Постанова

від 03.11.2011 по справі 2а-1870/5286/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2011 р. Справа № 2a-1870/5286/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д., суддів: Савченка Д.М., Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Єреп Ю.В.,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Корпорації "Національний науково-технічний центр наукового приладобудування" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Корпорація "Національний науково-технічний центр наукового приладобудування" (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі - відповідач) про визнання дій по проведенню документальної невиїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.07.2011 № 0001862306/524551, від 15.07.2011 № 0002082306/56695 та від 15.07.2011 № 0002072306/56696.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2011 року № 0001862306/524551 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року у розмірі 175 383,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,0 грн. прийняте за результатами перевірки позивача та на підставі Акту від 20.06.2011 року № 4441/23-620/23634807 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Корпорації «ННТ Центр наукового приладобудування» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2011 року. Податкові повідомлення-рішення від 15 липня 2011 року № 0002082306/56695 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 201 843,52 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,0 грн. та від 15 липня 2011 року № 0002072306/56696 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року у розмірі 201 843,52 грн. прийняті за результатами перевірки позивача та на підставі Акту від 30.06.2011 року № 5053/23-620/23634807 «Про результати документальної невиїзної перевірки Корпорації «ННТ Центр наукового приладобудування», з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за березень 2011 року.

Позивач зазначив, що відповідач порушив чинне законодавство України щодо порядку, виду, способу проведення та оформлення перевірки і неправомірно призначив та провів документальну невиїзну перевірку. Акт 2 такої перевірки не може мати жодних правових наслідків для позивача і ні в якому разі не може стати підставою для прийняття податкових рішень відповідача.

Для позивача фінансово-господарські стосунки із зазначеними контрагентами є легітимними, здійсненими на підставі чинних договорів, які укладені з юридичними особами та фізичною особою - підприємцем, які здійснили свою державну реєстрацію в установленому законом порядку, були взяті на податковий облік, зареєстровані як платники податку на додану вартість та отримали свідоцтво платників податку на додану вартість у порядку, визначеному чинним законодавством України. А тому, мотивація та висновки актів відповідача, прийняті ним податкові повідомлення-рішення є безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству України, зазначає позивач.

Щодо правомірності, правильності нарахування, повноти підтвердження сум бюджетного відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість за березень 2011 року позивач зазначає, що він не погоджується з позицією відповідача стосовно того, що відсутність підтвердження сплати постачальниками товару у ланцюгу постачання податку на додану вартість до державного бюджету позбавляє покупця права на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Відсутність документального підтвердження сплати до бюджету податку на додану вартість постачальниками товару у ланцюгу постачання не впливає на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявления до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон № 168 не ставив таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками товару своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до Державного бюджету.

Чинним законодавством України на покупця товару - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та заявленні суми від'ємного значення до бюджетного відшкодування перевіряти дотримання постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Крім того, як стверджує позивач, у Податковому кодексі України відсутні норми, якими б податковим органам було надане право на невизнання заявлених платником податку сум відшкодування на підставі відомостей, які отримано податковими органами щодо кількості найманих працівників, вартості основних фондів, площі власних та орендованих приміщень у контрагентів такого платника податку. Посилання на ці відомості не може стати підставою для відмови у відшкодуванні заявлених платником податку сум з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Державна податкова інспекція в місті Суми, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що перевіркою було встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями та вимог п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 а саме: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за березень 2011р. на 175 835 грн.

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту було включено суму ПДВ 201843,52 грн. з контрагентами по операціям не підтвердженим стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Крім того, перевіркою встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.

Відсутність обгрунтованості розумних економічних або інших причин (ділової мети) є підставою для створення умов, за яких вищезазначені платники податків не мали намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, що призвело до відображення податкового кредиту та валових витрат, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто проведення «безтоварних» операцій без сплати грошових коштів та податків від цих операцій - тим самим нанесення шкоди державі та суспільству.

