УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
УХВАЛА
Про повернення заяви про порушення справи про банкрутство без розгляду
від "29" вересня 2010 р. Справа № 4/421
Суддя Лозинська І.В., розглянувши матеріали за заявою Ліквідаційної комісії ОСОБА_1 торгівельного підприємства (смт. Черняхів)
до боржника ОСОБА_1 торгівельного підприємства (смт.Черняхів)
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИЛА:
"27" вересня 2010 р. до господарського суду Житомирської області надійшла повторна заява від ліквідаційної комісії ОСОБА_1 торгівельного підприємства (смт. Черняхів) від "15" вересня 2010 р. , вих. № 37 до ОСОБА_1 торгівельного підприємства (смт.Черняхів) про порушення справи про банкрутство в порядку, передбаченому ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( далі - закон )..
Відповідно до ст. 9 Закону, суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, у заяві не вказано відомості, перелічені в ст. 7 цього Закону.
Так, у частині 7 ст. 7 Закону визначено, що заява кредитора повинна містити докази обґрунтованості його вимог для застосування положень статті 51 Закону.
Згідно ст. 51 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
При цьому приписи цієї статті застосовуються з врахуванням вимог ст.ст. 105, 110,111 Цивільного кодексу України, ч.5 ст.60 Господарського кодексу України, ст. ст.36,38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", оскільки відповідно до ст. 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Зокрема, відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
За змістом ч.2 ст. 111 ЦК України до затвердження ліквідаційного балансу ніякі виплати кредиторами не проводяться, а також не здійснюється відчуження майна юридичної особи для їх задоволення.
Відповідно до частини 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим, при застосуванні ч. 5 ст. 60 ГК України необхідно враховувати ч.3 ст. 110 ЦК України, відповідно до якої, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Так, ч. 5 ст. 7 названого Закону боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, якщо, зокрема, при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлена неможливість боржника задоволити вимоги кредиторів у повному обсязі.
Разом з тим, заява до господарського суду про порушення справи про банкрутство боржника направлена ліквідаційною комісією більше як через три роки після прийняття правлінням ОСОБА_1 райспоживспілки постанови № 63 від 30.12.2006 р. "Про затвердження проміжного балансу та звіту ліквідаційної комісії ОСОБА_1 торговельного підприємства".
Таким чином, заява ліквідаційної комісії ОСОБА_1 торгівельного підприємства (смт. Черняхів) про порушення справи про банкрутство не містить посилання на докази, зокрема, затвердження проміжного ліквідаційного балансу станом на 30.06.2010 р. органом, що прийняв рішення про ліквідацію.
Відтак, відповідно до положень ч. 7 ст. 7, частин 1 статей 8, 9 та статті 51 Закону № 2343 господарський суд прийшов до висновку повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство як таку, що подана боржником без дотримання вимог чинного законодавства у випадку ініціювання процедури банкрутства при самоліквідації боржника.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне повернути заяву Ліквідаційної комісії ОСОБА_1 торгівельного підприємства (смт. Черняхів) про порушення справи про банкрутство ОСОБА_1 торгівельного підприємства (смт.Черняхів) без розгляду.
Керуючись ст. ст. 7, 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя, -
УХВАЛИВ:
Заяву Ліквідаційної комісії ОСОБА_1 торгівельного підприємства (смт. Черняхів) до боржника ОСОБА_1 торгівельного підприємства (смт.Черняхів) про порушення справи про банкрутство повернути без розгляду.
Додаток: на 37 аркушах.
Суддя Лозинська І.В.
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2010 |
Оприлюднено | 02.10.2015 |
Номер документу | 51407185 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Лозинська І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні