Постанова

від 20.03.2012 по справі 30/26-16/456

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

20.03.2012 № 30/26-16/456

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

ОСОБА_1

за участю представників:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Лізинговий дім»

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 08.12.2011р.

за заявою Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва»

про перегляд за нововиявленими обставинами

рішення Господарського суду м.Києва

від 08.02.2011р.

у справі № 30/26-16/456

за позовом Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маттадор»

3-я особа з самостійними вимогами: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»

до Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва»

про визнання договору недійсним та витребування майна

В С Т А Н О В И В:

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2010р. по справі № 30/26 позовні вимоги задоволено повністю, визнано право власності Підприємства В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. КиєваВ» на поліграфічне обладнання Shinohara 75 V H Pile. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2010р. рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2010р. у справі №30/26 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 10.11.2010 справу № 30/26 прийнято до провадження, присвоєно їй номер 30/26-16/456.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Компанія В«Лізинговий дімВ» звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору до Підприємства В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. КиєваВ» , Товариства з обмеженою відповідальністю В«МаттадорВ» про визнання недійсним договору лізингу №34/1703 від 17.03.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю В«МаттадорВ» та Підприємством В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. КиєваВ» , витребування від Підприємства В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. КиєваВ» та передання Товариству з обмеженою відповідальністю В«Компанія В«Лізинговий дімВ»п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V з опційним оснащенням. Також просить відмовити у задоволенні первісного позову

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2011р. у справі № 30/26-16/456 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору задоволено повністю, визнано недійсним договір фінансового лізингу №34/1703 від 17.03.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю В«МаттадорВ» та Підприємством В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста КиєваВ» ; витребувано від Підприємства В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. КиєваВ» та передано Товариству з обмеженою відповідальністю В«Компанія В«Лізинговий дімВ» п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V з опційним оснащенням. На підставі рішення суду з Підприємства В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. КиєваВ» підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Компанія В«Лізинговий дімВ» 12 775,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з Товариства з обмеженою відповідальністю В«МаттадорВ» підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Компанія В«Лізинговий дімВ» 12 775,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 19.05.2011р. рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011р. у справі №30/26-16/456 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2011р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2011р. у справі №30/26-16/456 залишено без змін.

Підприємство В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. КиєваВ» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011р. у справі № 30/26-16/456 за нововиявленими обставинами, згідно якої заявник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011р. по справі № 30/26-16/456.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.02.2011 № 30/26-16/456 заяву Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Господарського суду м.Києва від 08.02.2011р. у справі № 30/26-16/456 задоволено, рішення Господарського суду м.Києва від 08.02.2011 у справі № 30/26-16/456 скасовано.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Лізинговий дім» звернулось до суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м.Києва від 08.02.2011р. у справі № 30/26-16/456, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процессуального права, неповне з»ясування обставин справи, що призвело до прийняття необгрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що Договір поруки № 27/09, укладений 27.02.2009 року, не є та не може вважатися нововиявленою обставиною відносно цієї справи, оскільки позивач є стороною вказаного Договору поруки, договір підписаний уповноваженою особою позивача та скріплений печаткою та міг бути наданий позивачем в судове засідання під час розгляду справи по суті. Договір поруки № 27/09 від 27.02.2009 року є способом забезпечення основного зобов'язання - Договору фінансового лізингу №34/1703 від 17.03.2008 року, який власне й визнавався господарським судом недійсним, а проведені за ним платежі є наслідком його виконання поручителем (ТОВ «Енергополіс»), який поручився перед відповідачем за позивача в його зобов»язанні.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що зі змісту оскаржуваного рішення від 08.12.2011р. не вбачається, внаслідок появи якого саме документу договір фінансового лізингу № 34/1703 від 17.03.2008р. став дійсним. Також неспростованим лишився той факт, що відповідач ніколи не був власником спірного майна, а отже не мав права ним розпоряджатись.

Апелянт вважає, що місцевий господарський суд незаконно вдався до ревізії свого ж рішення, яке набрало законної сили, оскільки провів новий аналіз наявних в матеріалах справи доказів, зокрема платіжних доручень, дійшов нових, протилежних попереднім, висновків щодо таких доказів. При цьому місцевим господарським судом не прийнято до уваги те, що попередні висновки суду було визнано правильними Київським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України.

В судове засідання представник відповідача не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак на адресу суду повернулась поштова кореспонденція з відміткою «адресат вибув» та «за зазначеною адресою не проживає».

До повноважень господарських судів не віднесено з»ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалами справи. Про це Вищим господарським судом України зазначено в інформаційних листах від 02.06.2006р № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (п.4), від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року (п.15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році» (п.23).

У першому з названих листів викладено правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв»язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п.., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Вислухавши думку представників позивача та третьої особи, враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції за відсутності представника відповідача.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, судова колегія встановила наступне.

Підприємство В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. КиєваВ» звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«МаттадорВ» про зобов'язання відповідача передати поліграфічне обладання Shinohara 75 V H Pile позивачеві шляхом підписання акта прийому-передачі.

18.01.2010р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просив суд визнати за ним право власності на поліграфічне обладнання Shinohara 75 V H Pile.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2010р. по справі № 30/26 позовні вимоги задоволено повністю, визнано право власності Підприємства В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. КиєваВ» на поліграфічне обладнання Shinohara 75 V H Pile. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2010р. рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2010р. у справі №30/26 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 10.11.2010 справу № 30/26 прийнято до провадження, присвоєно їй номер 30/26-16/456.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Компанія В«Лізинговий дімВ» звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом як третя особа з самостійними вимогами н предмет спору до Підприємства В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. КиєваВ» , Товариства з обмеженою відповідальністю В«МаттадорВ» про визнання недійсним договору лізингу №34/1703 від 17.03.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю В«МаттадорВ» та Підприємством В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. КиєваВ» , витребування від Підприємства В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. КиєваВ» та передання Товариству з обмеженою відповідальністю В«Компанія В«Лізинговий дімВ»п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V з опційним оснащенням. Також просить відмовити у задоволенні первісного позову

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2011р. у справі № 30/26-16/456 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору задоволено повністю, визнано недійсним договір фінансового лізингу №34/1703 від 17.03.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю В«МаттадорВ» та Підприємством В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста КиєваВ» ; витребувано від Підприємства В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. КиєваВ» та передано Товариству з обмеженою відповідальністю В«Компанія В«Лізинговий дімВ» п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V з опційним оснащенням. На підставі рішення суду з Підприємства В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. КиєваВ» підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Компанія В«Лізинговий дімВ» 12 775,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з Товариства з обмеженою відповідальністю В«МаттадорВ» підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Компанія В«Лізинговий дімВ» 12 775,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як вбачається з мотивувальної частини вказаного рішення, між Підприємством В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. КиєваВ»та Товариством з обмеженою відповідальністю В«МаттадорВ» був укладений Договір №34/1703 фінансового лізингу (оренди), відповідно до якого відповідач передав позивачеві, а позивач отримав у фінансовий лізинг майно, а саме: поліграфічне обладання Shinohara 75 V ОСОБА_2 Договір був укладений всупереч умовам іншого Договору №384/1207 фінансового лізингу від 24.12.2007р., укладеного між ТОВ В«Компанія В«Лізинговий дімВ» , як лізингодавцем, та ТОВ В«МаттадорВ» , як лізингоодержувачем, про передачу лізингодавцем лізингоодержувачеві у фінансовий лізинг п'ятифарбової аркушевою офсетної машини Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням, зокрема п. 7.5. цього Договору, який забороняє відповідачеві під час лізингу майна продавати, обтяжувами, передавати в заставу третім особам без письмової згоди ТОВ В«Компанія В«Лізинговий дімВ» , чи іншим способом відчужувати майно чи будь-яку його частину, чи допустити виникнення права відчуження майна чи будь-якої її частини.

Предмет лізингу за Договором №384/1207 фінансового лізингу від 24.12.2007р. -спірне майно, отримане Товариством з обмеженою відповідальністю В«Компанія В«Лізинговий дімВ» у власність за Договором поставки №38/1207-КП та накладаною №РН-0000003 від 11.03.2008р. на виконання заявки ТОВ В«МаттадорВ» .

