Постанова

від 10.08.2009 по справі 17/454-08/3

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/454-08/3

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

10.08.09 р.                                                                                          № 17/454-08/3          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Жук Г. А. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Разіної Т. І

                                                  Мазур Л. М.

судді-доповідача Жук Г. А.

при секретарі судового засідання: Матвієвській Г.М.

за участю представників сторін:          

від позивача:           не з'явились;          

від відповідача:           Хоменко В.І. представник за дов. № 6 від 24.04.2009 р.

розглянувши матеріали апеляційної скарги б/н від 11.06.2009 року Відкритого акціонерного товариства “Птахофабрика “Україна” на рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009р

у справі № 17/454-08/3 (суддя Лопатін А.В.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Дніпро-Атлантік”, м. Дніпропетровськ

до                    Відкритого акціонерного товариства “Птахофабрика “Україна”, с. Крушинка, Васильківський району, Київської області

про          стягнення 114 733,69 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Дніпро-Атлантік” звернулося до господарського суду Київської області із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Птахофабрика “Україна” про стягнення штрафу 109 679,40 грн., 4 490,04 грн. пені, 564,25 коп. три відсотки річних за невиконання умов договору від 23.01.2008р. № 23/01/08. (а.с. 3-7)

2 квітня 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Дніпро-Атлантік” звернулось до господарського суду Київської області з заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 109 679,40 грн., 12 558,91 грн. пені, 1 830,35 грн. три проценти річних, 4 021,57 грн. інфляційних втрат. (а.с. 49-50)

Рішенням господарського суду Київської області від 21.05.2009р., позовні вимоги позивача задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Птахофабрика “Україна”  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ”Дніпро-Атлантік” 109 679 (сто дев'ять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 40 коп. штрафу, 12 558 (дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 91 коп. пені, 1 830 (одна тисяча вісімсот тридцять) грн. 35 коп. відсотків річних, 4 021 (чотири тисячі двадцять одну) грн. 57 коп. інфляційних  витрат. (а.с.90-94).

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Відкрите акціонерне товариство “Птахофабрика “Україна”, через місцевий господарський суд подав апеляційну скаргу б/н від 11.06.2009 року (вх №2-04/1/633 від 25.06.2009р.), в якій просить скасувати  рішення господарського суду Київської області від 21 травня 2009 по справі №17/454-08/3 в повному обсязі та постановити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія “Дніпро-Атлантік” у стягненні на його користь 109 679,40 грн. штрафу, 12 558,91 грн. пені, 1 830,35 грн. трьох відсотків річних, 4 021,57 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.06.2009 року вказана апеляційна скарга була прийнята до провадження, розгляд справи призначено у складі колегія суддів: Жук Г.А. –головуюча по справі, судді – Чорногуз М.Г., Фаловська І.М.

Розпорядженнями заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.07.2009 року та 10.08.2009 року склад судової колегії змінено.

Під час розгляду апеляційної скарги представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати  оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу у стягненні на його користь 109 679,40 грн. штрафу, 12 558,91 грн. пені, 1 830,35 грн. трьох відсотків річних, 4 021,57 грн. інфляційних витрат.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Дніпро-Атлантік” (позивач у справі) проти задоволення апеляційної скарги заперечували, рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009р у справі № 17/454-08/3 вважають законним та обґрунтованим

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

23.01.2008 року Товариство з обмеженою  відповідальністю “Компанія “Дніпро-Атлантік” (продавець) та Відкрите Акціонерне Товариство «Птахофабрика “Україна” (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 23/01/08, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався поставити та передати у власність Покупця жмих або шрот, (в подальшому товар), а Покупець зобов'язувався прийняти товар та сплатити його вартість в порядку та в строки передбачені Договором. (а.с.12-13)

Пунктом 10.1 договору встановлено, що загальна вартість товару, що поставляється відповідно до умов договору складає 4 000 000,00 грн.

Згідно п. 10.2 договору, у разі якщо товар поставляється партіями, ціна за кожну партію, кількість, порядок та строки сплати вартості наданого покупцю товару визначається у Додатку до договору.

За умовами договору, оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів (в сумі, вказаної в Додатках до Договору) на розрахунковий рахунок продавця протягом двох банківських днів з моменту поставки товару (п. 3.3 договору).

15.07.2008 року сторони уклали додаток № 2 до договору купівлі-продажу № 23/01/08 від 23.01.2008 року (а.с.13), пунктом 1 якого передбачили, що продавець зобов'язується поставити покупцю шрот соняшника у кількості 105 тон +/- 20% за ціною  2 000,00 грн. за 1 тону.

Додатком № 3 від 28.07.2008 року  до договору купівлі-продажу № 23/01/08 від 23.01.2008 року (а.с.19) сторони передбачили, що продавець зобов'язується поставити покупцю шрот соняшника у кількості 50 тон +/- 20% за ціною 2 000,00 грн. за 1 тону.

Розділом 11 договору сторони передбачили, що факт поставки та передачі товару продавцем покупцю оформлюється товарно-транспортною накладною на Товар, на якій ставиться відмітка (штамп або печатка) ВАТ птахофабрика “Україна” про прийняття товару або залізно-дорожньою накладною, якщо поставка Товару здійснюється залізничним транспортом. Датою поставки Товару вважається дата прибуття з/д вагонів на станцію отримувача. Накладні та акти приймання-передачі повинні бути підписані уповноваженими представниками сторін та завірені печатками негайно після відвантаження товару.

Відповідно до п. 14.1 договору, у разі порушеня зобов'язань за Договром сторони несуть відповідальність передбачену договором та чиним законодавством України. Порушення зобов'язання за цим договором є –невиконання або неналежне виконання умов передбачених договором.

          Позивач стверджує, що повністю і належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, а саме –передав Товар в строк, встановлений договором.

          Поставка товару Позивачем підтверджується представленими в матеріалах справи, належним чином засвідченими копіями: договору № 23/01/08 від 23.01.2008 року, додатків до договору, видаткових накладних, довіреностей на право отримання товарно-матеріальних цінностей, виписками з особового рахунку. ( а.с.14-25, 54-79).

Відповідач свої зобов'язання по сплаті вартості поставленого Товару у передбачений договором строк не виконав. За несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті позивач нарахував санкції, як передбачено умовами договору та вимогами чинного законодавства, у вигляді сплати пені, штрафу, інфляційних втрат та річних, які просить стягнути з відповідача.

Суд першої інстанції посилаючись на статті  525, 526, 625, ч.2 ст. 692 ЦК України,  відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов закону та договору, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, дійшов до висновку про повне задоволення позову.

Апелянт в обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що копії видаткових накладних і довіреностей на отримання ТМЦ не можуть бути належними доказами по справі, оскільки позивач в порушення п. 5.1 договору не надав жодної товарно-транспортної накладної.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі  виникли зобов'язання які мають ознаки договору купівлі-продажу, згідно якого в силу вимог ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір купівлі-продажу є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна у грошовому вираженні.

У відповідності до вимог частини 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Оплата проводиться у строки визначені умовами договору.

Відповідно до ст.ст.  509, 525, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

    В силу частини 2 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

   Відповідно до ст. ст. 173, 193 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.     

Проте всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем щодо проведення вчасного розрахунку за товар.

Так, за поставлений товар згідно видаткових накладних №РН-0000081 від 22.07.2008р. №РН-0000082 від 22.07.2008р. №РН-0000083 (а.с. 14-18) від 22.07.08р. на загальну суму 144600,00 грн. відповідач в строк, передбачений Договором, в повному обсязі не розрахувався. В строк (як передбачено договором) сплатив лише 99 820,00 грн.: 39 860,00 грн. (18.07.08р.), 39 820,00грн. (21.07.08р.), 20 140,00 грн. (24.07.08р.) Решту суми вартості товару по даній поставці відповідачем сплачено з порушенням строків передбачених договором, а саме: 30 000,00грн. (28.07.08р.), 30 000,00грн. (29.07.08р.), 30 000,00грн. (04.08.08р.), 4 400,00грн. (05.08.08р.).

          Згідно п.1 Додатку №3 від 28 липня 2008р. (надалі Додаток №3) (а.с. 19) до Договору продавець зобов'язувався поставити покупцю шрот соняшника у кількості 50 тонн +/- 20% за ціною 2 000 грн. за одну тонну.

          На виконання п.1 Додатку №3 до Договору, позивач 25 липня 2008р. та 31 липня 2008р. поставив та передав у власність відповідача 52 тонни 65кг. шроту соняшника на загальну суму 105 352,65грн. що підтверджується копіями видаткових накладних №РН-0000085 від 25.07.2008р. №РН-0000088 від 31.07.2008р.  та довіреністю на отримання ТМЦ серія ЯПБ № 965351 від 25.07.2008р, виданої Кругленькому Андрію Анатолійовичу (а.с. 20-22).

          Оплату по даній поставці відповідачем проведено з порушенням строків передбаченим Договором, а саме: 25 600,00 грн. (05.08.08р.), 30 000,00грн. (06.08.08р.), 10 000грн. (11.08.08р.), 10 000,00 грн. (20.08.08.р.), 9 700,00 грн. (22.08.08р.), 5 000грн. (16.09.2008р.), 52,65грн. (23.09.08р.) на загальну суму 105 352,65грн.

          Згідно п.1 Додатку №4 від 01.08.2008 р. (надалі Додаток №4) до Договору продавець зобов'язувався поставити покупцю шрот соняшника у кількості 300 тонн +/- 20% за ціною 1 900 (одна тисяча дев'ятсот) грн. 00коп. за одну тонну. (а.с. 23).

          На виконання п.1 Додатку № 4, позивач 06 серпня 2008р. 14 серпня 2008р. 19 серпня 2008р. та 21 серпня 2008р. поставив та передав у власність відповідача 192 тонни 42кг. шроту соняшника на загальну суму 365 598,00грн. що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних №РН-0000097 від 06.08.08р. №РН-0000099 від 14.08.2008р. №РН-0000100 від 19.08.2008р. №РН-0000102 від 21.08.2008р. та довіреностями на отримання ТМЦ серія ЯПБ №965381 від 05.08.2008р. серія ЯПБ №965416 від 14.08.2008р. серія ЯПБ №965430 від 19.08.2008р. виданих на ім'я Кругленького Андрія Анатолійовича (а.с. 24-28).

          За поставлений товар згідно видаткової накладної №РН-0000097 від 06.08.08р. відповідач в строк передбачений Договором повністю не розрахувався. Неоплачений залишок станом на 05.09.08р. становив 138 206,00грн. (прострочка 28 днів). Дану суму відповідачем сплачено з порушенням строків передбачених Договором, а саме, 9 947,35грн.(23.09.08р.), 25 000,00грн. (26.09.08р.), 40 000,00грн. (30.09.08р.), 30 000,00грн. (01.10.08р.), 33 258,65грн. (02.10.08р.).

За поставлений товар згідно видаткової накладної № РН-0000099 від 14.08.2008р., відповідач в строк, передбачений Договором, не розрахувався. Неоплачений залишок станом на 05.09.08р. становив 43 757,00грн. (прострочка 18 днів). Дану суму відповідачем оплачено з порушенням строків передбаченим Договором, а саме: 6 741,35 грн. (02.10.08р.), 37 015,65грн. (03.10.08р.)

          За поставлений товар згідно видаткової накладної №РН-0000100 від 19.08.08р. (а.с. 25) відповідач в строк, передбачений Договором, не розрахувався. Неоплачений залишок станом на 05.09.08р. становив 37 810,00грн. (прострочка 15 днів). Дану суму відповідачем сплачено з порушенням строків передбаченим Договором, а саме: 2 984,35грн. (03.10.08р.), 34 825,65 грн. ( 06.10.08р.) на загальну суму 37 810,00грн.

          За поставлений товар згідно видаткової накладної №РН- 0000102 від 21.08.08р. (а.с. 102) відповідач в строк, передбачений Договором, не розрахувався. Неоплачений залишок станом на 05.09.08р. становив 145 825,00грн. (прострочка 11 днів). Цю суму відповідачем сплачено з порушенням строків передбачених Договором, а саме: 5 174,35грн. (06.10.08р.), 40 000,00 грн. (07.10.08р.), 40 000,00 грн. (08.10.08р.), 30 000,00грн. (09.10.08р.), 30 598грн. (10.10.08р.) всього - 145 825,00 грн.

Посилаючись на п. 14 договору, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 109 679,40 грн., 12 558,91 грн. пені, 1 830,35 грн. три проценти річних та 4 021,57 грн. інфляційних втрат.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

У відповідності до вимог ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, в даному випадку зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару, учасник зобов'язаний сплатити штрафні господарські санкції, якими згідно господарського суду України є неустойка, штраф, пеня.

Згідно представленого в матеріалах справи розрахунку позивачем за несвоєчасне  виконання грошового зобов'язання по договору купівлі-продажу нараховано пеню в сумі 12 558,91 грн. та 109 679,40 грн. штрафу.

Твердження відповідача стосовно того, що судом незаконно задоволено позовні вимоги щодо стягнення пені та штрафу є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами укладеного сторонами договору (п.7.4) передбачено, що за порушення строків оплати (невиконання умов договору, додатків до нього), покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 30 % від вартості поставленого та невчасно сплаченого товару.

Таким чином, підписавши договір без будь-яких зауважень, відповідач у відповідності з п.3 ст.181 ГК України, погодився з його умовами, у тому числі і застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Отже судом першої інстанції встановлено, що відповідачем порушено господарські зобов'язання, які виникли з договору та правомірно стягнено штраф, як передбачено умовами договору.

Позивачем, згідно ст. 625 ЦК України, заявлено позовну вимогу про стягнення з покупця інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, за даних обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність нарахування позивачем 4 021,57 грн. інфляційних втрат на суму боргу та 1 830,35 - 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача з на користь позивача штраф в розмірі 109 679,40 грн., 12 558,91 грн. пені, 1 830,35 грн. три проценти річних, 4 021,57 грн. інфляційних втрат.

Твердження скаржника про те, що судом не доведено факт поставки продукції за накладними представленими позивачем в обґрунтування позовних вимог спростовується тим, що відповідачем оплачено вартість отриманої продукції і предметом спору у даній справі є лише стягнення санкцій за неналежне виконання зобов'язань за договором  купівлі-продажу № 23/01/08 від 23.01.2008 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи  та  надано цим обставинам  відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009р у справі № 17/454-08/3 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Птахофабрика “Україна” на рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009р у справі № 17/454-08/3 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009р у справі № 17/454-08/3 залишити без змін.

3.          Справу № 17/454-08/3  повернути до господарського суду Київської області.

4.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя:                                                                      Жук Г. А.

Судді:

                                                                                                    Разіна Т. І

                                                                                                    Мазур Л. М.

Дата відправки