Постанова

від 08.09.2015 по справі 910/13163/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" вересня 2015 р.                                 Справа№ 910/13163/14 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого:          Дикунської  С.Я. суддів:            Алданової  С.О.           Ропій  Л.М. при секретарі       Драчук Р.А. за участю представників: від позивача                     Гонтар Д.В. – дов. №04/12/2014 від 16.12.2014 р.                                          Олексіюка М.В. – дов. б/н від 20.03.2015 р.                                          Прокоп'єва І.К. – дов. б/н від 20.03.2015 р. від відповідача                Макаревича С.П. – дов. №30/04/15 від 30.04.2015 р. від третьої особи             Кравченка Р.Ю. – дов. №10 від 02.01.2015 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ІСТ» на рішення             господарського суду міста Києва від                           02.06.2015 р. (суддя Грєхова О.А.) у справі                  №910/13163/14 за позовом             Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними                                інвестиціями «Кімберлі-Кларк Україна»                                (далі – ТОВ «Кімберлі-Кларк Україна») до                            Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ІСТ»                                (далі – ТОВ «Фірма ІСТ») третя особа            Приватне акціонерне товариство                                «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»                                (далі – ПрАТ «АСК «Інго Україна») про                          стягнення 163 235,94 грн. ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2015 р. у справі №910/13163/14 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Фірма ІСТ» на користь ТОВ «Кімберлі-Кларк Україна» 163 235,94 грн. заборгованості за втрачений вантаж та 6 529,44 грн. витрат по сплаті судового збору. Крім цього, повернуто ТОВ «Кімберлі-Кларк Україна» з Державного бюджету України      0,28 грн. зайво сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням №160606 від 18.06.2014 р., 1 632,64 грн. зайво сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням №160606 від 18.11.2014 р. та 667,64 грн. зайво сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням №060205 від 06.02.2015 року. Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржене рішення прийнято судом за неповно з'ясованих обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, за невідповідності висновків суду обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, невірного та неповного дослідження доказів. За твердженнями апелянта, до позивача не перейшло право власності на товар, який було доручено відповідачу для перевезення, відтак у позивача відсутнє право вимагати відшкодування збитків за його втрату. Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, на думку апелянта, потрібна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, наявність вини, проте вини відповідача у втраті товару немає тощо. Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу №910/13163/14 за апеляційною скаргою ТОВ «Фірма ІСТ» передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 14.07.2015 року. В судовому засіданні 14.07.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 08.09.2015 року. Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 р. в зв'язку з перебуванням судді Коршун Н.М. на лікарняному, змінено склад суду та визначено колегію суддів у складі: головуючий - суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Ропій Л.М. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду. Постановою пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» (п. 9-2) передбачено, що у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні представник апелянта (відповідача) доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржене рішення скасувати за наведених в скарзі підстав та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Представники позивача в судовому засіданні доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення суду як законне та обґрунтоване – без змін. Представник третьої особи доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржене рішення скасувати за наведених в скарзі підстав та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Відповідно до ст. 99 ГПК України справи в апеляційній інстанції переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням передбачених у цьому розділі особливостей. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується наданими суду першої інстанції правами. На підставі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню. Так, до господарського суду міста Києва звернулось ТОВ «Кімберлі-Кларк Україна» з позовом до ТОВ «Фірма ІСТ» про стягнення заборгованості за втрачений вантаж в сумі 163 235,94 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем втрачено переданий йому для перевезення товар, відтак останнім повинен відшкодувати позивачу збитки за втрачений вантаж. За твердженнями позивача, з моменту передання вантажу перевізнику в м. Будапешт позивач є власником товару та несе всі ризики, пов'язані з втратою товару, відтак має право вимагати відшкодування збитків. Крім цього, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження відсутності його вини за втрату вантажу тощо. Рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2014 р. у справі №910/13163/14, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 р., в задоволені позовних вимог відмовлено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2015 р. рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 р. у справі №910/13163/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва. Передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції суд касаційної інстанції вказав, що судам необхідно з'ясувати: чи перейшло до позивача право власності на товар та чи є він особою, яка має право вимагати відшкодування збитків за його втрату; одночасно чи є відповідач (експедитор) відповідальною особою, а також чи надано відповідачем докази його невинуватості у втраті вантажу. На підставі ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, які містяться в постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Здійснивши новий розгляд справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та прийняв рішення про їх задоволення. Так, задовольняючи позов, місцевий суд, зокрема, посилався на умови укладеного між ТОВ «Кімберлі-Кларк Україна» (покупцем) та Компанією «Vajda-Papir Kft.» (продавцем) Контракту №1809VA/KC/UA від 13.02.2009 р. на поставку товару (далі – Контракт) зокрема, що момент виникнення права власності позивача на спірний товар визначено саме положеннями Контракту, в розділі 3 якого сторони  угоди домовились, що перехід права власності на товар від продавця до покупця відбувається в момент відпуску товару покупцю зі складу продавця. Оскільки факт передачі вантажу експедитору підтверджено  міжнародною автомобільною накладною (CMR), до позивача перейшло право власності на товар, отже останній має право вимагати відшкодування збитків за його втрату. Крім цього, суд першої інстанції встановив, що за умовами укладеного між ТОВ «Кімберлі-Кларк Україна» (клієнтом) та ТОВ «Фірма ІСТ» (експедитором) Генерального договору транспортного експедирування №124 від 03.10.2012 р. (далі – Договір експедирування) на експедитора покладено обов'язок нести перед клієнтом відповідальність за дії або бездіяльність третіх осіб, в тому числі перевізників, залучених ним для виконання умов цього договору, а також нести відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення та до видачі вантажоодержувачу, отже відповідач є відповідальною особою за ввірений йому вантаж. Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Як встановлено матеріалами справи, 13.02.2009 р. між ТОВ «Кімберлі-Кларк Україна» (покупцем) та Компанією «Vajda-Papir Kft.» (продавцем) укладено Контракт на поставку товару, за умовами якого продавець продав, а покупець купив товари в асортименті, кількості і за цінами згідно інвойсу, що складається на кожну поставку (розділ 1 Контракту). За умовами розділу 3 Контракту, поставки за цим контрактом здійснюються на умовах FCA Будапешт, у відповідності з Інкотермс 2000. Сторони домовились, що перехід права власності на товар від продавця до покупця відбувається в момент відпуску товару покупцю зі складу продавця. Як вище згадувалось, 03.10.2013 р. між ТОВ «Кімберлі-Кларк Україна» (клієнтом) та ТОВ «Фірма ІСТ» (експедитором) укладено Договір експедирування, за умовами якого експедитор зобов'язався від свого імені та за рахунок клієнта виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу клієнта; організовувати перевезення та здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування вантажів клієнта, відповідно до вказівок (інструкцій, заявок) та за рахунок клієнта, за плату, та відповідно до умов та тарифів, наведених у даному договорі та додатках до даного договору, що є його невід'ємною частиною; надавати додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу (п. 1.1 Договору експедирування). У відповідності до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Положеннями п. п. 1.5, 1.6 Договору експедирування сторони погодили, що при його виконанні експедитором, у разі залучення ним до виконання зобов'язань за  цим договором інших осіб (у тому числі перевізників), у відносинах з такими особами експедитор діє від свого імені. При цьому, експедитор відповідає за дії та бездіяльність третіх осіб, залучених ним для надання послуг за даним договором. Передача вантажу експедитору проводиться клієнтом (вантажовідправником) в узгодженому сторонами місці, вказаному у заявці клієнта, факт передачі вантажу експедитору підтверджується: міжнародною автомобільною накладною (CMR); коносаментом (BillofLading) та іншими визначеними законодавством України документами (п.п. 2.11, 4.1 Договору експедирування). Будь-яка із сторін за даним договором несе відповідальність виключно за наявності вини (умислу або необережності). У випадку, якщо таке невиконання чи неналежне виконання виникло з вини третьої особи, залученої стороною в рамках даного договору, ця сторона несе відповідальність за діяльність таких третіх осіб перед іншою стороною, як за свої власні дії. Крім цього, експедитор відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким експедитор не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало (п.