Постанова

від 30.03.2012 по справі 2а/0470/666/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/666/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кучми К.С. при секретарі -Василенко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропромліт»до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач в позові, а його представники в судовому засіданні зазначили, що за результатами перевірки, Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області по ПАТ «Дніпропромліт», був складений акт №878/232/21866376 від 14 грудня 2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Дніпропромліт» (код ЄДРПОУ 21866376) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України про здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з підприємством ТОВ «Шакті Д» (код ЄДРПОУ 34915420), на підставі висновків якого, прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2011 року №0001022342, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2 033 562, 50 грн., податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2011 року №0000012340, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 461 750, 25 грн. ПАТ «Дніпропромліт» вважає висновки акту перевірки необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на недоведеність Дніпропетровською МДПІ порушень підприємством чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував та надав до суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити, оскільки в ході перевірки було встановлено, що ПАТ «Дніпропромліт» за перевіряємий період до складу валових витрат було включено витрати на придбання матеріалів (сировини) отриманих від постачальника ТОВ «Шакті Д» (код 34915420) на загальну суму 3 374 504, 00 грн. в т.ч. за 4 квартал 2010 року у сумі 1 291 524, 00 року та за 1 квартал 2011 року у сумі 2 082 980, 00 грн. Суми податку на додану вартість у розмірі 674 900, 80 грн., підприємством були віднесені до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року - 47 312, 00 грн., листопад 2010 року - 127 360, 80 грн., грудень 2010 року - 83 632, 00 грн., січень 2011 року - 138 868, 00 грн., лютий 2011 року - 277 728, 00 грн., що також підтверджено «Автоматизованою системою співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів податку на додану вартість» на рівні ДПА України. ПАТ «Дніпропромліт» здійснило видимість придбання матеріалів (сировини) від ТОВ «Шакті Д», яке в дійсності не реалізовувало вказаним підприємством, а лише полягали в документальному їх оформленні шляхом складання договорів, видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби України мають право для здійснення функцій, визначених законодавством, отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що працівниками Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Дніпропромліт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з підприємством ТОВ «Шакті Д» за період жовтень 2010 року - лютий 2011 року, якою встановлено:

- порушення ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України, ст.44 Господарського Кодексу України в частині неодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах ПАТ «Дніпропромліт», товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.622, 655 та ст.656 ЦК України;

- встановлено «нереальність» проведення господарських операцій між ПАТ «Дніпропромліт» та ТОВ «Шакті Д», юридичну дефектність первинних документів та здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб;

- порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року за №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1 855 977, 00 грн. у наступних періодах, 4 квартал 2010 року на суму 710 338, 00 грн., 1 квартал 2011 року на суму 1 145 639, 00 грн.,

- порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року (зі змінами та доповненнями) та п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу 5 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 397 173, 00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у періодах - жовтень 2010 року на суму 47 312, 00 грн., листопад 2010 року на суму 127 361, 00 грн., грудень 2010 року на суму 83 632, 00 грн., січень 2011 року на суму 138 868, 00 грн.

За наслідками даної перевірки складено акт №878/232/21866376 від 14 грудня 2011 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2011 року №0001022342, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2 033 562, 50 грн., податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2011 року №0000012340, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 461 750, 25 грн. /а.с.47-59, 60-61/.

Зі змістом ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Шакті Д» до ПАТ «Дніпропромліт» було укладено договір поставки товару від 04 жовтня 2010 року №1004/06, відповідно до якого Постачальник (ТОВ «Шаклі Д») зобов'язується поставити, а Покупець (ПАТ «Дніпропромліт») зобов'язується прийняти та сплатити продукцію, найменування, ціна та кількість якої зазначені в рахунках, що є невід'ємною частиною даного договору, що підтверджується первинними документами /а.с.62-63/, а саме:

- видаткова накладна від 04 жовтня 2010 року №1004/03 на суму 283 872, 00 грн. в т.ч. ПДВ 47 312, 00 грн.;

- видаткова накладна від 05 листопада 2011 року №1105/01 на суму 395 064, 00 грн. в т.ч. ПДВ 65 844, 00 грн.;

- видаткова накладна від 12 листопада 2011 року №1112/04 на суму 369 100, 80 грн. в т.ч. ПДВ 61 516, 80 грн.;

- видаткова накладна від 10 грудня 2011 року №1210/06 на суму 256 224, 00 грн. в т.ч. ПДВ 42 704, 00 грн.;

- видаткова накладна від 11 грудня 2011 року №0111/01 на суму 410 280, 00 грн. в т.ч. ПДВ 68 380, 00 грн.;

- видаткова накладна від 14 січня 2011 року №0114/01 на сум 422 928, 00 грн. в т.ч. ПДВ 70 488, 00 грн.;

- видаткова накладна від 01 лютого 2011 року №0201/03 на суму 428 976, 00 грн. в т.ч. ПДВ 71 496, 00 грн.;

- видаткова накладна від 04 лютого 2011 року №0204/02 на суму 432 096, 00 грн. в т.ч. ПДВ 72 016, 00 грн.;

- видаткова накладна від 15 лютого 2011 року №0215/02 на суму 386 304, 00 грн. в т.ч. ПДВ 64 384, 00 грн..

Судом також встановлено, що транспортування товару, придбаного за вищевказаними документами, здійснювалося на умовах самовивозу Покупцем зі складу Постачальника на склад Покупця, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 04 жовтня 2010 року №01АА, від 05 листопада 2010 року №01АА, від 12 листопада 2010 року, від 14 січня 2011 року №01АА.

