Ухвала

від 23.02.2010 по справі 2-644/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-644/09Головуючий у 1-й інстанції Зушман Провадження № 22-ц-119/10 Доповідач - Ходоровський М.В. Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2010 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Міщія О.Я.

суддів - Ходоровський М. В., Гірський Б. О.,

при секретарі Стечишин Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Борщівського районного суду від 23 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за прострочення грошового зобов'язання

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2009 року ОСОБА_3 пред"явив позов до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за прострочення грошового зобов'язання в сумі 1496 грн.68 коп.

Позивач зазначив, що рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 23 березня 2006 року стягнуто з відповідача на його користь 3500 грн. матеріальної шкоди та 200 грн. моральної шкоди, залишено без змін рішення Борщівського районного суду від 10 січня 2006 року про стягнення з відповідача на його користь судових витрат в розмірі 507,26 грн.. Загальна сума стягнення складає 4207,26 грн.

До лютого 2007 року фактично стягнення не проводилось. З лютого 2007 року по лютий 2009 року стягувалось 100 грн. щомісячно, за винятком червня 2007 року (90 грн.), в березні 2009 року стягнуто 215 грн. На час звернення до суду з відповідача стягнуто 2705 грн.

Посилаючись на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов"язання, позивач просив відповідно до положень ст. 625 ЦК України з урахуванням встановленого індексу інфляції стягнути з нього, в його користь компенсацію в сумі 1496 грн. 68 коп.

Рішенням Борщівського районного суду від 23 листопада 2009 року у задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення компенсації за прострочення виконання грошового зобов'язання відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі апелянт просить вказане рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказав, що невиконання ОСОБА_4 рішення апеляційного суду Тернопільської області від 23 березня 2006 року та рішення Борщівського районного суду від 10 січня 2006 року є порушенням грошового зобов'язання, а тому суд безпідставно відмовив йому в стягненні з відповідача компенсації.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що що рішенням Борщівського районного суду від 10 січня 2006 року стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3Г 4350,11 грн. майнової, 800 грн. моральної шкоди та 507,26 грн судових витрат. Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 23 березня 2006 року рішення Борщівського районного суду від 10 січня 2006 року змінено та стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 3500 грн. матеріальної шкоди та 200 грн. моральної шкоди, в решті рішення суду залишено без змін.

На виконання рішень судів державним виконавцем ДВС Борщівського районного управління юстиції 3 травня 2006 року винесено дві постанови про відкриття провадження про стягнення3700 грн. та 507,26 грн. боргу. Відповідно до повідомлення ДВС Борщівського районного управління юстиції від 29 квітня 2009 року №1992 в період з 6 лютого 2007 року по 6 квітня 2009 року з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 стягнуто 2838,05 грн. а 24.04 2009 року сплачено 1369,21 грн. На час розгляду справи рішення судів виконано повністю.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, вони згідно апеляційної скарги не заперечуються й апелянтом.

Як вбачається з матеріалів справи позов позивачем заявлено на підставі ст. 625 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що положення вимог ст. 625 ЦК України не поширюються на виниклі між сторонами спірні відносини.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки із матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують правовідносини, які виникли не з порушення грошового зобов"язання, взятого відповідачем, а з примусового виконання рішення та регулюються нормами законодавства про виконавче провадження.

Рішення суду є законне, обгрунтоване, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Борщівського районного суду від 23 листопада 2009 року - відхилити.

Рішення Борщівського районного суду від 23 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_5