Вирок від 09.12.2010 по справі 1-219/2010

Козелецький районний суд Чернігівської області

смт. Козелець, вул. Леніна, 7, 17000, (04646) 2-14-88

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Іванюка Т.І.,

при секретарі - Дідовець М.І.,

за участю: прокурора - Грицана А.А.,

потерпілого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

підсудний ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом порушив Правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3.

Даний злочин скоєний при наступних обставинах:

09 вересня 2010 року, близько 17-ї години ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, виконуючи маневр розвороту біля ресторану «Автогриль Мисливець» смт. Козелець, та намагаючись при цьому перетнуть автодорогу Київ-Чернігів-Н.Яриловичи в напрямку м. Києва, в порушення п.п. 1.3, 1.5, 2.1 (а), 2.3 (б), 2.9 (а), 10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких учасник дорожнього руху зобов'язаний знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливим, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, не мав посвідчення водія на право керувати транспортними засобами, повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху повинен був переконатися, що є буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху, діючи необережно, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, не пропустив автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, яки рухався по цій автодорозі в напрямку м. Чернігова, що призвело до зіткнення вищевказаних транспортних засобів. У результаті ДТП пасажир автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди. Порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2 знаходяться у прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, висловив щире каяття у скоєному, проте від дачі показів відмовився скориставшись правом наданим йому ст. 63 Конституції України, покази дані ним під час досудового слідства в якості обвинуваченого підтримав в повному об'ємі.

Скоєння підсудним ОСОБА_2 даного злочину підтверджується наступними доказами:

так, під час досудового слідства будучи допитаним у якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_2 свою вину скоєному злочині визнав повністю та показав, що 09.09.2010 року у післяобідній час він знаходився біля Козелецького РЕМ. До нього на власному автомобілі ВАЗ під'їхав ОСОБА_3. Останній перебував у нетверезому стані. Він сів до нього у автомобіль і вони поїхали до магазину с. Сивухи де вживали спиртне. Після цього на його прохання ОСОБА_3 дозволив йому сісти за кермо його автомобіля, і вони поїхали в ресторан «Автогриль Мисливець», який розташований на автодорозі Київ-Чернігів. Там вони випили кави. Коли вийшли із ресторану, він знову сів за кермо, а ОСОБА_3 на переднє пасажирське сидіння. Коли виїжджали із зупинки, він, з метою розвороту, почав перетинати автодорогу Київ-Чернігів з права на ліво. У цей час відчув удару. Був доставлений до ЦРЛ. Посвідчення водія не має. (а.с. 22-23, 99).

Допитаний під час судового засідання у якості потерпілого ОСОБА_1 показав, що 09.09.2010 року близько 16-ї години він повертався з смт. Козелець у с. Сивухи, і бачив як автомобілем його сина керувала інша особа, а син сидів поруч на пасажирському сидінні. Близько 17 години 30 хв. йому зателефонувала ОСОБА_6 та повідомила, що його син загинув у дорожньо-транспортній пригоді біля ресторану «Автогриль Мисливець». Після ДТП ОСОБА_2 матеріальної допомоги не пропонував та вибачення не провив. Документального підтвердження матеріальної шкоди не надав. Цивільний позов на суму 150 000 гривень моральної шкоди підтримав.

Допитаний у якості свідка під час судового засідання ОСОБА_5 показав, що 09.09.2010 року близько 17-ї години він, на своєму автомобілі марки NISSAN PRIMERA, рухався по автошляху Київ-Чернігів у напрямку м. Чернігів у лівій смузі дорожнього руху зі швидкістю близько 90-100 км/год. У салоні його автомобіля також знаходився пасажир ОСОБА_7 Біля ресторану «Автогриль Мисливець» смт. Козелець дорогу його автомобілю раптово перегородив автомобіль ВАЗ, який від'їжджав із зупинки ресторану. Відстань у цю мить між транспортними засобами складала приблизно 25 метрів. Він застосував екстрене гальмування, але зіткнення уникнути не вдалося. Від удару автомобілі розвернуло. Він вискочив із свого автомобіля і побіг до автомобіля ВАЗ, із якого вийшов ОСОБА_2 Останній намагався запевнити, що за кермом був не він, а інша особа. Коли приїхала карета швидкої допомоги, лікарі констатували смерть пасажира ВАЗа. ОСОБА_2 з місця пригоди зник, і його довелося шукати по Козельцю.

