Ухвала

від 13.04.2010 по справі 6/296/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

оскарження дій органів Державної виконавчої служби

13.04.10 Справа № 6/296/09

Суддя Місюра Л.С.

розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро ІнтерВ» м. Мелітополь Запорізької області вих. б/н від 22.02.2010 року, яка подана у справі № 6/296/09

За позовом „Виробниче сільськогосподарське та торгівельне Товариство з обмеженою відповідальністю ГалліформВ» (2943, Венгерська республіка, Баболна, вул. Месароша, 1) представник : ОСОБА_1 (89005, АДРЕСА_1)

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Арго ІнтерВ» (адреса для листування: 72318, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Ломоносова, 333/1; юридична адреса: 72356, с. Обільне Мелітопольського району Запорізької області, вул. Щорса, 14)

про стягнення 134 253,27 євро

Суддя Місюра Л. С.

За участю представників:

Від ВСТ ТОВ „ГалліформВ» : не з'явився

Від ТОВ „Агро ІнтерВ» : не з'явився

Від ВДВС: ОСОБА_2 -дов. № 39 від 11.01.2010р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро ІнтерВ» (надалі - заявник) в скарзі просить скасувати у повному обсязі постанову державного виконавця Державної виконавчої служби в м. Мелітополі й Мелітопольському районі Запорізької області ОСОБА_3 від 20 січня 2010 року відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області № 6/296/09 від 12.10.2009 року.

В обґрунтування вимог скарги заявник зазначає наступне: рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 6/296/09 від 29.09.2009 року були частково задоволені позовні вимоги позивача у справі щодо стягнення суми боргу. Відповідно до вищезазначеного рішення, із заявника на користь позивача було стягнуто суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 119 767,05 євро, 3 % річних в сумі 2 205,96 євро та 195,07 грн. витрат на ІТЗ. Постановою державного виконавця Державної виконавчої служби в м. Мелітополі й Мелітопольському районі Запорізької області ОСОБА_3 від 20 січня 2010 року відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області № 6/296/09 від 12.10.2009 року. За змістом ст. 117 ГК України наказ господарського суду має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України „Про виконавче провадженняВ» . Відповідно до ст.19 Закону України „Про виконавче провадженняВ» у виконавчому документі повинно бути зазначено найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню , такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо. В резолютивній частині рішення господарського суду Запорізької області зазначено, що стягувач знаходиться за адресою: 2943, Венгерська республіка, Баболна, вул. Месароша, 1. Однак країни з такою назвою не існує, що свідчить про невідповідність поданого на виконання документа вимогам закону. Постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена заявнику 26.01.2010 року, а отримана, відповідно 28.01.2010 року. Не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження, 01.02.2010 року заявник звернувся до начальника Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області зі скаргою, в якої на підставі ст. 85 Закону України „Про виконавче провадженняВ» та просив скасувати оскаржувану постанову. В отриманій 11.02.2010 року відповіді було зазначено, що скарга заявника була залишена без задоволення, у зв'язку з чим заявником була подана до суду скарга про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2010 року.

Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області (надалі -виконавча служба) надав суду відзив на скаргу, в якому зазначив, що скаргу заявника не визнає у повному обсязі з наступних підстав: 15.01.2010 року до виконавчої служби, за заявою представника стягувача, пред'явлено до виконання виконавчий документ - наказ № 6/296/09, виданий 12.10.2009 року господарським судом Запорізької області про: стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго Інтер»на користь «Виробничого сільськогосподарського та торгівельного Товариства з обмеженою відповідальністю Галліформ»основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 119767,05 євро, 3 % річних в сумі 2 205,96 євро, витрат по держмиту в сумі 1 219,71 євро. Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України „Про виконавче провадженняВ» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Статтею 19 Закону України „Про виконавче провадженняВ» передбачений певний перелік вимог до виконавчого документу, однак надання правової оцінки державним виконавцем відомостям зазначеним у виконавчому документі Закон не передбачає. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України „Про виконавче провадженняВ» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Оскільки виконавчий документ - наказ № 6/296/09, виданий 12.10.2009 року господарським судом Запорізької області, відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не закінчився та виконавчий документ пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення, 20.01.2010 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Просить у задоволенні скарги відмовити.

Розгляд скарги відкладався.

13.04.2010 року розгляд скарги продовжено.

Заявник та стягувач, повідомлені про місце, день та час розгляду скарги в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (надалі -ГПК України), в судове засідання не з'явились, витребувані судом документи не надали, заявник про причини неявки суду не повідомив.

Від „Виробничого сільськогосподарського та торгівельного Товариства з обмеженою відповідальністю „ГалліформВ» (надалі - стягувач) надійшли письмові пояснення на скаргу, де вказано наступне: стягувачу виконавча служба двічі відмовляла у відкритті виконавчого провадження - 03.11.2009 р. та 03.12.2009 р. Постанову про відкриття виконавчого провадження, скаргу на постанову про відкриття ні стягувач, ні його представник не отримували. При цьому, стягувач просить суд розглянути дану скаргу за відсутності його представника.

Неявка боржника (яким за виконавчим провадженням є заявник) та стягувача не є перешкодою для розгляду скарги, про що прямо вказано в ч. 2 ст. 121 2 ГПК України.

За таких обставин, суддя визнав за можливе розглянути скаргу без участі представників боржника та стягувача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши всі надані суду матеріали, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши пояснення представника виконавчої служби, суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.09.2009 року були задоволені частково уточненні позовні вимоги стягувача і на його користь з заявника було присуджено до стягнення основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 119767, 05 євро, 3 % річних в сумі 2 205, 96 євро, витрати по держмиту в сумі 1 219, 71 євро та на ІТЗ судового процесу в сумі 195 грн. 07 коп.

На виконання рішення від 29.09.2009 року, господарським судом був виданий відповідний наказ від 12.10.2009 року у справі № 6/296/09.

Виконавча служба 20.01.2010 року прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 12.10.2010 року у справі № 6/296/09.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів , а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Тобто, стаття 24 Закону України „Про виконавче провадженняВ» зобов'язує державного виконавця визначити строк для добровільного виконання рішення, а боржнику -надає право виконати рішення суду добровільно.

З вище викладеного слідує, що строк для добровільного виконання рішення суду не повинен перевищувати семи днів.

Чинне законодавство України не надає виконавчій службі повноважень щодо збільшення вказаного строку при відкритті виконавчого провадження.

В п. 2 резолютивної частини вказаної постанови виконавча служба визначила заявнику строк для добровільного виконання наказу суду - 27.01.2010 року.

Тобто, виконавча служба визначила максимально довший строк для добровільного виконання рішення, який передбачений ст. 24 Закону України „Про виконавче провадженняВ» .

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією .

Супровідним листом № 861_108/6 від 25.01.2010 року виконавча служба направила дану постанову боржнику, стягувачу -на адресу представника, та на адресу господарського суду.

На підтвердження факту направлення вказаної постанови від 20.01.2010 року суду була надана копія витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

При цьому, суду було надано копію реєстру на відправку кореспонденції, який свідчить про фактичну відправку кореспонденції поштовим відділення 22.01.2010 року.

Отже, виконавчою службою було дотримано у повному обсязі порядок прийняття та направлення сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалами від 26.02.2010 року про прийняття скарги до розгляду та призначення судового засідання та від 29.03.2010 року про відкладення розгляду скарги, суд зобов'язав заявника письмово уточнити вимоги скарги де зазначити, які саме норми чинного законодавства були порушені виконавчою службою, надати суду всі документи на підтвердження таких доводів, а також письмово вказати яким чином та які саме дії виконавчої служби порушили права та охоронювані законом інтереси заявника при здійсненні виконавчого провадження та надати суду відповідні підтверджуючі документи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заявник вимоги суду не виконав, не вказав конкретні норми законодавства, які були порушені виконавчою службою, не надав суду доказів того, що виконавча служба порушила приписи певного законодавчого акту при здійсненні виконавчого провадження, зокрема прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника , або з власної ініціативи на строк до 10 днів.

Боржник заявою вих. № 21 від 29.01.2010 року звернувся до виконавчої служби із проханням надати додатковий термін для добровільного виконання наказу господарського суду Запорізької області від 12.10.2009 року у справі № 6/296/09.

Постановою від 02.02.2010 року виконавча служба, за заявою стягувача, відклала провадження виконавчих дій до 09.02.2010 року.

Відклавши провадження виконавчих дій, виконавча служба тим самим поновила боржнику строк для добровільного виконання рішення суду.

Як вказано в самій статті 32 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , виконавчі дії можуть бути відкладені за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права .

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», відкриваючи виконавче провадження державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів , а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Приймаючи постанову про відкладення провадження виконавчих дії від 02.02.2010 року виконавча служба відклала на сім днів -до 09.02.2010 року, початок примусового виконання рішення, тим самим надала заявнику (боржнику за виконавчим провадженням) можливість у строк до 09.02.2010 року самостійно, добровільно виконати рішення суду.

Таким чином, виконавча служба надала заявнику достатньо часу для виконання рішення господарського суду у добровільному порядку.

Наданим правом заявник не скористався, рішення суду не виконав, суду доказів виконання рішення у строк до 09.02.2010 року -заявник не надав.

Щодо твердження заявника про те, що країни з назвою „Венгерська республікаВ» не існує, то варто вказати наступне:

Ухвалою від 29.03.2010 року про відкладення розгляду скарги суд зобов'язав заявника надати документи, які підтверджують, що країни з назвою Венгерська республіка, Баболна не існує, а також письмово вказати та надати документи, що підтверджують яка саме існує.

Заявник вимоги ухвали суду не виконав, не надати документи, які підтверджують, що країни з назвою Венгерська республіка, Баболна не існує, а також письмово не вказав та не надав відповідних документів на підтвердження того, яка саме республіка існує.

На підставі викладеного, доводи боржника необґрунтовані і в задоволенні скарги слід відмовити.

Відповідно до положень Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» , за результатами розгляду скарги на дії державної виконавчої служби господарський суд приймає ухвалу про задоволення скарги або про відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро ІнтерВ» м. Мелітополь Запорізької області, яка подана у справі № 6/296/09 -відмовити.

Суддя Л.С. Місюра