Ухвала

від 17.01.2011 по справі 22-ц-449/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-449/11р. Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.

Категорія 22 Доповідач : Мікуш Ю. Р.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Цяцяка Р.П.

Суддів Мікуш Ю.Р., Курій Н.М.

при секретарі: Смалю У.В.

з участю сторін та їх представників

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2

на рішення Франківського районного суду м.Львова від 27 липня 2010 року

в с т а н о в и л а:

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 27 липня 2010 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 з участю 3-ої особи ОКП ЛОР „БТІ та ЕОВ» про розірвання договору довічного утримання.

Вирішено розірвати договір довічного утримання від 08.12.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом п'ятої державної нотаріальної контори ОСОБА_4 у зв'язку з невиконанням набувачем своїх обов'язків.

У зустрічному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов'язання не чинити перешкод у виконанні договору довічного утримання від 08.12.2008 р. та у користуванні квартирою № 33 в будинку № 77 по вул. Кн.Ольги у м.Львові -відмовити.

Рішення суду оскаржив представник відповідачки ОСОБА_1 -ОСОБА_2

В апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржуване рішення суду незаконним.

Не погоджується із висновком суду в частині, що представником відповідачки не доведено на підставі ст. 60 ЦПК України виконання зобов'язання за договором довічного утримання з квітня 2009 року.

Вважає, що ОСОБА_1 належно виконувала свої обов'язки, передбачені договором довічного утримання від 08.12.2008 р. Сплата нею комунальних послуг, повернення боргів позивачки, здійснення ремонту квартири не було передбачено умовами договору, а тому відповідно до ст. 755 ЦК України не є підставою для розірвання договору довічного утримання.

Висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи. Сама позивачка відмовилася від виконання умов договору через небажання відповідачки ОСОБА_1 сплачувати її попередні борги перед третіми особами в загальній сумі 10000 Євро. Саме ця обставина і стала причиною звернення до суду з вимогою розірвати договір довічного утримання, а не порушення зобов'язань ОСОБА_1 за договором довічного утримання.

Просить оскаржуване рішення в частині висновків мотивувальної частини та резолютивної змінити: відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_3, зустрічний позов задоволити.

Заслухавши пояснення відповідачки ОСОБА_1 та її представника на підтримання апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги позивачки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_5, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 08 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір довічного утримання.

Згідно зазначеного вище договору відповідачка ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання забезпечити пожиттєве утримання позивачки ОСОБА_3, а остання, в свою чергу, передала у власність відповідачки належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

Умови договору довічного утримання сторонами обумовлені та посвідчені державним нотаріусом 5-ої Львівської державної нотаріальної контори (а.с.39).

Судом першої інстанції згідно зібраних доказів належно встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 добросовісно виконувала взяті на себе зобов'язання до квітня 2009 року. З квітня 2009 року відповідачка ОСОБА_1 не виконала жодного із зазначених в договорі пунктів взятих на себе зобов'язань по відношенню до утримання позивачки ОСОБА_3 В заперечення заявлених позивачкою вимог, відповідачка не надала суду доказів, які б підтверджували її бажання та реальну можливість надавати допомогу по утриманню позивачки. Така невизначеність позивачки ОСОБА_3 тривала до грудня 2009 року, тобто до часу подачі позовної заяви в суд.

Згідно ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний судом на вимогу відчужувача або третьої особи на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків , незалежно від його вини.

Враховуючи те, що позивачка ОСОБА_3, будучи до укладення договору довічного утримання власником 3х кімнатної квартири АДРЕСА_2, уклала спірний договір довічного утримання по відношенню до себе самої, передавши квартиру набувачу ОСОБА_1 у власність надіялася на добросовісне виконання умов договору, однак не отримала бажаного. Як бувший власник та користувач квартири ОСОБА_3 вправі ставити вимоги щодо розірвання договору довічного утримання у випадку невиконання їх набувачем майна, оскільки за наслідками виконання цього договору залежить її подальше життя, здоровВ»я та умови проживання, довіра до особи, яка нею опікується.

Виходячи із вище наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1, 314 ч.1п.1, 315 ЦПК України, - колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 27 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в суд касаційної інстанції на протязі 20 днів.

Головуючий:

Судді: