Постанова
від 14.03.2012 по справі 2а-178/09
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 р. Справа № 5146/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Святецького В.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Мостиського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 02.10.2009 року звернулася в суд першої інстанції з позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки.

Постановою Мостиського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2009 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії відповідача, зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного вікуу відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за грудень 2007 року з урахуванням фактично отриманих нею сум, в решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі покликається на те, що суд при розгляді справи не звернув увагу на норми ст.51 Бюджетного кодексу України відповідно до якої, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних призначень. У зв'язку з цим, управління правомірно, в межах наявних фінансових ресурсів здійснювало виплати, передбачені Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у порядку, розмірі та у спосіб, визначених діючим законодавством України на момент відповідних виплат

Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду першої інстанції, коли має місце правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, а також вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується відповідним свідоцтвом про народження та здійснює за нею догляд, а, отже, має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. За вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Кабінету Міністрів України не делеговані.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 та від 11 січня 2007 р. № 13) передбачено, що на виконання статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір). Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії їх прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статті 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Разом з тим, судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог за 2007 рік в резолютивній частині рішення не зазначено періоду, за який необхідно здійснювати таке нарахування.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, а саме в частині виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.12.2007 року по 31.12.2007 рік, у розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». При цьому колегія суддів вважає, що конкретні розрахунки розміру допомоги повинен визначити відповідач в межах передбачених Конституцією та законами України повноважень.

Що стосується 2008 року, то колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі не підлягають задоволенню, оскільки, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити про те, що відсутність бюджетного фінансування на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи, проте вбачаються підстави для його зміни.

Керуючись ст. 160, ч.1 ст.197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 201, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області - задовольнити частково.

Постанову Мостиського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2009 року у справі № 2а-178/09 змінити, виклавши її резолютивну частину у такій редакції:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тобто у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, та з врахуванням виплачених сум.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Святецький

ОСОБА_3

СудЛьвівський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення14.03.2012
Оприлюднено01.10.2015
Номер документу51371756
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-178/09

Ухвала від 11.05.2010

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Базовкіна Т. М.

Ухвала від 14.05.2010

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Базовкіна Т. М.

Рішення від 01.07.2010

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Базовкіна Т. М.

Ухвала від 11.03.2010

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Любашевський В.П.

Ухвала від 19.01.2012

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Старунський Д.М.

Ухвала від 20.01.2011

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Пліш М.А.

Постанова від 14.03.2012

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Пліш М.А.

Ухвала від 04.12.2013

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Коваль Р.Й.

Ухвала від 24.02.2011

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Нос С.П.

Ухвала від 14.04.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Голяшкін О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні