Постанова

від 13.10.2009 по справі 9/96-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/96-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 жовтня 2009 р.                                                                                    № 9/96-09  

Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.  

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Телесвіт”, м. Суми (далі –Товариство)

на ухвалу господарського суду Сумської області від 16.04.2009 та

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2009

зі справи  № 9/96-09          

за позовом Товариства

до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми (далі –територіальне відділення АМК)

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача –Северінова А.А.,

відповідача –не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про визнання недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 11.12.2008 № 61 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” у справі № 03-06/69-2007.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.04.2009 (суддя Лущик М.С.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 (колегія у складі: Токар М.В. - головуючий, судді Івакіна В.О. і Ільїн О.В.), провадження в даній справі припинено “відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України” (як зазначено в оскаржуваній ухвалі). У винесенні останньої суд виходив з того, що “оскільки даний спір виник не за позовом органів АМКУ, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для розгляду даної справи в порядку господарського процесуального судочинства”.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувані ухвалу і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та передати останню на розгляд господарського суду Сумської області, а також “за скасування судових рішень затвердити новий розподіл судових витрат”. Скаргу з посиланням на приписи статей 1, 6 Закону України “Про судоустрій України”, статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (далі –Закон), статей 2, 4, 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано порушенням господарськими судами норм матеріального і процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її задоволення з урахуванням такого.

У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

За приписами статті 60 Закону рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Відповідно до пункту 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені  будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме –вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.  

Таку ж правову позицію викладено й у пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005, де також зазначено: “Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)”.

Про наведене зазначено також і в пункті 1 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 “Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства”.

Отже, справа з даного спору відноситься до підвідомчості господарських судів та підлягає розглядові за правилами ГПК України.

Відтак місцевий господарський суд безпідставно припинив провадження зі справи з посиланням на частину першу статті 80 ГПК України, а суд апеляційної інстанції цієї помилки не виправив, у зв'язку з чим обидві попередні судові інстанції припустилися порушення даної норми процесуального права. Таким чином, відповідно до частини першої статті 11110 і частини четвертої статті 11113 ГПК України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа –передачі на розгляд суду першої інстанції. У такому розгляді має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 1119 –11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Телесвіт” задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Сумської області від 16.04.2009 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 зі справи № 9/96-09 скасувати.

Справу передати на розгляд господарського суду Сумської області.

Суддя                                                                                              В. Селіваненко

Суддя                                                                                              І. Бенедисюк

Суддя                                                                                              Б. Львов