Постанова

від 10.11.2010 по справі 9/236

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.11.2010 р. справа №9/236

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: М?ясищева А.М.,

Суддів: Алєєвої І.В., Москальової І.В.

При секретарі: Жильцовій О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ В«Донбас-ІнвестВ» , м. Стаханов

на рішення господарського суду Луганської області від 03.09.10р. по справі № 9/236 (суддя Ворожцов А.Г.)

за позовом ТОВ В«Донбас-ІнвестВ» , м. Стаханов

до відповідача 1: ВДВС Слов'яносербського районного управління юстиції смт. Слов'яносербськ Луганської області

до відповідача 2: Головного управління Державного казначейства України у Луганській області

про стягнення 48129,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.09.10р. по справі № 9/236 у задоволенні позову щодо зобов'язання Головного управління Держказначейства України у Луганській області відшкодувати за рахунок держави шкоду в розмірі 48129 грн. 77 коп., заподіяну неправомірними діями Слов'яносербського ВДВС під час виконання наказу господарського суду Луганської області по справі № 2/93 від 15.08.2008р. та списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь позивача, ТОВ "Донбас-Інвест", 48129 грн. 77 коп. шкоди, відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що рішенням господарського суду Луганської області від 29.07.08р. по справі № 2/93 задоволено позов та стягнуто з відповідача, ТОВ "Літо", заборгованість у розмірі 44188,60 грн., пеню - 3368,90 грн., витрати зі сплати державного мита у сумі 475,58 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 96,69 грн., наказ виданий 15.08.08р.

Матеріалами справи підтверджено факт здійснення виконавчих дій за спірним наказом, однак з цих документів вбачається, що у 6-ти місячний термін держвиконавцем не здійснено всіх необхідних та своєчасних заходів щодо виконання судового рішення. На час звернення скаржника з позовом виконавчий документ не виконано.

Відповідно до ч. 8 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Згідно із ст. 22 ЦК України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зазнати для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Суд першої інстанції визнав доводи ТОВ В«Донбас-ІнвестВ» , м. Стаханов, необґрунтованими, оскільки у спірних правовідносинах відсутній факт витрат, яких позивач зазнав внаслідок зволікання виконання судового наказу Слов'яносербським ВДВС, враховуючи, що виконавча служба на час розгляду цієї справи не закінчила виконавче провадження, що і стало підставою для відмові у задоволенні позову.

Оскаржуючи рішення суду, позивач вважає його незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом порушено норми ст.59 ГПК України, згідно якої відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати: господарському суду -відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу та іншим відповідачам, а також прокурору -копію відзиву. Однак позивач не отримав копію відзиву відповідачів 1 та 2. Ухвалою ж господарського суду Луганської області від 16.08.10р. зобов'язано позивача надати пояснення на відзив. У зв'язку з неотриманням відзиву, позивач надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, однак судом першої інстанції воно розглянуто не було. Таким чином, позивача позбавлено можливості отримати відзив та додані до нього документи.

Суд не дослідив всі докази та не прийняв до уваги доводи позивача, а саме те, що на виконанні у ВДВС знаходиться зведене виконавче провадження відносно боржника ТОВ В«ЛітоВ» . В матеріалах зведеного виконавчого провадження є виконавчий документ -виконавчий напис, заборгованість за яким складає 2824402,28грн., і стягувачем за цим документом є інше підприємство. За цим документом усе майно боржника, на яке накладено арешт виконавчою службою знаходиться під заставою. Описане та арештоване майно оцінене у 533201грн., а вимога за виконавчим написом складає 824402,28грн. Тобто, позивач після реалізації заставленного майна не зможе задовольнити свої вимоги з виконавчого провадження.

Крім того, скаржник посилається на бездіяльність та затягування державним виконавцем виконання дій, передбачених законодавством та зазначає, що ухвалою господарського суду Луганської області від 04.03.10р. встановлені факти невиконання державним виконавцем виконавчих дій у строк, передбачений законодавством, що має преюдиціальне значення для справи про відшкодування збитків.

Враховуючи викладене, ТОВ В«Донбас-ІнвестВ» завдано шкоду, розмір якої дорівнює сумі, яка не стягнута з боржника ТОВ В«ЛітоВ» в процесі виконання рішення суду та складає 48129,77 грн. та відповідачами за якою можуть бути відділи державної виконавчої служби, в яких працюють виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 зазначив, що твердження позивача не відповідають вимогам чинного законодавства з наступних підстав.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування шкоди, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність шкоди, протиправні дії відповідача, причинний зв'язок між ними, тобто протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії.

ГУДК ніяких допроцесуальних зв'язків з позивачем не мало. Позивач не представив фактів порушення законодавства з його сторони, і відповідно, ніяких підстав для виникнення цивільних прав і обов'язків немає. Більш того, ніякими діями або бездіяльністю законні права та інтереси по відношенню до позивача зі сторони ГУДК порушені не були.

Вимога позивача про зобов'язання ГУДК здійснити відшкодування заявленої шкоди та списати її розмір у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України є такою, що не відповідає чинному законодавству.

У запереченнях на апеляційну скаргу ВДВС Слов'яносербського РУЮ наголошує, що збитки, які були причинені позивачу, вже зазначені у наказі господарського суду по справі № 2/93 від 15.08.2008р. на загальну суму 48 129,77грн.

Позивач стверджує, що саме ВДВС Слов'яносербського районного управління юстиції смт. Слов'яносербськ Луганської області було спричинено майнову шкоду у розмірі 48129,77грн. у зв'язку з бездіяльністю. Однак у відділі державної виконавчої служби знаходиться зведене виконавче провадження, дії за яким державним виконавцем виконуються. Згідно з ст.44 ЗУ В«Про виконавче провадженняВ» , вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги, що і пояснює неможливість негайного стягнення грошової суми за наказом по справі №2/93.

Крім того, відсутні невід'ємні складові складу правопорушення, у т.ч. наявність шкоди, сама вина Слов'яносербського РУЮ та причинний зв'язок між шкодою, яка відсутня у позивача, та протиправною поведінкою заподіювача, що відсутня взагалі.

Розглянувши матеріали справи судова колегія встановила:

Рішенням господарського суду Луганської області від 29.07.08р. по справі № 2/93 стягнуто з ТОВ "Літо" на користь ТОВ В«Донбас-Інвест м.Стаханів заборгованість у розмірі 44188,60 грн., пеню - 3368,90 грн., витрати зі сплати державного мита у сумі 475,58 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 96,69 грн.

На виконання означеного рішення 15.08.08р. судом видано відповідний наказ.

Постановою державного виконавця від 22.08.2008р. за цим наказом відкрито виконавче провадження . Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем складено акт опису і арешту майна боржника від 22.05.2009р. Постановою ВДВС Слов'яносербського РУЮ від 05.07.2010р. майно передане на реалізацію.

На час звернення з позовом по справі № 9/236 виконавчий документ не виконано.

Згідно ст.25 ЗУ В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк

Ухвалою суду від 04.03.10р. по справі № 2/93 встановлено, що у 6 -ти місячний термін держвиконавцем не здійснено всіх необхідних та своєчасних заходів щодо виконання судового рішення. Бездіяльність виконавчої служби відбувалася незважаючи на неодноразові звернення скаржника до Слов'яносербського ВДВС зі скаргами на невиконання належним чином судового наказу.

Після цього, у травні -липні 2010р. виконавчою службою проводились дії по виконанню вищезазначеного наказу по справі № 2/93, останнє виконавче провадження у відношенні ТОВ ''Літо'' до складу зведеного виконавчого провадження було приєднано 08.06.2010р., тому згідно Закону України ''Про виконавче провадження'' та Інструкції про проведення виконавчих дій, строки для виконання наказу не порушені.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з цієї норми, для настання негативних наслідків для відповідачів за цим позовом необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди.

Виходячи з наведених норм необхідно довести склад правопорушення, у т.ч. наявність шкоди.

