Рішення

від 06.08.2010 по справі 2-4184/2010

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2-4184/2010 Справа № 2-4184/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2010 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Фанда О.А.,

за участю секретаря - Чумакової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова (далі УПФУ ), в якому просила: визнати бездіяльність відповідача протиправною по не виконанню приписів ст. 6 Закону України «Про статус дітей війни», зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплати недоплаченого підвищення до пенсії, виходячи із розміру 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року; відшкодувати понесені нею судові витрати.

В судове засідання позивач не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив справу слухати за його відсутності.

Відповідач, в особі свого представника, до суду не з'явився, просив слухати справу за його відсутності. Подав письмові заперечення, в яких просив в позові відмовити, посилаючись на його необґрунтованість.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем відмовлено позивачу у проведенні перерахунку та виплати державної соціальної допомоги як особі, яка має статус «дитина війни» (а.с. 9-10).

Суд вважає вказану відмову такою, що не відповідає вимогам закону з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивач є громадянином України, народився 16 лютого 1930 року, тобто є дитиною війни і на нього розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 цього Закону.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, положення підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. втратило чинність 22 травня 2008 року та з цього часу відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року.

Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено не було. Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином Управління Пенсійного фонду у Комінтернівському районі м. Харкова в 2009 році повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно розраховувати підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитина війни» в розмірі 30 % суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Тобто, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

З урахуванням положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що застосуванню підлягає для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму. В такому випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З позовної заяви вбачається та підтверджується довідкою, наявної в матеріалах справи, що позивачеві виплата щомісячної державної соціальної надбавки як дитині війни здійснюється частково - лише у розмірі 10%.

При цьому суд приходить до висновку, що до повноважень саме УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова відноситься нарахування у розмірі, встановленому законодавством, та виплата підвищення до пенсії позивачу, оскільки Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України "Про соціальний захист дітей війни" реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус "дитини війни", серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 46 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V, Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08, Закону України «Про прожитковий мінімум», статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова по невиконанню з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 22.05.2008 по 31.12.2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично виплачених за цей період сум.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_2