Рішення

від 13.10.2009 по справі 12/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2009 р.                                                                              Справа  № 12/144

За позовом  Приватне підприємство "Дизель-Босс"   

до відповідача  Приватне підприємство "Кріган-Трейд"

про стягнення в сумі 112 938 грн. 26 коп.

Суддя О.Г.Крейбух

Представники:

Від позивача  : представник  Півень Г.В.  довіреність  № 1  від 21.09.09 р.  

Від відповідача : представник дир.Поцелуйко Є.П.       

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 110000,00 грн. по договору поставки нафтопродуктів від 01.06.2006р. № 13/06-09дт,  неустойки у сумі 2938,26 грн.

13 жовтня 2009 року позивачем подано до суду позовну заяву (з уточненням та доповненням позовних вимог до позовної заяви від 31.08.2009р.), яка по суті відповідає вимогам ст.22 ГПК України та приймається господарським судом. Просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 110000,00 грн.,  неустойку у сумі 1606,28 грн., індекс інфляції у сумі 880,00 грн. та 3 % річних у сумі 470,08 грн.

В судовому засіданні 13 вересня 2009 року представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав.

Відповідач у відзиві на позов та представник відповідача в судовому засіданні заборгованість у сумі 110000,00 грн., що виникла у зв'язку з не поставкою нафтопродуктів позивачу, визнав. Заперечує проти стягнення неустойки.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу та відповідачу роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 червня  2009 року між приватним підприємством «Кріган-Трейд»(надалі –постачальник, відповідач) та приватним підприємством «Дизель Босс»(надалі –покупець, позивач) укладено договір поставки нафтопродуктів № 13/06-09 дт (надалі –Договір), згідно з яким постачальник зобов'язується поставити покупцю нафтопродукти, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар  на умовах та в порядку, визначених цим Договором. Найменування, асортимент, кількість, ціна товару, умови поставки і оплата товару на кожну окрему партію вказуються в додаткових угодах /а.с.5-6/.

Відповідно до п.2.1 Договору розрахунок за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 3.4 Договору сторони погодили, що строки постачання товару зазначаються сторонами за домовленістю.

Так, відповідно до умов Договору позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 13 від 16.06.2009р. здійснено оплату за товар на суму 110000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.06.2009р. № 209 /а.с.7, 47/.

Натомість, відповідачем товар позивачу поставлено не було.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 2 ст.530 ЦК України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, 15 серпня 2009 року позивачем було направлено відповідачу претензію від 14.08.2009р. про повернення коштів у сумі 110000,00 грн., яку останнім отримано 18.08.2009р. та залишено без відповіді та задоволення /а.с.9-10/.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 110000,00 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення на підставі ст.526, 530, 612 ЦК України.

Позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 1606,28 грн. за період з 22.08.2009р. по 12.10.2009р. до задоволення не підлягають, поскільки розділом 5 Договору не передбачено забезпечення виконання зобов'язання у вигляді сплати неустойки за порушення строків повернення суми оплаченого, але не поставленого товару.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поскільки несвоєчасне повернення суми оплаченого товару, але не поставленого товару відповідачем має місце, то позовні вимоги про стягнення індексу інфляції від суми боргу у розмірі 880,00 грн., нарахованого  за вересень 2009 року, є підставними та підлягають задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача /а.с.46/.

Позовні вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 470,08 грн. за період з 22.08.2009р. по 12.10.2009р. підлягають задоволенню частково, виходячи з такого.

Відповідно до част.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.  

Тобто, виходячи з норм ст.ст.530, 612 ЦК України, відповідач є таким, що прострочив, починаючи з 26.08.2009р., поскільки не виконав вимогу позивача про повернення суми боргу 110000,00 грн. у семиденний строк від дня отримання претензії –з 18.08.2009р.

А тому суд здійснює розрахунок  3 % річних за період з 26.08.2009р. по 12.10.2009р, що складає 48 днів прострочення:

110000,00 грн. х 3 : 100 : 365 х 48 = 433,97 грн.

Відтак, позовні вимоги про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково у сумі 433,97 грн.

Відношення задоволених позовних вимог до заявлених становить:

111313,97 грн. : 112956,36 грн. х 100 % = 98,55 %

Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме державне мито за подання позовної заяви у сумі 1113,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 232,58 грн.

Керуючись ст.ст.49,  811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Кріган-Трейд" (вул.Князів Острозьких, 29, м.Острог, Рівненська область, 35800, іден.код 33726919) на користь приватного підприємства "Дизель-Босс" (вул.Центральна, 1, с.Воля-Ковельська, Ковельський район, Волинська область, 45060, іден.код 35831126) заборгованість у сумі 110000 грн. 00 коп., індекс інфляції від суми боргу у розмірі 880 грн. 00 коп, 3 % річних у сумі 433 грн. 97 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 1113 грн. 14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі232 грн 58 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

В позові про стягнення неустойки у сумі 1606,28 грн. та 3 % річних у сумі 36,11 грн. - відмовити.

 Суддя                                              

підписано "16" жовтня 2009 року

Помічник судді

Бедратий Ю.В.