п. 10.2, 10.4 Договору експедирування). Сторони визначили, що у випадку часткової або повної втрати, пошкодження, нестачі вантажу, експедитор відшкодовує клієнту усі пов'язані із цим витрати (вартість вантажу, витрати з утилізації та незалежної експертизи, вартість митного оформлення, вартість зберігання, транспортування вантажу до його втрати експедитором), відповідно до  виставленої клієнтом претензії (п. 10.9 Договору експедирування). На виконання Договору експедирування та згідно заявки клієнта №11 від 28.01.2014 р. відповідач зобов'язався організувати перевезення вантажу за маршрутом м. Будапешт (Угорщина) - м. Київ (Україна) транспортним засобом – автомобілем з реєстраційними номерами РО743МЕ/РО143YF, місце завантаження - Компанія Vajda-Papir Kft, H-1239 Budapest, місце митного очищення - митний термінал "Атлантік" м. Київ, Столичне шосе, 100, місце розвантаження - Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 28; дата прибуття на термінал одержувача - 03.02.2014 року. Як видно з інвойсу №КN1304533 від 29.01.2014 р. поставка здійснювалась за Контрактом на умовах FCA-Будапешт (Інкотермс 2010), а вартість вантажу – 11 193,60 євро (що еквівалентно 163 235,94 грн.). У відповідності до СMR №24811 (міжнародна автомобільна накладна) від 29.01.2014 р., пакувального листа від 29.01.2014 р. та повідомлення про поставку, вантаж був завантажений у вищезгаданий автомобіль, що підтверджується підписом та печаткою перевізника. Разом з тим, 04.02.2014 р. позивач отримав повідомлення від відповідача про зникнення автомобіля РО743МЕ/РО143YF із вантажем з невідомих причин. Довідкою митного терміналу "Атлантік" №30 від 24.06.2014 р. підтверджено факт неприбуття цього транспортного засобу з вантажем для митного очищення. 26.03.2014 р. позивач надіслав відповідачу претензію, в якій вимагав оплати завданих втратою вантажу збитків в сумі 163 235,94 грн., проте у відповідь на цю претензію відповідач повідомив, що вона не може бути задоволена, оскільки позивач (покупець за Контрактом) за умовами перевезення FCA-Будапешт втрачений товар у власність не отримав, а отже і збитків не поніс. На підставі ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти в розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Положеннями ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Апеляційний господарський суд вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що позивач має право вимагати відшкодування збитків за  втрату товару, оскільки момент виникнення права власності  позивача на спірний товар визначено умовами Контракту (розділу 3) зокрема,  перехід права власності на товар від продавця до покупця відбувається в момент відпуску товару покупцю зі складу продавця. Матеріалами справи підтверджено факт передачі вантажу експедитору, про що свідчить міжнародна автомобільна накладна (CMR), оригінал якої оглянуто апеляційним господарським судом в судовому засіданні, відтак до позивача перейшло право власності на товар. В свою чергу відповідач повинен нести повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу до моменту його передачі одержувачу, й покладення виконання обов'язків на третю особу не звільняє експедитора від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання. Таким чином, відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу,отже зобов'язаний компенсувати позивачу вартість втраченого вантажу в розмірі 11 193,60 євро, що складає еквівалент       163 235,94 грн. Одночасно суд апеляційної інстанції вважає, що виходячи з умов Договору експедирування виключно відповідач є відповідальною особою за вантаж, який прийнято ним для перевезення, адже, як вище згадувалось, саме на нього покладено обов'язок нести перед клієнтом відповідальність за дії або бездіяльність третіх осіб, в тому числі перевізників, залучених ним для виконання умов цього договору, а також нести відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення та до видачі вантажовідправнику. У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. На підставі ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідачем під час розгляду справи не надано суду жодних доказів на підтвердження його невинуватості у втраті вантажу, представник відповідача не зміг пояснити в судовому засіданні теперішнє місцезнаходження ввіреного відповідачу вантажу для перевезення. Більше того, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до правоохоронних органів з приводу втрати вантажу (крадіжки) або звернення до суду з вимогою про стягнення вартості вантажу зі свого контрагента (перевізника) тощо. За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків. Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ІСТ» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2015 р. у справі №910/13163/14 – без змін. Матеріали справи №910/13163/14 повернути до господарського суду міста Києва. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили. Головуючий суддя                                                             С.Я. Дикунська Судді                                                                                С.О. Алданова                                                                                 Л.М. Ропій