32/397
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 32/397
09.09.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі
Центру телекомунікаційних послуг №1 Київської міської філії
до Військової частини А 0351
про стягнення 2 272,28 грн.
Суддя Хрипун О.О.
Представники :
Від позивача Скрекотень О.В. –предст.
Від відповідача Шаповалов В.М. –предст.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Військової частини А 0351 та просить стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість по орендній платі та іншим платежам у сумі 2 272,28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Військовою частиною А 0351 зобов'язань за Договором оренди технологічних приміщень на 3 поверсі в м. Києві, вул. Л. Кумача, 8 від 20.12.2007 в частині перерахування Позивачу орендної плати.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
20.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Начальника Центру телекомунікаційних послуг №1 Київської міської філії Білоуса Валентина Володимировича та Військовою частиною А 0351 укладено договір № 103-41/88/294-41 (далі –Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину площі технологічних приміщень на 3 поверсі в м. Києві, вул. Л. Кумача, 8 для розміщення обладнання зв'язку загальною площею два квадратних метри.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарськими визнаються зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а іншій суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 1 ст. 74 ГК України).
Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Пунктом 3.1 Договору зазначено, що орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховуються Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з розрахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної оренди плати, становить 270,36 грн., з ПДВ (20%) за 1 кв.м спеціалізованих технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку. Орендна плата за перший місяць оренди за 2,0 кв.м всієї орендованої площі становить 540,71 грн., з ПДВ (20%).
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.
Орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1 Договору, згідно з розрахунками Орендодавця, пропорційно орендованій площі. Крім цього, Орендар відшкодовує витрати зі сплати земельного податку за рахунок Орендодавця пропорційно орендованій площі. У разі неможливості визначення суми компенсації витрат на утримання майна, експлуатаційні витрати можуть нараховуватись в розмір 25% від сум орендної плати.
Орендар відшкодовує втрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електроенергією, та на підставі окремого розрахунку Орендодавця в термін, зазначений у п. 3.1 Договору.
В ході розгляду справи судом встановлено, що Відповідачем в повному обсязі не проводилась оплата оренди приміщення, передбачених Договором, за грудень 2008 року, січень, лютий 2009 року.
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку, що Відповідач не виконав зобов'язання належним чином з Позивачем не розрахувався, тому позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача основного боргу в розмірі 2166,43 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням рекомендацій, викладених у Листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», сума інфляційних втрат складає 41,48 грн.
Позивач також просить суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 45,21 грн.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Пунктом 8.2 Договору сторони обумовили, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за Догвором орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За розрахунком суду до стягнення з Відповідача підлягає пеня у сумі 44,49 грн.
Сума 3 % річних розрахована Позивачем відповідно до періодів прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону у розмірі 5,55 грн.
Відповідач доказів на спростування викладених Позивачем обставин до суду не надав.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини А 0351 (03168, м Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код 09965650, МФО 820019, п/р 35219002002751 в УДК Солом'янського району м. Києва) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг № 1 Київської міської філії (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 39/8, ідентифікаційний податковий номер 01189910, п/р 26006102153277 в Київській Регіональній Дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 322904) основний борг у розмірі 2166 (дві тисячі сто шістдесят шість) грн. 43 коп., інфляційні втрати у розмірі 41 (сорок одна) грн. 48 коп., пеню у розмірі 44 (сорок чотири) грн. 49 коп. 3 % річних у розмірі 5 (п'ять) грн. 55 коп., державне мито у сумі 101 (сто одна) грн. 35 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 117 (сто сімнадцять) грн. 26.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення:19.10.2009
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2009 |
Оприлюднено | 23.10.2009 |
Номер документу | 5086454 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Хрипун О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні