Рішення

від 23.04.2010 по справі 10/279

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.10 Справа№ 10/279

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів : Довга О.І. (головуюча) , судді Данко Л.С., Цікало А.І., секретар судового засідання -Яремчук С.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом : ПП „Захід ТрейдВ» , с.Ставчани Пустомитівський район Львівська область

до відповідача : ТзОВ „Львівське шляхо-будівельне управління №40В» , м.Львів

про стягнення 83 479 грн. 00 коп.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1 - довіреність № б/н від 05.06.2008р.;

Від відповідача: ОСОБА_2 -довіреність від 05.03.2009р.;

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ПП „Захід ТрейдВ» , с.Ставчани Пустомитівський район Львівська область до ТзОВ „Львівське шляхо-будівельне управління №40В» , м.Львів про стягнення 83 479 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 28.12.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 02.02.2010р.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду про відкладення розгляду спору від 02.02.2010р, 16.02.2010р., 25.02.2010р., 31.03.2010р.

Ухвалою суду від 25.02.2010р. заступник голови суду ОСОБА_3 на клопотання відповідача призначив колегіальний розгляд справи №10/279 у складі трьох суддів : судді Довгої О.І. -головуючої, судді Ділай У.І. та судді Данко Л.С.

Розпорядженням голови суду від 20.04.2010р. у звВ»язку із відпусткою судді Ділай У.І. в склад колегії по розгляду справи №10/279 замість судді Ділай У.І. введено суддю Цікала А.І.

В судовому засіданні 20.04.2010р. оголошено перерву до 23.04.2010р.

В засіданні суду 20.04.2010 року представник позивача підтримує позов відповідно до заяви про збільшення позовних вимог ( вх. № 6234 від 29.03.2010 року)., у прохальній частині якої просить стягнути з ТзОВ „Львівське ШБУ№40В» суму основного боргу у розмірі 78993,00 грн., пеню у розмірі 7098грн.00 коп., інфляційні втрати у розмірі 5348грн.00 коп. та 3% річних - 1038 грн. 00 коп. Всього на день розгляду спору заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 92477,00 грн.

Відповідач у Відзиві на позовну заяву від 31.03.2010р., а його представник в засіданні суду вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 83 479грн. 00 коп. є безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що Позивач не надав оригінали довіреностей на одержання цінностей згідно видаткових накладних , що є в матеріалах справи, журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів за жовтень 2009року; оригінали товарно - транспортних накладних, що є доказами поставки товару; оригінали шляхових листів, що є доказом транспортної доставки товару Відповідачу.

У письмових поясненнях від 20.04.2010р. Позивач зазначає, що саме підписання належним чином всіх видаткових накладних обома сторонами , як це передбачено Договором, і є підтвердженням виконання ПП „Захід ТрейдВ» взятих на себе договірних зобовВ»язань.

Щодо надання журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових документів, то відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004року, ведення такого журналу передбачено для реєстрації саме касових документів, тобто при здійснення розрахунків в готівковій формі. Таким чином, при здійсненні обліку операцій по договору між ПП „Захід ТрейдВ» та ТОВ „Львівське ШБУ№40В» ведення такого журналу було недоцільним.

В судовому засіданні оглянуто оригінали документів, які витребовувались судом.

Судом встановлено:

01.10.2009р. між ПП „Захід ТрейдВ» , с.Ставчани (надалі - Позивач) та ТзОВ „Львівське шляхо-будівельне управління №40В» , (надалі - Відповідач) укладено договір поставки №01/10/09-02 Н.

За умовами договору, Постачальник зобовВ»язується поставляти та передавати у власність Покупця будівельні матеріали (далі-Товар) в кількості згідно Договору , а Покупець зобовВ»язується прийняти та оплатити Товар на умовах , визначених Договором (п.1.1).

На виконання своїх договірних зобовВ»язань, ПП „Захід ТрейдВ» , с.Ставчани здійснило ряд поставок за видатковими накладними № ТЗ-0000091 від 07.10.2009р. на суму 51117,00 грн., ТЗ-0000092 від 08 жовтня 2009року на суму 13 865 грн. 60 коп., ТС-0000093 від 09 жовтня 2009року на суму 14011 грн. 20 коп. Загальна сума поставленого товару становить 78 993 грн.80коп.

Факт поставки підтверджується підписами представників сторін на вищевказаних видаткових накладних та відтиском печатки підприємств ( належно завірені копії долучені до позовної заяви). Оригінали видаткових накладних, а також довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей оглянуто судом в засіданні 20.04.2010р.

Згідно п.5.1 Договору №01/10/09-02 , оплата за поставлений Товар по даному Договору проводиться Покупцем протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Таким чином, на день подання позовної заяви заборгованість по оплаті за поставлену Позивачем продукцію в сумі 78 993 грн.80 коп. Відповідачем не оплачена.

Відповідно до п.6.1 Договору, за порушення строків оплати Покупець несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожний день прострочення.

Таким чином, на суму основного боргу Позивачем нараховано пеню в розмірі 7098,00 грн.

Окрім цього, Позивачем нараховано до стягнення з Відповідача у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України три відсотки річних у розмірі 1038,00 грн. та інфляційні нарахування на суму 5348,00 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обовВ»язків (господарських зобовВ»язань) .

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобовВ»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовВ»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовВ»язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобовВ»язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовВ»язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобовВ»язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору №№01/10/09-02 Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 78 993 грн.80 коп. Проте, Відповідач не розрахувався за отриманий товар протягом 10 банківських днів як це передбачено п.5.1 Договору. На день розгляду спору заборгованість становить 78 993 грн.00 коп. основного боргу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовВ»язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. ЗобовВ»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобовВ»язання може забезпечуватись неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобовВ»язань.

Частиною шостою ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовВ»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України , за увесь час користування чужими коштами , якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст.1 до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовВ»язаньВ» від 22.11.1996року , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів коштів за прострочення платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін. При цьому, відповідно до ст. 3 цього ж Закону, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який стягується пеня.

У п. 6.1 Договору сторони встановили, що за порушення строків оплати Покупець несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожний день прострочення.

Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює, що якщо в договорі або законі немає спеціальної вказівки на період, за який стягуються штрафні санкції, їх можна стягнути тільки за півроку від дня, коли зобовВ»язання мало бути виконано.

Як вбачається із розрахунку ціни позову, Позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 23.10.2009р. по 30.03.2010р., яка становить 7098грн. 00 коп.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовВ»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобовВ»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в силу вищенаведених правових норм та договірних умов існують усі підстави для стягнення з ТзОВ „Львівське шляхо-будівельне управління №40В» 78 993,00 основного боргу, 7098,00 грн. пені , 5348,00 грн. інфляційних нарахувань та 1038,00 грн. - 3% річних .

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Проте, Відповідач не долучив до матеріалів справи доказів проведення розрахунку з Позивачем згідно з договором№01/10/09-02Н.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Державне мито відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовВ»язаньВ» від 22.11.1996року із змінами та доповненнями , внесеними Законом України від 10 січня 2002 року № 2921-ІІІ, керуючись ст.ст. 193,230,231,232 ГК України, ст. ст. 11,509, 546, 625 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ТзОВ „Львівське шляхо-будівельне управління №40В» (79040, м.Львів, вул. Авіаційна,7а, і.к. 32408720) на користь Приватного підприємства „Захід ТрейдВ» (81118, Львівська область, Пустомитівський район, с.Ставчани і.к. 36278117) 78 993,00 основного боргу, 7098,00 грн. пені , 5348,00 грн. інфляційних нарахувань , 1038,00 грн. - 3% річних 924грн. 77 коп. державного мита та 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О.І.