Рішення

від 09.02.2010 по справі 23/245

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.10 Справа№ 23/245

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 особи -підприємця ОСОБА_3, с. Задністря,

до відповідача ОСОБА_2 особи -підприємця ОСОБА_4, м. Самбір,

про стягнення 18144,75 грн.

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_5 - представник,

від відповідача - ОСОБА_4 - підприємець.

Суть спору: ОСОБА_2 особа -підприємець ОСОБА_3, с. Задністря, звернулась до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 особи -підприємця ОСОБА_4, м. Самбір, 18144,75 грн. заборгованості з орендної плати та пені. Позовні вимоги мотивовані нормами договору оренди № 1, ст.ст. 283, 284, 286 ГК України, ст.ст. 610, 611, 651, 778 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, уточнивши 09.02.2010 р. період прострочення виконання грошового зобовВ»язання, за який позивачка просить стягнути пеню, а саме: з 09.08.2009 р. по 09.02.2010 р.

Відповідач у судових засіданнях та у поясненнях щодо позовних вимог проти позову заперчив, посилаючись на те, що він проводив за власні кошти ремонт орендованого приміщення і витрати на вказаний ремонт підлягають відшкодуванню йому позивачкою.

У судовому засіданні, призначеному на 26.01.2010 р. в звВ»язку з заявленим відповідачем усним клопотанням про відкладення розгляду справи для надання йому можливості подати зустрічний позов оголошувалась перерва до 09.02.2010 р. Станом на 09.02.2010 р. зустрічний позов на адресу суду не надійшов. Враховуючи наведене та вимоги ч. 1 ст. 69 ГПК України щодо строку розгляду спору, судом відхилено повторне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання йому можливості подати зустрічний позов, як таке, що спрямоване на невиправдане затягування розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Роблячи такий висновок, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 610, 629, 759, 762, 778 Цивільного кодексу України субВ»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовВ»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобовВ»язання не допускається. Договір є обовВ»язковим до виконання сторонами. У разі порушення зобовВ»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовВ»язання за кожен день прострочення виконання. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Між сторонами у справі 17 січня 2007 р. укладено Договір оренди № 1. Згідно з умовами цього договору (п.п. 1.1., 2.1.1., 2.1.2., 3.1.1., 3.1.2., 4.2., 4.3., 4.7., 4.9., 4.10., 8.1.) позивач зобовВ»язався передати відповідачу в оренду частину нежитлового приміщення загальною площею 92 кв. м, що знаходиться по вул. Чорновола, 36, у м. Самборі для здійснення торгівельної діяльності. Позивач зобовВ»язувався використовувати обВ»єкт оренди за цільовим призначенням та своєчасно сплачувати орендну плату. За взаємною згодою сторін орендна плата визначена у розмірі 1,5 Долара США за 1 кв. м , у т.ч. ПДВ, за один календарний місяць оренди. Оплата проводиться в гривнях за офіційним курсом НБУ на момент оплати. До введення обВ»єкта Договору в експлуатацію (отримання акта про прийняття в експлуатацію відповідної комісії міськради), але не пізніше 1 березня 2007 року встановлюється орендна плата у розмірі 0,2 долари США за 1 кв. м, в т.ч. ПДВ, за один календарних місяць оренди. Орендна плата сплачується відповідачем на користь позивача щомісячно. Оплата за поточний місяць проводиться до пВ»ятого числа наступного місяця. Всі розрахунки між сторонами мали проводитись у безготівковій формі, шляхом перерахування належних сум на рахунок в банківській установі позивача. На час проведення капітального ремонту приміщення орендна плата з відповідача не стягується. Термін дії договору до 15 січня 2010 р.

Як вбачається з Акту № 1 прийому-передачі нежитлового приміщення від 17 січня 2007 р. та долучених позивачем до матеріалів справи повідомлень про здійснення простих грошових переказів, позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв на підставі Договору оренди № 1 від 17 січня 2007 р. нежитлове приміщення площею 92 кв. м, яке знаходиться у м. Самборі по вул. Чорновола, 36. Предмет оренди 15 лютого 2007 р. був прийнятий у експлуатацію після переобладнання частини приміщення під магазин. Вказане підтверджується Актом державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом обВ»єкта в експлуатацію від 15 лютого 2007 р. (затверджено рішенням виконкому Самбірської міської ради № 87 від 20 лютого 2007 р.). Відповідач сплачував орендну плату за користування приміщенням шляхом здійснення поштових грошових переказів. Остання оплата орендної плати, згідно з наявними у матеріалах справи доказами, датована 09.07.2008 р. Позивачка листом повідомила відповідачу свій рахунок у банківській установі для перерахування орендної плати. Вказаний лист відповідачу направлено 14.04.2009 р. Вказане підтверджується поштовою квитанцією № 14/4. Факт отримання такого листа відповідачем у судовому засіданні не спростовано. Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 762 ЦК України, розділу 4 Договору оренди № 1 користування майном за договором найму (оренди) є платним, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи та неподання на вимогу увхали суду відповідачем доказів, які б спростовували позовні вимоги або свідчили про добровільне погашення заборгованості чи про дострокове повернення орендованого приміщення позивачу (п. 5.2.), суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 17051,42 грн. заборгованості за пВ»ятнадцять місяців та 15 днів користування приміщенням, по 15 січня 2010 р. включно. Так як Договір оренди № 1 згідно з п. 8.1. діяв до 15.01.2010 р.

Позовні вимоги в частині стягнення 1002,12 грн. пені за період прострочення оплати орендної плати з 09.08.2009 р. по 09.02.2010 підлягають задоволенню, виходячи з такого. Відповідно до п. 4.8. Договору сторони погодили, що розрахунки між ними проводяться у безготівковій формі, шляхом перерахування належних сум на рахунок позивача у банківській установі, вказаний у Договорі. Однак, Договір оренди № 1 від 17 січня 2007 р. банківського рахунку позивача не містив. Позивач повідомив відповідачу свої банківські реквізити для здійснення розрахунків з орендної плати листом, відправленим 14.04.2009 р. (поштова квитнація № 14/4). Таким чином, з моменту отримання цього листа відповідачем порушено грошове зобовВ»язання з перерахування орендної плати за користування приміщенням на рахунок позивача у банківській установі. Нарахована позивачем у порядку та за методикою, передбаченою п. 6.2. Договору, пеня за період прострочення сплати орендної плати з 09.08.2009 р. по 09.02.2009 р. не перевищує розміру пені, встановленого ст. 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовВ»язаньВ» .

Посилання відповідача на те, що він має право на підставі ст. 778 ЦК України на зарахування в рахунок орендної плати вартості витрат, зроблених ним за згодою позивача, на поліпшення орендованого майна, судом до уваги не беруться. Долучені відповідачем до матеріалів справи накладна № 17 від 14 грудня 2006 р., накладна б/н від 08 лютого 2007 р., рахунки № 105 від 16.02.2007 р., № 106 від 16.02.2007 р., товарний чек від 25 січня 2007 р. та Договір № 32 на обВ»єм виконаних робіт не є належними доказами, які засвідчують факт понесення відповідачем витрат на поліпшення обВ»єкту оренди. Так, товарний чек та накладні № 17 та б/н від 08.02.2007 р. засвідчують придбання відповідачем матеріальних цінностей. Проте вказані докази самі-по-собі не підтверджують ані факту їх придбання для покращення обВ»єкта оренди, ані факту їх встановлення відповідачем на обВ»єкті оренди. Рахунки № 105 та № 106 могли виписуватись на виконання договорів, які відповідач зобовВ»язувався укласти на підставі п. 3.1.4. Договору, і не стосуються витрат на покращення приміщення. Договір № 32 теж не стосується ремонтних робіт та поліпшень предмета оренди. Крім цього, згідно з п. 2.1.2 Договору оренди № 1 здійснювати капітальний ремонт обВ»єкта зобовВ»язувався позивач, а не відповідач. Докази надання позивачем згоди на проведення відповідачем капітального ремонту приміщення у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані. З акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом обВ»єкта в експлуатацію, на який посилається відповідач, вбачається, що замовником робіт виступала позивачка. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 875 ЦК України замовником за договором підряду (будівельного підряду) є особа, яка зобовВ»язується прийняти роботи та оплатити їх. Докази оплати робіт, вказаних у акті державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом обВ»єкта в експлуатацію, відповідачем, а не позивачкою у матеріалах справи відсутні та ОСОБА_2 особою -підприємцем ОСОБА_4 суду не подані. Крім цього, відповідно до вимог п.п. 3.1.5., 4.6. відповідач зобовВ»язувався здійснювати за власний рахунок поточний ремонт обВ»єкту оренди по мірі його необхідності, яка фіксується у письмовому двохсторонньому акті огляду приміщення, складеному Сторонами договору, за умови попереднього погодження плану проведення ремонту позивачем. Зарахування витрат позивача на покращення обВ»єкта оренди до орендних платежів допускається після підписання сторонами договору про взаємозалік платежів. Докази попереднього погодження плану проведення ремонту, двосторонній акт огляду приміщення, яке потребує ремонту, та договір про взаємозалік платежів, передбачений п. 4.6. Договору оренди, у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані.

Посилання відповідача на п. 3.1.6. Договору як на підставу зарахування в рахунок орендної плати витрат на ремонт приміщення, необгрунтовані. Згідно з вказаним пунктом договору відповідач зобовВ»язувався здійснювати ремонт обВ»єкта оренди для забезпечення можливості його використання за цільовим призначенням відповідно до чинних нормативів та стандартів та вимагати від орендаря витрат на відповідний ремонт. У даному пункті договору не йдеться про зарахування вартості витрат на ремонт майна у рахунок орендної плати. У цьому пункті договору лише передбачено право відповідача вимагати від орендодавця відшкодування зроблених ним витрат на поточний ремонт майна. За наявності належних та допустимих доказів поліпшення майна, згоди позивача на це поліпшення та доказів, які підтверджують вартість витрат на здійснене поліпшення, відповідач вправі у встановленому законом порядку звернутись до позивача з вимогою про відшкодування вартості витрат на таке поліпшення.

Вирішуючи спір у справі, суд також виходив з того, що з акту приймання-передачі обВ»єкта оренди від 17 січня 2007 р. та наявної у матеріалах справи переписки сторін щодо орендних правовідносин, які виникли на підставі договору оренди № 1, вбачається, що частина нежитлового приміщення загальною площею 92 кв. м, розташованого по вул. Чорновола, 36, у м. Самборі, передавалась позивачем відповідачу в оренду в порядку здійснення сторонами підприємницької діяльності та для здійснення підприємницької діяльності відповідачем (1.2. Договору). За таких обставин, суд дійшов висновку, що правовідносини з приводу оренди виникли між субВ»єктами підприємницької діяльності - фізичними особами у ході здійснення ними підприємницької діяльності. Відтак, спір підвідомчий господарському суду.

Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 особи - підприємця ОСОБА_4 (81400, м. Самбір, вул. Чорновола, 36, і.н. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 особи -підприємця ОСОБА_3 (Львівська область, Самбірський район, вул. Поповича, 1а, с. Задністря, і.н. НОМЕР_2) 17051,42 грн. заборгованості, 1002,12 грн. пені, 180,54 грн. державного мита та 234,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оформлення відповідно до статті 84 ГПК України та підписання.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

5.Рішення оформлене відповідно до статті 84 ГПК України та підписане 17.02.2010 р.

Суддя Бортник О.Ю.