Ухвала

від 17.04.2018 по справі 23/245

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.04.2018Справа № 23/245

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. при секретарі судового засідання Кимлик Ю.В., розглянувши у судовому засіданні

за скаргою Фізичної особи - підприємця Катревіч Олександра Михайловича

на бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ

у справі за позовом Дочірнього підприємства Торговий дім Ян

до Фізичної особи - підприємця Катревіч Олександра Михайловича

про стягнення 78.427,02 грн.

У засіданні приймали участь представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

від ВДВС не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Дочірнього підприємства Торговий дім Ян про стягнення з Фізичної особи - підприємця Катревіч Олександра Михайловича 78.427,02 грн., з яких: 56.291,45 грн. основного боргу, 22.516,57 грн. штрафу внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору поставки № 9 від 10.05.2004.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2005 (суддя Демидова А.М.) порушено провадження у справі № 23/245 та призначено до розгляду на 28.03.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 23/245 від 28.03.2005 повністю задоволено позовні вимоги та стягнуто з Фізичної особи - підприємця Катревіч Олександра Михайловича на користь Дочірнього підприємства Торговий дім Ян 56.291,45 грн. основного боргу, 22.516,57 грн. штрафу, 784,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

08.04.2005 Господарським судом міста Києва на виконання рішення видано відповідний наказ.

02.04.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Катревіч Олександра Михайловича на бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ, в якій скаржник просить:

1) визнати наказ Господарського суду міста Києва № 23/245 від 08.04.2005 таким, що втратив чинність, а виконавчі провадження № 15727312, № 5315463 завершеними та такими, що не можуть бути відновлені в майбутньому;

2) визнати протиправною бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ в частині не зняття обтяження стосовно Катревіч Олександра Михайловича;

3) зобов'язати Оболонський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ скасувати арешти та будь-які інші обтяження стосовно Катревіч Олександра Михайловича.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 02.04.2018 за № 05-23/353 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ (у зв'язку із звільненням судді Демидової А.М.), призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 02.04.2018 для розгляду скарги визначено суддю Сівакову В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2018 скаргу призначено до розгляду на 17.04.2018.

Скаржник (відповідач) в судове засідання 17.04.2018 не з'явився.

Проте скаржником 16.04.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду скарги посилаючись на те, що заявник не може бути присутнім при розгляді скарги так, як знаходиться за межами України, а його представник Мельник О.А. 17.04.2018 буде знаходитись в судовому засіданні у справі № 761/18933/16-ц у Макарівському районному суді Київської області.

Суд розглянувши дане клопотання відмовляє в його задоволенні з огляду на те, що ст. 342 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарга розглядається протягом десяти днів у судовому засіданні при цьому неявка сторін не є перешкодою для її розгляду. Крім того, можливість відкладення розгляду скарги положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачена.

Позивач в судове засідання 17.04.2018 не з'явився.

Оболонський РВДВС міста Київ в судове засідання 17.04.2018 повноважного представника не направив, вимог ухвали від 05.04.2018 не виконав, письмові пояснення щодо фактів викладених у скарзі не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши матеріали скарги, Господарський суд міста Києва встановив:

З витягу ВП-спецрозділ від 27.09.2017 вбачається, що 27.05.2005 до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві надійшов на примусове виконання наказ Господарського суду міста Києва № 23/245 від 08.04.2005 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Катревіч Олександра Михайловича на користь Дочірнього підприємства Торговий дім Ян 79.710,02 грн. та 30.05.2005 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 5315463.

В подальшому 26.06.2009 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 5315463 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби).

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній станом на 26.06.2009) виконавче провадження підлягає закінченню у випадку направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Отже, державним виконавцем помилково зазначено підставою закриття виконавчого провадження № 5315463 статтю 49 замість статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

З витягу ВП-спецрозділ від 27.09.2017 вбачається, що 17.09.2009 до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві надійшов на примусове виконання наказ Господарського суду міста Києва № 23/245 від 08.04.2005 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Катревіч Олександра Михайловича на користь Дочірнього підприємства Торговий дім Ян 79.710,02 грн. та 18.09.2009 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 15727312.

В подальшому 23.10.2013 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження .

При цьому державним виконавцем встановлено, що в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання зазначеного наказу суду майна належного боржнику і на яке можливо звернути стягнення не виявлено. Заходи здійснені державним виконавцем щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними. Виходом державного виконавця за адресою, вказаною у виконавчому документі встановлено, що за даною адресою боржник не знаходиться про що складено відповідний акт. Згідно повідомлення банку грошові кошти на рахунках боржника відсутні, згідно повідомлення УДАІ м. Києва за боржником автотранспортні засоби та майно на праві власності на зареєстровано. До Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів рухового майна не внесено обтяження. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості відсутні.

Оболонський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ листом № 72344 від 26.10.2017 повідомив боржника, що у відділі на виконанні перебували виконавчі провадження № 15727312 та № 5315463 щодо примусового виконання наказу № 23/245 від 08.04.2005 проте вказані виконавчі провадження були завершенні у 2009 та у 2013 роках та відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008 за закінченням строку зберігання були знищені.

З поданої скаржником інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів від 29.03.2018 № 119017607 міститься запис про арешт нерухомого майна (невизначене майно, все майно), що належить Катревіч Олександру Михайловичу, здійснений на підставі постанови № 667/7 від 18.09.2009 Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.

Згідно з ст. 25 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній станом на 18.09.2009) за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що арешт накладений на нерухоме майно боржника вчинений державним виконавцем при примусовому виконанні наказу суду № 23/245 від 08.04.2005 у виконавчому провадженні № 15727312.

Будь-яких доказів в підтвердження того, що арешт був накладений в межах виконавчого провадження № 5315463 не подано. Також не відповідає дійсності твердження скаржника, що згідно інформації ВП-підрозділ у виконавчому проваджені № 5315463 винесено постанову про обтяження № 562/4 від 18.11.2005, оскільки наявна довідка ВП-підрозділ від 27.09.2017 відповідної інформації не містить.

Більше того, навіть якщо припустити що в рамках виконавчого провадження № 5315463 й був накладений арешт на майно боржника, то в силу ст. 38 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній станом на 26.09.2009) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, зокрема направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби ; чинність арешту майна боржника не припиняється та не скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення.

Стаття 50 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній станом на 23.10.2013) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Отже даною нормою не передбачено обов'язок державного виконавця при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу зняття накладеного арешту на майно боржника.

Більше того згідно ч. 5 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній станом на 23.10.2013) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Тобто накладений арешт продовжує діяти для можливості подальшого виконання рішення суду у разі повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Скаржником належними засобами доказування не доведено протиправності у бездіяльності Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ в частині не зняття обтяження стосовно боржника - Фізичної особи - підприємця Катаревіча Олександра Михайловича.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку що відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ в частині не зняття обтяження стосовно Катревіч Олександра Михайловича.

У зв'язку з тим, що вимога про зобов'язання Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ скасувати арешт та будь-які інші обтяження стосовно Фізичної особи - підприємця Катаревіча Олександра Михайловича є похідною від вимоги про визнання протиправною бездіяльність, в цій частині скарга також не підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що частина 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діє з 05.10.2016) визначає, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Скаржником доказів в підтвердження наявності однієї з наведених вище підстав не подано.

Вимога про визнання виконавчих проваджень № 15727312 та № 5315463 завершеними та такими, що не можуть бути відновлені в майбутньому не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 41 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діє з 05.10.2016) у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скарга Фізичної особи - підприємця Катревіч Олександра Михайловича на бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ не підлягає задоволенню повністю.

Стосовно вимоги про визнання наказу Господарського суду міста Києва № 23/245 від 08.04.2005 таким, що втратив чинність слід зазначити наступне

Положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачена можливість визнання виконавчого документа таким, що втратив чинність.

Разом з цим положеннями ст. 328 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Слід зазначити, що за наявності підстав вимога про визнання наказу Господарського суду міста Києва № 23/245 від 08.04.2005 таким, що не підлягає виконанню може бути предметом розгляду господарського суду, проте не в рамках розгляду скарги на дії або бездіяльності державного виконавця.

Не відповідають дійсності твердження скаржника, що державним реєстратором внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань про припинення юридичної особи - Дочірнє підприємство Торговйи дім Ян , а тому останній є повністю ліквідованим.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 05.04.2018 вбачається, що Дочірнє підприємство Торговий дім Ян (код ЄДРПОУ 31287462) з 13.08.2014 знаходиться в стані припинення, але не припинено і відповідний запис у реєстрі відсутній.

Керуючись ст. ст. 234, 341-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволені скарги Фізичної особи - підприємця Катревіч Олександра Михайловича на бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ відмовити повністю.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу складено 24.04.2018.

СуддяВ.В. Сівакова