Рішення

від 17.01.2011 по справі 2-3/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.01.2011

Справа №2-3/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого -судді Шабанова А.М.

при секретарі -Шахторін А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейному цивільну справу за позовною заявою приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства В«ДОКА-ТОРГВ»до ОСОБА_1 відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа: державне підприємство В«Навчально-дослідне господарство В«СамарськийВ»Дніпропетровського державного аграрного університету, про виключення майна з опису, звільнення майна з-під арешту та визнання права власності на майно, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, державного підприємства В«Навчально-дослідне господарство В«СамарськийВ»Дніпропетровського державного аграрного університету, приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства В«ДОКА-ТОРГВ» , про визнання договорів недійсними,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2010 року приватне виробниче торгівельно-комерційне підприємство В«ДОКА-ТОРГВ»звернулося до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа: державне підприємство В«Навчально-дослідне господарство В«СамарськийВ»Дніпропетровського державного аграрного університету, про виключення майна з опису, звільнення майна з-під арешту та визнання права власності на майно. В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві та у судовому засіданні представник позивача посилався на те, що 10 квітня 2008 року приватне виробниче торгівельно-комерційне підприємство „ДОКА-ТОРГ" уклало з відповідачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір купівлі-продажу теплиць предметом якого були 8 (вісім) каркасних, арочних, плівочних теплиць з системою зрошення та опалення: 3 шт. - площею 310 кв.м. кожна, 5 шт. - площею 833 кв.м. кожна, які розташовані на полі №5/61 у с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Згідно умов договору купівлі-продажу теплиць право власності на теплиці покупець набуває з моменту підписання акту приймання-передачі теплиць. Акт приймання-передачі теплиць підписаний сторонами 11 квітня 2008 року, таким чином позивач (приватне виробниче торгівельно-комерційне підприємство „ДОКА-ТОРГ") набув прав власності на спірні теплиці. З метою використання теплиць в своїй підприємницькій діяльності підприємством укладено з Державним підприємством „Навчально-дослідним господарством „Самарський" Дніпропетровського державного аграрного університету договори про спільну діяльність: 05 січня 2009 року №1-09, 11 січня 2010 року №4-10. Державним виконавцем Самарського ВДВС Дніпропетровського міського управляння юстиції ОСОБА_4 описано та накладено арешт на 6 теплиць про по складено відповідний Акт опису й арешту майна - оригінал серія АА Й95526. Із вищезазначеного акту вбачається, що описано та накладено арешт на майно, яке, нібито належить ОСОБА_2 та складається з 6 штук теплиць каркасних плівкових арочного типу, 2007 року будівництва, загальною площею 4102 м. кв., висотою 4,5 м з системою зрошення та опалення, річний стан - , фундаменти - не мас, стіни/перегордки - труби діам. 50 мм, перекриття - не має, поли - ґрунтові. До вказаного Акту опису й арешту майна від 01 жовтня 2008 року включено належне приватному виробничому торгівельно-комерційному підприємству В«ДОКА-ТОРГВ» майно, яке придбано у ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу.

ОСОБА_2 позовні вимоги приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства В«ДОКА-ТОРГВ»не визнав, у лютому 2010 року подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3, державного підприємства В«Навчально-дослідне господарство В«СамарськийВ»Дніпропетровського державного аграрного університету, приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства В«ДОКА-ТОРГВ» , про визнання договорів недійсними. В обґрунтування позовних вимог у своїй позовній заяві та у судовому засіданні ОСОБА_2 посилався на те, що 20 вересня 2007 року він уклав договір підряду №145/тм від 20.09.2007 року з ПП В«Алекс СтройВ» , за яким ПП В«ОСОБА_5 будівельно-монтажні роботи по зведенню каркасно-плівочних теплиць за адресою Дніпропетровська область Дніпропетровський район, с. Олександрівка на території земель Державного підприємства В«Навчально-дослідне господарство В«СамарськийВ»Дніпропетровського державного аграрного університету. Будівельно-монтажні роботи були виконані у повному обсязі згідно з договором підряду, про що свідчать акти приймання виконаних робіт. Наявність договорів (від 01.03.2005 р.; 02.01.2006 р; 01.01.2007 р.) про спільну діяльність між відповідачами порушують його право власності на побудовані ним каркасно-плівочні теплиці, оскільки на його думку згідно з п. 1 ст. 331 ЦК України - право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Між ним та відповідачем, ОСОБА_3 мала місце усна домовленість: вони у майбутньому повинні були підписати договір про спільну діяльність, після того, як ним будуть побудовані теплиці для вирощування овочів, так як у ОСОБА_3 на той час (2007 рік) не було достатнього грошового забезпечення для будівництва вищезазначених теплиць. За майбутнім договором про спільну діяльність, він повинен був надати теплиці (для спільного користування) для вирощування овочів, а ПП ОСОБА_3, в свою чергу повинен був надати (для спільного користування) земельну ділянку за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, с. Олександрівка на території земель Державного підприємства В«Навчально-дослідне господарство В«СамарськийВ»Дніпропетровського державного аграрного університету (яка, зі слів ОСОБА_3 знаходилася у нього в оренді). Про існування договорів (від 01.03.2005 р.; 02.01.2006 р; 01.01.2007 р.) про спільну діяльність йому нічого відомо не було, він був впевнений, що земельна ділянка знаходилась в оренді у ПП ОСОБА_3 На його думку, сторонами було укладено удавані правочини (договір від 01.03.2005 року, договір від 02.01.2006 р, договір №1-1/07 від 01.01.23007року) оскільки зі змісту договорів вбачається, що сторонами було приховано дійсні наміри вчинення правочинів з метою приховування дійсної орендної плати за користування землею, що суперечить вимогам законів України. Аналізуючи зміст договору не зрозуміло у чому ж саме полягає спільна діяльність. Договір від 01.03.2005 року та додаткова угоді до нього від 18.07.2007 року, Договорі від 02.01.2006 року, Договір №1-1/07 від 01.01.2007 року підписані сторонами та скріплені печаткою, за договорами уповноваженою особою від Державного підприємства В«Навчально-дослідне господарство В«СамарськийВ»Дніпропетровського державного аграрного університету виступав директор, що діяв на підставі Статуту, ОСОБА_6, але ж на всіх вище вказаних договорах та додатковій угоді чомусь підписи уповноваженої особи (директора ОСОБА_6) різні. З цього приводу у нього виникла підозра, що вищевказані договори підписані не у уповноваженою на підписання договорів особою. ОСОБА_3 та ПВ ТКП В«ДОКА-ТОРГВ» 10 квітня 2008 року уклали договір купівлі-продажу за яким ОСОБА_3 передав у власність ПВ ТКП В«ДОКА-ТОРГВ» 8 теплиць, які розташовані на полі 5/61 земельної ділянки, що знаходиться в постійному користуванні ДП В«Навчально-дослідне господарство В«СамарськийВ»Дніпропетровського державного аграрного університету в с. Олександрівка, Дніпропетровського р-ну, Дніпропетровської обл. Не зрозуміло на підставі чого ОСОБА_3 міг продати оспорювані теплиці не маючи на них права власності (право власності ОСОБА_3 не підтверджено жодним право установлювальним документом). ОСОБА_2 вважає, що на підставі договору підряду №145/тм від 20.09.2007 року 29.12.2007 р. у нього виникло право власності на вищевказані теплиці. Крім того, згідно діючого законодавства договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. На його думку, Договір від 01.03.2005 року та додаткова угода до нього від 18.07.2007 року, Договір від 02.01.2006 року, Договір №1-1/07 від 01.01.2007 укладені між ПП ОСОБА_3 та Державним підприємством В«Навчально-дослідне господарство В«СамарськийВ»Дніпропетровського державного аграрного університету не відповідають нормам чинного законодавства України, а тому підлягають визнанню недійсними.

У судовому засіданні представник приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства В«ДОКА-ТОРГВ» позовні вимоги підтримав, та просив суд визнати за приватним виробничим торгівельно-комерційним підприємством В«ДОКА-ТОРГВ» (49000 АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 21858845) право власності на 8 (вісім), каркасних, арочних, плівочних теплиць з системою зрошення та опалення: 3 шт. - площею 1310 кв.м. кожна, 5 шт. - площею 833 кв.м. кожна, які розташовані на полі №5/61 у с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області; виключити 6 теплиць каркасних, плівкових, арочного типу, 2007 року будівництва, загальною площею 4102 кв.м., висотою 4,5 м з системою орошення та опалення, фундаменти - не має, стіни/перегордки - труби діам. 50 мм, перекриття - не має, поли - фунтові, які розташовані на полі №5/61 у с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області з опису та звільнити з-під арешту, судові витрати покласти на відповідачів у солідарному порядку. У задоволенні позову ОСОБА_2 просив суд відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні ОСОБА_2 позовну заяву приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства В«ДОКА-ТОРГВ»не визнав просив суд у її задоволенні відмовити у повному обсязі. Свої позовні вимоги підтримав та просив суд, визнати договір від 01.03. 2005 року, договір від 02.01.2006 року, договір №1-1/07 від 01.01.2007 року, що були укладені між ПП Гордон ОСОБА_7 та Державним підприємством В«Навчально-дослідне господарство В«СамарськийВ»Дніпропетровського державного аграрного університету недійсними; визнати договір про спільну діяльність № 1-09 від 05.01.2009 р. та договір про спільну діяльність №4-10 від 11.01.2010 р. укладених між ПВ ТКП В«ДОКА-ТОРГВ»та Державним підприємством В«Навчально-дослідне господарство В«СамарськийВ»Дніпропетровського державного аграрного університету недійсними.

Представник ОСОБА_1 відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у судовому засіданні позовні просив суд стосовно позову приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства В«ДОКА-ТОРГВ»винести рішення відповідно до діючого законодавства.

Представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства В«ДОКА-ТОРГВ»визнав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав та просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник Державного підприємства В«Навчально-дослідне господарство В«СамарськийВ»Дніпропетровського державного аграрного університету у судовому засіданні позовні вимоги приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства В«ДОКА-ТОРГВ»просив суд задовольнити у повному обсязі та відмовити у позові ОСОБА_2.

Суд, вислухавши пояснення сторін, заслухавши пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства В«ДОКА-ТОРГВ»підлягають задоволенню у повному обсязі, а у задоволенні позову ОСОБА_2 необхідно відмовити з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 10 квітня 2008 року приватне виробниче торгівельно-комерційне підприємство „ДОКА-ТОРГ" уклало з відповідачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір купівлі-продажу теплиць, предметом якого були 8 (вісім) каркасних, арочних, плівочних теплиць з системою зрошення та опалення: 3 шт. - площею 310 кв.м. кожна, 5 шт. - площею 833 кв.м. кожна, які розташовані на полі №5/61 у с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Згідно п. 7 договору купівлі-продажу теплиць від 10 квітня 2008 року право власності на теплиці покупець набуває з моменту підписання акту приймання-передачі теплиць.

Акт приймання-передачі теплиць підписаний сторонами 11 квітня 2008 року, таким чином відповідно до п. 7 договору купівлі-продажу від 10 квітня 2008 року цього моменту (тобто з 11 квітня 2008 року) позивач (приватне виробниче торгівельно-комерційне підприємство „ДОКА-ТОРГ") набув прав власності на спірні теплиці.

З метою використання теплиць в своїй підприємницькій діяльності підприємством укладено з Державним підприємством „Навчально-дослідним господарством „Самарський" Дніпропетровського державного аграрного університету договори про спільну діяльність: 05 січня 2009 року №1-09, 11 січня 2010 року №4-10.

Як пояснив у судовому засіданні представник приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства В«ДОКА-ТОРГВ» , на початку 2010 року підприємству випадково стало відомо, що теплиці є предметом судового спору, який розглядається Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області. Ознайомившись з матеріалами цивільної справи стало відомо те, що в провадженні ОСОБА_1 відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження, відкрите постановою №1/87 про відкриття виконавчого провадження по конанню виконавчого напису №87 від 23 вересня 2008 року приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 суми боргу 196130 грн.

Державним виконавцем Самарського ВДВС Дніпропетровського міського управляння юстиції ОСОБА_4 описано та накладено арешт на 6 теплиць про по складено відповідний Акт опису й арешту майна - оригінал серія АА Й95526.

Із вищезазначеного акту вбачається, що описано та накладено арешт на майно, яке, нібито належить ОСОБА_2 та складається з 6 штук теплиць каркасних плівкових арочного типу, 2007 року будівництва, загальною площею 4102 м. кв., висотою 4,5 м з системою зрошення та опалення, річний стан - , фундаменти - не мас, стіни/перегордки - труби діам. 50 мм, перекриття - не має, поли - ґрунтові.

До вказаного Акту опису й арешту майна від 01 жовтня 2008 року включено належне приватному виробничому торгівельно-комерційному підприємству В«ДОКА-ТОРГВ» майно, яке придбано у ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу.

Право власності на арештовані теплиці належить приватному виробничому торгівельно-комерційному підприємству В«ДОКА-ТОРГВ» , що підтверджується договором купівлі-продажу теплиць, актом приймання передачі теплиць.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 334 ЦК України).

Таким чином, вбачається, що належне приватному виробничому торгівельно-комерційному підприємству В«ДОКА-ТОРГВ» на праві власності майно, безпідставно та незаконно арештовано та включено в опис майна, чим порушено права підприємства, як власника майна.

Згідно ст. 318 ЦК України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних правовідносин, визначені статтею 2 цього Цивільного Кодексу України.

Згідно ст. 2 ЦК України, учасниками цивільних відносин є фізичні особи і юридичні особи.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо право оспорюється або не визнається іншою особою.

Як вбачається зі ст. 59 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України суд захищає права, свободі та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначний законами України. Дійсно, визнання правочину недійсним є одним з закріплених в ст. 16 УК України способів захисту цивільних прав. Разом із тим, неможливо не звернути увагу на те, що ОСОБА_2 не зазначає які його права, свободи та інтереси були порушені укладанням оспорюваних договорів поміж відповідачами. В усіх договорах, які просить визнати недійсними ОСОБА_2, він не є стороною. Відповідно, ці договори ніяким чином не порушують прав, свобод та інтересів ОСОБА_2, а тому лише саме сторони договорів наділені правом звертатись до суду із вимогами щодо визнання їх недійсними. ОСОБА_2, не будучи стороною будь-якого договору, які він просить визнати недійсними, взагалі не наділений суб'єктивним право порушення питань дійсності чи недійсності цих договорів.

