Рішення

від 13.12.2010 по справі 2-4184/2010

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 року Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Бондаревої І.В., при секретарі - Шевченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП, третя особа ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП, вказуючи, що 10.02.2010 р. приблизно о 10 год. 40 хв. на 468 км автодороги „Київ-Харків-Довжанський з вини водія транспортного засобу MAN-19.403 держномер АХ1053АК ОСОБА_3 сталась ДТП, в результаті якої отримав ушкодження автомобіль НОМЕР_1. Хоча автомобіль НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_4, фактично власником цього транспортного засобу є позивач, оскільки він сплатив ОСОБА_4 його вартість.

Зазначає, що згідно постанови Харківського районного суду Харківської області від 17.05.2010 р. ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні правопорущення, передбаченого ст.124 КУпАП за фактом зазначеної ДТП, оскільки провадження було закрито за нереабілітуючими обставинами.

Автомобіль MAN-19403 держномер АХ1053АК належить ОСОБА_2

В результаті ДТП позивачеві було завдану майнову шкоду, але у добровільному порядку відповідачі відмовляються відшкодувати йому завдані збитки.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідчення № 1349 від 23.02.2010 р. вартість ремонтно-відновлюваних робіт автомобіля НОМЕР_2 становить 52688,22 грн.

Крім того, позивачеві була завдана моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 5000 грн. Зазначає, що він змушений витрачати свій час для отримання коштів на ремонт автомобіля, хоч він і не винний у його пошкодженні, був позбавлений можливості експлуатувати автомобіль для своїх потреб. Пошкодження автомобіля, який він надзвичайно цінував, стало однією з причин його душевних страждань. Позивач втратив душевний спокій, відчуває психологічний дискомфорт.

Просив суд стягнути з відповдіачів у солідарному порядку матеріальну шкоду у розмірі 52688,22 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн., та судові витрати, пов*язані з розглядом справи.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що, керуючи належним йому автомобілем Фолькваген Пасат, він рухався зі швидкістю 15-20 км/год, і зупинився на перехресті на червоне світло світлофору. За перехрестям стояли працівники ДАІ. Через 15 сек. після зупинки автомобіль MAN-19.403 вдарив автомобіль ВАЗ-21011, який зупинився позаду позивача, після чого MAN-19.403 вдарив його автомобіль Фолькваген Пасат. Працівники ДАІ відразу підійшли до місця ДТП, встановили свідків події, склали схему, після чого передали матеріали до районного відділу міліції. У серпні 2010 р. він за власні кошти здійснив ремонт автомобіля і фактичні затрати склали близько 48000 грн. Вказана сума менша, ніж визначена спеціалістом-автотехніком, оскільки він зекономив на запчастинах і оплаті вартості робіт. Автомобіль він придбав у ОСОБА_4 незадовго до ДТП, дуже його беріг, тому його пошкодження викликали у позивача душевні страждання.

Відповідач ОСОБА_2, власник автомобіля MAN-19.403, в судовому засіданні проти позову заперечував, пояснив, що він є приватним підприємцем та перебуває з ОСОБА_3 у трудових відносинах, на підставі трудового договору. Вважає, що розмір матеріальної шкоди позивачем завищений, а моральна шкода позивачеві не спричинена, оскільки той не працює. Зі слів водія ОСОБА_3 йому відомо, що той бачив червоне світло на світлофорі, але не зміг зупинити автомобіль, оскільки через погодні умови дорога була слизька і не посипана піском, а машина завантажена, та не зміг звернути вбік, оскільки зліва рухався автомобіль ВАЗ, а зправа стояла фура. ОСОБА_3 вже відремонтував MAN-19.403. Він оглядав пошкодження на автомобілі Фольксваген Пасат та бачив, що його заднє скло, кришка багажника, замок кришки багажника, фірмовий знак фонар задній лівий, фонарь задній правий крило заднє ліве крило заднє праве дійсно зруйновані та потребували заміни, а кузов отримав перекос пройому кришки багажника. Вважає винними у ДТП дорожні служби, які не забезпечили безпеку дорожнього руху відповідно до погодніх умов.

Відповідач ОСОБА_3, водій автомобіля MAN-19.403, в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що ділянка дороги, на якій сталась ДТП, йому добре відома, він їхав по ній не вперше. Він знав, що на ній є уклін, тому побачивши червоне світло та враховуючи погодні умови, перемикнув швидкість автомобіля з сьомої на шосту передачу та рухався зі швидкістю 30 км/год. Оскільки дорога була слизькою та не посипаною піском, гальмування було не ефективним. Він бачив, що попереду на червоне світло світлофору зупинились автомобілі „Фольксваген ПасатВ» та ВАЗ-21011, але не зміг зупинити MAN або звернути вбік, оскільки зліва та справа від нього знаходились інші транспортні засоби. Наближаючись до світлофора, звукові або світлові сигнали він не подавав. Вважає, що завдану позивачеві шкоду мають відшкодовувати дорожні служби, які не забезпечили безпеку руху на цій ділянці автодороги.

Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не з*явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив про розгляд справи у його відсутність (а.с.61).

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, адміністративної справи № 3-1130/2010 та матеріал № 767 (ЖРЗПЗ № 121/618), ухвалює рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомiрними рiшеннями, дiями чи бездiяльнiстю особистим немайновим правам фiзичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фiзичної або юридичної особи, вiдшкодовується в повному обсязi особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на вiдповiднiй правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична чи фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їх працівником при виконанні ним своїх трудових обов*язків.

В судовому засіданні встановлено, що 10.02.2010 р. приблизно о 10 год. 40 хв. на 468 км + 995 м автодороги Київ-Харків-Довжанський сталась дорожньо-транспортна подія - зіткнення автомобіля НОМЕР_3, НОМЕР_4, належного ОСОБА_2, під керуванням водія ОСОБА_3, з автомобілем марки ВАЗ-21011 держномер 00817ХА, належного ОСОБА_5, під керуванням водія ОСОБА_6 та з автомобілем НОМЕР_1, належного ОСОБА_4, під керуванням водія ОСОБА_1

Згідно постанови органу дізнання від 19.02.2010 р., у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.286 УК України - відмовлено на підставі ст.6 п.2 КПК України, оскільки потерпіла ОСОБА_7 не пройшла судово-медичну експертизу на встановлення ступеню тяжкості отриманих тілесних ушкоджень. ОСОБА_3 притягнути до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Відносно водія ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не складався.

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 17.05.2010 р. встановлено, що 10.02.2010 р. приблизно о 10 год. 40 хв. на 468 км + 995 м автодороги Київ-Харків-Довжанський водій ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_3 та не справився з керуванням і допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-21011 держномер 00817ХА під керуванням водія ОСОБА_6 і з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1, чим порушив п.13.1 ПДР України, тобто скоїв правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Провадження у адміністративній справі було закрито у зв*язку із сплином строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова суду від 17.05.2010 р. набрала законної сили та ніким не оскаржувалась.

Вказані обставини ДТП також підтвердили суду свідки. Так, свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що він на автомобілі ВАЗ-21011 рухався з м.Люботина у напрямку до м.Харкова. Перед с.Пісочин він побачив червоне світло на світлофорі та став гальмувати. Позаду нього рухався вантажний автомобіль MAN, який також гальмував, але зупинитись не зміг, і вдарив його (ВАЗ-21011), після чого ВАЗ-21011 розвернуло і він опинився на узбіччі. Через декілька секунд MAN, продовжуючи свій рух, вдарив і інший автомобіль - Фольксваген Пасат, який знаходився попереду ВАЗ-21011, внаслідок чого зім*яв (розбив) тому задню частину.

Судом досліджувались дані Харківського обласного центру з гідрометеорології та встановлено, що 10.02.2010 р. було хмарно, сніг з 00 год. 00 хв. до 11 год. 43 хв., слабка хуртовина з 00 год. 00 хв. до 10 год. 45 хв., метеорологічна видимість 1200 м., кількість опадів становила 4 мм, висота снігового покриву 6 см, температура повітря становила 5-8 градусів морозу (а.с.109).

Повздовжний ухил дороги на вказаній ділянці знаходиться в межах 2-4%, що підтверджується повідомленням автомобільних доріг у Харківській області (а.с.77).

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що після ДТП він приїхав на місце ДТП та бачив, що дорога не була посипана піском, на дорозі був гололід та сніг.

Наявність 10.02.2010 р. вказаних погодних та дорожніх умов сторонами визнана.

Намагання водія ОСОБА_9 уникнути зіткнення шляхом зменшення швидкості подтверджується поясненнями свідка ОСОБА_6 та записами тахометру MAN-19.403 держномер АХ1053АК.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач ОСОБА_9, керуючи автомобілем MAN-19.403 у складних погодних умовах, на відомій йому ділянці дороги, маючи достатній досвід роботи, недостатньо врахував дорожню ситуацію, що склалась, тому не впорався з керуванням автомобілем MAN-19.403, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілями ВАЗ-21011 та Фольксваген Пасат, тобто є винним у спричиненні пошкоджень автомобілю Фольксваген Пасат.

Відповідач ОСОБА_9 на момент ДТП перебував у трудових правовідносинах з приватним підприємцем ОСОБА_2, відповідачем у справі, на підставі трудового договору від 26.10.2009 р. (а.с.124).

