Постанова

від 25.06.2009 по справі 5020-2/156

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2009 р. № 5020-2/156

Колегія суддів Вищ ого господарського суду Укра їни у складі:

головуючого: Першикова Є.В.,

суддів: Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П.

розглянула

касаційні скарги приватного нотаріуса Сева стопольського міського нота ріального округу Северіної А ліни Дмитрівни (далі - Прива тний нотаріус)

та відкритого акціонерног о товариства "Банк "Морський" ( далі - Банк)

на постанову Севастопольського апеляц ійного господарського суду

від 21.04.09

у справі № 5020-2/156

господарського суду міста Севастополя

за позовом відкритого акціонерного т овариства "Райагрохим" (далі - Товариство)

до Банку

третя особа: фізична особа - підприєме ць ОСОБА_1 (далі - Підприє мець),

про визнання недійсним іпотеч ного договору

В засіданні взяли уча сть представники:

- позивача: Вознюк С.В. (за дов. б/н від 04.03.09 );

- відповідача: Рукосуєва О.В. (за дов. № 970/09 в ід 22.06.09);

- третьої особи: не з'явились;

- Приватного нотаріуса: не з'явились.

Ухвалою від 26.05.09 колегі ї суддів Вищого господарсько го суду України у складі: голо вуючого - Першикова Є.В., судд ів - Муравйова О.В.,

Ходакі вської І.П., касаційну скаргу П риватного нотаріуса № 48/01-14 від 08.05.09 (подану в порядку ст. 107 Госп одарського процесуального к одексу України) та касаційну скаргу Банку № 646/09 від 23.04.09 було п рийнято до провадження, спра ву призначено до розгляду у с удовому засіданні на 25.06.09.

У зв'язку з виходом судді Да нилової Т.Б. з відпустки, розпо рядженням від 15.06.09 заступника Голови Вищого господарськог о суду України для перегляду справ, призначених до розгля ду на 25.06.09 колегією суддів у скл аді головуючого - Першикова Є.В., суддів - Муравйова О.В., Хо даківської І.П., створено коле гію суддів Вищого господарсь кого суду України у складі: го ловуючий - Першиков Є.В., судд і - Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

Про вказані обставини пред ставників сторін повідомлен о на початку судового засіда ння 25.06.09. Відводів складу колег ії суддів Вищого господарськ ого суду України, яка перегля дає справу в касаційному пор ядку, не заявлено.

За згодою представників ст орін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч . 1 ст. 1115 Господарського про цесуального кодексу України у судовому засіданні 25.06.09 було оголошено лише вступну та ре золютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 23.03.09 господарс ького суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) позовні вим оги Товариства задоволено по вністю.

Визнано недійсним з момент у укладення іпотечний догові р б/н від 02.08.07 та договір від 30.09.08 п ро внесення змін та доповнен ь до іпотечного договору від 02.08.07, укладені між Товариством , Банком та Підприємцем.

З Банку на користь Товарист ва стягнуто 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу.

Постановою від 21.04.09 Севастоп ольського апеляційного госп одарського суду (колегія суд дів у складі: головуючого - З аплави Л.М., суддів - Прокопан ич Г.К., Фенько Т.П.) апеляційні с карги Банку та Підприємця за лишено без задоволення, а ріш ення від 23.03.09 господарського с уду міста Севастополя - без змін.

Вказані судові рішення мот ивовані тим, що голова правлі ння Товариства підписала спі рний договір з перевищенням повноважень, оскільки загаль ними зборами акціонерів Това риства іпотечний договір не затверджувався.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанці й, до Вищого господарського с уду України з касаційними ск аргами звернулись Банк, та Пр иватний нотаріус (як особа, як а не була залучена до розгляд у справи проте вважає, що ріше ння у ній зачипає її права та і нтереси).

У своїй касаційній скарзі Б анк (з урахуванням уточнень) с тавить питання про скасуванн я рішення від 23.03.09 господарськ ого суду міста Севастополя т а постанови від 21.04.09 Севастопо льського апеляційного госпо дарського суду.

Свої вимоги Банк обґрунтов ує тим, що при винесенні оскар жених судових актів було пор ушено норми матеріального та процесуального права, а саме : п. 3 ст. 92, ст. 215 Цивільного кодекс у України, ст.ст. 41, 47, 48 Закону Укр аїни "Про господарські товар иства", ст. 22 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и.

Приватний нотаріус у касац ійній скарзі просить зазначе ні рішення попередніх судови х інстанцій скасувати, а спра ву передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, Приватний нотарі ус зазначає, що при винесення оскаржених судових актів бу ло порушено її права, як особи , що посвідчувала договір, про визнання недійсним якого ст авиться питання у даній спра ві.

У своїх відзивах на касацій ні скарги Товариство щодо до водів Банку та Приватного но таріуса заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить такі касаційні с карги залишити без задоволен ня, а оскаржені судові рішенн я - без змін.

Розглянувши матеріали сп рави, касаційні скарги, заслу хавши пояснення представник ів сторін, суддю-доповідача п о справі, проаналізувавши на підставі встановлених факти чних обставин справи правиль ність застосування судами но рм матеріального та процесуа льного права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, щ о касаційна скарга Приватног о нотаріуса підлягає відхиле нню, а касаційна скарга Банку - частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередні ми судовими інстанціями на п ідставі матеріалів справи, 02.0 8.07 між Банком та Підприємцем б уло укладено кредитний догов ір № 2300707-КФ, згідно якого Банк на дає Позичальнику (Підприємцю ) кредит у формі відновлювано ї кредитної лінії на споживч і потреби у сумі

750 000,00 доларі в США на строк до 10.07.2015 року з вип латою процентів за користува ння кредитом виходячи з 12% річ них.

Також, встановлено, що 02.08.07 мі ж Товариством (Іпотекодавець ), Банком (Іпотекодержатель) та Підприємцем (Позичальник) бу ло укладено іпотечний догові р, згідно якого Іпотекодавец ь для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Позичальника перед Іпотекод ержателем за кредитним догов ором № 2300707-КФ від 02.08.07 та можливих змін та доповнень до нього, а також виконання у повному об сязі зобов'язань щодо сплати процентів, неустойки (штрафу , пені), вчасного та у повному о бсязі погашення основної сум и боргу за кредитом та будь-як ого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умов ами кредитного договору, від шкодування збитків, іншої за боргованості, передає в іпот еку Іпотекодержателю належн е йому на праві власності нер ухоме майно - виробничо-скла дський комплекс будівель і с поруд, що розташоване по вул.Е нергетиків, будинок № 30 в м.Сев астополі, вартість якого скл адає 4 794 400,00 грн.

Судами першої та апеляційн ої інстанцій встановлено, що 30.09.07 між Товариством (Іпотекод авець), Банком (Іпотекодержат ель) та Підприємцем (Позичаль ник) було укладено договір пр о внесення змін та доповнень до Іпотечного договору від 02. 08.07.

При цьому, встановлено, що з гідно зазначеного Договору, Іпотекодавець передає в іпот еку Іпотекодержателю нерухо ме майно - 19/25 часток виробнич о-складського комплексу буди нків, будівель і споруд, розта шованих по вул.Енергетиків, 30 у м.Севастополі, що складає: бу динок контори літера "А", площе ю 137,20 м2; прибудова літера "а " ; навіс літера "а1" зі сходами, ґ анками - 2 шт.; гаражні бокси л ітера "з", площею 378,3 м2; склад масел літера "М", площею 78,6 м2 ; побутові приміщення літера "Н" з ґанками - 2 шт., площею 116,2 м 2; душова літера "Б"; навіс літ ера "В"; склад літера "Е"; навіс л ітера "Ж"; котельна літера "И"; са рай літера "К"; прибудова літер а "к"; навіс літера "Л"; мийка для машин літера "Ц"; трансформато рна підстанція літера "Ч"; анга р літера "Ш"; огорожа літери "1-14". Остаточна балансова вартіст ь нерухомого майна складає 1 52 1 960,00 грн., за домовленістю сторі н воно оцінено в 3 691 000,00 грн.

Попередніми судовими інст анціями встановлено, що відп овідно до п. 3.2.2.1 вказаного Іпот ечного договору право власно сті на передане в іпотеку нер ухоме майно переходить від І потекодавця до Іпотекодержа теля у випадку, якщо протягом тридцяти календарних днів І потекодавець та/або Позичаль ник не задовольнить вимогу І потекодержателя про усуненн я порушень або виконання пор ушеного основного зобов'язан ня та /або умов даного договор у, в якій зазначається про зве рнення стягнення шляхом пере дачі від Іпотекодавця до Іпо текодержателя права власнос ті на предмет іпотеки.

Судами враховано, що зверта ючись з позовом у даній справ і Товариство посилалось на т е, що загальними зборами акці онерів Товариства Іпотечний договір не був затверджений , а тому зазначений договір пі дписаний головою правління Т овариства з перевищенням пов новажень.

Колегія суддів Вищого гос подарського суду України вра ховує, що Приватний нотаріус звернулась до Вищого господ арського суду України з каса ційною скаргою на постанову від 21.04.09 Севастопольського апе ляційного господарського су ду у даній справі в порядку ст . 107 Господарського процесуаль ного кодексу України. За прип исами вказаної норми касацій ну скаргу мають право подати не лише сторони у справі, а й о соби, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прий няв рішення, що стосується їх прав і обов'язків.

З юридичного аналізу навед еного правового положення вб ачається, що судове рішення, о скаржуване не залученою особ ою, повинно безпосередньо ст осуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бу ти розглянуто й вирішено спі р про право у правовідносина х, учасником яких на момент ро згляду справи та прийняття р ішення господарським судом п ершої інстанції є скаржник, а бо міститься судження про пр ава та обов'язки цієї особи у в ідповідних правовідносинах .

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участ і у справі, якщо в мотивувальн ій частині рішення містяться висновки суду про права та об ов'язки цієї особи, або у резол ютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обо в'язки таких осіб. Будь-який ін ший правовий зв'язок між скар жником і сторонами спору не м оже братися до уваги.

Крім того, в силу приписів с т. 1117 Господарського проце суального кодексу України су д касаційної інстанції не на ділений повноваженнями стос овно дослідження та оцінки п равомірності доводів особи, яка не приймала участі в розг ляді справи щодо наявності у неї матеріального права, яке підлягає захисту, оскільки т ака оцінка пов'язана з необхі дністю встановлення та перев ірки фактичних обставин, які не були встановлені у рішенн і або постанові господарсько го суду, але якими скаржник об ґрунтовує підставність влас них вимог.

Прийнявши до розгляду каса ційну скаргу Приватного нота ріуса колегія суддів Вищого господарського суду України врахувала посилання даного скаржника на те, що оскаржене судове рішення, на її думку, с тосується її прав та обов'язк ів, всупереч чому було прийня то без залучення її до участі у справі.

У статті 1114 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, яка визначає порядок п рийняття касаційної скарги д о провадження, зазначено, що п ро таку процесуальну дію суд виносить ухвалу, в якій повід омляється про час і місце роз гляду скарги, ухвала надсила ється усім учасникам судовог о процесу.

Таким чином, при винесенні у хвали від 26.05.09 колегією суддів Вищого господарського суду України вирішувалось лише пи тання прийняття касаційних с карг до розгляду, можливість чого визначається відповідн істю поданої касаційної скар ги вимогам розділу XII1 Госп одарського процесуального к одексу України, та з урахуван ням того, що розгляд матеріал ів справи по суті дана процес уальна дія не передбачає.