На думку відповідача, контрагенти позивача в ланцюгу не виконують свої податкові зобов'яання зі сплати податку до бюджету з продажу товару, що дає підстави вважати безтоварність господарських операцій, оскільки сам факт складання податкової та видаткової накладної не є підставою для підтвердження факту здійснення господарської операції з поставки товарів.

Діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, і відповідно унеможливлює надання податкової накладної покупцю чи отримувачу послуг без включення податкових зобов'язань з боку постачальників.

Таким чином, в разі надання податкової накладної без декларування податкових зобов'язань, даний документ не може вважатися підставою для включення сум до податкового кредиту підприємством-покупцем або отримувачем послуг.

За таких обставин, посадовими особами відповідача було встановлено порушення позивачем вимог п.1.7. ст.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. п. 7.4.5, п.7.4. п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, 7.7 ст. 7, п.10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 а саме: завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.22.2) податкової декларації по ПДВ за березень 2010р. на суму 107236,63 грн., за квітень 2010р. на суму 14321,65 грн., за травень 2010р. на суму 2568,23 грн., за липень 2010р. на суму 60264,12 грн., за серпень 2010р. на суму 572,33 грн., за жовтень 2010р. на суму 2700,66 грн., за лютий 2011р. на суму 14179,90 грн., на порушення п. 10.2 ст. 10, п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.199 із змінами та доповненнями та вимог п. 200.1, п.200.3, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.10 позивачем завищена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2011р. на суму 201843,52 грн.

Враховуючи викладене, ДПІ в м. Суми вважає, що дії по проведенню документальної невиїзної перевірки позивача є правомірними; податкові повідомлення - рішення а саме: № 0001862306/52451 від 01.07.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 175 835,00грн., №0002082306/56695 від 15.07.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 201 843,52грн. та № 0001862306/52451 від 01.07.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 201 843,52грн. є законними та обґрунтованими, а підстав для їх скасування немає.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач відповідно до Податкового кодексу України подав декларацію за березень 2011 року до ДПІ в м. Суми з податку на додану вартість із заявами про бюджетне відшкодування ПДВ (т. 2 а.с. 131-141).

З метою встановлення достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року Державною податковою інспекцією в м. Суми була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2011 року. Про зазначене свідчить акт від 20.06.2011 № 4441/23-620/23634807 (т. 1 а.с. 26-49). В ході перевірки встановлено: на порушення вимог п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 із змінами і доповненнями та вимог п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України підприємством заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за березень 2011 року занижено на 67 202 грн. та завищено на 175 835 грн.; на порушення вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 із змінами і доповненнями, зменшено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.22.2) податкової декларації по ПДВ за вересень 2010 року на 26 грн.; на порушення вимог п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 із змінами і доповненнями підприємством занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за березень 2011 року на 108 607 грн.

На підставі зазначеного вище акту перевірки відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 1 липня 2011 року № 0001862306/52451 (т. 1 а.с. 22) позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 175 835,00 грн., у тому числі за березень 2010 року на 175 835,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн. 00 коп.

З метою встановлення достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року Державною податковою інспекцією в м. Суми була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2011 року. Про зазначене свідчить акт від 30.06.2011 № 5053/23-620/23634807 (т. 1 а.с. 52-93). В ході перевірки встановлено порушення вимог п.1.7. ст.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п.7.4. п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, 7.7 ст. 7, п.10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 із змінами і доповненнями завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.22.2) податкової декларації по ПДВ за березень 2010р. на суму 107236,63 грн., за квітень 2010р. на суму 14321,65 грн., за травень 2010р. на суму 2568,23 грн., за липень 2010р. на суму 60264,12 грн., за серпень 2010р. на суму 572,33 грн., за жовтень 2010р. на суму 2700,66 грн., за лютий 2011р. на суму 14179,90 грн., на порушення п. 10.2 ст. 10, п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 із змінами і доповненнями та вимог п. 200.1, п.200.3, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України завищена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2011р. на суму 201843,52 грн.

На підставі зазначеного вище акту перевірки відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 15 липня 2011 року № 0002082306/56695 (т. 1 а.с. 23) позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 201 843 грн. 52 коп., у тому числі за березень 2010 року - у розмірі 107 236 грн. 63 коп., квітень 2010 року - 14 321 грн. 65 коп., травень 2010 року - 2568 грн. 23 коп., липень 2010 року - 60 264 грн. 12 коп., серпень 2010 року - 572 грн. 33 коп., жовтень 2010 року - 2700 грн. 66 коп., лютий 2011 року - 14 179 грн. 90 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн. 00 коп.

Також, податковим повідомленням-рішенням від 15 липня 2011 року № 0002072306/56696 (т. 1 а.с. 25) позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 201 843, 52 грн., у тому числі за березень 2011 року на 201 843, 52 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн. 00 коп.

Як зазначає в своєму запереченні та підтримує у судовому засіданні відповідач, вказані вище суми не відшкодовані позивачу в березні 2011 року внаслідок зменшення ним від'ємного значення по фінансово-господарських взаємовідносинах з березня 2010 року по лютий 2011 року з наступними контрагентами:

1. ТОВ «Транскрафт», код 36106570, м. Вишневе, сума ПДВ - 107236, 63 грн., договір № 77-05 від 25.02.10р. про постачання комплектуючих. Продаж товару здійснюється на умовах самовивезення покупцем, у його власній тарі чи упаковці. Товарно-транспортні накладні відсутні.

Згідно комп'ютерної версії «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Основний вид діяльності - діяльність автомобільного вантажного транспорту. За І квартал 2010р. вартість ОФ становить - 0 грн., чисельність працюючих - 2 особи, транспортних засобів - 0 шт.

Враховуючи викладене, підтверджується факт неможливості здійснення TOB «Транскрафт» поставки товарів зазначених в наданих на перевірку документах, транспортах засобів, відсутністю власних та орендованих складських приміщень необхідних для здійснення господарської діяльності, а тому є підстави вважати, що операції між Корпорацією «ННТ Центр наукового приладобудування» з TOB «Транскрафт» носять безтоварний характер.

1.1 TOB «Транскрафт», код 36106570, м. Вишневе, сума ПДВ - 11 745, 38 грн. договір № 77-05 від 25.02.10р. про постачання комплектуючих. Продаж товару здійснюється на умовах самовивезення Покупцем, у його власній тарі чи упаковці. Товарно- транспортні накладні відсутні.

Згідно комп'ютерної версії «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДІІА України», стан платника- до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Основний вид діяльності - діяльність автомобільного вантажного транспорту. За І квартал 2010р. вартість ОФ становить - 0 грн. чисельність працюючих - 2 особи, транспортних засобів - 0 шт.

Враховуючи викладене, підтверджується факт неможливості здійснення TOB «Транскрафт» поставки товарів зазначених в наданих на перевірку документах, транспортних засобів, відсутністю власних та орендованих складських приміщень необхідних для здійснення господарської діяльності, а тому є підстави вважати, що операції між Корпорацією «ННТ Центр наукового приладобудування» з TOB «Транскрафт» носять безтоварний характер

2. ФОП ОСОБА_5 код НОМЕР_1, м. Cуми, сума ПДВ - 1448,77 грн., про постачання комплектуючих. Стан платника - платник податків за основним місцем обліку.

Відповідно бази даних АС «Система співставлення даних податкової звітності з ПДВ по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розрізі контрагентів» чисельність працюючих 0 осіб.

Враховуючи викладене, підтверджується факт неможливості здійснення ФОП ОСОБА_5, поставки товарів зазначених в наданих на перевірку документах в зв'язку з відсутністю достатніх трудових ресурсів, транспортних засобів, відсутністю власних та орендованих складських приміщень необхідних для здійснення господарської діяльності, а тому є підстави вважати, що операції між Корпорацією «ННТ Центр наукового приладобудування» та ФОП ОСОБА_5 носять безтоварний характер.

3. TOB «Досс Інструмент-Україна», код 36023402, м. Кіровоград, сума ПДВ - 1127,50 грн., про постачання мікросвердр. Стан платника - платник податків за основний місцем обліку. Основний вид діяльності - оптова торгівля залізними виробами, водолровідним та опалювальним устаткуванням.

Згідно комп'ютерної версії «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», за І квартал 2010р. вартість ОФ становить - 0 грн., чисельність працюючих - 5 осіб, транспортних засобів - 0 шт.

До ДПІ у м. Кіровограді направлено запит щодо проведення звірки з питань правових відносин від 08.06.2011р. № 45421/7/23-611/532. Відповідь не отримано.

Враховуючи викладене, підтверджується факт неможливості здійснення TOB «Досс Інструмент-Україна» поставки товарів зазначених в наданих на перевірку документах, транспортних засобів, відсутністю власних та орендованих складських приміщень необхідній для здійснення господарської діяльності, а тому є підстави вважати, що операції між Корпорацією «ННТ Центр наукового приладобудування» з TOB «Досс Інструмент-Україна» носять безтоварний характер.

4. ПНВФ «Шельт», код 14012805, м. Суми, сума ПДВ - 2322,40 грн., про надання послуг по корозійному захисту деталей. Товарно-транспортні накладні відсутні. Стан платника - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Основний вид діяльності - виробництво іншої хімічної продукції для промислових цілей.

Згідно комп'ютерної версії «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», за II квартал 2010р. вартість ОФ становить - 0 грн., чисельність працюючих - 6 осіб, транспортних засобів - 0 шт.

На підприємство направлено запит щодо надання документів щодо проведення звірки з питань правових відносин від 07.06.2011р. № 45002/10 23-607/283. Відповідь не отримано.

4.1 ПП «Укрнромресурси», код 32462039, м. Суми, сума ПДВ 245,83 грн., про постачання комплектуючих труб. Товарно-транспортні накладні відсутні. Стан платника - платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Згідно комп'ютерної версії «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», за II квартал 2010р. вартість ОФ становить - 0 грн., чисельність працюючих - 3 особи, транспортних засобів - 0 шт.

На підприємство направлено запит щодо надання документів щодо проведення звірки з питань правових відносин від 07.06.2011р. № 45003/10/23-607/284. Відповідь не отримано.

Враховуючи викладене, підтверджується факт неможливості здійснення ПНВФ «Шельт» та ПП «Укрпромресурси» поставки товарів зазначених в наданих на перевірку документах, транспортних засобів, відсутністю власних та орендованих складських приміщень необхідних для здійснення господарської діяльності, а тому є підстави вважати, що операції між Корпорацією «ННТ Центр наукового приладобудування» з ПНВФ «Шельт» та ПП «Укрпромресурси» носять безтоварний характер.

5. TOB «Транскрафт», код 36106570, м. Вишневе, сума ПДВ - 60264,12 грн., договір № 77-05 від 25.02.10р. про постачання комплектуючих. Продаж товару здійснюється на умовах самовивезення покупцем, у його власній тарі чи упаковці. Товарно - транспортні накладні відсутні.

Згідно комп'ютерної версії «Система автоматизованого співставлерня податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», стан платника- до СДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Основний вид діяльності - діяльність автомобільного вантажного транспорту. За II квартал 2010р. вартість ОФ становить - 0 грн., чисельність працюючих - 2 особи, транспортних засобів - 0 шт.

Враховуючи викладене, підтверджується факт неможливості здійнення TOB «Транскрафт» поставки товарів зазначених в наданих на перевірку документах, транспортних засобів, відсутністю власних та орендованих складських приміщень необхідних для здійснення господарської діяльності, а тому є підстави вважати, що операції між Корпорацією «ННТ Центр наукового приладобудування» з TOB «Транскрафт» носять безтоварний характер.

6. ПФ "Суми-Зевс", код 22595956, м. Суми, сума ПДВ - 283,33 грн., постачання пиломатеріалів. Товарно-транспортні накладні відсутні. Згідно комп'ютерної версії «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», за III квартал 2010р. вартість ОФ становить - 0 грн., чисельність працюючих - 6 осіб, транспортних засобів - 0 шт.

