Рішення

від 28.01.2010 по справі 10/254

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.10 Справа№ 10/254

За позовом : ТзОВ „Універсальні дистриб'юторські системиВ» , м.Київ

до відповідача : ТзОВ „МарВ»янаВ» , м.Сколе Львівська область

про стягнення 5 365 грн. 84 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1 -довіреність № 38/ЮС-224 від 26.10.2009р.;

Від відповідача: не зВ»явився;

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Універсальні дистриб'юторські системиВ» , м.Київ до ТзОВ „МарВ»янаВ» , м.Сколе Львівська область про стягнення 5 365 грн. 84 коп.

Ухвалою суду від 27.11.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 22.12.2009р. Розгляд справи відкладався на клопотання сторін з підстав, викладених в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю.

Відповідач в засідання суду не зВ»явився, відзиву на позов не представив, про причини неявки суд не повідомив.

Спір розглянуто відповідно до вимог ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Судом встановлено:

19 серпня 2009 року між ТзОВ „Універсальні дистриб'юторські системиВ» , м.Київ ( надалі - Позивач ) та ТзОВ „МарВ»янаВ» , м.Сколе (надалі - Відповідач) укладено Договір поставки № 3403-532 .

За даним договором, Постачальник передає у власність Покупця , а Покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої (товар) в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах , передбачених у цьому Договорі (п.1.1).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом , на виконання своїх договірних зобовВ»язань Позивач здійснював на користь Відповідача поставки товару. Факт поставки підтверджується підписаними обома сторонами належно засвідченими копіями накладних: № РН-32-020163 від 20.08.2009р. на суму 1 022 грн.90 коп. , № РН-32-020164 від 20.08.2009р. на суму 958 грн. 56 коп., № РН-32-026012 від 10.09.2009р. на суму 3 097 грн. 26 коп.

Загальна сума поставленого товару становить 5 078 грн. 72 коп.

Згідно з п. 2.4 Договору, Покупець зобовВ»язаний оплачувати кожну придбану за даним договором партію продукції не пізніше 7-ми календарних днів з дати її отримання (дати складання накладної) .

Як стверджується представником Позивача в судовому засіданні, за поставлений товар Відповідач не розрахувався і станом на день предВ»явлення позову в суд його заборгованість перед Позивачем складає 5 078 грн. 72 коп.

?? Позивач звернувся в господарський суд Львівської області з вимогою про стягнення 5 078 грн. 72 коп. основного боргу , пені за прострочку виконання грошового зобовВ»язання у розмірі 196 грн.79 коп., 28 грн. 77 коп. -3 % річних та 61 грн. 56 коп. інфляційних втрат за користування грошовими коштами, нарахованих згідно ст.625 ЦК України .

Суд, заслухавши пояснення представника позивача , розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обовВ»язків (господарських зобовВ»язань) .

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобовВ»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовВ»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовВ»язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобовВ»язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовВ»язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобовВ»язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 5078 грн. 72 коп. Проте, Відповідач не розрахувався за отриманий товар протягом семи днів як це передбачено умовами Договору(п.2.4) . Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовВ»язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. ЗобовВ»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Таким чином, існують усі правові підстави для стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 5078 грн. 72 коп.

Відповідно ст.1 до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовВ»язаньВ» від 22.11.1996року , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів коштів за прострочення платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін. При цьому, відповідно до ст. 3 цього ж Закону, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який стягується пеня.

У відповідності до п.3.3 Договору поставки №3403-532 від 19.08.2009р. , у випадку недотримання термінів оплати продукції , вказаних у п.п. 2.4 даного Договору, Покупець оплачує в користь Постачальника пеню в розмірі 0,1 % за кожний протермінований день від вартості неоплаченої продукції .

Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що якщо в договорі або законі немає спеціальної вказівки на період, за який стягуються штрафні санкції, їх можна стягнути тільки за півроку від дня, коли зобовВ»язання мало бути виконано.

Як вбачається із наведеного у позовній заяві розрахунку , Позивачем нараховано пеню з врахуванням вищевказаних правових норм у розмірі 196 грн. 79 коп.

Правова норма ст. 625 Цивільного кодексу України визначає , що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовВ»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, а також відшкодувати інфляційні втрати.

Сума нарахованих Позивачем інфляційних втрат за період з 27.08.2009р. по 17.11.2009р. , становить 61 грн. 56 коп. , а сума 3% річних 28 грн. 77 коп. і правомірно підлягає до стягнення з Відповідача.

Доказів сплати боргу Відповідач суду не представив, проти позову не заперечив.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на Відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовВ»язаньВ» від 22.11.1996року, ст.ст. 193,220 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 546, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49,75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ТзОВ „МарВ»янаВ» (82600, Львівська область, м.Сколе , вул. Д.Галицького, 21/6 код ЄДРПОУ 22391001) на користь ТзОВ „Універсальні дистриб'юторські системиВ» (04050, м.Київ, вул. Артема, 103 в літ „АВ» код ЄДРПОУ 36411407) 5 078 грн. 72 коп. основного боргу , 196 грн. 79 коп. пені, 61грн.56 коп. інфляційних втрат , 28 грн. 77 коп. - 3%річних , 102 грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236грн. 00 коп. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О.І.