Рішення

від 13.10.2009 по справі 3/64-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/64-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

 "13" жовтня 2009 р.                Справа № 3/64-38

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Рембуд”, м. Чернігів  

до відповідача: приватного підприємства „Волинський новобуд”, м. Нововолинськ     

про стягнення 28067 грн. 46 коп. заборгованості, суми інфляційних та процентів річних

                                                                                                     Голова господарського суду Волинської області

                                                                                                     Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Книш А.М. –представник (дов. №204-юр від 21.01.2009р.)

від відповідача: Мандзик П.І. –представник (дов. №119/1 від 01.10.2009р.)

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю „Рембуд” звернулось до господарського суду                з позовом про стягнення з приватного підприємства „Волинський новобуд” 28067,46 грн., в тому числі                 22200 грн. заборгованості по оплаті відпущених товарно-матеріальних цінностей, 3263,40 грн. суми інфляційних нарахувань та 2604,06 грн. трьох процентів річних, нарахованих згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 26.08.2009р. за вказаним позовом було порушено провадження                у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні. Ухвалою суду від 16.09.2009р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав                     та просить суд задовольнити останні в повному об'ємі. При цьому представник сторони посилається                          на укладення між сторонами 11.07.2008р. договору купівлі-продажу, відпуск позивачем відповідачу товарно-матеріальних цінностей вартістю 22200 грн. (згідно накладної №50 від 11.07.2008р.), отримання товарів відповідачем згідно довіреності серії ЯПЗ №220303 від 09.07.2008р. та непроведення приватним підприємством „Волинський новобуд” розрахунків, спрямованих на оплату відпущеного товару.  

Відповідач у відзиві від 12.10.2009р. №121/1 на позовну заяву та представник сторони в судовому засіданні з приводу позовних вимог ТзОВ „Рембуд” заперечили, просять суд в задоволенні позову відмовити. При цьому стороною здійснюється посилання на те, що підставами виникнення зобов'язань щодо сплати суми заборгованості 22200 грн., нарахування інфляційних та процентів річних, а також звернення до суду                             з відповідним позовом виступає невиконання ПП „Волинський новобуд” умов договору купівлі-продажу від 11.07.2008р. в частині здійснення підприємством у визначені угодою строки та порядку розрахунків по оплаті відпущених товарів. Однак, із змісту долучених до матеріалів справи накладної на відпуск та довіреності                   на отримання товарів не вбачається те, що зобов'язання між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу від 11.07.2008р., оскільки в зазначених документах відсутня така підстава відпуску товарно-матеріальних цінностей, як угода купівлі-продажу від 11.07.2008р., у визначених документах відсутні посилання на визначення між сторонами кінцевого строку та порядку проведення ПП „Волинський новобуд” розрахунків з ТзОВ „Рембуд” по оплаті відпущених товарів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Рембуд”, м. Чернігів та приватним підприємством „Волинський новобуд”, м. Нововолинськ було укладено договір купівлі-продажу у відповідності до умов котрого товариством „Рембуд” було взято на себе зобов'язання щодо відпуску відповідачу товарно-матеріальних цінностей в обумовлених між сторонами у специфікації від 11.07.2008р. асортименті та кількості.

Згідно накладної №50 від 11.07.2008р. товариством з обмеженою відповідальністю „Рембуд” було відпущено приватному підприємству „Волинський новобуд” товарно-матеріальних цінностей (запасних частин) загальною вартістю 22200 грн.

Факт отримання запасних частин підприємством „Волинський новобуд” на вказану суму обґрунтовується та підтверджується позивачем шляхом надання суду довіреності серії ЯПЗ №220303 від 09.07.2008р., виписаною ПП „Волинський новобуд” на ім'я Голуба Аркадія Васильовича.

          В судовому засіданні представником позивача було надано суду для огляду оригінали накладної №50 від 11.07.2008р. та довіреності ЯПЗ №220303 від 09.07.2008р.

Згідно п. 4.1 договору від 11.07.2008р. відповідач зобов'язувався проводити оплату вартості відпущених позивачем товарно-матеріальних цінностей шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок                    ТзОВ „Рембуд” впродовж десяти днів з моменту поставки товару.

Невиконання відповідачем умов угоди в частині проведення розрахунків по оплаті відпущеного товару виступило підставою для звернення ТзОВ „Рембуд” до суду з позовом про примусове стягнення суми заборгованості 22200 грн. При цьому до ціни позову товариством було включено вимоги щодо стягнення                  на його користь з відповідача сум інфляційних нарахувань 3263,40 грн. (за період з 22.07.2008р. по 31.07.2009р.), а також 2604,06 грн. суми трьох процентів річних, нарахованих за період з 22.07.2008р. по 17.08.2009р.  

Розглянувши пред'явлені позивачем до відповідача позовні вимоги господарський суд вважає, що останні є безпідставними та не підлягають до відповідного задоволення. Відповідна позиція суду пов'язана                                 з наступними обставинами:

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом,                     але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема,                     є договори та інші правочини.

Згідно із статтею 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. У відповідності до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами слід вчиняти у письмовій формі, який згідно ст. 207 ЦК України вважається вчиненим, якщо підписаний уповноваженими на те особами.

В даному випадку, позивач у позовній заяві та представник ТзОВ „Рембуд” в судовому засіданні в якості підстави виникнення і настання зобов'язань між останніми, а саме в частині сплати суми заборгованості                       в розмірі 22200 грн., нарахування та пред'явлення відповідної вимоги щодо стягнення 3263,40 грн. інфляційних та 2604,06 грн. трьох процентів річних, посилаються на факт укладення між сторонами у справі договору купівлі-продажу від 11.07.2008р. Зокрема, позивачем здійснюється посилання на п. 4.1 договору від 11.07.2008р. котрим визначено обов'язок проведення розрахунків, спрямованих на оплату відпущених товарів, шляхом перерахування коштів впродовж десяти днів з моменту поставки товару. В даному випадку сторонами було визначено дві обов'язкові умови застосування вищезазначеного пункту угоди, а саме наявності факту поставки товару і строку його оплати (десять днів).

У підтвердження поставки товарно-матеріальних цінностей позивачем здійснюється посилання                         та долучається до матеріалів справи накладну за №50 від 11.07.2008р., виходячи із змісту котрої, останню видано за довіреністю серії ЯПЗ №220303 від 09.07.2008р.

Разом з тим, з вищезазначеної накладної не вбачається те, що зобов'язання між ТзОВ „Рембуд”                             та ПП „Волинський новобуд” виникли та існували на підставі договору купівлі-продажу від 11.07.2008р.

Так, у накладній №50 від 11.07.2008р. всупереч положенням Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” відсутні будь-які посилання на договір купівлі-продажу від 11.07.2008р., що дає суду підстави вважати, що зобов'язання між сторонами якщо і могли виникнути, то лише і на підставі накладної (письмової форми правочину) №50 від 11.07.2008р.

Підтвердженням викладеного виступає також і те, що довіреність серії ЯПЗ №220303 від 09.07.2008р.             на котру здійснює посилання позивач в підтвердження позовних вимог,, видана на отримання товарно-матеріальних цінностей ще 09 липня 2008 року, а саме до укладення між сторонами договору купівлі-продажу від 11.07.2008р.

Викладене дає підстави вважати, що накладна №50 виписана за довіреністю №220303 від 09.07.2008р.                не має і не може мати відношення до договору купівлі-продажу від 11.07.2008р.

Одночасно з цим, у відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання  у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У накладній №50 від 11.07.2008р. позивачем не встановлено та не визначено чіткого терміну, порядку                 та строків проведення розрахунків за товарно-матеріальні цінності, не встановлено та не визначено дати оплати товару. Крім того, вимога, лист, претензія і т.п. відсутня в матеріалах справи, представником позивача                          в судовому засіданні засвідчено, що такі документи товариством „Рембуд” на адресу ПП „Волинський новобуд” не направлялись.

Згідно із статтею 261 ЦК України, а саме із її частиною 5, за зобов'язаннями, строк виконання яких                   не визначений або встановлений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли                           у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Таким чином, у разі пред'явлення вимоги кредитора до боржника позовна давність починає свій перебіг з моменту пред'явлення останньої.

Беручи до уваги, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій позивача, суд вважає,                      що витрати, пов'язані з розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), у відповідності до ч. 2 ст. 49 ГПК України слід залишити за товариством                            з обмеженою відповідальністю „Рембуд”.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Голова господарського суду

          Волинської області                                                                                                                   В.О. Кравчук

Дата підписання повного

тексту рішення 14.10.2009р.