Безпідставними є посилання ОСОБА_2 на наявність сумніву щодо дійсності підписів директора Державного підприємства Навчально-дослідне підприємство „Самарський" Дніпропетровського державного аграрного університету на вищезазначених договорах. Державне підприємство Навчально-дослідне підприємство „Самарський" Дніпропетровського державного аграрного університету приймає участь у цивільної справи і не заперечує щодо укладення усіх вищезазначених договорів, а тому твердження ОСОБА_2 в цій частині є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, усі оспорювані договори не є правовстановлюючими документами, тобто законодавство не пов'язує з ними набуття прав власності на спірне майно -теплиці.

Доводи ОСОБА_2 стосовно нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу теплиць не ґрунтуються на законі і є безпідставними, оскільки нотаріальному посвідченню та державній реєстрації правочини підлягають у випадках, встановлених законом. Згідно ст. 210 ЦК України: правочин підлягає державній реєстрації у випадках , встановлених законом. Теплиці не є нерухомим майном, а є рухомим майном. Тому законодавства щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації на договір купівлі-продажу рухомого майна - теплиць не розповсюджується.

ОСОБА_3 був власником рухомого майна - теплиць, бо виготував їх з будівельних матеріалів, придбаних за власний кошт, про що в матеріалах справи є належні докази. Теплиці, побудовані ОСОБА_3, розташовані на земельній ділянці, якою він користувався на підставі договорів про спільну діяльність з державним підприємством В«Навчально-дослідне господарство В«СамарськийВ»Дніпропетровського державного аграрного університету.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2, він не мав будь-яких договірних а відносин з державним підприємством В«Навчально-дослідне господарство В«СамарськийВ»Дніпропетровського державного аграрного університету, на землях якого нібито розташовані теплиці, збудовані ПП В«Алекс СтрийВ» .

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та наданих суду доказів, ОСОБА_3 був власником рухомого майна ( в даному випадку теплиць), і як власник майна він за договором купівлі-продажу від 10 квітня 2008 року продав належне йому майно приватному виробничому торгівельно-комерційному підприємству В«ДОКА-ТОРГВ» .

Приватне виробниче торгівельно-комерційне підприємство В«ДОКА-ТОРГВ»з метою використання придбаних теплиць у своїй підприємницькій діяльності уклало з державним підприємством В«Навчально-дослідне господарство В«СамарськийВ»Дніпропетровського державного аграрного університету договори про спільну діяльність від 05.01.2009 року №1-09 та від 11 січня 2010 року №4-10.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 318, 334, 392 ЦК України, ст. 34, 59 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , ст.ст. 3, 4, 6, 7, 10, 11, 27, 31, 32, 34, 57, 60, 88, 208, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ від 27 серпня 1976 р. №6 В«Про судову практику в справах про виключення майна з описуВ» , суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства В«ДОКА-ТОРГВ»до ОСОБА_1 відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа: державне підприємство В«Навчально-дослідне господарство В«СамарськийВ»Дніпропетровського державного аграрного університету, про виключення майна з опису, звільнення майна з-під арешту та визнання права власності на майно -задовольнити.

Визнати за приватним виробничим торгівельно-комерційним підприємством В«ДОКА-ТОРГВ» (49000 АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 21858845) право власності на 8 (вісім), каркасних, арочних, плівочних теплиць з системою зрошення та опалення: 3 шт. - площею 1310 кв.м. кожна, 5 шт. - площею 833 кв.м. кожна, які розташовані на полі №5/61 у с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Виключити 6 теплиць каркасних, плівкових, арочного типу, 2007 року будівництва, загальною площею 4102 кв.м., висотою 4,5 м з системою орошення та опалення, фундаменти - не має, стіни/перегордки - труби діам. 50 мм, перекриття - не має, поли - фунтові, які розташовані на полі №5/61 у с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області з Акту опису і арешту майна від 01 жовтня 2008 року та звільнити з-під арешту.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (49112 м. Дніпропетровськ вул. Космонавта Волкова, буд. 6-в), ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства В«ДОКА-ТОРГВ» (49000 АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 21858845) сплачені судові витрати 1708 (одна тисяча сімсот вісім) грн. 50 (п'ятдесят) коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, державного підприємства В«Навчально-дослідне господарство В«СамарськийВ» Дніпропетровського державного аграрного університету, приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства В«ДОКА-ТОРГВ» , про визнання договорів недійсними -відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. М. Шабанов