Рішення

від 15.10.2009 по справі 20/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2009 р.   Справа № 20/86   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді  Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши матеріали справи:

за позовом :    ТзОВ "Агро-Союз-Івано-Франківськ",  вул. Чорновола, 157, м.Івано-Франківськ;

до відповідача: ПВІ ЗІТ "Нафтогазбудізоляція",  вул.Фастова,2, с.Демидів, Вишгородський

                           район, Київська область, 07335

про стягнення заборгованості

Представники:

Від позивача: Савчук А.М.-представник, (довіреність №6 від 15.09.09р.);

Від позивача: Силюк Р.В.-голова комісії з припинення ТзОВ "Агро-Союз-Івано-Франківськ"

                       (протокол №3 від 17.06.09р. загальних зборів учасників);   

Від відповідача: не з'явились.

   Представникам позивача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:заявлено позов про стягнення заборгованості за поставлену продукцію

                           в сумі  1221,02грн.

       Представник позивача, використовуючи своє право, надане ст.22 Господарського

процесуального кодексу України, подав суду заяву про зменшення позовних вимог № 27 від 15.10.2009р., в якій  просить суд  стягнути з ПВІ ЗІТ "Нафтогазбудізоляція" заборгованість за поставлену продукцію  в сумі  1221,02грн.

       Враховуючи диспозитивний характер ст.22 Господарського процесуального кодексу

України , тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до змінених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси.

        В  судовому засіданні представники позивача підтримали позов, вказуючи при цьому на:

- поставку відповідачу продукції згідно накладних № 00024 від 05.05.2008р. на суму 823,99грн., № 00929 від 23.05.2008р. на суму 293,76грн., № 01349 від 02.06.2008р. на суму 1177,12грн., № 01621 від 07.06.2008р. на суму 492,47грн., № 03533 від 19.07.2008р. на суму 110,02грн., № 04421 від 11.08.2008р. на суму 318,52грн., №05841 від 11.09.2008р. на суму 106,13грн., № 05898 від 12.09.2008р. на сумум 1139,95грн.  по довіреностях №  801080 серія ЯОУ від 19.05.2008р., № 499776 серія НБІ від 07.06.2008р., № 499832 серія НБІ від 01.08.2008р., № 499843 серія НБІ від 11.09.2008р., № 499886  серія НБІ від 16.10.2008р.

       Представник відповідача в судові засідання 15.09.2009р. та 15.10.2009р. не з"являвся, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень № 12988831 від 07.09.2009р. та № 12928774 від 21.09.2009р., про причини неявки суду не повідомив. Крім того, будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог суду не подав та не виконав вимоги ухвал суду, зокрема не подав  відзив на позов і всі документи, що підтверджують  заперечення проти позову та довідку про включення в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій, копію відзиву не направив позивачу.

       Враховуючи, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті,

спір належить вирішити у відсутності представника відповідача, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача,  всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд

                                                         в с т а н о в и в :

      Позивачем по справі  поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 4603,88грн.

Факт отримання товару представником відповідача підтверджено накладними № 00024 від 05.05.2008р. на суму 823,99грн., № 00929 від 23.05.2008р. на суму 293,76грн., № 01349 від 02.06.2008р. на суму 1177,12грн., № 01621 від 07.06.2008р. на суму 492,47грн., № 03533 від 19.07.2008р. на суму 110,02грн., № 04421 від 11.08.2008р. на суму 318,52грн., №05841 від 11.09.2008р. на суму 106,13грн., № 05898 від 12.09.2008р. на сумум 1139,95грн.  по довіреностях №  801080 серія ЯОУ від 19.05.2008р., № 499776 серія НБІ від 07.06.2008р., № 499832 серія НБІ від 01.08.2008р., № 499843 серія НБІ від 11.09.2008р., № 499886  серія НБІ від 16.10.2008р. (копії накладних та довіреностей наявні в матеріалах справи).

     Відповідачем здійснено часткову оплату. На момент пред"явлення позову за відповідачем рахується заборгованість  в сумі  1221,02грн.

      Станом на 15.10.2009р. в матеріалах справи відсутні відомості, які б підтвердили сплату вище вказаної заборгованості.

       Беручи до уваги вище викладене, суд вважає за правильне позов задоволити, при цьому  враховуючи наступне:

   Правочин, для якого законом не встановлена обов"язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України). В даному випадку, волю сторін до настання відповідних правових наслідків  підтверджують накладні, які містять відмітки про отримання продукції представником відповідача, за  довіреностями.  

    У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

    Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до  звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

     Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

      Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

    Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання (ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України).

    Статею 530  Цивільного кодексу України визначено, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

  За таких обставин, враховуючи неподання відповідачем належних доказів, які б спростовували доводи позивача та доказів про оплату заборгованої суми у встановлені чинним законодавством строки,  у суду відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

   Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

      З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  Позивачем доведено обставини, на які  він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позовні вимоги не спростував.

    Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в сумі   1221,02грн.  правомірна та підлягає задоволенню.

       Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України,  судові

витрати покласти на відповідача.              

     Керуючись ст. 124 Конституції України,  ст.ст. 205, 509, 526, 527, 530  Цивільного  кодексу України,  ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

       Стягнути з ПВІ ЗІТ "Нафтогазбудізоляція",  вул.Фастова,2, с.Демидів, Вишгородський

район, Київська область, 07335 (код ЄДРПОУ 23742193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Івано-Франківськ",  вул. Чорновола, 157, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 35765609, п/р 2600910684 ІФФ ОД ВАТ "Райффазен Банк Аваль", м.Івано-Франківськ, МФО 336462) -  1221,02грн. заборгованості  за поставлену продукцію, 102,00грн. - державного мита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

 Суддя                                                    С.Кобецька

                                                                          Рішення підписано 20.10.2009р.  

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук