Постанова

від 13.12.2012 по справі 11/117-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" грудня 2012 р. Справа № 11/117-НА

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Маріщенко Л.О.

при секретарі Коваль В.А.

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача ОСОБА_1 ( довіреність від 25.09.12р.)

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (м. Житомир)

про скасування повідомлення - рішення від 01.08.06р.

Позивачем пред'явлено позов про скасування податкового повідомлення - рішення від 01.08.06р. № 0003731702/0 на 1051759,50 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 701173 грн. та фінансова санкція в сумі 350586,50 грн.

на підставу своїх вимог позивач посилається на те, що додаткове визначення податкових зобов'язань за податковим повідомленням - рішенням від 01.08.06р. № 0003731702/0, прийнятим на підставі податкового акта позапланової перевірки,, здійснене з порушенням п. 4.2.1 ст. 4 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. № 2181-ІІІ, яким встановлено, що платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту донарахування контролюючим органом податкового зобов'язання за наслідками перевірки.

26.12.06р. відповідач надав суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що ПП ОСОБА_2 в порушення п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1. п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) протягом липня - грудня 2003 р. було віднесено до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 701348,29 грн. з вартості придбаних у ТОВ " Стрінгер " та ТОВ " Союз -Ресурс " товарно-матеріальних цінностей.

У відповідності до п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» "...суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів ( робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду...»

Законом України від 25.03.05 № 2505 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" (далі -Закон № 2505), який набрав чинності з 31.03.05 доповнено Закон України „Про державну податкову службу в Україні" частиною 8 статті 11-1.

Позапланова виїзна перевірка суб'єктів господарювання здійснюється на підставі

виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

В зв'язку з тим, що Закон № 2505, яким відповідно до пункту 25 розділу II Прикінцеві положення" передбачено, що Кабінет Міністрів України у двомісячний термін повинен подати на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо внесення змін до законів, які випливають із змісту цього Закону, прийнятий пізніше Закону № 2322 та згідно принципу дії закону в часі. Закон № 2505 має більшу юридичну силу.

Крім того, в статті 11 -2 Закону умовами допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення позапланової виїзної перевірки є надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Пред'явлення посадовими особами органу державної податкової служби інших документів ( у тому числі рішення суду) для набуття права приступити до проведення позапланової перевірки законодавством не передбачено.

Ухвалою суду від 09.10.07р. провадження у справі було зупинено.

21.05.12р. провадження у справі поновлено.

19.06.12р. провадження по даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі № 079008/06 по обвинуваченню ОСОБА_2

22.11.12р. провадження у справі поновлено.

На даний час, на запит суду, результати розгляду кримінальної справи № 079008/06 суду не надані.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Ухвала суду, направлена на адресу відповідача повернулась з відміткою органу зв'язку про причину повернення "за закінченням терміну зберігання".

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.(а.с. 18,19)

Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За період з 01.07.03р. по 31.12.03р. згідно постанови слідчого про призначення перевірки була проведена позапланова перевірка дотримання вимог податкового законодавства ПП ОСОБА_2 по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "Стрінгер" та товариством з обмеженою відповідальністю "Союз - Ресурс".

За результатами даної перевірки був складений додатковий акт до акту перевірки від 15.11.05р. № 2379/17-124/309 від 26.07.06р. № 2138/17-1.

На підставі вказаного акту Житомирською державною податковою інспекцією прийняте податкове повідомлення - рішення від 01.08.06р. № 0003731702/0 на 1051759,50 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 701173 грн. та фінансова санкція в сумі 350586,50 грн.

Відповідно до вказаного повідомлення - рішення відповідачем донараховано позивачу податкові зобов'язання через невизнання податкового кредиту за податковими накладними, отриманими від ТОВ "Стрінгер" та ТОВ "Союз - Ресурс" за період з 01.07.03р. по 31.12.03р. на підставі рішень Голосіївського та Оболонського районних судів м. Києва, якими скасовано державну реєстрацію вищевказаних постачальників.

Позивач не погоджується з прийнятим повідомленням - рішенням та просить його скасувати.

При цьому позивач посилається на те, що додаткове визначення податкових зобов'язань за податковим повідомленням - рішенням від 01.08.06р. № 0003731702/0, прийнятим на підставі додаткового акта позапланової перевірки, здійснене з порушенням п. 4.2.1 ст. 4 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. № 2181-ІІІ, яким встановлено, що платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту донарахування контролюючим органом податкового зобов'язання за наслідками перевірки.

Крім того, позивач вказує на те, перевірка була проведена на підставі постанови слідчого, а не на підставі рішення суду, як передбачено ч. 7 ст. 11 ЗУ "Про державну податкову службу".

Оцінивши в сукупності матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем була здійснена позапланова перевірка дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період з 01.07.03р. по 31.12.03р. на підставі постанови слідчого про призначення перевірки.

За результатами проведеної перевірки був складений додатковий акт до акту перевірки від 15.11.05р. № 2379/17-124/309 від 26.07.06р. № 2138/17-1.

З вказаного акту перевірки вбачається, що ПП ОСОБА_2 на підставі усної домовленості протягом перевіряємого періоду придбано від ТОВ "Стрінгер" м. Київ ( код 31900913) та ТОВ "Союз-Ресурс" м. Київ ( код 31990064) будматеріали, пиловочник, мазут, машини та газогенератор по податковим накладним.

Отримана продукція була оприбуткована по обліку підприємцями, суму податку на додану вартість в розмірі 701348,25 грн. занесено до книги обліку придбання товарів (робіт. послуг) та включено до податкового кредиту відповідних періодів.

Документи щодо перевезення вантажів у ПП ОСОБА_2 відсутні.

Оплату за придбані товари проведено у готівковій формі зі слів підприємця, так як квитанції до прибуткових касових ордерів підприємцем ОСОБА_2 не надані по причині їх втрати.

В акті вказано, що Оболонським районним судом м. Києва у складі головуючого судді Шевченко Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Києві до ТОВ « Союз - Ресурс » , ОСОБА_3 про визнання недійсними з моменту реєстрації установчих документів ТОВ « Ресурс - Союз «, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість , було встановлено :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз - Ресурс" зареєстровано Оболонською районною адміністрацією м. Києва 05.06.2002р. за адресою : м. Київ, пр-кт Оболонський , 23-А на підставну особу , на підставі неправдивих даних про засновника підприємства та місце його знаходження , так як ОСОБА_3 який формально вважається засновником підприємства, статут ТОВ « Союз - Ресурс » не складав , та не затверджував, а лише підписувався за вказівкою невстановленої особи.

Відповідач зазначив, що фактично господарською діяльністю він не займався ,коштів до статутного фонду товариства не вносив, підписав установчі документи на прохання знайомого, хоча засновником не був і ніякого відношення до господарської діяльності ТОВ « Союз - Ресурс » не мав. Звітні документи та фінансово - господарські документи від імені ТОВ « Союз - Ресурс » він не підписував.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, ЗО, 62 ,172, 202,202-1, 203 ЦПК України, ст.ст.1,8 Закону України від 07.02.1991р. «Про підприємництво», та п.п.4,7 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. №740р., судом визнано недійсними :

- Свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ « Союз - Ресурс » із моменту його реєстрації

- Статут та установчий договір ТОВ « Союз - Ресурс » (зареєстрований 05.Об.2002р. під № 10335 Оболонською районною адміністрацією м. Києва ) із моменту його реєстрації,

- Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 36724817 від 18.06.2002р. із моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість.

Також в акті перевірки зазначено, що Голосіївським районним судом м. Києва у складі головуючого судді Чередніченко Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до ТОВ « Стрінгер », ОСОБА_4 ,ОСОБА_5 3-я особа : Голосіївська районна в м. Києві державної адміністрації, про визнання недійсними з моменту реєстрації установчих документів.

ТОВ « Стрінгер » зареєстровано Голосіївською районною державною адміністрацією у м. Києві, згідно довідки Київського міського управління статистики№8166/02 внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на підставну особу, на підставі неправдивих даних про засновника підприємства та місце його знаходження , за адресою : м. Київ, вул. Камишинська 4-а . Засновником ТОВ « Стрінгер » є фізичні особи - ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Фактично - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 фінансово - господарську діяльність не вели, засновниками значились формально не мали наміру створювати підприємство та займатися підприємницькою діяльністю а розраховували на отримання винагороди.

Представник відповідача ТОВ « Стрінгер » в судове засідання не з'явився, причина їх неявки суду не відома.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та пояснив, що він хоча і був засновником ТОВ "Стрінгер" ніякої діяльності товариство не здійснювало, оскільки вони як засновники не мали спеціальних знань, та до кінця не усвідомлювали своїх дій.

У відповідності до акту ДПІ у Голосіївському районі в м. Києві б/н від 24.02.2005р. ТОВ « Стрінгер » не звітує, про зміну свого місцезнаходження не повідомляло, знаходиться в розшуку, інформації про зміну засновника та керівника не має . За зазначеною юридичною адресою підприємство не знаходиться. Інші документи, які б вказували на фактичне місце знаходження , або його зміну в юридичній справі ТОВ « Стрінгер » відсутні.

