Рішення від 13.10.2009 по справі 9/110-09

9/110-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

13.10.2009                                                                Справа №  9/110-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Цюрупинського міжрайонного управління водного господарства, м. Цюрупинськ Херсонської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Метрополія", м. Херсон  

про стягнення 2716,49 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

          Відповідно до розпорядження в.о. голови господарського суду від 31.08.2009р. № 535 справу № 9/110-09 передано на розгляд судді Ребристій С.В.

                  Цюрупинське міжрайонне управління водного господарства (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Метрополія" (відповідач) 2716,49 грн. боргу по грошових зобов'язаннях за договором про надання послуг б/н від 16.04.2009р., з яких: 2276,48 грн. - сума основного боргу, 225,72 грн. - пеня, 159,35 грн. - штраф, 18,52 грн. - 3% річних, 36,42 грн. - інфляційні. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору про надання послуг б/н від 16.04.2009р. та положення ст.ст. 525, 526, 625, 903 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України.

          Позивач у судове засідання 13.10.2009р. не прибув, але надіслав до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі уповноваженого представника. Також у даній заяві позивач просить зменшити суму позову в частині нарахування пені на підставі Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та стягнути з відповідача заборгованість з надання послуг автокрана для виконання монтажних робіт в сумі 2276,48 грн., пеню в сумі 126,58 грн., штраф у сумі 159,35 грн., 3% річних у сумі 18,52 грн. та інфляційні у сумі 36,42 грн. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи, оскільки вона не виходять за межі ст. 22 ГПК України.

          Відповідач у судове засідання не прибув, витребуваних судом документів не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, не зважаючи на ті обставини, що він належним чином був повідомлений про розгляд справи.

          Враховуючи ті обставини, що відповідач у судове засідання не прибув, витребуваних судом документів не надав і судом вживалося всіх передбачених процесуальним законом заходів щодо його належного інформування про дату, час та місце проведення судового засідання по справі - розгляд справи здійснюється відповідно до положень ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами за відсутності представника відповідача.

          Дослідивши матеріали справи, суд

                                               В С Т А Н О В И В:

          Матеріали справи свідчать, що 16 квітня 2009 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір про надання послуг. Відповідно до умов даного договору виконавець зобов'язався надати замовнику послуги автокрана МАЗ №6462 для виконання монтажних робіт, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість послуг.

          На виконання умов договору, позивачем було надано послуги автокрана МАЗ №6462 по виконанню монтажних робіт загальною вартістю 2276,48 грн., що підтверджується актом приймання робіт за 17, 21, 22 квітня 2009р., який був підписаний сторонами. Даним актом сторони ствердили, що не мають претензій один до одного, що свідчить про належну якість виконаних робіт позивачем.

          Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. №13/278/3 від 06.05.2009р. про сплату заборгованості у розмірі 2276,48 грн.

          28.05.2009р. на адресу позивача надійшов лист від відповідача, в якому останній визнав претензію повністю і зобов'язався погасити борг у розмірі 2276,48 грн. протягом червня 2009 року.           

          Станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги складає 2716,49 грн., з яких: 2276,48 грн. - сума основного боргу, 225,72 грн. - пеня, 159,35 грн. - штраф, 18,52 грн. - 3% річних, 36,42 грн. - інфляційні.

 Відповідно до приписів частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Відповідно до положень ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,  договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

               Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

               Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

                 Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності  за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

13.10.2009р. представник позивача подав суду заяву, в якій просить зменшити суму позову в частині нарахування пені на підставі Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та стягнути з відповідача заборгованість з надання послуг автокрана для виконання монтажних робіт в сумі 2276,48 грн., пеню в сумі 126,58 грн., штраф у сумі 159,35 грн., 3% річних у сумі 18,52 грн. та інфляційні у сумі 36,42 грн

          Відповідно до положень ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття  рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі, а в частині стягнення штрафних санкцій частковому задоволенню.

          Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 2276,48 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 2276,48 грн., є доведеними і обґрунтованими.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних, ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          При вирішенні даного спору суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем завищено розмір пені та 3% річних, що виразилося в тому, що їх розрахунок позивач здійснив починаючи з 01.05.2009р. по 07.08.2009р., в той час як у договорі про надання послуг від 16.04.2009р. сторони не обумовили строки розрахунків, у зв'язку з чим позивач 06.05.2009р. за №13/278/3 направив на адресу відповідача претензію (вимогу) про сплату заборгованості.

          Відповідно до положень ч.2 ст. 530 ЦК України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Таким чином, право вимоги повернення боргу та нарахування штрафних санкцій виникло у позивача з 16.05.2009р. (7 днів + 3 дні для поштового перебігу). І саме з цієї дати позивачу необхідно було здійснювати розрахунок пені та 3% річних.

          Прострочення відповідача складає 82 календарних дня.  

          Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

          Відповідно до ч.2 ст. 231 ГК України, у  разі  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

          За класифікацією інституційних секторів економіки позивача віднесено до державних нефінансових корпорацій.

          Таким чином, стягненню підлягають сума пені у розмірі 104,84 грн., 3% річних у розмірі 15,34грн., інфляційних у розмірі 36,42 грн. та штрафу у розмірі 159,35 грн.

           Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

  Загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить 2592,43грн.

          Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

          Стаття 129 Конституції України відносить також до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

               Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

          Відповідно до  положень ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та  іншими учасниками судового процесу.

                   Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

                 Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Оскільки спір доведений до суду з вини відповідача, з останнього на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита у сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі ст. 193, ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, ч.2 ст. 530, ст.ст. 549, 901 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

          1. Позовні вимоги задовольнити частково.

                2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Метрополія" (73036, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 132а, р/р 26002154446, в "РайффайзенБанкАваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 03582066) на користь Цюрупинського міжрайонного управління водного господарства (75100, Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 190, р/р 35220002003502 ГУДКУ у Херсонській області,  МФО 852010, код ЄДРПОУ 01034707) суму основного боргу у розмірі 2276,48 грн., 104,84 грн. - пеня, 15,34 грн. - 3% річних, 159,35 грн. - штраф, 36,42 грн. інфляційні, 102,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    3. В решті позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 21,74 грн. та 3% річних у розмірі 3,18 грн. -  відмовити.

          4. Копію рішення надіслати сторонам.

                    Наказ видати стягувачу після  набрання рішенням законної сили.

      Суддя                                                                                                     С.В. Ребриста