На виконання договору поставки, укладеного між ПАТ «Дніпропромліт» та ТОВ «Шакті-Д», за період дії договору з боку позивача грошові зобов'язання з оплати вартості поставленого товару були виконані в повному обсязі, що підтверджується наступними платіжними дорученнями, /а.с.79-108/:

- Платіжне доручення від 01 вересня 2011 року №1498 на суму 50 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 18 травня 2011 року №87 на суму 50 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 05 травня 2011 року №90 на суму 16 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 01 вересня 2011 року №1499 на суму 40 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 26 квітня 2011 року №66 на суму 18 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 19 липня 2011 року №185 на суму 84 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 12 липня 2011 року №180 на суму 29 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 15 серпня 2011 року №221 на суму 30 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 24 червня 2011 року №165 на суму 14 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 16 червня 2011 року №121 на суму 47 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 25 серпня 2011 року №1411 на суму 130 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 02 червня 2011 року №438 на суму 80 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 05 травня 2011 року №1498 на суму 29 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 09 грудня 2011 року №477 на суму 140 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 25 липня 2011 року №1204 на суму 400 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 12 травня 2011 року №723 на суму 30 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 19 травня 2011 року №402 на суму 110 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 12 травня 2011 року №373 на суму 20 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 13 травня 2011 року №738 на суму 20 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 09 березня 2011 року №222 на суму 10 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 17 травня 2011 року №758 на суму 30 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 03 березня 2011 року №218 на суму 10 989, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 09 червня 2011 року №937 на суму 25 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 10 лютого 2011 року №144 на суму 50 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 16 червня 2011 року №971 на суму 53 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 03 лютого 2011 року №82 на суму 100 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 29 червня 2011 року №1010 на суму 40 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 27 січня 2011 року №76 на суму 85 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 07 липня 2011 року №1091 на суму 35 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 13 січня 2011 року №35 на суму 15 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 19 липня 2011 року №1126 на суму 106 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 10 січня 2011 року №12 на суму 40 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 20 липня 2011 року №1149 на суму 60 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 12 вересня 2011 року №590 на суму 50 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 05 серпня 2011 року №494 на суму 250 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 12 квітня 2011 року №482 на суму 50 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 08 липня 2011 року №473 на суму 50 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 14 квітня 2011 року №511 на суму 100 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 24 червня 2011 року №462 на суму 36 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 23 червня 2011 року №461 на суму 40 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 21 квітня 2011 року №604 на суму 110 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 26 квітня 2011 року №629 на суму 32 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 09 червня 2011 року №444 на суму 105 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 27 квітня 2011 року №638 на суму 30 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 07 червня 2011 року №439 на суму 40 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 19 серпня 2011 року №288 на суму 35 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 12 липня 2011 року №491 на суму 101 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 24 березня 2011 року №363 на суму 50 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 21 березня 2011 року №353 на суму 30 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 11 березня 2011 року №321 на суму 27 271, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 07 вересня 2011 року №580 на суму 50 000, 00 грн.;

- Платіжне доручення від 12 жовтня 2011 року №1714 на суму 41 368, 00 грн.

Також, суд зазначає, що в судовому засіданні було проведено допит свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтвердили реальність здійснення перевезень по товарно-транспортним накладним. ОСОБА_1, який працює на посаді водія, підтвердив факт перевезення вантажів на ТОВ «Шакті Д», а ОСОБА_2, який працює на посаді начальника відділу забезпечення, підтвердив факт отримання ПАТ «Дніпропромліт» вантажу від ТОВ «Шакті Д».

Відповідно до положень ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.

З огляду на висновки перевірки, відображені у акті перевірки ПАТ «Дніпропромліт», суд вважає, що відповідач безпідставно зробив висновок щодо нікчемності правочинів, укладених між ПАТ «Дніпропромліт» та ТОВ «Шакті Д».

Також податковим органом зроблено висновок про відсутність доказів транспортування товару через те, що товарно-транспортні накладні не містять деякої інформації, а саме у графі «відвантаження дозволив» не зазначено посади, а міститься лише підпис. Суд приходить висновку, що перевіряючими не враховано факт того, що цей підпис є підписом директора ТОВ «Шакті Д», це виключає необхідність розшифровки підпису шляхом зазначення посади підписанта, більше того своїм підписом директор засвідчив достовірність даних та дозволяє відвантаження товару, жодний нормативний документ не містить в собі підстав для невизнання ТТН через відсутність розшифровки посади підписанта.

Відносно необхідності оформлення ТТН, як доказів підтвердження перевозки товару, слід зазначити, що наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку вантажного автомобіля», яким передбачено застосування для всіх суб'єктів господарювання товарно-транспортних накладних форми №1-ТН, в порушення вимог Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03 жовтня 1992 року не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України, тому, відповідно, правові підстави для висновку про відсутність доказів фактичної поставки у вигляді ТТН, відсутні.

Щодо висновків Дніпропетровської МДПІ про порушення ПАТ «Дніпропромліт» про порушення пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України, суд зазначає наступне, що відповідно до норм діючого на той час законодавства, а саме Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року№168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг) у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно з пп.7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 Податкового кодексу України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «Дніпропромліт» правомірно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ у зв'язку з придбанням у ТОВ «Шакті Д» послуг та товарів для використання у своїй господарській діяльності з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частин 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем докази та обґрунтування позову доведені в судовому засіданні. Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами. Вказане є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 20 грудня 2011 року за № НОМЕР_1 та за №0000012340.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпропромліт» судовий збір у розмірі 28, 23 грн. (двадцять вісім гривень 23 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 26 березня 2012 року

Суддя ОСОБА_3