Ухвала

від 16.11.2010 по справі 4/159-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

16 листопада 2010 р. Справа № 4/159-10

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ECE BOYA KIMYA SAN. VE TIC. LTD. STI./ERCO", ( вул. Пушкіна, 4, м. Вінниця, 21050)

до : Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "ВЕНЕРА-М" (юридична адреса: вул. Б. Хмельницького, 2, с. Якушенці, Вінницького району, Вінницької області; фактична адреса: вул. Кірова, 6/1, м. Вінниця, 21001)

про розгляд заяви про відвід судді від розгляду справи

Господарський суд у складі:

Головуючий суддя : В. Білоус

Секретар судового засідання : А. Логінов

За участю представників сторін:

Позивача : ОСОБА_1 - згідно довіреності № 27669 від 16.09.2008 р.

Відповідача : не з"явився.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою від 04.10.2010р. суддею господарського суду Вінницької області В. Білоусом було порушено провадження в справі № 4/159-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ECE BOYA KIMYA SAN. VE TIC. LTD. STI./ERCO", вул. Північна, 9, м. Вінниця, 21011 до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "ВЕНЕРА-М", юридична адреса: вул. Б. Хмельницького, 2, с.Якушенці, Вінницького району, Вінницької області; фактична адреса: вул. Кірова, 6/1, м.Вінниця, 21001 про стягнення 43739,86 доларів США заборгованості. Розгляд справи було призначено на 16.11.2010р. о 10:00 год. В приміщенні господарського суду Вінницької області кімн. № 1114.

11.11.2010р. до господарського суду представником позивача була подано заява про відвід судді В. Білоуса від розгляду справи. Ця заява мотивована тим, що:

Суддею Білоусом В.В. 04.10.2010 року постановлено ухвалу, якою визнано подані позовні матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, порушено провадження в справі № 4/159-10 та прийнято позовну заяву «ЕСЕ ОСОБА_2 8АИ. УЕ ТІС. ІЛО. §ТІ./ЕКСО»до розгляду.

В той же час, п.4 вказаної ухвали позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ECE BOYA KIMYA SAN. VE TIC. LTD. STI./ERCO", Туреччина, зобов'язано надати крім всього іншого, до 11.10.2010 року суду засвідчені відповідно до ДСТУ 4163-2003 копії документів з обов'язковим надписом «Згідно з оригіналом»; докази про виключення із контракту від 10 квітня 2007 року за №-001 п. 9.2., який суд вважає арбітражною угодою; довідку органу державного казначейства про зарахування державного мита в сумі 437,40 доларів США до Державного бюджету України; платіжне доручення про сплату 437. 40 доларів США.

14 жовтня 2010 року суддею Білоусом В.В. постановлено ухвалу по справі № 4/159-10. якою зобов'язано Державного реєстратора виконавчого комітету Вінницької міської ради надати витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про перебування Товариства з обмеженою відповідальністю "ECE BOYA KIMYA SAN. VE TIC. LTD. STI./ERCO" в ЄДР із зазначенням місця знаходження, прізвища, ім'я, по-батькові керівників та прізвища, ім'я, по-батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичних осіб без довіреностей.

Вказазана позиція судді Білоуса В. В. дає право керівництву "ECE BOYA KIMYA SAN. VE TIC. LTD. STI./ERCO", Туреччина, обґрунтовано вважати, що дії судді Білоуса В. В. витребуванням зазначених документів викликають сумнів в його неупередженості та прямо направлені на залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ECE BOYA KIMYA SAN. VE TIC. LTD. STI./ERCO", Туреччина, без розгляду з наступного:

- положення ст.ст. 3-6, і безпосередньо ч. III ст. 18 ЗУ «Про мови в ОСОБА_3 РСР»від 28.10.1989р. № 8312-ХІ, в редакції ЗУ № 594-ІV від 06.03.2003 року, не встановлюють імперативності викладання особами, що не є резидентами України, документів виключно українською мовою, навпаки допускається вживання рідної мови, а також мови, визначеної як мова міжнаціонального спілкування - російської мови. Таким чином, неприйняття суддею Білоусом В. В. копій документів, посвідчених написом російською мовою «Копия соответсвуєт оригиналу»із вказанням посади, прізвища та імені посадової особи і посвідчених печаткою "ECE BOYA KIMYA SAN. VE TIC. LTD. STI./ERCO", а також вимога ухвали від 04.10.2010 року про посвідчення наданих копій документів виключно українською мовою із внесенням посвідчувального напису «Згідно з оригіналом»носять дискримінаційний характер за мовною ознакою в розумінні ч.І ст. 24 Конституції України, з урахуванням того, що положення ГПК України не містять прямої вказівки на посвідчення певним чином, певною мовою чи посилань на ДСТУ 4163-2003, та порушують норми ч.ч. III, IV ст. 10 Конституції України з офіційним тлумаченням Рішенням Конституційного Суду України у справі №10-рп/99 від 14.12.1999 р. та окремої думки судді КС ОСОБА_4, ст.ст. 3-6, і безпосередньо ч. III ст. 18 ЗУ «Про мови в ОСОБА_3 РСР»від 28.10.1989 р. № 8312-ХІ, в редакції ЗУ № 594-ІУ від 06.03.2003 року з урахуванням положень ст. 26 Конституції України;

- частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

У частині першій статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода визначається як угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Відповідно до частини першої статті 8 цього Закону суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Статтею 75 Закону України «Про міжнародне приватне право»закріплено, що підсудність судам справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у ст. 76 цього Закону.

Враховуючи положення вказаних законів, а також відсутність заперечень з боку сторін справи № 4/159-10 про розгляд справи саме в господарському суді на момент постановлення ухвали від 04.10.2010 р., у судді господарського суду Вінницької області Білоуса В. В. не було законних підстав для вимоги надання доказів про виключення із контракту від 10 квітня 2007 року за №-001 ті. 9.2., який суд вважає арбітражною угодою;

- відповідно до п. 12, 13 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом № 15 ГДПІ від 22.04.1993 р., зарестровано в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за № 50 «Відповідно до статті 6 Декрету "Про державне мито" державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджетів місцевого самоврядування (в іноземній валюті мито сплачується через уповноважені на це банки). Державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарських судів, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, зараховується до державного бюджету України (розділ II, &1, символ звітності 57).»Згідно із даними Вищого господарського суду України, розміщеними на офіційному сайті ВГСУ http/www.arbitr.gov.ua/pages/6/, для сплати держаного мита в іноземній валюті, відповідно до ст. 7 ДКМУ «Про державне мито», Державним казначейством України відкритий в Державному експортно-імпортному банку України відкритий рахунок 2513101284489. "ECE BOYA KIMYA SAN. VE TIC. LTD. STI./ERCO" перераховано на зазначений рахунок сума державного мита в розмірі 437,40 доларів США, що підтверджено відповідною банківською довідкою Державного експортно-імпортного банку України (додаток № 10 до позовної заяви), уповноваженому ДКУ на прийняття вказаного виду платежів. З наведеного вбачається, що вимоги судді Білоуса В. В. про надання довідки органу державного казначейства про зарахування державного мита в сумі 437,40 доларів США до Державного бюджету України та платіжного доручення про сплату 437, 40 доларів США є протиправними;

- постановлюючи ухвалу від 14 жовтня 2010 року по справі № 4/159-10 із зобов'язанням Державного реєстратора виконавчого комітету Вінницької міської ради надати витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про перебування Товариства з обмеженою відповідальністю "ECE BOYA KIMYA SAN. VE TIC. LTD. STI./ERCO" в ЄДР із зазначенням місця знаходження, прізвища, ім'я, по-батькові керівників та прізвища, ім'я, по-багькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичних осіб без довіреностей, суддя Білоус В. В. мав би заздалегідь знати, що в Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців жодних даних про Товариство з обмеженою відповідальністю "ECE BOYA KIMYA SAN. VE TIC. LTD. STI./ERCO" не може бути внаслідок того, що ЄДР містить дані виключно про осіб, зареєстрованих в Україні. Із постановленим зазначеної ухвали вбачається, що суддя Білоус В.В. заздалегідь впевнений в тому, що витребуваний витяг міститиме визначення про відсутність даних про перебування Товариства з обмеженою відповідальністю "ECE BOYA KIMYA SAN. VE TIC. LTD. STI./ERCO" в ЄДР, що дасть йому можливість залишити позовну заяву без розгляду через відсутність даних про реєстрацію позивача в Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ст. 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2 1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.

Викладені позивачем в заяві про відвід обставини, в ому рахунку витребування судом додаткових доказів не розцінюється судом , як такі, що викликають сумнів у неупередженості судді В. Білоуса при розгляді справи № 4/159-10. Також судом не встановлено інших обставин, передбачених ст. 20 ГПК України, які можуть бути підставою для відводу чи самовідводу судді від розгляду справи.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: витребовує від сторін, інших підприємств, установ, організацій, їх посадових осіб документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору. Належність і допустимість доказів для вирішення спору, в тому рахунку, які стверджують повноваження представника, вказані в позовній заяві обставини, обумовлена вимогами ст. 28, ч. 2 ст. 34, ч. 2 ст. 36, ст. 43 ГПК України, ст. 13 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», Закону України «Про приєднання до Конвенції що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»від 10.01.2002р. № 2933-ІІІ, ст. 1, 2, 3, 4, 5 і додатком Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003р. № 61 «Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів», згідно яких письмові докази мають подаватися в оригіналі чи в належним чином засвідчених копіях. Належним чином засвідченою копією є така копія, яка за змістом відповідає оригіналу і засвідчена в порядку визначеному законодавством. Згідно ст. 1, 2, 3, 4, 5 Конвенції що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, копія нотаріально посвідченої довіреності, на право особи бути представником позивача в господарському суді України при розгляді судом справи, документів про державну реєстрацію позивача , як юридичної особи, в порядку визначеному державою позивача, інших документів, передбачених названою Конвенцією, мають бути посвідчені шляхом проставлення апостилю компетентним органом держави , в якій документ був складний для засвідчення справжності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ і автентичність відбитку печатки або штампу, яким скріплений документ. Тому ухвалою від 04.10.2010р. від позивача вимагалося надання суду належним чином засвідчені копії, наданих з позовною заявою. Суд помилково витребував від державного реєстратора довідку (витяг) про перебування позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та фізичних осіб підприємців України, оскільки, позивачем не вказано країну (державу) в якій позивач знаходиться, а рекомендовані листи з ухвалою суду про порушення провадження в справі від 04.10.2010р., направлені на адресу : вул. Північна, 9, м. Вінниця, 21011, поверталися господарському суду органом поштового зв»язку без вручення. Витребування довідки (витягу) від державного реєстратора, а не від позивача, ніяким чином не вплинуло і не могло вплинути на права позивача. Суд не вимагав ухвалою від позивача здійснити переклад документів з російської на українську мову. Тому посилання позивача на дискримінацію турецького підприємства, його представників за мовною ознакою яке на його думку полягає в зобов»язанні судом позивача перекласти копії документів з російської на українську мову, є безпідставним і необґрунтованим. ОСОБА_3 СРС «Про мови в ОСОБА_3 РСР»прийнятий 28.10.1989р. за часів перебування України в СРСР (Союзі Радянських Соціалістичних Республік). Згідно постанові Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії, на території України актів законодавства Союза РСР»від 12.09.1991р. акти законодавства Союза РСР в Україні застосовуються за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Згідно ст. 10 Конституції України, рішенню Конституційного Суду України від 14.12.1999р. в справі № 1-6/99 (№ 10-рп/99) державною мовою в Україні є українська, а відтак провадження у справі, процес, оголошення змісту документів має здійснюватися судом України -державною мовою. Разом з тим суд наголошує, що не вимагав від позивача перекладу копій документів з російської на українську мову.

Із нотаріально посвідченої в Терції довіреності на представника позивача, копії її перекладу не вбачається апостиля, передбаченого ст. 1, 2, 3, 4, 5 Конвенції що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. І Терція і Україна є учасниками цієї конвенції.

За вказаних обставин заява позивача про відвід судді В. Білоуса від розгляду справи № 4/159-10 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 4-5, 20, 86 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні заяви представника позивача від 11.11.2010р. про відвід судді В. Білоуса від розгляду справи № 4/159-10 відмовити.

2. Копії ухвали направити позивачу, відповідачу рекомендованим листом

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( вул. Пушкіна, 4, м. Вінниця, 21050)

3, 4 - відповідачу (юридична адреса: вул. Б. Хмельницького, 2, с. Якушенці, Вінницького району, Вінницької області; фактична адреса: вул. Кірова, 6/1, м. Вінниця, 21001)