Постанова

від 22.09.2009 по справі 37/366

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/366

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.09.2009                                                                                           № 37/366

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Рєпіної  Л.О.

 суддів:            Євграфової  Є.П.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Агріко-Україна"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 03.08.2009

 у справі № 37/366 (суддя  

 за позовом                               ТОВ "Автохаус Київ"

 до                                                   ТОВ "Агріко-Україна"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 10158,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м. Києва від 03.08.2009 р. у справі № 37/366  позов ТОВ „Автохаус Київ” до ТОВ „Агріко-Україна” про стягнення 10158,76 грн. задоволений.

          Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про залишення позову без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні, проти вимог, викладених у апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду – без змін.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причина суду не відома, враховуючи що у матеріалах справи є поштове повідомлення про час та дату розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 28.01.2009 сторонами укладений договір № 013.1/01-2009 підряду з технічного обслуговування автомобіля(ів), за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання щодо виконання робіт з технічного обслуговування автомобілю, що належить відповідачу, а останній оплатити вартість робіт.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

 Відповідно до умов договору, позивач виконав зобов'язання, відповідач прийняв автомобіль без зауважень, згідно акту виконаних робіт та рахунку(а.с.12-13) вартість робіт склала 8895,93 грн.

Відповідач рахунок, у встановлені п. 3 договору строки не оплатив, претензію ( а.с.15) залишив поза увагою, в зв'язку з чим, позивач змушений звернутися до суду.

Заперечуючи проти рішення, відповідач вказує на те, що суд не надав достатньо часу для ознайомлення зі справою та вивчення обставин, що призвело до порушення процесуальних прав та є підставою для скасування рішення.  

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно ст. 549 ч.1 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.  

          Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ст. 625 ЦК України).

Відповідно до п.3 договору, відповідач повинен був сплатити вартість виконаних позивачем робіт у строк не пізніше двох банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на рахунок позивача.

Претензія від 15.04.09 про сплату боргу та нарахування санкцій, відповідно до  умов договору, залишена відповідачем без уваги, жодного заперечення щодо суми боргу, або неналежного виконання робіт, на адресу позивача не надходили.

           Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачена у п.5 договору технічного обслуговування автомобілю, таким чином колегія суддів дійшла висновку про правомірне стягнення інфляції, річних та пені на користь позивача, оскільки у встановлений договором строк оплата відповідачем проведена не була.

           Щодо посилання відповідача на порушення  норм процесуального права, то колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.  

           З поштового повідомлення ( а.с.2) вбачається, що ухвала господарського суду від 02.07.09 про порушення провадження у справі з зазначенням часу, дати (03.08.09) та місця розгляду справи, отримана відповідачем 07.07.2009р. Протягом місяця, відповідач не скористався правом надати суду відзив на позовну заяву, доказів що спростовують факти, викладені у позові, відповідачем також не надані. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи ( а.с. 33-34), подано господарському суду через канцелярію, після початку судового засідання, що підтверджується відміткою на клопотанні з зазначенням часу його подання. Крім того, до клопотання не надані докази неможливості знаходження представника відповідача у засіданні в зв'язку з участю у іншому судовому процесі (судова повістка, ухвала суду).

          Таким чином, відповідач знехтував наданими йому правами щодо здійснення захисту  своїх прав та інтересів у господарському суді, та свідчить про навмисне затягування розгляду справи, оскільки доказів щодо спростування наведених позивачем фактів у позовній заяві та викладених у рішенні суду першої інстанції, не надано й до апеляційного суду.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу ТОВ „Агріко-Україна” залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2009 року у справі № 37/366  залишити без змін.

2.          Матеріали справи повернути  господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Євграфова  Є.П.

 24.09.09 (відправлено)