В судовому засіданні достовірно встановленого в порушення вимог ст.10 Закону України « Про підприємництва в Україні » та ст.ст. 12,52 Закону України « Про господарчі товариства » особи вказані засновниками ТОВ « Стрінгер » не формували його статутний фонд , активами підприємство не наділяли.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 30, 62, 202,202-1, 203 ЦПК України, ст.1 Закону України від 07.02.1991р.«Про підприємництво», п.п.4,7 Положення «Про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності» від 25.05.1998 року і, Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. №740р., судом визнано недійсними :

- статут та установчий договір ТОВ "Стрінгер" недійсним із моменту його реєстрації,

- свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість 36476739 від 02.04.2001р недійсним із моменту його реєстрації.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість" «...податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації...»

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР " Про податок на додану вартість " (далі - Закон ) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. В абзаці 2 цього ж підпункту зазначається, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість . Але в абзаці 1 пункту 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Таким чином, ПП ОСОБА_2 в порушення п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) протягом липня - грудня 2003 р. було віднесено до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 701348,29 грн. з вартості придбаних у ТОВ " Стрінгер " та ТОВ " Союз - Ресурс " товарно-матеріальних цінностей.

З висновків перевірки вбачається, що позивачем завищено суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з бюджету в липні 2003р. на суму 175 грн. та занижено суму податку на додану вартість 701173 грн.

Судом встановлено, що в провадженні господарського суду Житомирської області знаходилась справа № 16/92-Д за позовом Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Житомирі до Приватного підприємця ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрінгер" про визнання недійсною угоди.

19.04.12р. по даній справі було прийняте рішення суду, яким відмовлено в задоволенні позову.

В даному рішенні суду зазначено, що юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, у тому числі держави. Сам факт визнання у судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів ТОВ "Стрінгер", його державної реєстрації та свідоцтва платника податку на додану вартість не є підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації та до моменту виключення з державного реєстру.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Отже, твердження позивача про суперечність спірної угоди інтересам держави та суспільства помилково ґрунтується на обставинах, які не мають правового значення для справи.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.12 р. по справі №16/62-Д апеляційну скарга Першого заступника прокурора Житомирської області, Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишено без задоволення, а постанову господарського суду Житомирської області від "19" квітня 2012 р. - без змін.

Згідно ухвали господарського суду Житомирської області від 31.05.20006 р. відкрито провадження у справі № 6/67-Д за позовом заступника прокурора області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Житомирі (м. Житомир) до Приватного підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-ресурс" (м. Київ) про визнання недійсною угоди та стягнення 1996278,07 грн.

Ухвалою цього суду від 16.04.2007 р. провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.212 та ч.2,3 ст.358 КК , яка перебуває в провадженні Черняхівського районного суду, оскільки з наданого представником позивача витягу з обвинувального висновку, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів про ухилення від сплати податків, в тому числі і від здійснення господарських операцій з ТОВ "Союз-Ресурс", та підробленні документів та їх використанні.

З вищезазначеного вбачається, що підстави обвинувачення позивача по кримінальній справі зовсім інші ніж підстави нарахування податкового зобов'язання за оспорюварим рішенням.

Згідно ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Нормами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом ДПС суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим пунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкові накладні повинні містити: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної, повну або скорочену назву, зазначену у статутних, документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм), повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача, ціну поставки без врахування податку, ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Виходячи з цього видані ТОВ "Стрінгер" та ТОВ "Союз-Ресурс" податкові накладні, оформлені у відповідності до вимог п.п.. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", отже позивач на підставі отриманих накладних від ТОВ "Стрінгер" та ТОВ "Союз-Ресурс" правомірно відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 701348,25 грн..

Як зазначалось вище податкові накладні ТОВ "Стрінгер" та ТОВ "Союз-Ресурс" видавались Позивачу за період з липня 2003р. по грудень 2003р., таким чином на дату видачі податкових накладних ТОВ "Стрінгер" та ТОВ "Союз-Ресурс" перебували на податковому обліку як платники податків.

Зважаючи на викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені документально матеріалами справи, оригінали яких оглянуті в засіданні суду, і підлягають задоволенню в повному обсязі.1

Відповідно до ч.ч.1,2 си. 71 Кодекс адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На час розгляду даної справи ні кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2, ні зупинена господарська справа № 6/67-Д судами не розглянуті.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає. задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення видане Державною податковою інспекцією у м. Житомирі від 01.08.06р. № 0003731702/0

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємця ОСОБА_2 ( 10020, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 3,40 грн. судових витрат.

Постанова господарського суду Житомирської області набирає законної сили в строки, встановлені ст.254 КАСУ.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст.186 КАСУ.

Суддя Маріщенко Л.О.

повний текст складено 18.12.12 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу ( рея. з повід.);

3 - відповідачу;