Ухвала

від 22.11.2017 по справі 23/245

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.11.2017Справа № 23/245 За скаргою ОСОБА_1

на бездіяльність відділу державної виконавчої служби

у справі № 23/245

за позовом Дочірнього підприємства Торговий дім Ян

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення 78 427,02 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.03.2005 у справі № 23/245, позовні вимоги Дочірнього підприємства Торговий дім Ян задоволено, стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства Торговий дім Ян основний борг в розмірі 56291,45 грн., штраф в розмірі 22516,57 грн., державне мито в розмірі 784,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

08.04.2005 на примусове виконання рішення видано наказ.

22.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із скаргою на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2017, справу № 23/245 передано для розгляду скарги на дії ДВС судді Грєховій О.А.

Дослідивши зміст поданої скаржником скарги, суд дійшов наступного висновку.

У прохальній частині поданої ОСОБА_1 скарги, заявник просить суд визнати виконавчий документ, наказ Господарського суду міста Києва № 23/245 від 08.04.2005 таким, що втратив чинність та не підлягає виконанню, а виконавче провадження завершене; визнати протиправною бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в частині не зняття обтяження стосовно ОСОБА_1; зобов'язати Оболонський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві скасувати арешти та будь-які інші обтяження стосовно ОСОБА_1.

Таким чином, скарга ОСОБА_1 на дії ДВС, одночасно об'єднує в собі заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та скаргу на дії державного виконавця.

Відповідно до ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Ухвала господарського суду за результатами розгляду заяви надсилається стягувачеві і боржнику у п'ятиденний строк з дня її винесення. Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

У пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України (далі - Постанова) зазначено, що частинами другою - п'ятою статті 117 ГПК визначено підстави подання та загальний порядок розгляду господарським судом заяв стягувачів або боржників про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом.

Згідно з ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з п. 9.9 Постанови скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України відповідні заяви слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи.

Розглянувши зазначену скаргу з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про те, що вона підлягає поверненню заявнику без розгляду, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Згідно з пунктом 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що законодавцем встановлена обов'язковість розгляду зазначених заяв в межах вже розглянутої судової справи, проте в окремих судових провадженнях.

Як вже встановлено судом, скарга ОСОБА_1 на дії ДВС, одночасно є заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та скаргою на дії державного виконавця.

Судом встановлено, що сумісний розгляд заявлених заявником вимог є неможливим, оскільки заявлені вимоги, тобто заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та скарга на дії ДВС, розглядаються за різними правилами ГПК України, мають різний суб'єктний склад, а відповідно тягнуть за собою різні правові наслідки та відповідно одночасне з'ясування прав і взаємовідносин сторін за вказаними заявами суттєво утруднить розгляд вказаних заяв.

Більше того, для розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, законодавцем встановлено обмежений 10 днями строк розгляду вказаних заяв.

Вищезазначене порушення є підставою для повернення заяви і доданих до неї документів заявнику без розгляду.

Таким чином, суд звертає увагу заявника, на необхідності звернення до Господарського суду міста Києва окремо із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та окремо зі скаргою на дії ДВС.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 63, 117, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії ДВС і додані до неї документи повернути скаржнику без розгляду.

Суддя О.А. Грєхова