Постанова

від 05.06.2006 по справі 31/658

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/658

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05.06.2006                                                                                           № 31/658

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Григоровича О.М.

 суддів:                                          Гольцової  Л.А.

                                        Рябухи  В.І.

 при секретарі:                              Решоткіній Т.О.

 За участю представників:

 від позивача -не з'явились - про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином (ст.98 ГПК України);

від відповідача: Рогач В.К.- представ за дов. від 28.07.04 № к-1957;          

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технолуч" та Товариство з обмеженою відповідальністю БКФ "Граніт"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.02.2006

 у справі № 31/658 (Качан Н.І.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Технолуч"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю БКФ "Граніт"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення

Постанова прийнята 05.06.06, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України  розгляд справи відкладався та в судовому засіданні оголошувалась перерва.  

За клопотанням сторін у відповідності до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.06 у справі № 31/658 (суддя Качан Н.І.) позов задоволено частково.

          Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-комерційна фірма “Граніт” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Технолуч” заборгованість у розмірі 22 428, 60 грн., пеню у розмірі 2056, 67 грн., збитки від інфляції у розмірі 4017,88 грн., річні у розмірі 1343,87 грн., 298,47 витрати на держмито та 118 грн. за інформаційні послуги.

          В решті позову відмовлено.

          Рішення мотивоване тим, що в загальному кошторисі на суму 850 356, 50 грн. визначено сторонами лише вартість конструкцій  та склопакетів, тоді як в договорі передбачено розрахунки, як за матеріали, так і за роботи. В наданих актах і довідках за формою КБ-2 та КБ-3 визначена вартість не тільки конструкцій, склопакетів, а також виконаних робіт. Таким чином, суд не визнає вимоги позивача, щодо стягнення боргу у сумі  92 880 грн. 76 коп. обґрунтованими, документально підтверджені вимоги лише на 22 428грн. 60коп.

          Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Технолуч” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

          В скарзі представник позивача посилається на те, що місцевим судом не з'ясовано природу грошових зобов'язань, які виникли між сторонами. Суд не прийняв до уваги доводи позивача про те, що застосуванню в даному випадку підлягають спеціальні норми, які регулюють порядок розрахунків, зокрема ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України.

          Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю БФК “Граніт” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення та постановити нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

          Свою скаргу відповідач мотивує тим, що судом безпідставно відхилена його заява про зарахування зустрічних однорідних вимог.

          Також судом не прийнято до уваги дефектні акти відповідача від 22.08.05 та 20.10.05 які підтверджують той факт, що позивач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання.

          У відзивах на апеляційні скарги представники сторін заперечують проти апеляційних скарг.

          В судовому засіданні від Товариства з обмеженою відповідальністю БКФ “Граніт” надійшло клопотання про призначення судово-будівельної експертизи. Підставою для проведення такої експертизи, на думку відповідача, є висновок спеціаліста Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.03.06 №2401/2402.

          Розглянувши вищезазначене, клопотання колегія суддів прийшла до думки про його відхилення, оскільки даний висновок спеціаліста не був предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 101 Господарсько процесуального кодексу України).

          Крім того, відповідач не позбавлений можливості звернутися до господарського суду з окремими позовними вимогами неналежного та неякісного виконання позивачем договірних зобов'язань.

          Розглянувши мотиви апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та враховуючи, що:

          29 квітня 2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-комерційна фірма “Граніт” (генеральний підрядник) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім „Технолуч” (субпідрядник) уклали договір №29/04-04/111 на виконання субпідрядних робіт.

          Предметом договору є те, що субпідрядник зобов'язується в межах договірної ціни на свій ризик власними силами та з власних матеріалів виконати комплекс робіт з виготовлення та монтажу алюмінієвих фасадних віконно-дверних конструкцій зі склопакетами, відповідно до Технічного завдання (п. 1.1).

          Монтаж проводиться на об'єкті: Житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Т. Шевченко, 11 “а” “б”.

          Умовами договору передбачено порядок розрахунків, а саме:

          - генеральний підрядник здійснює оплату згідно договору, шляхом перерахування коштів на рахунок субпідрядника, поетапно, наступним чином: (п. 3.2)

          - п. 3.2.1 - суму 686 760 грн. генеральний підрядник сплачує на протязі 3-ох календарних днів з моменту підписання договору.

          - п. 3.2.2 - суму 196 125 грн. генеральний підрядник сплачує на протязі 3-ох календарних днів з моменту монтажу алюмінієвих конструкцій (протокол розбіжностей до договору).

          Як вбачається з матеріалів справи 16 червня 2004 року позивач звернувся до відповідача з проханням надати дозвіл на монтаж конструкцій. Такий дозвіл було надано, про що свідчить віза директора Товариства з обмеженою відповідальністю БКФ “Граніт” на вищезазначеному листі.

          Виконання робіт та їх вартість також підтверджується довідкою за формою КБ-3 за липень 2004 року та актами приймання виконаних підрядних робіт за липень 2004 року за формою КБ-2.

          Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Таким чином, строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати робіт позивача передбачено п. п. 3.2.1 та 3.2.2 договору.

          Пунктом 7.1 договору передбачено, що у випадку затримки виконання грошових зобов'язань за цим договором, генеральний підрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

           Наданий позивачем розрахунок пені свідчить про те, що останній розрахував її за 641 день.

          Згідно п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

          Матеріали справи свідчать, що такої заяви з боку відповідача не було.

Але, керуючись п. 3 ст. 551 Цивільний кодекс України та п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України колегія суддів зменшує розмір пені.

Таким чином стягненню підлягає сума 8603 грн. 55 коп.

Пунктом 3 статті  625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи вищевикладене колегією суддів встановлено, що позивачем порушені умови договору, а саме грошові зобов'язання, які передбачені пунктами 3.2.1 та 3.2.2 договору.

Отже, суд вважає обґрунтованим застосування позивачем вимог ст. 625 Цивільного кодексу України

За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.06 у справі № 31/658  підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БКФ “Граніт” залишити без задоволення.

2.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Технолуч” задовольнити частково.

3.          Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.06 у справі № 31/658 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

          “Позов задовольнити частково.

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-комерційної фірми “Граніт” (01032 м. Київ, вул. Ветрова, 11, код 30023823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Технолуч” (03050 м. Київ, вул.. Боженка, 13, код 32552944 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) 92 880 грн. 76 коп. основного боргу, 36180 грн. 40 коп. збитків від інфляції, 9882 грн. 05 коп. 3% річних, 8603 грн. 55 коп. пені, 1 475,47 грн. державного мита, 90,33 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 588,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги

          В іншій частині в позові відмовити”.

          Зобов'язати Господарський суд міста Києва видати наказ.  

         4. Наказ Господарського суду міста Києва від 17.02.06 у справі № 31/658 вважати таким, що втратив чинність.

5. Матеріали справи № 31/658 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.