У зв*язку з чим суд вважає, що матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля Фольксваген Пасат, має бути відшкодована відповідачем ОСОБА_9, як особою, що отримала автомобіль та здійснювала його експлуатацію на відповідній правовій підставін, і відповідачем ОСОБА_2 як тітульним власником джерела підвищеної небезпеки, у солідарному порядку, з підстав, передачених ст.1190 ЦК України.

Оскільки позивач ОСОБА_1 здійснював експлуатацію автомобіля Фольксваген Пасат на підставі довіреності, виданій 21.10.2009 р. власником автомобіля ОСОБА_4, якою йому надано право користування та повне розпорядження цим автомобілем, суд вважає, що позивач має право на звернення до суду з цими вимогами.

Доводи відповідачів про відсутність вини ОСОБА_9 у причиненні пошкоджень автомобілю Фольксваген Пасат та покладання обов*язку відшкодувати завдану шкоду на дорожні служби - суд вважає безпідставими, оскільки в разі невідповідностей, на їх думку, дорожніх умов вимогам безпеки руху, ОСОБА_9 мав взагалі відмовитись від руху на вказаній ділянці дороги, що ним не було зроблено.

На підтвердження вимог щодо розміру спричиненої матеріальної шкоди позивач надав суду висновок спеціаліста-автотехніка № 1349 від 23.02.2010 р., зідно якому затрати на ремонт можуть складати 52688,22 грн., та письмові докази (акти виконаних робіт, товарні чеки) фактично понесених ним витрат на ремонт автомобіля у загальному розмірі 46 447 грн. 36 коп. (а.с.85, 86, 89, 92, 95, 96).

Суд вважає необхідним задовільнити позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди частково, у межах, які документально підтверджують розмір фактично понесених витрат на ремонт автомобіля Фольксваген Пасат.

Доводи відповідачів щодо відсутності в результаті ДТП деяких пошкоджень автомобіля Фольксваген Пасат спростовуються наданими суду фотографіями та описом пошкоджень у протоколі огляду транспортних засобів від 10.02.2010 р. (а.с.3 матеріал № 767, ЖРЗПЗ № 121/618).

Так, у вказаному протоколі зафіксовані, зокрема, такі пошкодження автомобіля Фольксваген Пасат, як розбите заднє скло, задня блок-фара з показниками поворотів, задній бампер, деформавана кришка капота, два задніх крила.

Протокол був складений за участю понятих ОСОБА_10 і ОСОБА_11, у присутності водіїв ОСОБА_6, ОСОБА_1 і ОСОБА_3, які своїми підписами засвідчили правильність його складання.

Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що він був присутнім у якості понятого при складанні схеми місця ДТП, куди прибув через 7 хвилин. Він бачив пошкоджені автомобілі ВАЗ-21011 та Фольсваген Пасат, і вантажний автомобіль, який їх пошкодив. Інших транспортних засобів біля місця ДТП не було. У автомобіля Фольсваген Пасат була пошкоджена задня частина, зокрема, бампер.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він був присутнім у якості понятого при складанні схеми місця ДТП, куди приїхав на прохання позивача дати оцінку отриманим пошкодженням, оскільки працює автослюсарем. Він оглянув пошкодження автомобіля Фольсваген Пасат, та встановив, зокрема: відсутнє заднє скло, деформація кузова, задні двері не закривались, пошкоджені задня панель, задні фонарі, глушитель, задній бампер, зламане крісло. Він привів автомобіль до стану, придатного для його пересування, але відмовився від надання послуг з капітального ремонту, так як на його думку, це мав бути дуже складний та дорогий ремонт, могли виникнути скриті дефекти, непередбачені додаткові витрати. У позивача був блідий вигляд, сльози на очах, тремтіли руки, він нервував.

Свідок ОСОБА_8 також пояснив суду, що після ДТП водії пошкоджених транспортних засобів їздили на медичне освідчення на автомобілі працівників ДАІ.

Таким чином, суд стягує з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку матеріальну шкоду у розмірі 46 447,36 грн. (11200+9063+1200+1600+410+2000+18910,38+1763,98+300).

Крім того, суд вважає доведеними доводи позивача щодо причинення йому моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, які він зазнав у зв*язку із пошкодженням його автомобіля в результаті ДТП.

Керуючись принципом розумності та справедливості, суд стягує з ОСОБА_3, як особи, що винна у ДТП, на користь позивача моральну шкоду у розмірі 4000 грн., відповідно до вимог ст.1167 ЦК України.

Крім того, з підстав, передбачених ст.88 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача судовий збір у розмірі 452 грн.47 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст.10, 59, 60, 61, 88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП - задовільнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 46 447 грн. 36 коп. як відшкодування матеріальної шкоди, завданої ДТП, судовий збір у розмірі 452 грн.47 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього стягнути 47019 грн. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4000 грн. як відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий - суддя