Ухвала

від 19.11.2014 по справі 7/55-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19 листопада 2014 р. Справа № 7/55-09

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ "ФК "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ", м. Київ № 2263 від 23.10.2014 р. про заміну стягувача по справі

за позовом : Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м. Київ

до : Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", м. Калинівка, Вінницька область

про стягнення 8 184 193 грн 08 коп. заборгованості за кредитним договором № 18СL від 27.05.2008 р.

За участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.

Представники заінтересованої сторони та сторін не з'явились.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду надійшла позовна заява АК "Індустріально-експортний банк" (правонаступником якого являється ПАТ "Креді Агріколь Банк") до ВАТ "Вінніфрут" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.05.2008 року № 18 CL в сумі 8184193,08 грн.

Ухвалою суду від 18.03.2009 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/55-09 та призначено до розгляду.

Рішенням суду від 17.11.2011 р. позов задоволено повністю.

05.12.2011 р. на виконання вказаного рішення судом видано накази, які надіслано позивачу для пред'явлення до виконання.

31.10.2014 р. до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІ" № 2263 від 23.10.2014 р. про заміну стягувача у справі № 7/55-09 з ПАТ "Креді Агріколь Банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІ".

Ухвалою від 04.11.2014 р. для розгляду вказаної заяви призначено судове засідання на 19.11.2014 р.

Заявник та сторони в засідання суду 19.11.2014 р. не з'явились, причин неявки не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином - ухвалою від 04.11.2014 р., яка надсилалась останнім рекомендованою кореспонденцією і факт отримання якої підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення наявними в матеріалах справи.

При цьому суд зауважує, що 18.11.2014 р. до суду засобами електронного зв'язку надійшло клопотання заявника про відкладення розгляду справи мотивоване неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання.

Вказане про відкладення розгляду справи судом не розглядається в зв'язку з тим, що останнє згідно довідки від 18.11.2014 р. не містить електронного цифрового підпису, а тому не є офіційним документом відповідно до п.1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року № 28.

З врахуванням наведеного суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви № 2263 від 23.10.2014 р. ТОВ "Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІ" без участі заявника та сторін, оскільки неявка останніх не перешкоджає такому розгляду.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Дослідивши наявні у справі докази судом встановлено наступне.

Як вбачається із змісту заяви № 2263 від 23.10.2014 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІ" необхідність у заміні стягувача у виконавчому провадженні з Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на заявника мотивована укладенням 31.07.2014 р. між зазначеними юридичними особами Договору факторингу № 38/ФК-14.

Як вбачається зі змісту матеріалів справи згідно п.2.1 Договору факторингу в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Фактор (ТОВ "Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІ" ) зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ПАТ "Креді Агріколь Банк") за плату, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові право вимоги, визначене у Реєстрі прав вимог.

Згідно п.4.1 Договору право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з дати підписання ними відповідного Реєстру прав вимог (Додаток № 1 до Договору).

Пунктом 6.4.1 Договору визначено, що Клієнт заявляє та підтверджує, що право вимоги на момент його передачі за цим Договором є дійсним і чинним, що він має повне та нічим не обмежене право на відступлення права вимоги до Фактора і що всі погодження, необхідні для передання права вимоги Фактору, були отримані належним чином до дати укладення цього Договору.

Судом встановлено, що 31.07.2014 р. сторонами також були підписані додатки № 1 "Реєстр прав вимог № 1" та № 2 "Перелік документів на підтвердження права вимоги" до Договору № 38/ФК-14 від 31.07.2014 р.

Згідно додатку № 1 до Договору Клієнт, з поміж іншого, відступає Факторові право вимоги до Боржника - ВАТ "Вінніфрут" за кредитним договором від 27.05.2008 р. № 18-CL в сумі 2 607 333,39 доларів США.

Також судом встановлено, на підставі виданих господарським судом Вінницької області наказів на виконання рішення у даній справі відкриті виконавчі провадження, що підтверджується долученими до заяви інформаціями про виконавчі провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір , господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу . Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Згідно ст.124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема і судових наказів.

Виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя і заміна сторони на цій стадії може відбуватися як на підставі та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, так і Законом України "Про виконавче провадження".

Змістом норм розділу XIV ГПК України, ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" підтверджується, що виконавче провадження, є завершальною стадією судового провадження.

Із вказаних норм вбачається, що правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу, в тому числі й на стадії виконання судового рішення.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

В абзаці 3 п.1.4 постанови від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що статтею 25 ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення , і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Слід відзначити, що правонаступництвом є перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого.

Правонаступництво може бути універсальним (загальним) або частковим. За універсальним правонаступництвом до правонаступника переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За частковим правонаступництвом від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі суб'єктивні права або обов'язки.

Згідно зі статтею 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Такий статус сторін у правовідносинах існує до моменту виконання боржником зобов'язань перед кредитором, які відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України припиняються, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладення між ними відповідного договору.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно до ч.1 ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, заміна кредитора у зобов'язанні допускається шляхом відступлення права вимоги на підставі правочину протягом усього часу існування зобов'язання.

Згідно з вимогами чинного законодавства (ст. 512 ЦК України та ст. 8 Закону України "Про виконавче провадженнч) заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

У зв'язку з заміною кредитора в порядку ст. 512 ЦК України відбувається вибуття такої особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", статті 25 ГПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора ТОВ"Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІ" із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" .

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 р. по справі № 6-122цс13 , яке згідно приписів ст.111 28 ГПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

В підтвердження факту заміни кредитора у зобов'язанні заявником було надано суду договір факторингу № 38/ФК-14 від 31.07.2014 р. з додатками № № 1, 2 тощо, з яких вбачається, що первісним кредитором - ПАТ "Креді агріколь банк" передано новому кредитору - ТОВ "Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІ" - право вимоги до ВАТ "Вінніфрут" згідно кредитного договору від 27.05.2008 р. № 18-CL в розмірі 2 607 333,39 доларів США.

Наведене вище є підставою для процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення з огляду на що заява № 2263 від 23.10.2014 р. ТОВ "Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІ" про заміну стягувача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Беручи до уваги викладене вище та керуючись ст.ст.25, 86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву № 2263 від 23.10.2014 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІ", м.Київ про заміну стягувача задовольнити.

2. Замінити позивача (стягувача) - Публічне акціонерне товариство "Креді агріколь банк", вул.Пушкінська, 42/4, Шевченківський район, м.Київ, 01004 (ідентифікаційний код-14361575) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІ", вул.Кутузова, 13, м.Київ, 01133 (ідентифікаційний код-38750239) в справі № 7/55-09 по виконанню рішення суду від 17.11.2011 р.

3. Ухвалу надіслати заявнику та сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Пушкіна, 42/4, Шевченківський район, м. Київ, 01004.

3 - відповідачу - вул. Фрунзе, 45, м. Калинівка, Вінницька область, 22400.

4, 5- ТОВ "ФК "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" - для листування: вул. Сікорського,8, пов.6, м. Київ, 04112; вул. Кутузова, 13, м. Київ, 04050.