Постанова

від 01.04.2010 по справі 20/203

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

01.04.10 Справа № 20/203

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Рівне»за №17 від 05.02.2010р.

на рішення господарського суду Рівненської області

від 26.01.2010 року у справі № 20/203

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Рівне», м.Рівне

до відповідача відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області, м.Сарни

про стягнення 221 184,92грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2

від відповідача ОСОБА_3

Права і обов'язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України, право заявляти відводи, представникам роз'яснено.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 26.01.2010 року у справі №20/203 (суддя Василишин А.Р.) в позові товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) «Енергозбереження Рівне»до відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про стягнення 221 184,92грн. боргу -відмовлено.

Суд мотивував своє рішення тим, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено неналежного виконання відповідачем умов договору в частині оплати наданих послуг з теплопостачання.

Дане рішення оскаржується позивачем у справі, оскільки, на його думку, прийнято з порушенням норм матеріального права з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи та за невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом не взято до уваги, що у зв»язку із зростанням ціни на природний газ, відповідно до п.2.2. договору про теплопостачання, укладеного між сторонами у справі, виникли підстави для зміни тарифу на теплопостачання. Для погодження нового тарифу з врахуванням зміни ціни на природний газ відповідачу було направлено листи за №97 від 04.02.2009р. та за №103 від 19.02.2009р., якими позивач просив погодити тариф та здійснити донарахування за надані послуги теплопостачання, однак, відповідач відмовився оплачувати послуги по новому тарифу вимагаючи надання висновку цінової інспекції на новий тариф та погодження / затвердження нового тарифу органами місцевого самоврядування. Позивач, після отримання висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області, розрахував відповідачу тариф на послуги теплопостачання в розмірі 675,14грн. за 1Гкал, про що повідомив відповідача листом №143 від 13.04.2009р., однак, даний тариф погоджено відповідачем тільки на опалювальний сезон 2009-2010рр. Відтак, при оплаті за надані послуги з розрахунку 413,72грн. за 1Гкал з січня 2009р. по квітень 2009р., відповідач зобов»язаний сплатити позивачу різницю між тарифом 413,72грн. та 675,14грн. за 1Гкал за вказаний період.

Відповідач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.104-106) та усними поясненнями представника в судових засіданнях. Зокрема, вказує на безпідставне заявлення до стягнення 221 184,92грн., оскільки відповідач належно виконує умови договору, а зміни до договору щодо встановлення нових тарифів ні у встановленому законом, ні в судовому порядку, сторонами не вносились.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

08.07.2008р. між ТзОВ «Енергозбереження РівнеВ» (виконавець по договору, позивач у справі) та відділом освіти Сарненської райдержадміністрації (споживач по договору, відповідач у справі) укладено договори №№7,8 про надання теплової енергії, постачання гарячої води, відповідно до умов яких виконавець зобов'язався надавати послуги по постачанню теплової енергії та гарячої води споживачу, а споживач зобов'язався вчасно оплачувати за надану теплову енергія та гарячу воду згідно встановлених тарифів у строки і на умовах, передбачених договором (а.с.11-18,22-29).

Відповідно до п. 2.2 договорів, тарифи на теплову енергію та підігрів води повинні враховувати повну собівартість теплової енергії та підігрів води і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері теплопостачання (абз.1).Тарифи на теплову енергію зазначені в додатку, який є невід'ємною частиною договору (абз.2).

Згідно додатків № 1 до договорів, тарифи на послуги теплової енергії становлять 413,73 грн. за 1Гкал (а.с.19,30).

Відповідно до абз.3 п.2.2 договорів, тарифи на теплову енергію та підігрів води змінюються в разі зростання (зменшення) ціни на природний газ, прийняття нових законодавчих актів, зростання індексу інфляції, тощо і не повинні перевищувати встановлених чинним законодавством. У цьому випадку Додатки № 1 до договорів викладаються в новій редакції за взаємною згодою сторін. Про зміну тарифів виконавець зобов'язаний попередити споживача та надати споживачу відповідні матеріали щодо обґрунтування необхідності їх зміни.

Згідно п. 10.2. договорів, зміни та доповнення до цих договорів дійсні лише у випадку, якщо вони оформлені письмово, підписані повноважними представниками та скріплені печатками сторін.

У зв»язку з тим, що 29.01.2009 р. постановою НКРЕ України № 57 від 29.01.2009р. затверджено граничний рівень цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік, відповідно до якої тариф на теплопостачання без урахування ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання затверджено на рівні 2 020,25грн. за 1 000м.куб. На виконання вказаної постанови 29.01.2009р. позивач уклав з ТзОВ В«Укрбудсервіс 2008В»додаткову угоду до договору поставки природного газу № 14/01-ПГ від 25.12.2008р., відповідно до якої ціна природного газу з 01.01.2009р. становить 2 424,30 грн. (з ПДВ). У зв»язку з цим, позивачем підвищено тариф на теплопостачання, про що направлено відповідачу листи за №97 від 04.02.2009р. та за №103 від 19.02.2009р. (а.с.75-76), якими позивач просив здійснити донарахування за надані послуги теплопостачання.

Листами за №143 від 13.04.2009р.за №165 від 15.05.2009р. позивач просив погасити заборгованість, розраховану виходячи з тарифу 675,14грн. за 1Гкал (а.с.44-46).

Відмова відповідача від оплати послуг по новому тарифу в розмірі 675,14грн. за 1Гкал, стала підставою для звернення з позовом про стягнення 221 184,92грн., розрахованих як різниця між тарифом 413,72грн. та 675,14грн. за 1Гкал за період з січня 2009р. по квітень 2009р.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні, з огляду на наступне:

Спір у даній справі виник з виконання договору постачання теплової енергії та внесення змін до даного договору, тому на спірні правовідносини між сторонами поширюються норми глав 48, 53, 54 Цивільного кодексу України та глав 20, 21, 22 Господарського кодексу України.

Ціна є істотною умовою господарського договору (ч.2 ст.189 ГК України).

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Укладеними договорами постачання теплової енергії сторони погодили, що про зміну тарифів виконавець зобов'язаний попередити споживача та надати споживачу відповідні матеріали щодо обґрунтування необхідності їх зміни, у цьому випадку Додатки № 1 до договорів, якими визначено тарифи на послуги з теплопостачання, викладаються в новій редакції за взаємною згодою сторін, окрім того, п. 10.2. договорів, визначено, що зміни та доповнення до цих договорів дійсні лише у випадку, якщо вони оформлені письмово, підписані повноважними представниками та скріплені печатками сторін.

Як стверджує позивач, у зв»язку із підвищенням цін на природний газ, вартість якого є складовою тарифу з послуг теплопостачання, ТзОВ «Енергозбереження Рівне»повідомило відповідача (споживача теплової енергії) про зміну тарифів шляхом направлення на адресу відповідача листів №143 від 13.04.2009р., за №165 від 15.05.2009р. (а.с.44-46).

Однак, позивачем до матеріалів справи ні в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи в апеляційному провадженні не долучено доказів направлення вказаних листів на адресу відповідача.

Окрім того, як вбачається зі змісту даних листів, позивач вказує лише про існування заборгованості та звертається до відповідача з проханням погасити заборгованість та з пропозицією в рахунок погашення заборгованості викупити одну або декілька котелень по залишковій вартості чи укладення договору оренди котелень з позивачем.

Жодних прохань чи пропозицій щодо оформлення та підписання змін до договору даними листами позивачем не висловлено.

Інші докази, які підтверджували б твердження позивача про звернення до відповідача з пропозицією оформити та підписати зміни до договору, до матеріалів справи не долучено.

Відповідно до ст.188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна, надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду і з дня набрання чинності рішенням суду договір вважається зміненим.

Судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд правомірно прийшов до висновку, що сторонами у встановленому договором та законом порядку не погоджено зміну ціни договору, відтак, виконання відповідачем умов договору щодо оплати вартості поставленої теплоенергії по цінах, погоджених в додатках №1 до договорів №№7,8 від 08.07.2008р., не визнається судовою колегією як порушення виконання договірних зобов»язань.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено вимог позовної заяви та не обгрунтовано підстав подання апеляційної скарги.

З врахуванням викладеного, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду, як такого, що прийнято у відповідності до матеріалів та обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Рівненської області від 26.01.2010р. у справі №20/203 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Рівне» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.