Ухвала

від 26.02.2013 по справі 6/906/58/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

УХВАЛА

"26" лютого 2013 р. Справа № 6/906/58/13-г.

За позовом: Приватного підприємства "Фірма "Фема імпорт і експорт" (м. Овруч, Житомирська область)

До: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" (м. Овруч. Житомирська область)

2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (с. Лучанки, Овруцький район, Житомирська область)

про усунення перешкод в користуванні орендованим майном

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

- від позивача: ОСОБА_2 - довіреність №7 від 18.07.2012р.

- від відповідача-1: ОСОБА_3 - довіреність №3 від 01.11.2012р.;

ОСОБА_4 - адвокат (свідоцтво №1509 від 29.06.2000р.)

- від відповідача-2: не з'явився

Приватне підприємство "Фірма "Фема імпорт і експорт" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, згідно якого просить усунути ПП "Фірма "Фема імпорт і експорт" перешкоди в користуванні орендованим майном, а саме частиною нежитлового приміщення кафе "Олімп" загальною площею 75,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Овруч вул. Базарна, 7, шляхом вселення ПП "Фірма "Фема імпорт і експорт" до приміщень № 1-7 пл.22,0 кв.м., № 1-8 пл.11,0 кв.м, № 1-9 пл.4,6 кв.м, №1-12 пл.15,9 кв.м., №1-13 пл. 5,8 кв.м, № 1-15 пл. 16,0 кв.м., що є частиною нежитлового приміщення кафе "Олімп" що знаходиться за адресою: м. Овруч вул. Базарна, 7; визнати недійсним (нікчемним) договір суборенди приміщення від 11.07.2012р. та договір оренди обладнання від 11.07.2012року, що укладені між ПП "Фірма "Фема імпорт і експорт" (в особі ОСОБА_5) та ПП Гуненко ОСОБА_6; зобов'язати ТОВ "Олімп" та ФОП ОСОБА_1 забезпечити вільний доступ ПП "Фірма "Фема імпорт і експорт" до орендованого ним приміщення відповідно до договору оренди частини нежитлового приміщення від 24.02.2012р.; зобов'язати ТОВ "Олімп" та ФОП ОСОБА_1 повернути у власність Позивача майно згідно Договору оренди обладнання від 11.07.2012р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.01.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №6/906/58/13-г.

11.02.2013р. на адресу суду від Приватного підприємства "Фірма "Фема імпорт і експорт" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, датована 04.02.2013р.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог позивач, крім вимог, викладених у позовній заяві, просить звільнити ПП "Фірма "Фема імпорт і експорт" від зобов'язання по оплаті орендної плати за період з 19.06.2012року по 04.02.2013р. відповідно до договору оренди частини нежитлового приміщення від 24.02.2012р.; стягнути з ТОВ "Олімп" на користь ПП "Фірма "Фема імпорт і експорт" 139662,49грн. (еквівалент 13000,00Євро) - збитків, пов'язаних з невиконанням договору оренди частини нежитлового приміщення від 24.02.2012р., зареєстрованого в реєстрі за № 468.

В судовому засіданні представник позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених у заяві.

Представники відповідача щодо прийняття заяви про збільшення позовних вимог заперечили.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши заяву позивача від 04.02.2013р. про збільшення розміру позовних вимог, суд прийшов до висновку про відмову в її прийнятті з огляду на наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Із заяви позивача від 04.02.2013р. про збільшення розміру позовних вимог вбачається, що вона містить нові вимоги, які не були заявлені в первісній позовній заяві, тобто, змінено і предмет і підстава.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

В пункті п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення" зазначено, що зміна предмета або підстав позову за заявою позивача допустима лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, передбачених статтями 22 і 23 ГПК, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета або підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні. Волевиявлення позивача повинно викладатись у письмовій формі.

Суд звертає увагу на те, що визначення початку розгляду справи судом по суті здійснюється згідно з протоколом судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 81-1 ГПК України у судовому засіданні складається протокол.

Зазначена стаття встановлює правила ведення протоколу судового засідання.

Протокол судового засідання фіксує перебіг розгляду справи, вчинення учасниками розгляду справи процесуальних дій, що здійснені ними в судовому засіданні, і зокрема, відповідно до ст. 74 ГПК України щодо встановлення порядку ведення судового засідання, з'ясування обставин у справі та визначення порядку дослідження доказів.

Отже, саме протокол судового засідання має доказове значення для встановлення процесуальних фактів, зокрема, початок розгляду справи по суті (аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГС України від 13.11.2012 р. № 29/32).

Таким чином, господарський суд вважає, що початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли суд після відкриття судового засідання роз'яснив сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків та заслухав пояснення представників сторін щодо суті позову, тобто розпочав розгляд позовних вимог.

Як вбачається зі змісту протоколу судового засідання від 04.02.2013р. по справі № 6/906/58/13-г (а.с. 74), судове засідання відбулося за участю представників сторін, яким роз'яснено права та обов'язки, роз'яснено право відводу відповідно до ст. 20 ГПК України, заслухано клопотання позивача, вказано про перехід до розгляду справи по суті, про підтримання вимог позову позивачем та заперечення їх відповідачем, тобто, фактично розгляд справи по суті розпочався.

Наразі, заява про збільшення розміру позовних вимог, яка фактично є заявою про зміну предмета позову та заявлення додаткових позовних вимог, позивачем подана після початку розгляду справи по суті. Тому суд відмовляє в її прийнятті.

Одночасно із заявою про збільшення розміру позовних вимог позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ТОВ "Олімп", та накладення арешту на майно, зазначене в п1.1 договору оренди обладнання від 11.07.2012р., що належить на праві власності ПП "Фірма "Фема імпорт і експорт" та наданий час знаходиться в ФОП ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача в обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначив, що невжиття таких заході може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки все обладнання, яке належить на праві власності ПП "Фірма "Фема імпорт і експорт", незаконно знаходиться у ФОП ОСОБА_1, яка, в свою чергу незаконно користується вказаним обладнанням з порушенням правил його експлуатації, що може привести його в непридатний до використання стан.

Представники відповідача щодо заяви про забезпечення позову заперечили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що відсутні підстави для прийняття заяви про забезпечення позову та вжиття таких заходів з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір за ставкою 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем не надані докази сплати судового збору у відповідному розмірі.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно яке є у відповідачів, може бути відчужене незаконним шляхом третім особам, що ускладнить виконання рішення у даній справі.

Позивачем не обґрунтовано, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання імовірного рішення суду про задоволення позовних вимог та не підтверджено доказами наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Отже, заява позивача про забезпечення позову не приймається до розгляду.

До заяви про збільшення позовних вимог позивачем долучено квитанцію №2272.271.2 від 08.02.2013р. про сплату судового збору в сумі 1720,50грн.

Слід зазначити, що при поданні первісної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 1147,00грн. як з немайнової вимоги. Однак, серед позовних вимог, заявлених позивачем, є майнова вимога про повернення майна, яка не оплачена судовим збором.

За погодженням з представником позивача квитанція №2272.271.2 від 08.02.2013р. про сплату судового збору в сумі 1720,50грн. долучена до матеріалів справи як доказ сплати судового збору за майнову вимогу по первісному позову. Тому, відмовляючи в прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд не повертає судовий збір, сплачений за квитанцією №2272.271.2 від 08.02.2013р. в сумі 1720,50грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 66, 67, 86 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному підприємству "Фірма "Фема імпорт і експорт" в прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог від 04.02.2013р.

2. Не приймати до розгляду заяву Приватного підприємства "Фірма "Фема імпорт і експорт" про забезпечення позову від 04.02.2013р.

Суддя ОСОБА_7

Друк:

1 - в справу

2,3,4 - сторонам