Доводи позивача зводяться до того, що заявлений розмір шкоди дорівнює сумі, яка не стягнута з боржника, ТОВ "Літо", на його користь виконавчою службою, тобто 48129,77 грн., а за шість місяців державний виконавець не здійснив всіх необхідних виконавчих дій по виконанню рішення суду до завершення виконавчого провадження у встановленому законом порядку, що передбачено ст.25 Закону України В» Про виконавче провадження В« . Цей факт знайшов підтвердження в ухвалі господарського суду Луганської області по справі № 2/93, якою суд визнав неправомірними дії Слов'яносербської ВДВС.

Проте, позивачем не надано доказів понесення збитків саме з вини Виконавчої служби по невиконанню судового наказу, оскільки факт наявності збитків, спричинених невиконанням грошового зобовязання ТОВ ''Літо'', не доведений по справі № 2/93 та потребує доказуванню.

Згідно наданих Слов'яносербським ВДВС до справи документів, у боржника, ТОВ "Літо", у наявності є майно, за рахунок якого згідно із законом мають бути задоволені грошові вимоги позивача, що підтверджується у т.ч.: актом опису й арешту майна боржника від 22.05.09р. на 77 одиниць обладнання на суму 190243,75 грн., виконавчим написом нотаріуса від 10.11.09р. на арештоване майно боржника (3 одиниці обладнання на суму 30 тис. грн.), постановою Слов'яносербського ВДВС від 05.07.10р. про передачу майна на реалізацію, протоколом про проведення конкурсу щодо реалізації арештованого майна від 27.07.10р. тощо.

З матеріалів справи вбачається, що державною виконавчою службою проводяться виконавчі дії по зведеному виконавчому провадженні про стягнення з ТОВ "Літо" на користь юридичних осіб 3122313,67грн., а вимоги позивача відносяться до п'ятої черги стягнення.

Згідно ст.44 Закону України В» Про виконавче провадження В« вимоги стягувачів задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги.

Посилання скаржника на те, що судом при винесенні рішення порушені норми ст. 59 ГПК України, зокрема, позивач був позбавлений можливості отримати відзив на позовну заяву та додані до нього документи не може бути прийнято до уваги, оскільки ст. 59 ГПК України передбачає саме право, а не обов'язок відповідача направити відзив на позовну заяву до суду, а також позивачу для відома.

Крім того,згідно ст.22 ГПК України , сторони користуються рівними процесуальними правами. Отже, за відсутності відзива на позовну заяву, позивач мав право ознайомитись з матеріалами справи, зробити з них копії, та виконати вимоги ухвали господарського суду Луганської області від 16.08.2010 р. по наданню пояснень стосовно відзивів відповідачів.

Позивач стверджує, що ухвалою суду від 04.03.2010р. по справі №2/93 встановлені факти, що виконавчою службою рішення суду про стягнення боргу у встановлені строки, не виконано, але у рішенні від 03.09.2010р. суд не вказав, що цією ж ухвалою визнано бездіяльність 1-го відповідача та зобов'язано вчинити певні дії з виконання вищевказаного наказу.

Таким чином, належним доказом неправомірності дій (бездіяльності) державного виконавця є саме ухвала суду, яка має преюдиціальне значення для справи про відшкодування збитків.

Оскільки у вказаній ухвалі по справі №2/93 визнано факт порушення прав позивача як стягувача за виконавчим провадженням внаслідок неправомірних дій державного виконавця, про те в неї не встановлений факт спричинення стягувачу збитків у сумі 48 129,77грн. саме з вини відповідача. Тому з огляду на приписи ст.35 ГПК України такий факт підлягає доведенню позивачем на загальних підставах, а його посилання не може бути прийнято до уваги.

Крім того, доводи позивача щодо зобов'язання органу Держказначейства здійснити відшкодування заявленої шкоди та списання її розміру у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України обгрунтовано визнані господарським судом безпідставними, оскільки ця вимога не відповідає ані фактичним обставинам справи, ані чинному законодавству.

З огляду на наведене, рішення господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, матеріалам справи та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Луганської області від 03.09.2010р. по справі № 9/236 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий А.М.М?ясищев

Судді: І.В. Алєєва

ОСОБА_1

Надіслано 6 примірників:

1-до справи

1-позивачу

2-відповідачам

1-госп.суду