Свідок ОСОБА_7 під час досудового слідства дав аналогічні покази, що і свідок ОСОБА_5 (а.с. 31)

Допитана під час досудового слідства у якості свідка ОСОБА_8 показала, що 09.09.2010 року вона знаходилася у ресторані «Автогриль Мисливець», де працює адміністратором. Близько 17-ї години у приміщення ресторану зайшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які були нетверезі. Випивши кави, вони вийшли із ресторану. Вона у вікно бачила, як ОСОБА_2 сів за кермо автомобіля ВАЗ, а ОСОБА_3 на переднє пасажирське сидіння. Через короткий проміжок часу, після того як хлопці почали від'їжджати із зупинки, почула звук удару. У вікно побачила, що трапилася ДТП за участю вищевказаного автомобіля та викликала швидку допомогу. (а.с. 34)

Показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перевірені судом і прийняті до уваги за достовірні, оскільки у повній мірі відповідають фактичним обставинам вчиненого злочину і підтверджуються зібраними у кримінальній справі доказами.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 123 від 16.10.2010 року, при експертизі трупа ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітки - переломи ребер 6, 7, 8, 9 зліва, розрив грудного відділу аорти; забій та розриви печінки; забійні рани та садна на обличчі, садно на грудній клітці. Виявлені тілесні ушкодження у живих осіб по ознаку небезпечності для життя кваліфікуються як Тяжкі тілесні ушкодження. Враховуючи данні експертизи трупа можна стверджувати, що травма була спричинена тупими твердими предметами салону автомобіля - при ударі та здавлюванні частинами салону автомобіля в момент зіткнення транспортних засобів (автомобілів) що рухались. Смерть громадянина ОСОБА_3 настала від комплексу тілесних ушкоджень внаслідок закритої травми грудної клітки: переломів 6, 7, 8, 9 зліва, розриву грудного відділу аорти в сполучені з розривами печінки, які супроводжувались гострою внутрішньою кровотечею та ускладнилися травматичним і геморагічним шоком, і знаходяться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа виявлений етиловий алкоголь в крові - 3,4 г/л, в сечі 4,9 г/л. У живих осіб такий стан відповідає важкому ступеню алкогольного сп'яніння. (а.с. 42-43, 44).

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 324 від 21.09.2010 року, система рульового управління автомобіля НОМЕР_4 на момент експертного огляду, не виконує свої основні функції і знаходиться в технічно несправному, та не працездатному стані. Несправність системи рульового керування у вигляді деформації рульового колеса, вигину рульового валу, згину внутрішніх наконечників рульових тяг та регульованих тяг і їх затиснення деформованими частинами кузова, мають не експлуатаційний характер і утворились в наслідок дії надмірних зусиль за короткий проміжок часу, тобто під час дорожньо-транспортної пригоди. Робоча гальмівна система автомобіля НОМЕР_4 на момент експертного огляду знаходиться в технічно працездатному стані при якому були відсутні які-небудь несправності, що випливають на її вихідні параметри. Виявлені на момент огляду технічні несправності системи рульового керування автомобіля НОМЕР_4, що вказані в дослідницькій частині питання №1, мають не експлуатаційний характер, утворились під час дорожньо-транспортної події, і до моменту ДТП не існували, оскільки при їх наявності експлуатація і рух автомобіля виключаються. (а.с. 52-55).

Як виходить із висновків судової автотехнічної експертизи № 325 від 21.09.2010 року, в момент первинного контакту повздовжня ось автомобіля НОМЕР_4 була відхилена від повздовжньої осі автомобіля НОМЕР_5 близько 150° ± 5°. Первинний контакт відбувся між правою частиною переднього бампера автомобіля НОМЕР_5 та лівою стороною переднього бампера автомобіля НОМЕР_4, внаслідок чого відбулася деформація даних частин автомобілів. Далі в процесі подальшого переміщення на деформації частин транспортних засобів відбулася деформація правого крила та лонжерона, капота, декоративної решітці та радіатора автомобіля НОМЕР_5, та руйнування переднього бамперу, деформації лівого крила та лонжерона, зміщення з робочого положення декоративної захисної дуги автомобіля ВАЗ-211140, деформація передньої частини капота та його відокремлення від місць кріплення з кузовом. (а.с.70-77).

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 354 від 21.10.2010 року, за умови якщо автомобіль ВАЗ рухався по вказаній водієм ОСОБА_5 траєкторії свого руху перед виїздом на головну дорогу без зупинки з постійною до моменту зіткнення швидкістю 30 км/год, так як в наданих на дослідження матеріалах справи відсутня інформація в цій частині (дана швидкість вказана слідчим в вихідних даних постанови, в матеріалах справи в показах ОСОБА_5 дані покази відсутні), то водій не мав технічної можливості уникнути ДТП шляхом застосування виключно своєчасного екстреного гальмування керованого автомобіля, так як маючогося в розпорядженні водія ОСОБА_5 часу для повної зупинки керованого автомобіля не вистачило навіть для приведення його гальмівної системи в дію, тобто виконуючи вимоги п. 12.3 ПДР України. Водію автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_5 в даній дорожній ситуації необхідно було діяти з врахуванням терміну п. 12.3 ПДР. (а.с.88-91).

Крім цього вина підсудного ОСОБА_2 по справі підтверджується:

-протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 09.09.2010 року (а.с. 3-11);

-протоколом огляду і перевірки технічного стану транспорту (а.с. 14-15, 16-17);

-речовим доказом по справі - автомобілем НОМЕР_7 та автомобілем НОМЕР_2 (а.с. 26, 28);

-матеріалами відтворення по показам свідка ОСОБА_5 (а.с. 79-82).

Оцінюючи докази у їх сукупності суд вважає доказаним, що ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом порушив Правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу, що спричинило смерть потерпілого. Тому дії ОСОБА_2 вірно кваліфікуються за ч. 2 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує визнання ним вини і щире каяття у скоєному злочині, давання правдивих показів на досудовому слідстві, активно сприяв розкриттю злочину, і визнає дані обставини такими, що пом'якшують покарання.

Обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

При цьому суд враховує обставини та тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, який посередньо характеризується за місцем проживання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але відбувши покарання на шлях виправлення не став, будучи працездатним ніде не працює, завдані злочином збитки не відшкодував, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання, що передбачене ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення воли на певний строк. Суд вважає за не доцільне призначати підсудному додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобами, так як він таким правом не наділений .

Судові витрати на проведення експертиз підлягають стягненню з підсудного оскільки він визнаний винним в інкримінованому злочині та не заперечує проти їх погашення.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди суд залишає без розгляду за відсутністю документального підтвердження суми позову. При цьому вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 150 000 грн. підлягають частковому задоволенню. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги те, що внаслідок протиправної дій підсудного потерпілий втратив сина, у зв'язку із чим отримав важку психологічну травму, цим враховує характер, обсяг, тривалість фізичних і моральних страждань, істотність і наслідки вимушених змін у його життєвих стосунках. Крім цього суд враховує матеріальний стан підсудного. За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 50 000 грн. заподіяної моральної шкоди.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323 та 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі, без призначення додаткового покарання.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироку законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази:

-автомобіль НОМЕР_1 залишити за належністю ОСОБА_1 (а.с. 26, 27);

-автомобіль НОМЕР_2 залишити за належністю ОСОБА_5 (а.с. 28, 29).

Стягнути із ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 3 119 (три тисячі двісті тридцять вісім) гривень 28 коп. витрат за проведення судової експертизи.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя