Ухвала

від 09.12.2010 по справі 61/185-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"29" листопада 2010 р. справа №61/185-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

при секретарі Сємєровій М.С.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №505/11.5.2 від 30.07.2010 року;

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 01.02.2010 року;

третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, ВАТ В«ОльгаВ» (вх.№3213Х/2-6) на рішення господарського суду Харківської області від 14.09.2010 року у справі №61/185-10,

за позовом Публічного акціонерного товариства В«ВТБ БанкВ» , м. Київ,

до Відкритого акціонерного товариства "Ольга", м. Харків,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма В«ПранкВ» , м. Харків,

про стягнення 122033181,94 грн., -

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.09.2010р. (суддя Рильова В.В.) відмовлено в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування у позивача доказів надання згоди загальними зборами відповідача на укладення договору іпотеки. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №61/185-10 до вирішення пов'язаною з нею іншої справи № 42/261-10 за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ фірми В«ПранкВ» про стягнення грошових коштів у виконання зобов'язань за кредитним договором №173-Ю від 17.04.2008 р/ в сумі 122033181,94 грн. (вх. № 16753 від 26.08.2010 р.) та до розгляду зустрічного позову ТОВ фірми В«ПранкВ» до ПАТ "ВТБ Банк" про визнання недійсними кредитного договору та іпотечного договору (вх.№18680 від 13.09.2010 р.) у справі №42/261-10, а також до розгляду справи № 57/165-10 за апеляційною скаргою ТОВ В«ТаміраВ» на рішення господарського суду Харківської області від 31.08.10р. за позовом ПАТ В«ВТБ БанкВ» до ТОВ В«ТаміраВ» про звернення стягнення на іпотечне майно за договором №173-2/2. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування у позивача уточненого розрахунку штрафних санкцій. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів в порядку ст. 559 Цивільного кодексу України. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи розрахунку позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено повністю.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 173-2/1 від 17.04.2008 р.: нежитлову будівлю літ „Д-2", загальною площею 1529,8 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі договору міни № 1 від 17.02.2003 р. та Акту прийому - передачі об'єкту нерухомості б/н від 28.02.2003р. Право власності зареєстроване КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 11.03.2003 р. в книзі № 1, за номером запису 373, реєстраційний номер 84159, що підтверджується його витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер витягу 144402. ОСОБА_3 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 17.04.2008 р., номер витягу 18545247, вартість зазначеного предмету іпотеки становить 19399070,00 грн., що розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, предмет іпотеки за Іпотечним договором № 173-2/1 від 17.04.2008 р.; нежитлову будівлю літ. „3-3" загальною площею 2194,3 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі договору міни № 10 від 26.07.2002 р. та Акту прийому-передачі № 1 від 37.07.2002 р. Право власності зареєстроване КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 07.08.2002 р., за реєстровим номером 373, згідно ОСОБА_3 реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 17.04.2008 р., номер витягу 18545069, вартість зазначеного предмету іпотеки становить 33364340,00грн. грн., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 173-Ю від 17.04.2008 р. у розмірі 122 033 181,94 грн., з них: 83 000 000,00 грн. - сума основного боргу - неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 20 220 164,38 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною. лінією); 8 530 808,22 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту (кредитної лінії); 1 650 981,09 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом; 1 807 808, 22 грн. - три проценти річних, нараховані у зв'язку із порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту (кредитної лінії); 369 353,67 грн. - три проценти річних, нараховані на суму прострочених процентів як сплати за кредит (кредитну лінію); 5478000,00 грн. - інфляційні втрати, нараховані у зв'язку із порушенням строку сплати кредиту; 976 066,36 грн. - інфляційні втрати, нараховані у зв'язку із порушенням зобов'язань щодо сплати процентів, та визначити в порядку ст. 39 Закону України "Про іпотеку" спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши ціну продажу предмету іпотеки на підставі оцінки майна, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Стягнуто з ВАТ „Ольга" на користь Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. та витрати за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Відповідач, ВАТ В«ОльгаВ» , з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду Харківської області від 14.09.2010р. по справі №61/185-10 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм чинного законодавства.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, оскільки, на думку апелянта, розгляд даної справи, предметом якої є стягнення за іпотечним договором, є неможливим до вирішення іншої справи, в рамках якої було подано позов про визнання цього ж іпотечного договору недійсним.

Апелянт вважає, що відмова суду першої інстанції у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі з посиланням на відсутність доказів прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду є необгрунтованою. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не врахував, що зустрічну позовну заяву по іншій справі було подано в той же день, в якій слухалась дана справа. У відповідності до ст.ст. 62, 63, 64 Господарського процесуального кодексу, на прийняття позовної заяви до розгляду, або на прийняття рішення щодо відмови в прийнятті позовної заяви чи повернення її заявнику, суду надається три дні. Враховуючи викладені обставини, на думку апелянта, суд першої інстанції, з метою забезпечення рівності та змагальності сторін, а також з метою витребування нових доказів, мав би оголосити перерву в засіданні або ж відкласти розгляд справи з метою витребування додаткових доказів по справі.

Апелянт, також, вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи в зв'язку з її складністю. Складність справи полягає в тому, що предмет позову у справі №61/185-10 тісно пов'язаний з предметом позову у справі 42/261-10, яка розглядається господарським судом Харківської області за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ Фірми "Пранк" про стягнення коштів у виконання зобов'язань за кредитним договором №173-Ю від 17.04.2008 р. Апелянт вказує, що необхідним для правильного вирішення спору є встановлення таких обставин, як факт порушення основного зобов'язання позичальником, строки порушення основного зобов'язання, факт виникнення обов'язку повернення кредитних коштів, відповідність самого кредитного договору вимогам законодавства та положенням Статуту підприємства, наявність самої матеріально-правової підстави вимоги до відповідача та інші обставини, які потребують уважного та детального встановлення, систематизації та дослідження. На думку відповідача колегіальний розгляд даної справи сприяв би всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин та прийняттю законного і обґрунтованого рішення.

Не погоджується скаржник і з відмовою суду першої інстанції в задоволенні клопотання відповідача про витребування від позивача доказів надання згоди Загальними зборами відповідача на укладення іпотечного договору та додатків до нього. Такі докази, на думку відповідача, мають істотне значення для розгляду справи, оскільки з урахуванням положень Статуту ВАТ В«ОльгаВ» , на укладання договору іпотеки №173-2/1 від 17.04.2008 р. обов'язково повинна була бути надана згода Загальних зборів ВАТ В«ОльгаВ» . Відсутність такої згоди свідчить про недійсність зазначеного договору іпотеки. Дане ж свідчить про відсутність матеріально-правової підстави для звернення до відповідача з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Необґрунтованою апелянт вважає і відмову суду першої інстанції в задоволенні клопотання про витребування уточнюючого розрахунку та призначення експертизи в зв'язку з відмовою позивача надати такий розрахунок. Відповідач вказує, що він надав свій розрахунок, відповідно до якого, нарахування штрафних санкцій, з урахуванням положень законодавства та дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з порушенням справи про банкрутство ТОВ В«ПранкВ» , мала б становити 95 625,63 грн., а не 39 033 181,94 грн.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що задовольняючи позовні вимоги, суд прешої інстанції не врахував, що відповідно до ст.ст. 572, 575 Цивільного кодексу України, ст. 1, ч.5 ст. 3 Закону України В«Про іпотекуВ» , іпотека - є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право є разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Апелянт вказує, що ухвалою господарського суду Харківської області від 03.08.2010р. було розпочато провадження по справі №42/261-10 за позовом ПАТ В«ВТБ БанкВ» до ТОВ фірма В«ПранкВ» про стягнення наданих кредитних коштів в розмірі 122 033 181,94 грн. за кредитним договором №173-Ю від 17.04.2008 р., на забезпечення виконання якого і було укладено іпотечний договір, на підставі якого судом було задоволено позовні вимоги та винесено оспорюване рішення.

Тобто, на момент винесення оспорюваного рішення справу, предметом якої є стягнення за основним зобов'язанням - кредитним договором, по суті вирішено не було, відповідно, й факту можливості чи то неможливості виконання рішення та повернення позивачеві грошових коштів, що було надано позичальнику за кредитним договором - не встановлено. Підстави стверджувати, що, у разі задоволення позовних вимог ПАТ В«ВТБ БанкВ» щодо стягнення з ТОВ фірма В«ПранкВ» кредитних коштів, вказане рішення не буде виконано у добровільному чи примусовому порядку - відсутні.

Таким чином, апелянт вважає, що звернення банку до суду з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним та необґрунтованим. Також, апелянт звертає увагу на те, що позивач просить одночасно задовольнити кредиторські за кредитним договором шляхом стягнення грошових коштів (кредиту) з позичальника - ТОВ фірма В«ПранкВ» , та за рахунок іпотечного майна ВАТ "Ольга".

Скаржник зазначає, що відповідно до ст. 11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Тобто, звернення стягнення на іпотечне майно може здійснюватися лише в межах та за рахунок вартості іпотечного майна. В даному випадку, вказує апелянт, предмет іпотеки сторони оцінили в 52 763 410,00 грн. (п.1.4 іпотечного договору), натомість загальний розмір позовних вимог значно перевищує вартість предмету іпотеки га складає 122 033 181,94 грн., отже в задоволенні позовних вимогах на суму 91 818 526, 94 грн. суд першої інстанції мав відмовити.

Апелянт вважає, що позивач невірно здійснив нарахування штрафних санкцій. Так, відповідно до п.8.1 кредитного договору, у разі прострочення позичальником (ТОВ фірма В«ПранкВ» ) зобов'язань з погашення кредиту або сплати процентів за його користування більше 3 (трьох) банківських днів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов 'язання мало бути виконано.

В позовні заяві позивач просить стягнути пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 17.10.2009 р. по 08.07.2010р. та відповідно за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту за період з 01.04.2009р. по 08.07.2010 р.

За умовами п.1.1.3 кредитного договору строк кредитування та відповідно повернення позичальником банку кредиту сторонами встановлений по 16.10.2009р.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, апелянт вважає, що оскільки строк повернення відповідачем кредиту був встановлений сторонами по 16.10.2009 р., а також з урахуванням трьох денної відстрочки платежу, визначеної п.8.1 кредитного договору, позивач мав право розпочати нарахування пені за несвоєчасне повернення відповідачем кредиту та пені за несвоєчасну сплату позичальником відсотків по кредиту з 19.09.2009, тобто, у позивача не було правових підстав починати нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту з 17.10.2009 р. та відповідно з 01.04.2009 р.

Крім того, враховуючи п. 6 ст. 232 ГК України нарахування позивачем пені за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту підлягає припиненню 16.04.2010 р.

Також, на думку апелянта, при здійсненні нарахування штрафних санкцій, позивачем не було враховано таких суттєвих обставин, як те, що відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 17.06.2009р. по справі №Б-24/90-09 стосовно ТОВ фірма В«ПранкВ» було порушено справу про банкрутство, а відповідно до ст.11, п.4 ст.12 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство та при цьому не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). І лише 10.06.2010р. відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 10.06.2010р. по справі Б-24/90-09 було припинено дію мораторію, введеного ухвалою суду від 17.06.2009р. Внаслідок чого за період з 17.06.2009р. по 10.06.2010р. діяв мораторій на нарахування будь-яких штрафних санкцій.

Таким чином, апелянт вважає, що в період, на який мали бути нараховані штрафні санкції, діяв мораторій на нарахування неустойки (штраф, пеня) та інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій підлягають відмові.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції було порушено приписи ч. 1 ст. 39 Закону України В«Про іпотекуВ» , оскільки при винесенні оскаржуваного рішення місевим господарським судом не було визначено початкову ціну предмету іпотеки, а при задоволенні позовних вимог не було враховано вартості предмета іпотеки та задоволено позов у розмірі, що значно перевищує визначену сторонами договору вартість предмету іпотеки, внаслідок чого було порушено

Апелянт вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

ОСОБА_3 підпункту 8.5 іпотечного договору №173-2/1 від 17.04.2008р. цей договір вступає в діє з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором, забезпечених іпотекою за цим договором. Тобто, строк іпотечного договору №173-2/1 від 17.04.2008р. не є визначеним, оскільки залежить від події, яка невідомо коли наступить і чи наступить взагалі.

Строк виконання основного зобов'язання визначений у Кредитному договорі -16.10.2009р.

Таким чином, апелянт вважає, що позивач повинен був звернутися з позовом в строк до 16.04.2010 р., проте не зробив цього, що є підставою вважати іпотечний договір припиненим, наслідок чого позовні вимоги банку щодо задоволення вимог на звернення стягнення на іпотечне майно підлягають відмові.

Ухвалою апеляційного господарського суду Харківської області від 05.10.2010 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Позивач, ПАТ В«ВТБ БанкВ» , надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 9023 від 01.11.2010р.) в якому зазначив, що рішення господарського суду Харківської області від 14.09.2010р. по справі №61/185-10 вважає законним, обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування в зв'язку з чим, рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Також, 01.11.2010 року до судового засідання Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява (вх.№9029) про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- нежитлову будівлю літ. В«Д-2В» , загальною площею 1529,9 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі договору міни №1 від 17.02.2003р. та акту прийому-передачі об'єкту нерухомості б/н від 28.02.2003р., право власності зареєстроване КП В«Харківське міське бюро технічної інвентаризаціїВ» 11.03.2003р. в книзі №1, за номером запису 373, реєстраційний номер 84159, що підтверджується його витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер витягу 144402, згідно ОСОБА_3 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП В«Харківське міське бюро технічної інвентаризаціїВ» від 17.04.2008р., номер витягу 18545247, вартість зазначеного предмету іпотеки становить 19399070,00 грн., що розташований за адресою: м.Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120;

- нежитлову будівлю літ. В«З-3В» , загальною площею 2194,3 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі договору міни №10 від 26.07.2002р. та акту прийому-передачі №1 від 31.07.2002р., право власності зареєстроване КП В«Харківське міське бюро технічної інвентаризаціїВ» 07.08.2002р., за реєстрованим номером 373, згідно ОСОБА_3 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП В«Харківське міське бюро технічної інвентаризаціїВ» від 17.04.2008р., номер витягу 18545069, вартість зазначеного предмету іпотеки становить 33364340,00 грн., що розташований за адресою: м.Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120.

Крім того 01.11.2010 року до судового засідання Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли клопотання:

- про зупинення провадження у справі №61/185-10 до вирішення апеляційною інстанцією пов'язаної з нею справи №57/165-10 за позовом ПАТ В«ВТБ БанкВ» до ТОВ В«ТаміраВ» про звернення стягнення на іпотечне майно за договором №173-Z/2 (вх.№9027);

- про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю надати суду контррозрахунок штрафних санкцій, нарахованих позивачем третій особі за неналежне виконання кредитного договору №173-Ю від 17.04.2008 року (вх.№9028);

- про витребування від позивача уточненого розрахунку штрафних санкцій за договором кредитування №173-Ю від 17.04.2008р., виконання зобов'язань за яким забезпечено іпотекою за договором №173- Z/1 від 17.04.2008р. (вх.№9029);

- про зупинення провадження у справі №61/185-10 до вирішення господарським судом Харківської області пов'язаної з нею справи №40/269-10 за позовом ТОВ фірми В«ПранкВ» до ПАТ В«ВТБ БанкВ» про визнання кредитного та іпотечних договорів недійсними (вх.№9030);

Ухвалою суду від 01.11.2010 року з метою надання сторонам можливості ознайомитись з клопотаннями, що надійшли в день судового засідання, та надати свої пояснення стосовно заявлених клопотань, клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги задоволено, розгляд справи відкладено.

22.11.2010 року через канцелярію суду від представника ВАТ «Ольга»надійшло клопотання (вх.№9988) про призначення судової експертизи з метою визначення вартості об'єкту нерухомості -нежитлової будівлі літ «Д»та літ. «З-3»за адресою вул.А.Павлова, 120 у м.Харкові. Доручити проведення судової економічної експертизи Харківському науково дослідному інституту судових експертиз імені Засл. Проф. ОСОБА_4. Відповідач також надав додаткове письмове обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 29.11.2010 року представник відповідача пояснив, що відкликає заявлене раніше клопотання (вх.№9027) про зупинення провадження у справі №61/185-10 до вирішення апеляційною інстанцією пов'язаної з нею справи №57/165-10 за позовом ПАТ В«ВТБ БанкВ» до ТОВ В«ТаміраВ» про звернення стягнення на іпотечне майно за договором №173-Z/2. В обґрунтування зазначив, що 08.11.2010 року апеляційним господарським судом Харківської області було розглянуто справу №57/165-10 по суті та прийнято постанову, яка набрала законної сили, отже на задоволенні зазначеного клопотання не наполягає.

Таким чином, колегія суддів порадившись, залишила клопотання відповідача (вх.№9027) про зупинення провадження у справі без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заяву про забезпечення позову у повному обсязі. Представник відповідача проти заявленого клопотання про забезпечення позову заперечував, однак підтримав заявлене в минулому судовому засіданні клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№9030).

Колегія суддів перевіривши матеріали справи, порадившись, дійшла висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Однак, відповідно до статті 9 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Крім того, п. 3.2 іпотечного договору №173-Z/1 від 17.04.2010 року встановлено, що іпотекодавець має право виключно на підставі письмової згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати стіни, здійснювати перебудову, проводити капітальний ремонт предмета іпотеки; відчужувати предмет іпотеки, передавати іншим особам в наступну іпотеку, в оренду/лізинг, в управління, в користування, в спільну діяльність; або вчиняти інші дії, наслідком яких є зміна правового статусу предмета іпотеки.

Отже, твердження позивача про те, що у відповідача є реальна можливість своїми діями ускладнити у майбутньому виконання рішення суду у зв'язку з погіршенням фінансового стану та наявністю можливості відчуження ним своїх активів (у тому числі тих, які перебувають у заставі) не підтверджується матеріалами справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що правові підстави щодо задоволення заяви позивача та застосування заходів до забезпечення позову відсутні.

Щодо клопотання відповідача про призначення судової експертизи з метою визначення вартості об'єкту нерухомості -нежитлової будівлі літ «Д»та літ. «З-3»за адресою вул.А.Павлова, 120 у м.Харкові колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішені господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Суд вирішує клопотання про призначення експертизи, виходячи з мотивів заявленого клопотання та необхідності використання спеціальних знань для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Судова колегія дійшла висновку, що представником відповідача не доведено та необґрунтовано необхідності призначення та проведення судової експертизи.

Колегія суддів заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши заявлене клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №40/269-10 встановила наступне.

Положеннями частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При вирішенні питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку має з'ясовувати:

а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом.

б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

У даному випадку пов'язаність справ полягає у тому, що рішення по іншій справі встановлюватиме обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. В рамках справи №40/269-10 за позовом ТОВ фірма «Пранк»до ПАТ В«ВТБ БанкВ» про визнання недійсним договору будуть встановлюватися обставини на підтвердження недійсності вказаного правочину, або ж навпаки будуть спростовуватися такі вимоги позичальника, ТОВ фірми В«ПранкВ» . Зокрема, в межах справи №40/269-10 будуть встановлюватися такі обставини: чи не суперечить зміст кредитного договору №173-Ю від 17.04.2008 року нормам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, чи мали сторони, що уклали вказаний договір необхідний обсяг цивільної дієздатності, чи був вказаний договір спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним та інші обставини, що зумовлюють дійсність правочину.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються в рамках іншої справи, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. До таких підстав, що унеможливлюють розгляд справи до іншої пов'язаної справи, слід віднести такі обставини, як обмеженість предмету позову, неможливість розгляду тотожної справи, певну черговість розгляду вимог.

Предметом позовних вимог по даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №173-Z/1 від 17.04.2008р. в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №173-Ю від 17.04.2008р., який визнається недійсним у справі №40/269-10. Відповідно обмеженість предмету позову по даній справі полягає у встановленні таких обставин, як обсяг прав та зобов'язань кожної із сторін укладеного кредитного договору, належність виконання взаємних зобов'язань сторін у визначені договором строки та з урахуванням визначених договором інших умов виконання таких зобов'язань, підстав для звільнення сторін від відповідальності та можливість невиконання ними зобов'язання -тобто із встановленням обставин, що обумовлюють належність виконання сторонами кредитного договору набутих ними зобов'язань.

Відповідно до положень статті 204 Цивільного кодексу України в українському цивільному законодавстві діє презумпція правомірності правочину, тож правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У такому випадку, при вирішенні справи про стягнення коштів за тим чи іншим правочином також діє презумпція правомірності такого правочину, і суд не зобов'язаний встановлювати та з'ясовувати обставини, що впливають на дійсність або ж недійсність такого правочину. Таким чином, з'ясування судом обставин, що пов'язані із чинністю укладеного правочину буде виходити за межі заявлених позивачем вимог про стягнення коштів за кредитним договором. Тобто в даному випадку має застосуватися певна черговість розгляду справ, а саме: спочатку мають бути з'ясовані обставини, що мають преюдиційне значення, тобто дійсність укладеного правочину, а вже потім розглядатися вимога, пов'язана з виконанням цього правочину сторонами.

Крім того, згідно з Законом України «Про іпотеку»іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом;

Основне зобов'язання -зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Таким чином, зважаючи на предмет та підстави заявленого позову -звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №173-Z/1 від 17.04.2008р. в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №173-Ю від 17.04.2008р. та, враховуючи підстави та предмет позову, які розглядаються в межах справи №40/269-10, а саме: визнання недійсним кредитного договору, за яким проводиться стягнення, колегія суддів апеляційного суду вважає, що має місце пов'язаність справ та неможливість вирішення спору про стягнення за кредитним договором №173-Ю до розгляду іншої справи.

Колегією суддів приймається до уваги, як можливість зміни характеру правовідносин між сторонами, так і встановлення фактів, які матимуть преюдиціальне значення для даної справи.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що незалежно від дати надходження відповідних позовів правовідносини укладання договору в часі передували обставинам його виконання, в зв'язку з чим, господарським судом, насамперед, повинна бути розглянута справа, в якій оспорюється сам факт укладання такого договору, а при визнанні недійсним договору, він визнається недійсним судом з моменту укладення.

Слід також зазначити, що предметом позовних вимог по справі №40/269-10 є не тільки визнання договору про відкриття кредитної лінії підписаного між ВАТ «ВТБ Банк»та ТОВ фірмою «Пранк»№173-Ю від 17.04.2008 року з додатковими угодами №1 від 29.07.2008 року та №2 від 31.10.2008 року недійсними, а й визнання недійсним іпотечного договору №173-Z/2 від 17.04.2008 року укладеного між ВАТ «ВТБ Банк»і ТОВ «Таміра»та іпотечного договору №173-Z/1 від 17.04.2008 року укладеного між ВАТ «ВТБ Банк»та ВАТ «Ольга».

Враховуючи матеріали справи, надані в судовому засіданні документи та пояснення сторін по справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про неможливість розгляду даної справи до вирішення господарським судом Харківської області пов'язаної з нею справи №40/269-10 за позовом ТОВ фірми «Пранк»до ПАТ «ВТБ Банк»про визнання кредитного та іпотечних договорів недійсними. За таких обставин провадження у справі №61/185-10 необхідно зупинити.

Керуючись ст.ст. 79, 86, 99, ч.1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ухвалила:

Відмовити в задоволені заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про витребування від позивача уточненого розрахунку штрафних санкцій за договором кредитування №173-Ю від 17.04.2008р.

Відмовити відповідачу в задоволені клопотання про призначення судової експертизи.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №61/185-10 до вирішення апеляційною інстанцією пов'язаної з нею справи №57/165-10 за позовом ПАТ В«ВТБ БанкВ» до ТОВ В«ТаміраВ» про звернення стягнення на іпотечне майно за договором №173-Z/2 - залишити без розгляду.

Задовольнити клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №61/185-10 до вирішення, пов'язаної з нею справи №40/269-10 за позовом ТОВ фірми В«ПранкВ» до ПАТ В«ВТБ БанкВ» про визнання кредитного та іпотечних договорів недійсними (вх.№9030);

Зупинити провадження у справі №61/185-10 до вирішення, пов'язаної з нею справи №40/269-10.

Зобов'язати сторони у триденний строк надати Харківському апеляційному господарському суду інформацію та докази щодо вирішення по суті справи №40/269-10.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.