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що ТОВ В«МаттадорВ» укладено Договір фінансового лізингу №34/1703 від 17.03.2008р. з Підприємством В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. КиєваВ» не маючи необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення вказаного правочину. Відповідач при укладенні Договору №34/1703 від 17.03.2008р., виступаючи лізингодавцем, повинен мати майно -предмет лізингу на праві власності, а не у платному користуванні. Враховуючи те, що при укладенні Договору №34/1703 від 17.03.2008р. відповідач, який виступив в якості лізингодавця, не був власником та не мав повноважень від імені власника розпоряджатися майном, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання Договору №34/1703 від 17.03.2008р. недійсним.

Також в рішенні судом зроблено висновок про те, що оскільки Договір фінансового лізингу №34/1703 від 17.03.2008р. є недійсним, то вимоги позивача про визнання права власності на майно, набуте на підставі правочину, недійсність якого встановлена судом, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

В рішенні також зазначено, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що 01.12.209р. він виконав всі умови договору № 34/1703 від 17.03.208р, зокрема: відповідно до п.5.2. договору прийняв майно, що підтверджується актом прийому-передачі, своєчасно та в повному обсязі за погодженим графіком виплатив лізингові платежі відповідно до умов договору, що підтверджується випискою банку Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк» в м.Києві по рахунку та векселем.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 19.05.2011р. рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011р. у справі №30/26-16/456 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2011р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2011р. у справі №30/26-16/456 залишено без змін.

09.06.2911р. Господарським судом м.Києва було видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду м.Києва від 08.02.2011р. № 30/29-16/456, який було виконано в примусовому порядку, що підтверджується постановою ВДВС Голосіївського РУЮ від 19.09.2011р.

04.10.2011р. через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява від Підприємства В«Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. КиєваВ» про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011р. у справі № 30/26-16/456 за нововиявленими обставинами, згідно якої заявник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011р. по справі № 30/26-16/456.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що 22.09.2011р. Позивачем було отримано документи, які існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, але не могли бути відомі ні позивачу, ні суду в провадженні якого перебувала справа. Позивач зазначає, що ним було отримано акт прийому - передачі векселя від 25.12.2009р., складений ТОВ В«ЕнергополісВ» та ТОВ В«МаттадорВ» , а також документи, що підтверджують його оплату, а саме: довідки Укрсоцбанку від 22.09.2011р. № 39.6-08/715, платіжне доручення від 24.12.2009р. № 98; платіжне доручення від 25.12.2009р. № 99, виписки по рахунку з 21.12.2009р. по 21.03.2011р., які підтверджують факт оплати векселя, виданого позивачем відповідачеві, що в свою чергу свідчить про сплату позивачем лізингових платежів у повному обсязі.

Позивач стверджує, що дана обставина не була відома йому під час розгляду справи, має істотне значення для справи та в повній мірі відповідає нововиявленій та підтверджує факт отримання в повному обсязі коштів ТОВ В«МаттадорВ» за договором лізингу № 34/1073 від 17.03.2008, укладеним між ТОВ В«МаттадорВ» та В«Центром соціально-трудової реабілітації інвалідів м.КиєваВ» за пВ»ятифарбову офсетну машину з опційним оснащенням.

За твердженням заявника дана обставина стала йому відомою лише у вересні 2011р., а саме 22.09.2011 року, коли він отримав відповідні документи та довідку банку від 22.09.2011р. №39.6-08/715.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.

Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав та обов»язків осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби ново виявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона б обов»язково вплинула б на остаточні висновки суду.

Підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами третьою і четвертою ст. 35 ГПК України обов»язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення.

Постановою №17 від 26.12.11 Вищий господарський суд України надав роз'яснення щодо однакового і правильного застосування господарськими судами норм Господарського процесуального кодексу України про перегляд рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

Так, в п.2 вказаної постанови зазначено про те, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

їх існування на час розгляду справи;

те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Згідно п.4 постанови ВГСУ від 26.12.11 №17 днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в п.1 ч.2 ст.112 ГПК України, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявнику.

Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку, що заявник посилається в якості нововиявлених обставин на обставини, які нововиявленим не відповідають, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи договір поруки № 27/09 від 27.02.2009р. був укладений між позивачем (лізингоодержувачем), відповідачем (лізингодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергополіс» (поручителем) в забезпечення виконання основного зобов»язання - договору фінансового лізингу № 34/1703 від 17.03.2008 року, який визнаний місцевим господарським судом, апеляційним судом та касаційним судом недійсним.