На підприємство направлено запит щодо надання документів щодо проведення звірки з питань правових відносин від 07.06.2011р. № 45004/10/23-607/285. Відповідь не отримано.

7. TOB «Мірта», код 31849695, м. Суми, сума ПДВ - 289,00 грн.

Згідно комп'ютерної версії «Система автоматизованого співставлецня податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», за III квартал 2010р. вартість ОФ становить - 1443 грн., чисельність працюючих - 30 осіб, транспортних засобів - 0 шт.

На підприємство направлено запит щодо надання документів щодо прувэдення звірки з питань правових відносин від 07.06.2011 р. № 45006/10/23-607/287. Відповідь не отримано.

Враховуючи викладене, підтверджується факт неможливості здійснення ПФ «Суми-Зевс та TOB «Мірта» поставки товарів зазначених в наданих на перевірку документах, транспортних засобів, відсутністю власних та орендованих складських приміщень необхідних дтя здійснення Господарської діяльності, а тому є підстави вважати, що операції між Корпорацією «ННТ Центр наукового приладобудування» з ПФ Зевс» та TOB «Мірта» носять безтоварний характер.

8. ПП «Укрпромресурси». код 32462039. м. Суми, сума ПДВ - 2700,66 грн.

Згідно комп'ютерної версії «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», за І квартал 2011р. вартість ОФ становить - 0 грн., чисельність працюючих - 3 особи, транспортних засобів - 0 шт.

На підприємство направлено запит щодо надання документів щодо проведення звірки з питань правових відносин від 07.06.2011р. № 45003/10/23-607/284. Відповідь не отримано.

Враховуючи викладене, підтверджується факт неможливості здійснення ПП «Укрпромресурси» поставки товарів зазначених в наданих на перевірку документах, транспортних засобів, відсутністю власних та орендованих складських приміщень необхідних для здійснення господарської діяльності, а тому є підстави вважати, що операції між Корпорацією «ННТ Центр наукового приладобудування» та ПП Укрпромресурси» носять безтоварний характер.

9. TOB «Токмак Трейдінг», код 37269433, м. Київ, сума ПДВ - 14179,90 грн.

Згідно комп'ютерної версії «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», за 2010р. вартість ОФ становить - 0 грн., чисельність працюючих - 3 особи, транспортних засобів - 0 шт.

До ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва направлено запит щодо проведення звірки з питань правових відносин від 08.06.2011р. № 45441/7/23-611/538. Відповідь не отримано.

Враховуючи викладене, підтверджується факт неможливості здійснення TOB «Токмак Трейдінг» поставки товарів зазначених в наданих на перевірку документах, транспортних засобів, відсутністю власних та орендованих складських приміщень необхідних для здійснення господарської, діяльності, а тому є підстави вважати, що операції між Корпорацією «ННТ Центр наукового приладобудування» з TOB «Токмак Трейдінг» носять безтоварний характер.

Однак, суд не погоджується з зазначеними твердженнями відповідача з огляду на наступне.

Поставка товарно-матеріальних цінностей та отримання послуг між позивачем та його контрагентами підтверджується накладними (т. 2 а.с. 232, 238-239, 240, 242). Оплата за поставлений товар здійснювалась в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 179, 190, 196, 198, 207, 209, 211, 213, 221, 226, 233).

Виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується видатковими накладними (т.2 а.с. 214-231, 233-237).

В підтвердження факту поставки товару, надання послуг, підприємствами-контрагентами позивача було надано податкові накладні (т.1 а.с. 159-168, 181-183, 191, 199-200, 214-217, 222, 227, 234).

Відповідно до п. 1.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» (в редакції чинною на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту Закон України „Про ПДВВ» ) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. А за змістом п. 1.8 вказаного закону бюджетне відшкодування це сума податку, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Так, п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість", містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодуванняВ» та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 7 вказаного Законну передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи, а саме з актів перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість"- видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податного кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентами продавця (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Крім того, як вбачається з матеріалів справи податковий орган не довів суду навіть факт несплати податку на додану вартість контрагентами в ланцюгу постачання.

