підтверджується наступним.

Відповідно до п.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справа адміністративної юрисдикції у п. 1 ст. 3 КАС України визначається як переданий на вирішення суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства. У п. 7 ст. З КАС України зазначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

З вищенаведених норм вбачається, що справою адміністративної юрисдикції може бути такий спір, який виник між двома (декількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги, приписи такого владного суб'єкта.

З вищевикладеного вбачається, що позовні вимоги позивача в частині визнання незаконними та скасування рішень районної комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерського району м. Києва від 04.06.2008р. та від 30.07.2008р.слід розглядати за правилами адміністративного судочинства України.

Статтею 1 ГПК України встановлено право на звернення до господарського суду. Згідно з даною нормою до господарського суду можуть звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав (п.1 ст.12 ГПК України). Однак п.1 ст. 12 ГПК України містить певні обмеження щодо визначеної категорії спорів, а саме абз. 4 п.1 ст.12 ГПК України чітко встановлено, що спори, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів не підвідомчі господарським судам. Таким чином, судом першої інстанції в порушення абз. 4 п.1 ст.12 ГПК України було розглянуто вимоги щодо визнати незаконними та скасувати рішення районної комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерського району м. Києва від 04.06.2008р. та від 30.07.2008р. за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. За таких умов, апеляційний суд приходить до висновку, що провадженні по справі в цій частині підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач не довів наявності тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень, а тому вони не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення господарського суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з підстав, що не зазначені в апеляційній скарзі.

Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на скаржника.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.12, 22, 38, 49, 80, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний Банк України” залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2009р. у справі № 32/385 скасувати частково.

3.Провадження по справі в частині визнання незаконними та скасування рішень районної комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерського району м. Києва від 04.06.2008р. та від 30.07.2008р. припинити.

4.В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2009р. у справі № 32/385 залишити без змін.

5. Матеріали справи № 32/385 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Євсіков О.О.