Таким чином, позивачем не доведено ту обставину, що він не знав про існування договору поруки, оскільки позивач є стороною договору поруки № 27/09 від 27.02.2009р, договір підписаний уповноваженою особою позивача та скріплений печаткою.

Крім того, договір поруки № 27/09 існував ще до початку розгляду спору Господарським судом м. Києва, був відомий позивачеві та міг бути ним наданий господарському суду під час розгляду справи по суті.

Проведені за Договором поруки № 27/09 від 27.02.2009р платежі є наслідком його виконання (невиконання), здійснені особою, яка поручилася за позивача в його зобов'язанні перед відповідачем. Позивач мав можливість знати про факт проведення розрахунків .

Таким чином ні за формою, ні за змістом договір поруки № 27/09 укладений 27.02.2009 р. не може вважатися нововиявленою обставиною відносно цієї справи, а місцевий суд безпідставно дійшов до висновку, що обставини, які виникли в результаті надання позивачем суду договору поруки №27/09 від 27 лютого 2009 року є нововиявленими.

Крім того, позивачем не спростовано той факт, що відповідач ніколи не був власником спірного майна, та не мав права ним розпоряджатися.

Позивачем під час розгляду справи надавався суду лише бухгалтерський реєстр Центру відповідно до програми «1С бухгалтерія», а не платіжні доручення, або банківські виписки, які підтверджують банком факт здійснення платежів. Навіть якщо такі платіжні доручення з'явилися у справі під час її розгляду в порядку перегляду рішення за нововиявленими обставинами, місцевий господарський суд не мав права приймати нові докази, а найпізніше платіжне доручення датоване груднем 2009р., що виключає його нововиявленість, оскільки платником за цими дорученнями визначається саме позивач.

Посилання позивача на те, що нововиявленою обставиною є та обставина, що нібито емітований позивачем простий вексель був переданий відповідачем оплатно іншій юридичній особі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергополіс», про що позивачу не було та не могло бути відомо під час розгляду справи, а отже рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р. підлягає перегляду за нововиявленими обставинами колегією не приймається до уваги, оскільки правову природу векселя, яким позивач розрахувався із відповідачем за придбання в нього майна, яким останній не мав права розпоряджатися, було ретельно досліджено судами під час розгляду справи.

Сам факт сплати ТОВ «Енергополіс» грошових коштів ТОВ «Маттадор», навіть у тому разі, якщо вони мали місце у дійсності, не можуть бути доказом того, що позивач набув майно у відповідача на законних підставах та оплатно. У будь-якому випадку, задля цілей встановлення добросовісності або недобросовісності набуття позивачем спірного майна, правове значення має не факт одержання оплати відповідачем, а здійснення такої оплати на його користь саме позивачем.

Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення місцевий суд провів новий аналіз наявних в матеріалах справи доказів, зокрема платіжних доручень, дійшов нових, протилежних попереднім, висновків щодо таких доказів, не приймаючи до уваги ту обставину, що попередні висновки суду було визнано правильними Київським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що заява Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м.Києва від 08.02.2011р. задоволенню не підлягає, оскільки в обґрунтування нововиявлених обставин заявником не було надано суду нових доказів, які б згідно вимог матеріального закону породжували іншу юридичну оцінку зібраних у справі доказів у порівнянні з тією, що була надана судом під час вирішення спору по суті.

Відповідно до частини 5 статті 114 ГПК України, за результатами перегляду судового рішення, у разі зміни або скасування рішення, приймається нове рішення.

Однак, місцевим судом було порушено зазначену норму процесуального права, оскільки рішенням суду постановлено рішення, яким заяву позивача про перегляд рішення місцевого суду від 08.02.2011р. задоволено, рішення скасовано, однак інше рішення не поставнолено, позовні вимоги як первісного позову так і позову третьої особи з самостійними вимогами не вирішено.

Оцінюючи вищевикладені обставини, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого суду підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Лізинговий дім» на рішення Господарського суду м.Києва від 08.12.2011р. задовольнити.

Рішення Господарського суду м.Києва від 08.12.2011 у справі №30/26-16/456 скасувати.

Заяву Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м.Києва від 08.02.2011р. у справі № 30/26-16/456 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м.Києва від 08.02.2011р. у справі № 30/26-16/456 залишити без змін.

Матеріали справи № 30/26-16/456 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя Тищенко А.І.

Судді Михальська Ю.Б.

ОСОБА_1