Відповідно до п.п.В»аВ» п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", умовою бюджетного відшкодування є сплата продавцем ПДВ в ціні товарів (послуг) продавцю, а не сплата продавцем або контрагентами продавця податку до бюджету.

Відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товарів продавцю.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем. Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав всі вимоги Закону щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи.

Що стосується правовідносин, що виникли після набрання чинності Податковим кодексом України (01.01.2011) суд зазначає наступне.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -«віднімання», и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до абз. 1 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Абз. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України передбачено, що в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно з п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Досліджуючи під час перевірки реальність угод, укладених позивачем, відповідач не встановив порушень у документуванні позивачем господарських операцій, веденні бухгалтерського та податкового обліку за цими операціями. Проте, встановив, що в зв'язку з відсутністю транспортних засобів, власних та орендованих складських приміщень необхідних для здійснення господарської діяльності неможливо здійснити поставки товарів зазначених в наданих на перевірку документах та є підстави вважати, що операції між позивачем та його контрагентами носять безтоварний характер, а відповідно відсутність у позивача права на включення сум ПДВ за такими операціями до податкового кредиту, невірне визначення від'ємного значення суми бюджетного відшкодування.

Із акту перевірки вбачається, що порушень у оформленні податкових накладних, виписаних контрагентами позивача, перевіряючими під час проведення перевірки не встановлено.

Розглядаючи справу в межах доводів відповідача щодо безтоварності правочину, судом не встановлено, яким має бути мінімальний обсяг виробничого, транспортного і торгівельного обладнання для укладання та виконання правочинів, за якими позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ і суму валових витрат.

За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності у контрагентів позивача основних фондів та виробничих активів і транспортних засобів, оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків або порушення позивачем правил оподаткування.

На підставі зазначеного, суд вважає, що твердження ДПІ в м. Суми про безтоварність укладених позивачем угод, а відповідно відсутність у позивача права на включення сум ПДВ за такими операціями до податкового кредиту, невірне визначення від'ємного значення бюджетного відшкодування суперечить законодавству та спростовується документами, на підставі яких позивачем відображено ці операції у бухгалтерському та податковому обліку.

Крім того, судом встановлено, що позивач використовував придбані товари у власному виробництві та реалізовував готову продукцію іншим суб'єктам господарювання: ТОВ «Тенекс-Комплект», закладом Російської академії наук (РАН). Копії контрактів, вантажних митних декларацій, авіанакладних, транспортних накладних (CMR), актів здавання-приймання робіт наявні у матеріалах справи (т. 2 а.с. 159-181).

Відповідно до наданих у судовому засіданні пояснень представники позивача стверджують, що всі матеріали, комплектуючи вироби, інструменти та послуги, які він отримав від контрагентів протягом 2010 року та січня-березня 2011 року було використано ним для виробництва складних наукових приладів, а саме: мас-спектометра МИ201АГМ-01 та системи управління та реєстрації (СУР) для мас-спектометра МИ1201ИГ.

