Постанова

від 06.05.2010 по справі 5/111-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2010 р. Справа № 5/111-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Плужник О.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

стягувача -ОСОБА_1

боржника - не з'явився.

ВДВС - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника (вх. № 949С/3-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 11.03.2010 року за скаргою ПП "Топольок" на дії ВДВС Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області по справі № 5/111-09

за позовом - Приватної фірми "Свіфт", (м. Харків)

до - ПП "Топольок", (м. Ромни)

про стягнення 5 918,75 грн., -

встановила:

Рішенням господарського суду Сумської області від 30 березня 2009 року по даній справі №5/111-09 позов задоволено повністю шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 4586 грн. 71 коп. основної заборгованості, 138 грн. 33 коп. пені, 1146 грн. 68 коп. штрафу, 9 грн. 34 коп. - 3% річних, 37 грн. 69 коп. -інфляційних збитків, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, про що 14 квітня 2009 року судом видано відповідний наказ.

Боржник (відповідач по справі) подав скаргу на дії ВДВС Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області, в якій просить суд:

1) визнати дії ВДВС Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області щодо проведення опису та накладення арешту на нежитлове приміщення по вул. Г. Мазепи, 51 у м. Ромни загальною площею 180 кв.м. неправомірними;

2) скасувати акт опису та арешту майна від 22.02.10р. яким описано та накладено арешт на нежитлове приміщення по вул. Г. Мазепи, 51 у м. Ромни загальною площею 180 кв.м., що належить приватному підприємству «Топольок».

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.03.2010 року по справі № 5/111-09 (суддя Гудим В.Д.) скарга приватного підприємства «Топольок», м.Ромни Сумської області на дії ВДВС Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області по справі № 5/111-09 залишена без задоволення.

Ухвала мотивована з тих підстав, що в діях ВДВС не вбачається порушень Закону України «Про виконавче провадження».

Боржник з обставинами, викладеними в ухвалі суду першої інстанції не погодився, просить її скасувати та скаргу на дії ВДВС задовольнити.

Як зазначає у своїй скарзі боржник, згідно зі ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на нерухоме майно здійснюється державним виконавцем у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», боржник має право зазначити ті види майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чергу.

В скарзі боржник зазначив, що при проведенні опису та арешту майна, органу ДВС було запропоновано для опису та арешту рухоме майно. Це також, вбачається з зауважень, зроблених представником боржника в акті опису й арешту майна.

Проте суд першої інстанції, на думку боржника, постановив ухвалу без урахування вимог ст. 56, 62 Закону України «Про виконавче провадження». В обґрунтування відмови в задоволенні скарги, суд послався на те, що боржником не надано доказів ВДВС щодо права власності на запропоноване ним для опису рухоме майно.

В той же час, діюче законодавство не передбачає державної реєстрації права власності на рухоме майно. В свою чергу суд, призначаючи справу до розгляду, не витребував у боржника документів, що підтверджують право власності на запропоноване ним державному виконавцю для опису майно, оскільки при проведенні опису та арешту майна, документи на підтвердження права власності на майно державному виконавцю не надавалися по тій причині, що бухгалтерія підприємства знаходиться в іншому місці ніж там де проводився опис. Державному виконавцю було запропоновано визначити перелік обладнання, яке буде описуватися, після чого боржник погоджувався надати відповідні правовстановчі документи на це майно. Однак, державний виконавець, за вказівкою начальника ВДВС, відмовився описувати запропоноване боржником майно.

На підтвердження права власності на запропоноване 22.02.2010 р. для опису та арешту майно, до апеляційної скарги боржником надана довідка № 16 від 19.03.2010 р., відповідно до якої камера холодильну низькотемпературна з агрегатом КХН - 6, вітрина вертикальна для охолодження напоїв, вітрина холодильна S.С. 12 СМХ та вітрина холодильна WCHC 1.5 є власністю ПП «Топольок»і знаходяться в нього на балансі.