Водночас, колегія суддів Ви щого господарського суду Укр аїни врахувала, що для об'єкти вного з'ясування факту чи зач ипає оскаржуване рішення у с праві права та інтереси особ и, яка не брала участі у розгля ді справі,

необхідною умо вою є розгляд та вивчення мат еріалів справи та касаційних скарг, а також заслуховуванн я пояснень скаржника та стор ін.

Дослідивши матеріали та об ставини справи, доводи та вим оги касаційної скарги Приват ного нотаріуса, заслухавши п ояснення представників стор ін щодо такої скарги, колегія суддів Вищого господарськог о суду України дійшла до висн овку про те, що Приватним нота ріусом не доведено наявність причинно-наслідкового зв'яз ку між оскарженими рішеннями та її правами, про порушення я ких вона стверджує.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України вваж ає, що розглянувши дану справ у без залучення Приватного н отаріуса, попередніми судови ми інстанціями не було поруш ено вимог щодо суб'єктного ск ладу даного спору, а тому каса ційна скарга Приватного нота ріуса підлягає відхиленню.

Щодо касаційної скарги Ба нки колегія суддів Вищого го сподарського суду України за значає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивіль ного кодексу України іпотеко ю є застава нерухомого майна , що залишається у володінні з аставодавця або третьої особ и.

Згідно приписів ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення викон ання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у воло дінні і користуванні іпотеко давця, згідно з яким іпотекод ержатель має право в разі нев иконання боржником забезпеч еного іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх в имог за рахунок предмета іпо теки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим З аконом.

За змістом ст. 3 вказаного За кону, іпотека виникає на підс таві договору, закону або ріш ення суду. Іпотека має похідн ий характер від основного зо бов'язання і є дійсною до прип инення основного зобов'язанн я або до закінчення строку ді ї іпотечного договору. Іпоте чний договір, предметом іпот еки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво як ої не завершено, посвідчуєть ся нотаріусом на підставі до кументів, що підтверджують м айнові права на цю нерухоміс ть.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України врах овує, що згідно ст. 627 Цивільног о кодексу України сторони є в ільними в укладенні договору , виборі контрагента та визна ченні умов договору з врахув анням вимог цього Кодексу, ін ших актів цивільного законод авства, звичаїв ділового обо роту, вимог розумності та спр аведливості.

Згідно ст. 638 Цивільного коде ксу України, договір є укладе ним, якщо сторони в належній ф ормі досягли згоди з усіх іст отних умов договору. Істотни ми умовами договору є умови п ро предмет договору, умови, що визначені законом як істотн і або є необхідними для догов орів даного виду, а також всі т і умови, щодо яких за заявою хо ча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні вимоги, додержанн я яких є необхідним для чинно сті правочину визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, яка, зокрема, передбачає, що з міст правочину не може супер ечити цьому Кодексу, іншим ак там цивільного законодавств а, а також моральним засадам с успільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необх ідний обсяг цивільної дієзда тності. Волевиявлення учасни ка правочину має бути вільни м і відповідати його внутріш ній волі. Правочин має вчинят ися у формі, встановленій зак оном та бути спрямований на р еальне настання правових нас лідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 2 ст. 203 Цивільного ко дексу України особа, що вчиня є правочин, повинна мати необ хідний обсяг дієздатності. П оняття цивільної дієздатнос ті юридичної особи надається у положеннях ст. 92 Цивільного кодексу України. Юридична ос оба набуває цивільних прав т а обов'язків, здійснює їх чере з свої органи, які діють відпо відно до установчих документ ів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її іме ні, зобов'язана діяти в інтере сах юридичної особи, добросо вісно і розумно, та не перевищ увати своїх повноважень.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України врах овує, що відповідно до ст. 241 Цив ільного кодексу України прав очин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цив ільні права та обов'язки особ и, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення пр авочину цією особою. Правочи н вважається схваленим зокре ма у разі, якщо особа, яку він п редставляє, вчинила дії, що св ідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвален ня правочину особою, яку пред ставляють, створює, змінює і п рипиняє цивільні права та об ов'язки з моменту вчинення ць ого правочину.

Підстави та наслідки недій сності правочинів передбаче ні, зокрема, ст.ст. 215, 216 Цивільно го кодексу України. Так, встан овлено, що підставою недійсн ості правочину є недодержанн я в момент вчинення правочин у стороною (сторонами) вимог, я кі встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ц ього Кодексу. Недійсним є так ож правочин, якщо його недійс ність встановлена законом (н ікчемний правочин). У цьому ра зі визнання такого правочину недійсним судом не вимагаєт ься. Якщо недійсність правоч ину прямо не встановлена зак оном, але одна із сторін або ін ша заінтересована особа запе речує його дійсність на підс тавах, встановлених законом, такий правочин може бути виз наний судом недійсним (оспор юваний правочин).

За приписами ч. 1 ст. 207 Господа рського кодексу України госп одарське зобов'язання, що не в ідповідає вимогам закону, аб о вчинено з метою, яка завідом о суперечить інтересам держа ви і суспільства, або укладен о учасниками господарських в ідносин з порушенням хоча б о дним з них господарської ком петенції (спеціальної правос уб'єктності), може бути на вимо гу однієї із сторін, або відпо відного органу державної вла ди визнано судом недійсним п овністю або в частині.

Пленум Верховного Суду Укр аїни в п.п. 2, 12 Постанови від 28.04.78 № 3 "Про судову практику в справ ах про визнання угод недійсн ими" роз'яснив, що угода може б ути визнана недійсною лише н а підставі та з наслідками, пе редбаченими законом. В кожні й справі про визнання угоди н едійсною суд має встановити ті обставини, з якими закон по в'язує визнання угоди недійс ною, та настання визначених ю ридичних наслідків.

Отже, вирішуючи спір про виз нання угоди недійсною, суд по винен встановити наявність т их обставин, з якими закон пов ' язує визнання угод недійсн ими та настання відповідних наслідків: відповідність змі сту угоди вимогам закону, дод ержання встановленої форми у годи, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно по лягає неправомірність дій ст орони та інші обставини, що ма ють значення для правильного вирішення спору.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду У країни звертає увагу на те, що відповідно до п.п. б) п. 16 Постан ови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод н едійсними" від 28.04.78 № 3, неможлив ість виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною. У цьому разі сто рона вправі вимагати розірва ння договору або застосуванн я інших встановлених наслідк ів, а не визнання угоди недійс ною.

Також, колегія суддів Вищог о господарського суду Україн и бере до уваги що відповідно до п. "і" ч. 4 с. 41 Закону України "Пр о господарські товариства" д о компетенції загальних збор ів належить, зокрема, затверд ження договорів (угод), укладе них на суму, що перевищує вказ ану в статуті товариства.

Згідно ст.ст. 47, 48 Закону Украї ни "Про господарські товарис тва" виконавчим органом акці онерного товариства, який зд ійснює керівництво його пото чною діяльністю, є правління або інший орган, визначений с татутом. Виконавчий орган ви рішує всі питання діяльності акціонерного товариства, кр ім тих, що віднесені до компет енції загальних зборів і наг лядової ради товариства. Вик онавчий орган є підзвітним з агальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерног о товариства та організовує виконання їх рішень. Виконав чий орган діє від імені акціо нерного товариства в межах, в становлених статутом акціон ерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерно го товариства може бути коле гіальним (правління, дирекці я) чи одноособовим (директор, г енеральний директор).

Голова правління акціонер ного товариства вправі без д овіреності здійснювати дії в ід імені товариства. Інші чле ни правління також можуть бу ти наділені цим правом згідн о із статутом. Головою та член ами правління товариства мож уть бути особи, які перебуваю ть з товариством у трудових в ідносинах.

Як встановлено попереднім и судовими інстанціями на пі дставі матеріалів справи, зг ідно Статуту Товариства прий няття рішення про відчуження майна Товариства не відноси ться до компетенції загальни х зборів товариства.

При цьому, колегія суддів Ви щого господарського суду Укр аїни зазначає, що при вирішен ні спору судами не було надан о належної правової оцінки д оводам Банку про те, що у Стату ті Товариства обов'язки зага льних зборів про затвердженн я договорів, укладених на сум у, що перевищує вказану в Стат уті Товаристві, відсутні, а та кож посиланням на відсутніст ь у Статуті Товариства обмеж ень повноважень голови правл іння.

Крім того, колегія суддів Ви щого господарського суду Укр аїни вважає, що судами помилк ово не надано правової оцінк и твердженням Банку про те, що п. 8.11.8 Статуту Товариства пере дбачено право голови правлін ня без доручення виконувати дії від імені Товариства, у то му числі: розпоряджатися май ном Товариства (включаючи фі нансові кошти); заключати дог овори, підписувати документи Товариства, та ін.

Також, колегія суддів Вищо го господарського суду Украї ни вважає, що судами помилков о не було надано юридичну оці нку посиланням на те, що голов а правління Товариства (Рижо ва Г.М.) на момент укладення сп ірного договору володіла 60,9 % с татутного фонду Товариства, оскільки за змістом ч. 8 ст. 41 За кону України "Про господарсь кі товариства" загальні збор и визнаються правомочними, я кщо в них беруть участь акціо нери, що мають відповідно до с татуту товариства більш як 60 в ідсотків голосів.

Колегія суддів Вищого го сподарського суду України за значає, що судами першої та ап еляційної інстанцій при вине сенні рішень по суті спору на веденим правовим положенням юридичного аналізу в контек сті спірних правовідносин на дано не було, в той час, як у дан ому випадку необхідно було в раховувати вказані норми в к омплексі.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України бере до уваги, що в касаційній скар зі Банку стверджуються факти порушення судами не лише нор м матеріального та процесуал ьного права, а також і питання , які стосуються оцінки доказ ів. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оцінка д оказів не віднесена до компе тенції касаційної інстанції .

Відповідно до роз' яснень Пленуму Верховного Суду Укр аїни, викладених у п. 1 Постано ви від 29.12.76 № 11 "Про судове рішенн я", рішення є законним тоді, ко ли суд, виконавши всі вимоги п роцесуального законодавств а і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив сп раву у відповідності з норма ми матеріального права, що пі длягають застосуванню до дан их правовідносин.

Оскільки передбачені проц есуальним законом межі перег ляду справи в касаційній інс танції не дають їй права вста новлювати або вважати доведе ними обставини, що не були вст ановлені в рішенні суду чи ві дхилені ним, вирішувати пита ння про достовірність того ч и іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, зби рати нові докази або додатко во перевіряти докази, судові рішення, ухвалені у справі, пі длягають скасуванню, а справ а - направленню на новий роз гляд до господарського суду міста Севастополя.

Керуючись ст.ст. 107, 1115, 111 7, 1119, 11110 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу прив атного нотаріуса Севастопол ьського міського нотаріальн ого округу Северіної Аліни Д митрівни № 48/01-14 від 08.05.09 відхилит и.

Касаційну скаргу відкрит ого акціонерного товариства "Банк "Морський" № 646/09 від 23.04.09 зад овольнити частково.

Рішення від 23.03.09 господарсь кого суду міста Севастополя та постанову від 21.04.09 Севастоп ольського апеляційного госп одарського суду у справі

№ 5020-2/156 господарського суду міс та Севастополя скасувати, а с праву направити на новий роз гляд до суду першої інстанці ї.

Головуючий Є.Першиков

судді: Т.Данилова

І.Ходаківська