Рішення

від 01.07.2010 по справі 2а-178/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2а-178/09 01.07.2010

Провадження №22ц-4468/10

Державний герб України

Справа № 22ц-4468/10 Головуючий першої інстанції: Біцюк А.В .

Категорія: 57 Суддя - доповідач апеляційного суду Базовкіна Т.М. .

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

1 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Козаченка В.І.,

суддів: Колосовського С.Ю.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання: Аніщенко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за апеляційною скаргою

управління Пенсійного фонду України

в Казанківському районі Миколаївської області

на постанову Казанківського районного суду Миколаївської області від 31 липня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Казанківському районі Миколаївської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2008 р. позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Казанківському районі Миколаївської області (далі - УПФ), в якому, посилаючись на протиправну бездіяльність щодо неперерахування йому як особі, яка має правовий статус «дитини війни», доплати (підвищення) до пенсії, передбаченої Законом України від 18 листопада 2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон від 18 листопада 2004 р.), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, просила поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з УПФ перерахунок такої допомоги відповідно до закону з січня 2006 р. по жовтень 2008 р. в сумі 3702 грн. 30 коп.

Постановою Казанківського районного суду Миколаївської області від 31 липня 2009 р. позов задоволено частково.

Постановлено визнати протиправною дії відповідача щодо невиконання вимог Закону від 18 листопада 2004 р. та зобов'язано УПФ виплатити позивачці погашення заборгованості з підвищення пенсії 3902 грн. 91 коп. за період з 1 січня 2006 р. по 31 грудня 2008 р. та в зобов'язано відповідача виплачувати позивачці пенсію, підвищену відповідно до вимог Закону від 18 листопада 2004 р.

В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просило постанову скасувати і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус «діти війни».

Положеннями ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Однак, згідно з пунктом 17 ст. 77 Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2006 р.

Законом України від 19 січня 2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» із положень Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключено пункт 17 ст. 77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст. 110 цього ж Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., запроваджуються у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Між тим, Кабінетом Міністрів України протягом 2006 р. не приймалося рішення на виконання вимог ст. 110 Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Отже, пільги для дітей війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., безпосередньо у 2006 р. запроваджено не було.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2007 р. із урахуванням ст. 111 названого вище Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. із урахуванням ст. 111 цього ж Закону.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 р. "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в іншій редакції, яка зазначає виплату цього підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни.

Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., в межах позовних вимог мають «діти війни» з 9 липня до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня по 31 грудня 2008 р.

Суд першої інстанції, який розглядав справу за правилами адміністративного судочинства, чинного на час ухвалення рішення, повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку наявним доказам, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. і здійснити відповідні перерахування. Однак, суд не звернув увагу на наведені вище обставини щодо періодів, коли дія спірної норми не була зупинена і помилково вважав вірним покласти обов'язок щодо перерахунку за весь період 2006-2008 років.

Так, суд невірно визнав протиправними дії відповідача та зобов'язав його здійснити перерахунок та виплатити недоплачену пенсію за 2006 рік, оскільки спірні пільги у цей період фактично, як зазначено вище, не запроваджувались та з 1 січня по 8 липня 2007 р. і з 1 січня по 21 травня 2008 р., виходячи з положень наведених рішень Конституційного Суду України.

Також помилковим є зазначення в резолютивній частині рішення про виплату позивачці конкретних сум допомоги і зобов'язання відповідача виплачувати підвищену пенсію відповідно до Закону від 18 листопада 2004 р., оскільки згідно з положеннями ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, які відбулися, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд повинен був визнати такі дії незаконними та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до Закону від 18 листопада 2004 р., а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум та зобов'язання в подальшому діяти відповідно до вимог закону.

Крім того, суд не зазначив в мотивувальній та резолютивній частинах рішення про нарахування і виплату пенсії з підвищенням на 30% встановленої мінімальної пенсії за віком.

За такого постанову суду в силу п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України слід змінити, зазначивши про неправомірність дій відповідача, необхідність здійснення перерахунку відповідно до вимог Закону від 18 листопада 2004 р. у визначені вище періоди та про розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись спірне підвищення до пенсії, відповідно до встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки відсутність фінансування цих видатків не може бути підставою для відмови у поновленні порушених прав громадян.

Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів УПФ, оскільки суди не ухвалювали рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судової постанови в повному обсязі та відмови позивачу у задоволенні всіх вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області задовольнити частково.

Постанову Казанківського районного суду Миколаївської області від 31 липня 2009 року змінити.

Визнати незаконною відмову Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області перерахувати ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , яка встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але не може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: