Постанова

від 03.10.2011 по справі 23/60

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.09.2011 р. справа №23/60

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:ОСОБА_1 суддівОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:адвокат ОСОБА_4 на підставі договору про надання юридичної допомоги №15/06 від 23.09.2011р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2011р. (повний текст підписано 01.06.2011р.) у справі№23/60 (суддя Забарющий М.І.) за позовомДержавного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ доФізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ, Донецька область простягнення 24360грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній №52522763 маси вантажу

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ, Донецька область, про стягнення 24360грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній №52522763 маси вантажу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.05.2011р. (повний текст підписано 01.06.2011р.) у справі №23/60 задоволено позовні вимоги, стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця»24360грн. штрафу, 243,60грн. витрат на сплату держмита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване положеннями ст.ст.24, 118, 122 Статуту залізниць України, доведеністю матеріалами справи та обґрунтованістю вимог щодо стягнення з відповідача суми штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу.

Відповідач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2011р. скасувати та припинити провадження у справі №23/60.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він не був належним чином повідомлений про дату та час наступного судового засідання у справі №23/60, тому його представник був позбавлений можливості взяти у ньому участь та надати докази припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 Втім, незважаючи на це, господарський суд розглянув спір у відсутність представника відповідача та прийняв судове рішення по даній справі, чим грубо порушив права відповідача, визначені ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

28 вересня 2011 року через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду представником позивача надано клопотання про відкладення судового розгляду на іншу дату через відсутність проїзних квитків та неможливість вчасно прибути в судове засідання.

У судовому засіданні 28.09.2011р. представник скаржника просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції, припинити провадження у справі, посилаючись на неналежне повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду, припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 та не перевірку позивачем маси вантажу при його прийомці до перевезення.

Представник відповідача у судове засідання 28.09.2011р. не з'явився та заявив клопотання про відкладення судового розгляду на іншу дату.

Розглянувши клопотання представника позивача та враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, обмеженість строку розгляду справи (ч.1 ст.69 ГПК України), колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до приписів ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_5 (вантажовідправник) за залізничною накладною №52522763 у вагоні №67184945 зі станції Слов'янськ Донецької залізниці на станцію Сімферополь Придніпровської залізниці на адресу ТОВ «Кримкомплекс»(вантажоодержувач) відвантажив вироби залізобетонні не пойменовані в алфавіті, визначивши масу брутто - 67900кг, тара - 22400кг, нетто - 45000кг. Із даних залізничної накладної №52522763 вбачається, що навантаження вагону здійснювалось засобами вантажовідправника.

При проходженні вагону через станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці, на підставі ст.24 Статуту залізниць України, здійснена контрольна перевірка маси вантажу на 150 тонних вагонних вагах, при якій виявлено, що маса вантажу у спірному вагоні більше на 14300кг ніж зазначено у залізничній накладній, про що станцією Синельникове-1 складено комерційний акт АА №036099/61/12 від 28.11.2010р. Комерційний акт підписаний В.о. начальником станції, заступником начальника станції та прийомоздавальником.

При надходженні вагону №67184945 з залізобетонними виробами на станцію призначення Сімферополь 03.12.2010р. та його перевірці різниці проти даних зазначених у комерційному акті не виявлено.

Відповідно до ст.37 Статуту залізниць України та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за N861/5082 маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси відправник зазначає у накладній.

Відповідно п.2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за N863/5084 вантажовідправником заповнюється графа комплекту перевізних документів: В«Маса вантажу в кг, визначена відправникомВ» - вказується маса вантажу у кілограмах».

Правильність внесених до накладної №52522763 відомостей підтвердив своїм підписом вантажовідправник, у відповідності до п.2.3 Правил оформлення перевізних документів.

Із комерційного акту АА №036099/61/12 від 28.11.2010р. слід, що переважування вагону №67184945 станцією Синельникове-1 Придніпровської залізниці проводилося на 150-тоних вагах.

Таким чином, слід визнати, що перевірка маси вантажу здійснена відповідно порядку, встановленому п.22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за N862/5 083, згідно якого перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно п.27 Правил видачі вантажів надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%. В даному випадку норма надлишку становить 90 кг, що менше виявленого надлишку - 14300кг.

Статтею 34 Господарського кодексу України встановлено, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно з п.5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником вказаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до п.9 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2003р. №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8.07.2002р. за N567/6855) у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Комерційний акт АА №036099/61/12 від 28.11.2010р., якій засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній є складеним у відповідності до вимог пред'явлених до його складання Правилами складання актів.

Згідно ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.

Згідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Дослідивши матеріали та обставини справи колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу підтверджений матеріалами справи, що правильно встановлено господарським судом, розрахунок штрафу здійснено правильно.

При цьому, колегія суддів визнає обгрунтованими доводи апелянта, в яких він стверджує про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, з огляду на наступне.

Під час судового дослідження матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що ухвалою господарського суду Донецької області від 11.05.2011р. (а.с.31) розгляд справи №23/60 відкладався на 24.05.2011р. о 09:00 год. При цьому, зі змісту названої ухвали вбачається, що представник відповідача не брав участі у судовому засіданні від 11.05.2011р.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України у судовому засіданні, а також про огляд і дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження складається протокол.

Згідно протоколу судового засіданні від 24.05.2011р. (а.с.33), в судовому засіданні, яке відбулося 24.05.2011рр., було оголошено перерву до 30.05.2011р. о 09:00год.

Відповідно до ст.77 ГПК України, суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або в ухвалі. У разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників процесу господарський суд відкладає розгляд справи. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказується час і місце проведення наступного судового процесу.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 24.05.2011р., в судове засідання з'явився тільки представник позивача.

Таким чином, оголошуючи перерву в судовому засіданні до 30.05.2011р. о 09:00год., місцевий господарський суд порушив приписи ст.77 ГПК України та не повідомив належним чином відповідача про час і місце розгляду справи, відповідно до вимог ст.87 ГПК України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо, справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Згідно пункту 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України»№7 від 17.05.2011р., стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог ст.64 ГПК України.

Судовою колегією враховано, що ухвала про порушення провадження у справі від 27.04.2011р. була отримана відповідачем 02.05.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.32), а також, що на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням надіслано ухвалу про відкладення розгляду справи від 11.05.2011р., про що свідчить вихідний штамп канцелярії суду на цій ухвалі (а.с.31).

Однак, оголосивши перерву в судовому засіданні до 30.05.2011р. за відсутності представника відповідача та не повідомивши належним чином відповідача про час і місце розгляду справи, місцевий господарський суд порушив принципи змагальності та процесуальної рівності сторін, оскільки спір вирішено без участі відповідача.

Разом з тим, статтею ст.52 ЦК України встановлено цивільно-правову відповідальність фізичної особи-підприємця, згідно з якою така фізична особа відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АЄ №678132 від 23.08.2011р., 16.05.2011р. до Реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 за його рішенням.

Згідно ст.51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до пункту 5 статті 111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Виходячи з характеру правовідносин та враховуючи, що суб'єктний склад сторін у даній справі на час порушення судом провадження у справі (27.04.2011р.) відповідав вимогам ст.ст.1, 21 ГПК України, вимоги відповідача щодо припинення провадження у праві в порядку п.6 ч.1 ст.80 ГПК України судовою колегією відхиляються як необґрунтовані.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ, Донецька область підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2011р. (повний текст підписано 01.06.2011р.) у справі №23/60 -скасуванню, як таке, що прийняте із порушенням норм процесуального права -за відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду.

Поряд з цим, судова колегія приймає нове рішення, яким задовольняє позовні вимоги у заявленому позивачем обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито, сплачене апелянтом за розгляд справи в апеляційному порядку покладається на апелянта .

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2011р. (повний текст підписано 01.06.2011р.) у справі №23/60 -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2011р. (повний текст підписано 01.06.2011р.) у справі №23/60 -скасувати.

Прийняти у справі нове рішення.

Позовні вимоги Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Краматорськ, Донецька область про стягнення 24360грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній №52522763 маси вантажу задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 (84331, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Паркова, 105/113, р/р 26001053602111 в Краматорській філії ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 335548, ідентифікаційний №1894713817) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця»(49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, р/р 26006000012 у ДФ АБ «Експрес-Банк», МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828) - 24360,грн. штрафу, 243,60грн. витрат на сплату державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: І.А. Бойко

ОСОБА_3

Надруковано 5 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС