Постанова

від 22.12.2006 по справі 41/527

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/527

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.12.2006                                                                                           № 41/527

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Андрієнка  В.В.

 суддів:                                          Малетича  М.М.

                                        Студенця  В.І.

 при секретарі:                              Солонець К.В.

 За участю представників:

 від Позивача:

Хоменко І.І., довіреність № 719 від 18.09.2006р., від Відповідача :

Голуб В. Є.,  довіреність від 16.02.2006р.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Золота Балка"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.09.2006

 у справі № 41/527 (Пилипенко О.Є.)

 за позовом                               ТОВ "Тридента Агро"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Золота Балка"

 про                                                  стягнення 32932,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Суть рішення і скарги:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Тридент Агро” (надалі – ТОВ “Тридент Агро”, Позивач) звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Золота Балка” (надалі – ТОВ “Золота Балка”, Відповідач) про стягнення 32 932,20 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2006р. у справі № 41/527 вказані позовні вимоги було задоволено повністю, а саме: стягнуто з ТОВ “Агрофірма “Золота Балка” на користь ТОВ “Тридент Агро” пеню в сумі 32 932,20 грн., державне мито в сумі 329,30 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник Відповідача подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2006р. у справі № 41/527 скасувати та прийняти нове, яким зменшити  розмір нарахованих штрафних санкцій, визначивши такі у сумі 4 887,14 грн.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано та не доведено обставини, які мають значення для справи, а самі висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Крім того, на думку апелянта, судом також було порушено норми процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи і, зокрема: 75, 77 та 87 ГПК України, яке є підставами для скасування такого судового рішення.

Представник Позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджувався з доводами та вимогами, які були викладені представником Відповідача в його апеляційній скарзі та вважав, що рішення господарського суду м. Києва від 19.09.2006 року у справі № 41/527 є законним, об'єктивним і таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просив залишити це рішення без змін, а апеляційну скаргу представника Відповідача – без задоволення.

Разом з тим, під час розгляду апеляційної скарги, після оголошеної 12.12.2006р. перерви в судовому засіданні, представник Позивача частково змінив свої вимоги до Відповідача про стягнення пені - на суму 5 441,22 грн., що відповідає акту звірки між сторонами, з чим погодився також і представник Відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський  суд, -

В С Т А Н О В И В :

Як вказувалось вище, ТОВ “Тридент Агро” звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до ТОВ “Агрофірма “Золота Балка” про стягнення пені у розімірі 32932,20 грн. і рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2006р. у справі №41/527 вказані позовні вимоги було задоволено повністю, а саме: стягнуто з Відповідача на користь Позивача 32 932,20 грн. пені, 329,30 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що Відповідач, перераховуючи кошти в рахунок оплати вартості поставленого товару з пропущенням строків, визначених в договорі купівлі – продажу цього товару, цим самим своїми діями порушив вимоги даного договору, що є підставою для застосування до нього, відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, штрафних санкцій у вигляді пені, за весь період несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання.

У зв”язку з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду в повній мірі не погоджується із вказаним висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Відповідача пені саме в розмірі 32 932,20 грн., з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, 03.03.2005р. між ТОВ “Тридента Агро” (Продавець) та ТОВ “Агрофірма “Золота Балка” (Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу за № 8/3 (надалі – Договір), яким було визначено умови купівлі - продажу засобів захисту рослин, які належать Продавцю на момент укладання договору або набуті Продавцем у майбутньому, на умовах відстрочення платежу (п.п. 1.1. – 1.2. Договору).

Згідно п.5.3 Договору, Покупець зобов'язувався здійснити оплату поставленого Продавцем товару на розрахунковий рахунок останнього наступним чином:

- 10% від вартості товару оплачується Відповідачем протягом трьох робочих днів з моменту виставлення рахунку - фактури;

- 30% від вартості товару оплачується Відповідачем в строк до 10.04.2005р. без виставлення рахунку - фактури;

- 60% від вартості товару оплачується Відповідачем в строк до 01.12.2005р. без виставлення рахунку - фактури.

Також, в пунктах 8.1. – 8.4. Договору сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору вони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України, а у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець зобов'язувався сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

При цьому, як видно з матеріалів справи, Позивачем були виконані в повному обсязі умови Договору, що підтверджується представленими доказами по справі і не заперечувалось самими сторонами.

Проте, Відповідач, у свою чергу, проводив перерахування коштів в рахунок оплати вартості поставленого товару з недотриманням строків, встановлених умовами Договору (п. 5.3. Договору).

Так, з представлених доказів по справі видно, що Відповідач мав здійснити оплату поставленого товару 01.12.2005р., тоді як остаточне погашення заборгованості мало місце тільки 31.05.2006р.

Отже, в даному випадку, Позивачем повністю були виконанні умови Договору, тоді як Відповідач, порушив взяті на себе зобов”язання – в частині строків оплати за товар.  

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Відповідачем дійсно було порушено умови Договору купівлі – продажу від 03.03.2006р. через несвоєчасну оплату поставленого товару, проте зазначає наступне.

Згідно ст.ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статею 546 ЦК України також передбачено, що виконання зобов”язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов”язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов”язання (осоновного зобов”язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В даному випадку, як вказувалось вище, відповідно до умов Договору (п. 8.3.) у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець (Відповідач) зобов'язувався сплатити на користь Продавця (Позивача) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Розмір такої пені, як встановив місцевий господарський суд у своєму рішенні, становить 32 932,20 грн., що відповідало заявленій у позовній заяві сумі.

Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв”язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Разом з тим, під час розгляду даної справи в апеляційній інстанції від представників сторін надійшли заяви, у яких вони визнали обгрунтованою пеню в розмірі 5 441,22 грн., за період прострочки платежу: з 10.04.2005р. по 11.04.2005р., та з 01.12.2005р. по 31.05.2006р., що відповідає матеріалам справи і, зокрема – акту звірки заборгованості, погодженого між сторонами.

Вище викладене свідчить про неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи (ч. 1 п. 1 ст. 104 ГПК України), яке є підставою для зміни оскаржуваного рішення в частині стягненя з Відповідача розміру пені, який в даному випадку повинен становити 5 441,22 грн.

Також, у зв”язку з цим, відповідно до ст. 49 ГПК України та відповідно до розміру задоволених позовних вимог, підлягає до зміни і рішення суду в частині розміру стягнення з Відповідача витрат, понесених Позивачем у зв”язку із сплатою ним державного мита, розмір якого, у зв”язку із зміною рішення в частині стягнення розміру пені, становить 54 грн. 41 коп.

В іншій частині, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Золота Балка” залишається без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, --

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Золота Балка” задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 19.09.2006р. у справі № 41/527 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Золота Балка” про стягнення 32 932,20 грн., змінити, виклавши ч.ч. 1 та 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

“1. Позовні вимоги задовольнити частково.

 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Золота Балка” (01011, м. Київ, вул. Копиленка, 3/7, код ЄДРПОУ 32158858) на користь Товариства з обмеженою  відповідальністю “Тридента Агро” (02038, м. Київ, вул. Конотопська, 8, код ЄДРПОУ 25591321) пеню в сумі 5 441,22 грн. 20 коп., державне мито в сумі 54 грн. 41 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.”.

3. В іншій частині апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Золота Балка” залишити без задоволення, рішення суду – без змін.

4. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

5. Справу № 41/527 повернути до господарського суду міста Києва.    

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.

 Судді                                                                                          Малетич  М.М.

                                                                                          Студенець  В.І.

 23.12.06 (відправлено)