Стягувач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, подав заперечення на апеляційну скаргу, вважає ухвалу суду першої інстанції обґрунтованою, законною та прийнятою з додержанням норм матеріального та процесуального права і просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники боржника та ВДВС в судове засідання 05.05.2010р. не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, щоб розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представників боржника та ВДВС .

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В даному випадку саме боржник повинен був довести суду та надати відповідні докази в обґрунтування поданої скарги на дії ВДВС. Тому суд, не повинен замість сторони доводити зазначені обставини і посилання скаржника на те, що суд першої інстанції «не витребував»докази в підтвердження право власності на рухоме майно безпідставне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції 22 лютого 2010 року державним виконавцем ВДВС Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області при примусовому виконанні, в тому числі наказу господарського суду Сумської області, виданого на виконання судового рішення по справі № 5/111-09 проведено опис майна, що належить боржнику, за наслідками якого описано та накладено арешт на нежитлове приміщення по вул. Г. Мазепи, 51 у м. Ромни загальною площею 180 кв.м., магазин цегляний.

В обґрунтування поданої скарги боржник посилається на те, що під час опису та арешту майна, ДВС порушено ст.ст. 56, 62 Закону України "Про виконавче провадження".

Так боржник зазначає, що при приведенні опису майна ним було запропоновано для опису рухоме майно, а саме камеру холодильну низькотемпературну з агрегатом КХН - 6 вартістю 20000 грн., вітрину вертикальну для охолодження напоїв вартістю 4000 грн., вітрину холодильну .C. 12 CMX вартістю 5500 грн. та вітрину холодильну WCHC 1.5 вартістю 4000 грн. на загальну суму 33500 грн., що підтверджується зауваженнями відповідача до акту опису та арешту майна від 22.02.10 р.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" під час проведення опису боржник має право зазначити ті види майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чергу. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача і не ускладнюють виконання рішення.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном, провадиться у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу провадиться звернення стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржникові. В останню чергу звертається стягнення на жилий будинок чи квартиру.

Державний виконавець в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що звернення стягнення на нежитлове приміщення в даному випадку є єдиним законним шляхом виконання судового рішення, так як при проведення виконавчих дій ніякого іншого майна, що належало б відповідачеві на праві власності не було виявлено.

Як зазначив сам же боржник у своїй апеляційній скарзі, при проведенні опису та арешту майна, документи в підтвердження права власності на рухоме майно державному виконавцю не надавалися по тій причині, що бухгалтерія підприємства знаходиться в іншому місці ніж там де проводився опис. Тобто сам скаржник підтвердив відсутність порушень з боку працівників ВДВС на час складання опису Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою від 26.02.10р. господарський суд зобов'язував відповідача подати матеріали в обґрунтування своїх вимог, викладених в скарзі.

При цьому, божником не подано і суду першої інстанції матеріалів в обґрунтування поданої скарги, в тому числі доказів того, що вищезазначене рухоме майно, що було запропоновано державному виконавцю під час проведення опису та арешту майна, належить відповідачеві на праві власності, в зв'язку з чим, суд першої інстанції правомірно визнав скаргу приватного підприємства «Топольок», м. Ромни Сумської області на дії ВДВС Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області по справі № 5/111-09 необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Доказів неможливості надання документів в підтвердження права власності на рухоме майно, а також документів в обгрунтування скарги на дії ВДВС скаржник суду першої інстанції не надав.

Крім того, надана Довідка № 16 від 19 березня 2010 року про знаходження на балансі зазначеного в ній майна, наданої без відповідної технічної документації на це майно і документів на придбання цього майна, не є відповідним доказом права власності на це майно. Таким чином, боржник не підтвердив можливість оцінки та реалізації зазначеного майна без відповідної технічної документації

На підставі вищевикладеного, ухвала господарського суду Сумської області господарського суду Сумської області від 11.03.2010 року прийнята з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 33, 99,101, 104-106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

постановила:

Ухвалу господарського суду Сумської області господарського суду Сумської області від 11.03.2010 року за скаргою ПП "Топольок" на дії ВДВС Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області по справі № 5/111-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Повний текст постанови підписаний 06.05.2010 року.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Судді Пушай В.І.

ОСОБА_2