Постанова

від 01.10.2009 по справі 8/69н

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/69н

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 жовтня 2009 р.                                                                                    № 8/69н  

               Вищий  господарський  суд  України  у складі колегії

головуючого судді:суддівДобролюбової Т.В.Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши  матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Крамниця № 44 "Урожай"

на постановуЛуганського апеляційного господарського суду від 26.05.2009

у справі                                  № 8/69н

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамниця № 44 "Урожай"

до

3-ті особиДП "Центральний ринок міста Луганська" Луганської обласної спілки споживчих товариств

- Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради- Управління з питань  нерухомості Луганської міської ради- Міжрайонна санітарно-епідеміологічна станція Ленінського та Кам'янобрідського районів у м. Луганську- Головне управління МНС України в Луганській області- Луганське міське управління УМВС України в Луганській області

провизнання недійсним план-схеми ринку

В судовому засіданні взяли участь представники позивача: Рудковський О.О.  –за дов. від 09.09.09; Войтова Г.М. –паспорт.  

Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

доповідач: Добролюбова Т.В

          Товариством з обмеженою відповідальністю "Крамниця №44 "Урожай"  у березні 2009 року заявлений позов до Дочірнього підприємства "Центральний ринок міста Луганська" Луганської обласної спілки споживчих товариств про визнання недійсним плану –схеми Дочірнього підприємства "Центральний ринок міста Луганська" Луганської обласної спілки споживчих товариств, затвердженого у січні 2007 року. В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на те, що оспорюваний документ порушує його охоронювані законом права та інтереси, оскільки розміщення торговельних кіосків упритул до будівлі магазину № 44, який належить позивачеві, перешкоджає діяльності товариства, позбавляє його права на пожежну безпеку, може призвести до загибелі відвідувачів і працівників ринку та зниження майнових втрат. При цьому, позивач вважав, що план –схема суперечить пунктам 3.2, 3.3 Правил пожежної безпеки на ринках України, затверджених наказом Міністерства України з надзвичайних ситуацій від 17.01.05 №30. На думку позивача, план –схема є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тому відповідно до Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000, статті 37 Закону України "Про пожежну безпеку", спір про визнання його недійсним має вирішуватись господарським судом.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 14.04.09, ухваленим суддею Середою А.П., у задоволенні позовних вимог відмовлено  через невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права. Суд першої інстанції визнав, що  план –схема не є актом нормативного чи індивідуального характеру, тому не може бути визнаний недійсним у судовому порядку.  

          Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Семендяєвої І.В.- головуючого, Єжової С.С., Журавльової Л.І., постановою від 26.05.09, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамниця №44 "Урожай"  залишив без задоволення.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Крамниця №44 "Урожай"  звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник не погоджується з висновком  апеляційного суду стосовно того, що план –схема не є актом, оскільки вважає, що цей документ є актом, тобто документально вираженням юридичних фактів направлених на виникнення, зміну або припинення правових відносин зафіксованих на паперовому носії, при цьому наголошує на тому, що судом апеляційної інстанції не було наведено правового обґрунтування такого висновку. Водночас, скаржник, посилаючись на приписи статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, вказує на помилковість висновку апеляційного суду про те, що чинним законодавством не передбачено визнання недійсними актів інших суб'єктів, окрім органів державної влади і органів місцевого самоврядування. На думку скаржника, визначений ним спосіб захисту порушеного права та інтересу відповідає вимогам чинного законодавства.

          Від Дочірнього підприємства  "Центральний ринок міста Луганська" Луганської обласної спілки споживчих товариств надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні вимог касаційної скарги.  

          Від Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради, Управління з питань  нерухомості Луганської міської ради,  Міжрайонної санітарно-епідеміологічна станції Ленінського та Кам'янобрідського районів у місті Луганську, Головного управління МНС України в Луганській області, Луганського міського управління УМВС України в Луганській області відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді  Добролюбової Т.В. та пояснення представників позивача, переглянувши  матеріали  справи та доводи касаційної скарги, перевіривши  правильність  застосування  судами  приписів чинного законодавства,  відзначає  наступне.

          Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Як установлено судами попередніх інстанцій, предметом позову у справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамниця №44 "Урожай" до Дочірнього підприємства "Центральний ринок міста Луганська" Луганської обласної спілки споживчих товариств про визнання недійсним плану –схеми Дочірнього підприємства "Центральний ринок міста Луганська" Луганської обласної спілки споживчих товариств, затвердженого у січні 2007 року. Підставою позову товариством визначено невідповідність плану –схеми вимогам чинного законодавства, що призводить до порушення його права на пожежну безпеку. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого суду, дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.  Так, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист  виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання. Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.  Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Дана норма кореспондує з приписами статті 20 Господарського кодексу України, якими унормовано, що права та законні інтереси суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання;  визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Передбачені законом способи захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу спрямовані на відновлення прав та інтересів позивачів. Тобто, за змістом вказаних норм господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту. З матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати недійсним план –схему, оскільки вважає його актом ненормативного характеру. Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що стосується актів ненормативного характеру - індивідуальних актів, то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта, чи визначеного ними певного кола суб'єктів, якому вони адресовані. Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, оскаржувана план-схема є графічною формою технічного документу та не містить будь-якого тексту, у якому б йшлося про ті чи інші рішення, права, обов'язки, заборони, дозволи, пільги, переваги, порядок та спосіб виконання тих чи інших дій  для певних юридичних та фізичних осіб; відсутнє у схемі і адресування його конкретному чи невизначеному колу  юридичних та фізичних осіб. Отже, оскаржувана позивачем план-схема не є актом нормативного чи ненормативного характеру, тому відсутні правові підстави для встановлення його відповідності вимогам чинного законодавства у судовому порядку.  З огляду на наведене, визначений позивачем предмет позову не відповідає можливим способам захисту прав та інтересів, встановлених господарським і цивільним законодавством, оскільки така вимога фактично не є спором про наявність чи відсутність цивільного права та не може бути предметом спору, оскільки не призведе до поновлення його порушеного права чи інтересу. Отже, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав шляхом пред`явлення вимоги про визнання недійсним плану – схеми не відповідає приписам статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України, тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили Товариству з обмеженою відповідальністю "Крамниця № 44 "Урожай" у позові. Доводи, викладені в касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування судових актів, оскільки не спростовують викладеного.   

          Таким чином, колегія суддів визнає, що при вирішені спору суд апеляційної інстанції правильно застосував норми чинного законодавства, тому підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови у справі  не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись  статтями 1115, 1117 , 1118,  1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

                   Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 26.05.09 у справі №8/69н  залишити без змін.

           Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамниця             № 44 "Урожай"  залишити без задоволення.

Головуючий  суддя                                                                  Т.Добролюбова

       Судді                                                                                    Т.Гоголь

                                                                                                        В.Швець