Постанова

від 21.07.2006 по справі 20/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   РІВНЕНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

33001 м.Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "21" липня 2006 р.                                                                                Справа №  20/192

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Василишина А.Р. за участю секретаря судового засідання помічника судді Сокола Ф.Г.

за участю представників сторін:

позивача: Скарбарчук О.Г. (дов. № 03-02/258 від 27.03.2006р.);

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Орія”

про стягнення в сумі 2 205 грн. 55 коп.

Статті  27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

 Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі –Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Орія” (надалі –Відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у межах нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів в сумі 2 205 (дві тисячі двісті п'ять) грн. 5 коп..

          Представник Відповідача в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи те, що 22 серпня 2006 року закінчується двомісячний строк розгляду адміністративної справи з дня відкриття виконавчого провадження, який у відповідності до пункту 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути перевищеним, та те, що в період з 24 липня 2006 року по 28 серпня 2006 року суддя буде знаходитися у відпусці, суд вважає можливим розгляд справи без участі Відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, та оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

Згідно звіту Відповідача (а.с. 4) про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік (форми № 10-ПІ) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2005 році складала 9 (дев'ять) осіб; чисельність інвалідів, які повинні працювати на підприємстві –1 (одна) особа; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність –0 (нуль) осіб. Середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві становила 4 411 (чотири тисячі чотириста одинадцять) грн. 00 коп., сума коштів штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів визначена в сумі 2 205 (дві тисячі двісті п'ять) грн. 56 коп..

Звіт підписано 1 лютого 2006 року керівником та головним бухгалтером Відповідача.

Оскільки Відповідачем у 2005 році не було працевлаштовано жодного інваліда Позивач нарахував 2 205 (дві тисячі двісті п'ять) грн. 55 коп. адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у межах нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

У відповідності до статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, для підприємств незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця.

Згідно статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства з середньообліковою чисельністю штатних працівників від 8 до 15 осіб, незалежно від форм власності і господарювання, на яких кількість працюючих інвалідів менша ніж встановлено нормативом, –щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

У відповідності частини 1 статті 18 цього Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, працевлаштування здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів (надалі в тексті –Органи працевлаштування інвалідів).

Згідно пункту 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (надалі в тексті – Положення про робоче місце інваліда), затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 3 травня 1995 року за № 314 „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”: підприємства (об'єднання), установи і організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно, крім іншого, введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

У відповідності з пунктом 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26 вересня 2002 року за № 1434, у складі Мінпраці діє Фонд соціального захисту інвалідів. Згідно з пунктом 5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів: підприємства, зокрема, інформують центри занятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно пункту 14 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, підприємства інформують державну службу занятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

У відповідності до підпункту 3 пункту 4 та підпункту 3 пункту 5 про Фонд соціального захисту інвалідів, Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами сум штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для правцевлаштування інвалідів та проводити перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Аналіз вище наведених положень законодавства про соціальний захист інвалідів свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладено на Органи працевлаштування інвалідів, перелічені в частині 1 статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Проте, Відповідач протягом 2005 року не інформував місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів. З листа директора Рівненського міського центру зайнятості № 05-1223 від 16 травня 2006 року (а.с. 6) на лист Позивача № 03-02/340 від 10 квітня 2006 року вбачається, що Відповідач у 2005 році не звітував про наявність вільних робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, що свідчить про неналежне виконання Відповідачем вищезгаданого обов'язку.

Фактично Відповідачем у 2005 році не було створено жодного робочого місця для інвалідів, що стверджується матеріалами справи, а тому Відповідач зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції за нестворене одне робоче місце.

Розмір штрафних санкцій, призначених для перерахунку Позивачу через непрацевлаштування інваліда складає 2 205 (дві тисячі двісті п'ять) грн. 55 коп.

Відповідач доказів сплати адміністративно-господарської санкції суду не подав.

На підставі викладеного, позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судовий збір у відповідності до статтей 87, 98 і Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити.

2. Стягнути з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Орія”, м. Рівне, вул. Курчатова, 18а, р/р 26000010515980 в банку „Фінанси та Кредит”, МФО 333603, код ЄДРПОУ 32256283 –2 205 (дві тисячі двісті п'ять) грн. 55 коп. адміністративно-господарських санкцій за 2005 рік.

3. Стягнути з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Орія”, м. Рівне, вул. Курчатова, 18а, р/р 26000010515980 в банку „Фінанси та Кредит”, МФО 333603, код ЄДРПОУ 32256283 в доход державного бюджету України 22 (двадцять дві) грн. 06 коп. судового збору.

4. Постанову направити сторонам у справі.

5. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.

6. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження..

                              Суддя                                                          Василишин А.Р.