Як вбачається з висновку експерта Сумської торгово-промислової палати про виробництво товарів/виконання робіт/ надання послуг підприємством, розташованим на території України від 29.08.2011 № В-652 (т. 2 а.с. 155) у виготовленні мас-спектрометрів МИ1201АГМ-01М, системи управління та реєстрації (СУР спектрометра МИ1201ИГ задіяні наступні технологічні операції: токарні, фрезерувальні, шліфувальні та ін. види механічної обробки; зварювальні та паяльні роботи; окремі види термічної обробки; нанесення захисних покриттів фарбуванням; прецизійні слюсарно-складальні та електромонтажні роботи; налагодження та тестування електричних блоків; юстування мас-спектрометра; різні види випробувань; розкрій та різка пиломатеріалів; упакування та маркування.Постачальниками сировини, матеріалів та комплектуючих, інструментів та послуг є ФОП ОСОБА_5, TOB "Досс Інструмент-Україна", ПФ "Суми-Зевс", TOB "Мірта", TOB "ТРАНСКРАФТ", ПП "Укрпромресурси", ПНВФ "Шельф",TOB "ТОКМАІ Трейдінг", тобто, вищезазначені контрагенти позивача. Згідно з технічним описом товару та опису технологічного процесу для мас-спектрометра МИ1201АГМ-01М, системи управління та реєстрації (СУР) для мас-спектрометра МИ1201ИГ отримані Корпорацією від вказаних постачальників матеріали, комплектуючі вироби, інструменти/послуги у статтях «Матеріали» та «Комплектувальні вироби» відповідних калькуляцій складають: мас-спектрометр МИ1201АГМ-01М - 66,3%; система управління та реєстрації (СУР) для мас-спектрометра МИ1201ИГ - 91,6%, що є свідченням того, що без використання у технологічному процесі отриманих від вказаних постачальників матеріалів, комплектуючих виробів, інструментів та послуг виготовлення згаданих товарів як готової продукції не є можливим. На підставі вищевикладеного, висновком експерта засвідчується, що мас-спектрометр МИ1201АГМ-01М, система управління та реєстрації (СУР) спектрометра МИ1201ИГ виробляються позивачем.

Таким чином, до розміру податкового кредиту позивачем було включено суми ПДВ, сплачені у складі ціни фактично придбаних послуг, із метою здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з висновків акту перевірки від 20.06.2011 № 4441/23-620/23634807, в перевіряємому періоді позивач отримав послуги від нерезидентів на митній території України (т.1 а.с. 125-128), обсяг поставки склав 879 176 грн., податок на додану вартість склав 175 835 грн.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» та вимог п. 200.4 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок чого підприємством завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2011 року на 175 835 грн., за рахунок завищення фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг постачальникам таких товарів залишки від'ємного значення за квітень 2010 року 175 835 грн.

Згідно з положеннями підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Законодавче включення до податкового кредиту сум податку, сплачених при імпорті товарів, та відсутність в нормах підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 розмежування сум податку у складі податкового кредиту в залежності від того, був він сплачений при імпорті товарів чи на при їх придбанні на внутрішньому ринку, свідчить про те, що податок, сплачений органам митного контролю також підлягає відшкодуванню в сумі, яка фактично сплачена платником податку у попередніх звітних періодах, за умови дотримання вимог зазначених підпунктів.

Відповідно до п.п. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Таким чином від'ємне значення податку, яке сформовано платником ПДВ за придбаними послугами на митній території України у нерезидента приймає участь у бюджетному відшкодуванню.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, позовні вимоги про скасування податкового повідомлень-рішень від 01.07.2011 № 0001862306/52451, від 15.07.2011 № 0002082306/56695 та від 15.07.2011 № 0002072306/56696, прийнятих Державною податковою інспекцією в м. Суми є законними і обґрунтованими.

Що стосується позовних вимог стосовно визнання дій відповідача по проведенню документальної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку неправомірними суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України Органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п. 79.1, 79.2 Податкового кодексу України).

Обставини за наявності яких проводиться документальна невиїзна перевірка визначені статтями 77 та 78 Податкового кодексу України. Так, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України встановлено, зокрема, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, судом встановлено, що посадові особи відповідача при проведенні документальної невиїзної перевірки позивача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Таким чином, суд дійшов висновку що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню частково щодо скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції в місті Суми від 01.07.2011 № 0001862306/52451, від 15.07.2011 № 0002082306/56695 та від 15.07.2011 № 0002072306/56696.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Корпорації "Національний науково-технічний центр наукового приладобудування" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 01.07.2011 № 0001862306/52451 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року у розмірі 175 835 грн. 00 коп. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 грн. 00 коп.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 15.07.2011 № 0002082306/56695 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 201 843 грн. 52 коп. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 грн. 00 коп.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 15.07.2011 № 0002072306/56696 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 201 843 грн. 52 коп. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

Судді (підпис) Д.М. Савченко

(підпис) ОСОБА_6

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Постанову складено у повному обсязі та підписано 8 листопада 2011 року.