Ухвала

від 01.09.2015 по справі 21/521

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"01" вересня 2015 р. Справа № 21/521

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Хрипуна О.О.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Вага В.В.

за участю представників

від скаржника: Павлік І.П.,

від позивача: Білик О.А.,

від відповідача: не з'явились

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Щебень України» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014р. за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» у справі №21/521

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Щебень України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Будшляхмаш"

про визнання договору дійсним

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відповідача про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 07.08.2007р. між Відповідачем та Позивачем, визнання за Позивачем права власності на нерухоме майно - вбудоване нежиле приміщення під номером 49, що знаходиться в секції номер 3 у будинку під номером 28, що розташований по вулиці Юрківській у м. Києві, загальною площею 199,00 кв.м., що є предметом договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 07.08.2007р. між Позивачем та Відповідачем.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2007р. задоволено позовні вимоги. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014р. у справі №21/521 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2007р. у справі №21/521 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог Позивача.

13.07.2015р. до Київського апеляційного господарського суду надійшла заява Позивача про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014р. у справі №21/521 за новоявленими обставинами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2015р. заяву Позивача прийнято до провадження, розгляд заяви призначено на 01.09.2015р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2015р. заяву Позивача у справі №21/521 передано на розгляд колегії суддів у складі Власова Ю.Л. (головуючий), Гончарова С.А., Хрипуна О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2015р. справу №21/521 прийнято до провадження визначеною колегією суддів.

У судове засідання 01.09.2015р. представник Відповідача не з'явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів по справі не подав.

Розглянувши подану Позивачем заяву про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014р. у справі №21/521 за нововиявленими обставинами колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до ст.112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, в тому числі, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з ч.2, 3 ст.114 Господарського процесуального кодексу України перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення. Заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження. Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» від 26.12.11р. №17 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

З наведених норм та правоположень вбачається, що судове рішення може бути переглянуте за нововиявленими обставинами, якими є істотні фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Як вбачається з поданої Позивачем заяви про перегляд постанови суду за новоявленими обставинами, Позивач такою нововиявленою обставиною зазначає відсутність у Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» прав на спірне приміщення, що підтверджується: постановою про порушення кримінальної справи від 11.10.2007р., згідно з якою в.о. голови правління Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» зловживаючи посадовим становищем, всупереч інтересам служби вніс в даний договір завідомо неправдиві відомості та розпорядився майном товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаінвест», яке не перебувало на балансі ПАТ «Київський річковий порт», чим заподіяв тяжкі наслідки товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтаінвест» в сумі 385920,00 грн.; договором від 20.07.2004р. №11-16/04, згідно з яким товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтаінвест» як замовник в якості інвестиції передало грошові кошти ПАТ «Київський річковий порт», а останній зобов'язався лише збудувати нежитлове приміщення без отримання права власності на майно; попереднім договором від 12.04.2007р., укладеним між Приватним акціонерним товариством «Київський річковий порт» та Відповідачем.

Проте, апеляційний суд вважає, що зазначені Позивачем обставини не є нововиявленими, оскільки не характеризуються наявністю вищезазначених ознак у їх сукупності, а отже не має підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014р. за нововиявленими обставинами.

03.04.2013р. рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/2477/13 за позовом ПАТ "Київський річковий порт" до ТОВ "Щебень України" про визнання недійсним договору купівлі-продажу (копія якого наявна в матеріалах справи №21/521) позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 07.08.2007р. вбудованого нежилого приміщення під номером 49, що знаходиться в секції номер 3 у будинку під номером 28, що розташований по вул. Юрківській у місті Києві, загальною площею 201,3м2., укладеного між Позивачем та Відповідачем.

При цьому, суд у своєму рішенні зазначив, що постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2008р. скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2007р. у справі №30/238, яким визнано право власності за Відповідачем на нежиле приміщення під номером 49, що знаходиться в секції номер 3 у будинку під номером 28, що розташований по вулиці Юрківській у місті Києві, загальною площею 201,3 м2. З наведеного суд пришов до висновку, що Відповідач не набув права власності на зазначене приміщення, а тому в останнього було відсутнє право відчужувати його третім особам, зокрема, Позивачеві.

Крім того, як свідчать матеріали справи №21/521, 20.07.2004р. між ПАТ "Київський річковий порт" та ТОВ «Нафтаінвест» був укладений договір №11-16.04, відповідно до якого ПАТ "Київський річковий порт" зобов'язалось від свого імені та за дорученням ТОВ «Нафтаінвест», за рахунок залучених коштів, вчинити одну або кілька угод з метою будівництва нежилого приміщення №3 в секції №3 житлового будинку по вул. Юрківська, 28 Подільського району м. Києва, розташованого в напівпідвальному приміщенні та першому поверсі загальною площею 201,00 кв.м. та подальшої передачі його ТОВ «Нафтаінвест».

Таким чином, оскільки договір від 20.07.2004р. №11-16/04 між ТОВ «Нафтаінвест» та ПАТ «Київський річковий порт», та попередній договір від 12.04.2007р., між ПАТ «Київський річковий порт» та Відповідачем були предметом дослідження суду, а постанова про порушення кримінальної справи від 11.10.2007р. не є документом, який може встановлювати факти, апеляційний суд вважає, що нововиявлені обставини, а саме істотні фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, у заяві Позивача про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами відсутні.

Відповідно до ст.220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до роз'яснень, наданих Верховним Судом України в постанові Пленуму від 6 листопада 2009 р. N9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.210 та 640 Цивільного кодексу України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Згідно з ст.640 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на час укладення договору) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що обставини, які вказані Позивачем у заяві Позивача про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, не є істотними, тому не можуть бути нововиявленими.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.86, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Щебень України» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014р. у справі №21/521 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014р. у справі №21/521 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді О.О. Хрипун

С.А. Гончаров