1/459
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27.03.07 р. Справа № 1/459
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Азарової З.П.
При секретарі Розум А.С.
за участю:
Прокурора
Представників сторін:
від позивача не з”явився.
від відповідача не з”явився.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання ”Русь”, м. Донецьк
До відповідача Колективного підприємства “Софія”, м. Краматорськ
про стягнення 2 132 грн. 18 коп.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Русь”, м. Донецьк звернулось до Колективного підприємства “Софія”, м. Краматорськ про стягнення заборгованості по договору поставки №б/н від 16.03.2004 року у сумі 1 946грн. 76коп. та пені у сумі 185 грн. 42 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач надав копії: договору №б/н від 16.03.2004 року, товарної накладної №04857 від 18.11.2004 року, акту звірки.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на перерахування позивачу 1 906 грн. 55 коп. через касу 13.10.2004 року, а також 15.11.2004 року перерахував 2 890 грн. 93 коп. В якості доказу перерахування 1 906 грн. 55 коп. надані ксерокопії чеків за 13.10.2004 року та ксерокопія касового ордеру від 21.10.2004 року не завірені належним чином.
Позивач заперечив проти отримання грошової суми 1 906 грн. 55 коп., тому розгляд справи був відкладений.
В судовому засіданні 31.01.2006 року позивач пояснив, що надані чеки були зараховані за іншими особами, тому не можуть бути доказом оплати відповідачем. Крім того надане пояснення торгового агента товариства про те, що вказані чеки були втрачені.
Розглянувши надані докази, господарський суд встановив, що відповідач отримав товар за накладною №04857 від 18.11.2004 року на суму 1 946 грн. 76 коп. Позивач вважає, що вказана вартість товару не оплачена і в якості доказу надав акт звірки від 06.12.2004 року, яким відповідач підтвердив факт заборгованості. Проте після звернення позивача до суду, відповідачем надані заперечення про відсутність заборгованості. В підтвердження пояснень надані чеки за 13.10.2000року про оплату 1 906 грн. 55 коп. через касу Товариства з обмеженою відповідальністю “Русь”.
Враховуючи вищевикладене, матеріали судом надіслані для проведення перевірки слідчими органами взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю “Софія”, м. Краматорськ, а саме проведення розрахунків фіскальними чеками в 2004 року, тому ухвалою господарського суду Донецької області від 31.01.2006 року зупинено провадження у справі.
28.02.2007 року на адресу господарського суду Донецької області від слідчих органів надійшли матеріали проведеної перевірки взаєморозрахунків.
Ухвалою господарського суду від 01.03.2007 року поновлено провадження у справі та розгляд справи призначений на 12.03.2007 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак надіслав телеграму з вказанням нової адреси.
Відповідач також в судове засідання не з'явився, поважних причин своєї неявки не повідомив.
Враховуючи нез'явлення сторін у судове засідання, розгляд справи був відкладений.
Ухвала суду від 12.03.2007 року була направлена відповідачу заказною поштою за новою адресою, що підтверджується реєстром заказних листів канцелярії суду №9417, але незважаючи на це відповідач в наступне засідання знову не з”явився, своїм процесуальним правом на захист інтересів не скористався. Позивач в судове засідання також не з”явився, заявив клопотання про відкладення розгляду справи.
Розпорядженням заступника голови господарського суду від 12.03.2007 року був продовжений строк, розгляду справи, тому спір повинен бути розглянутий у встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк, тому клопотання позивача залишено без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, додатково додані докази, матеріали розслідування господарський суд встановив, що 16.03.2004 року між сторонами був укладений договір, згідно з яким позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар у кількості, за цінами, узгодженими в накладних, а відповідач зобов'язався оплатити її вартість на протязі 5 днів з моменту отримання.
В силу ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства
Позивач за накладними № 04857 від 18.11.2004 року передав відповідачу товар на суму 1 946 грн. 76 коп., однак відповідач, незважаючи на отримання товару і підписання накладної в порушення п.4 договору оплату не здійснив, у зв”язку з чим виникла заборгованість. З цих підстав позивач правомірно звернувся з позовом і в цій частині він підлягає задоволенню.
Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Сторони пунктом 4 договору передбачили відповідальність за несвоєчасну оплату товару у виді пені, яка сплачується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Позивач нарахував пеню в сумі 185 грн 42 коп., але заявою від 22.12.2005 року він надав перерахунок пені з врахуванням статті 232 Господарського кодексу України зменшив розмір пені та просить стягнути її в сумі 174 грн. 70 коп., тому в цій частині позов також підлягає задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Заперечення відповідача в частині здійснених розрахунків за отриманий товар не можуть бути прийнятими судом до уваги, оскільки сторонами станом на 06.12.2004 року була здійснена звірка розрахунків і відповідач підтвердив факт заборгованості саме за накладною №04857 від 18.11.2004 року в сумі 1946грн. 76 коп. Вказаним актом була надана відстрочка платежу до 03.12.2004 року. Станом на 18.08.2005 року позивач направив акт звірки відповідачу на суму боргу 1946 грн. 76 коп., але відповідач підписав акт з запереченнями про здійснені розрахунки на суму 1906 грн. 55 коп. чеками через касу позивача 13.10.2004 року, вважаючи, що це була попередня оплата. Визнав відповідач суму боргу 40 грн. 21 коп.
Разом з тим згідно проведеної перевірки органами внутрішніх справ встановлено, що розрахунки, фіскальними чеками за 13.10.2004 року були здійснені не колективним підприємством “Софія”, а іншими клієнтами позивача.В чеках значиться товар, який відповідач не отримував зі спірною накладною.
Агент позивача, на якого посилався відповідач в розрахунках, не визнав факт отримання від відповідача грошових коштів і передачу в рахунок цього фіскальних чеків. Факт заборгованості мав місце до його звільнення з роботи у листопаді 2004 року.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не довів, що саме за спірною накладною були здійснені розрахунки. Його пояснення спростовані матеріалами перевірки слідчими органами.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Русь”, м. Донецьк - задовольнити повністю.
Стягнути з Колективного підприємства “Софія”, м. Краматорськ (юр. адреса: 83110, м. Краматорськ Донецької області, вул.. Волковська, буд 4, фактична адреса: 83110, м. Краматорськ, Донецької області, вул.. Островського, буд 4 ИНН 203165905154, № св-ва 06262788, р/р 26007980951 УСБ, МФО 334486, ОКПО 20316596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Русь” (ОКПО 31184758, юридична адреса:83077, м. Донецьк вул.. Туманна, 12/12, фактична адреса 86115, Донецька область м. Макіївка, ул. Миколаїва,25, р/р 26003003500000 в ДФ АКИБ “УкрСиббанк”, МФО 335827): заборгованість у сумі 1 946грн. 76коп. та пені у сумі 174 грн. 72 коп., судові витрати: 102грн.00 коп. – державного мита, 118грн.00 коп. – плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення оголошено в засіданні та набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Азарова З.П.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2007 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 507270 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні