Постанова

від 13.02.2007 по справі 13/513

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/513

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.02.2007  року                                                                      Справа № 13/513

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                        Бойченка К.І.

                                                            Медуниці О.Є.

за присутністю секретаря

судового засідання                    Сідорової О.А.

та за участю

представників сторін:

          від позивача                              не прибув

          від відповідача                              Пирч О.А., дов. від 10.01.2007 б/н

          розглянув у відкритому

судовому засіданні

            апеляційну скаргу                              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                                „Імені Мічуріна”

на рішення                                        

господарського суду          Луганської області

від                                                  18.12.2006

у справі                                        №13/513 (суддя –Яресько Б.В.)

          за позовом                                          Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                                 „Украгрозапчастина”

          до відповідача                               Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                                „Імені Мічуріна”

          про                                                 стягнення 34381 грн. 54 коп.

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів

ВСТАНОВИВ:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Украгрозапчастина” (далі –ТОВ „Украгрозапчастина”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Імені Мічуріна” (далі –ТОВ „Імені Мічуріна”)  згідно укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 19.05.2005 №89 (далі –договір) заборгованості у сумі 25175 грн. 06 коп., штрафу – 6293 грн. 77 коп., індексу   інфляції –2064 грн. 35 коп., 3% річних –848 грн. 36 коп.

23.11.2006 ТОВ „Імені Мічуріна” подана зустрічна позовна заява про визнання недійсним п. 6.2 договору згідно ст. 60 Господарського процесуального кодексу України. Вказана зустрічна позовна заява прийнята судом для сумісного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.12.2006 первісний позов задоволений частково: стягнуто з відповідача 25425 грн. 96 коп. боргу,              2065 грн. 35 коп. втрат від інфляції, 848 грн. 36 коп. річних, 5193 грн. 33 коп. штрафу та судові витрати по справі у загальній сумі 447 грн. 03 коп. У решті позовних вимог відмовлено.

Мотивоване дане рішення підтвердженням за матеріалами справи наявності заборгованості,  що заявлена до стягнення, обґрунтованістю вимог щодо стягнення втрат від інфляції, 3% річних, необґрунтованістю зустрічного позову, положеннями ст. ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Часткова відмова у задоволенні вимоги за позовом про стягнення штрафу обумовлена за рішенням  положеннями п. 2 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України щодо строку позовної давності. Проте, розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, судом не обґрунтований.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Доводи відповідача щодо недійсності п.6.2 договору судом відхилені також згідно з вимогами Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

ТОВ „Імені Мічуріна” не погодилося з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 5193 грн. 33 коп. і в частині відмови в задоволені зустрічного позову та про прийняття нового рішення про задоволення зустрічного позову ТОВ „Імені Мічуріна” до ТОВ „Украгрозапчастина” про визнання         п. 6.2 договору недійсним.

В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, невірне визначення межі позовної давності по витребуванню штрафних санкцій, на умови договору, положення ст. ст. 203, 215, 258, 261, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, лист Вищого арбітражного суду від 10.03.1998 №01-8/91 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів”.

Скаржник стверджує, що правова природа штрафу та пені однакова; п.6 .2 договору суперечить ст. ст. 1, 4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. Висновок суду за рішенням про те, що даний закон не може застосовуватись до штрафів, скаржник вважає таким, що не відповідає обставинам справи та існуючій судовій  практиці.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу доводи заявника скарги оспорює, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін. За доводами ТОВ „Украгрозапчастина” за відзивом строк позовної давності для стягнення штрафу не сплинув.

У підтвердження вказаних доводів позивач посилається на копію листа, переданого відповідачем по факсу 01.03.2006 про визнання заборгованості та обов'язку погасити її в найближчий час, що в силу вимог ст. 264 Цивільного кодексу України перериває перебіг позовної давності. Проти розміру штрафу, що стягнутий з відповідача за рішенням суду, позивач не заперечує.

Право на участь представника у судовому засіданні позивачем не  використано. Про час і місце проведення судового засідання ТОВ „Украгрозапчастина” повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення за № 2997905.

Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представника відповідача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції  при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги,  виходячи з наступного.

Наявність заборгованості у відповідача з розрахунків за майно, що отримано ним від позивача за накладними, що додані до позовної заяви, підтверджена матеріалами справи. Сума боргу, що стягнута з відповідача на користь позивача за оскаржуваним рішенням відповідає акту звірки взаємних розрахунків сторін від 11.12.2006.

Вимога позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції та річних відповідає положенням ст. 625 Цивільного кодексу України та умовам п. 6.2 договору.

Відповідач рішення у частині стягнення з нього сум боргу, інфляції та річних не оскаржує.

Проте, за рішенням судом стягнуто з відповідача індекс інфляції у розмірі  2065 грн. 35 коп., що перевищує суму, що заявлена позивачем до стягнення               (2064 грн. 35 коп.). У цій частині рішення підлягає зміні.

Відповідно до умов п. 3.1 договору та пояснень відповідача від 13.02.2007 оплата майна здійснюється з відстрочкою платежу на 7 днів з моменту поставки товару.

Поставка товару здійснена позивачем у період з 01.06.2005 по 13.08.2005. Відповідачем умови п. 3.1 договору не виконані, оплата вартості товару у передбачений договором строк ним не проведена. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу відповідає умовам п. 6.2 договору. Проте, у цій частині позов задоволенню не підлягає, у зв'язку зі спливом строку позовної давності, що встановлений в один рік ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Доводи позивача про переривання перебігу позовної давності відповідно до положень ст. 264 Цивільного кодексу України вчиненням відповідачем дій, що свідчать про визнання ним свого боргу, не доведені належним чином відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Копія листа відповідача від 01.03.2006 № 20 (арк. справи 74), на який посилається позивач, доказом наявності обставин, передбачених ст. 264 Цивільного кодексу України, не може бути, оскільки не містить необхідних відомостей стосовно  обставин щодо заборгованості та її розміру.

Судом першої інстанції оцінка вказаному листу відповідача не надана та прийнято рішення, яке у частині стягнення з відповідача штрафу не відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відмова суду у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Імені Мічуріна» є обґрунтованою.

Умовами п. 6.2 договору, який просить позивач  за зустрічним позовом визнати недійсним у повному обсязі, встановлено відповідальність Покупця (відповідача) за несвоєчасну або неповну оплату майна у вигляді штрафу, розмір якого сторонами встановлений в залежності від тривалості  прострочки платежу: у разі прострочки від 3 днів до 1 місяця –розмір штрафу складає 5% від простроченої суми, при прострочці від 1 до 3 місяців –10%, при прострочці більш 3-х місяців –25%.

Крім того вказаним пунктам передбачено сплату відповідачем індексу інфляції та 3% річних. Недійсність даної умови за п. 6.2 договору позивачем за зустрічним позовом не обґрунтовано.

Вимога ТОВ «Імені Мічуріна»стосовно цих умов п. 6.2 договору не відповідає положенням ст. 625 Цивільного кодексу України.

Поняття неустойки (штрафу, пені) містить ст. 549 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 даної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Угоду сторін щодо обчислення неустойки у відсотках за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання п. 6.2 договору не містить. Висновок суду першої інстанції стосовно того, що до штрафу неможливо застосувати обмеження розміру неустойки, що передбачені Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»для пені, є обґрунтованим.

Судові витрати по справі підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.  

За вказаних обставин, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 4 ст. 103, п. 1 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Імені Мічуріна” на рішення господарського суду Луганської області від 18.12.2006 по справі №13/513 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 18.12.2006 по справі №13/513 змінити.

3. Пункт 2 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна", с. Райгородка Сватівського району Луганської області, вул. Коноплина, 3, іде нтифікаційний код 31648331, на користь Товариства з обмеженою відповіда льністю "Украгрозапчастина", м. Харків, вул. Спортивна, 20, к.9, ідентифікацій ний код  25188223, борг в сумі 25 425 грн. 96 коп., втрати від інфляції – 2064 грн. 35 коп., 3% річних в сумі 848 грн. 36 коп., державне мито в сумі 283 грн. 40 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 97 грн. 26 коп.

У решті рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповіда льністю "Украгрозапчастина", м. Харків, вул. Спортивна, 20, к.9, ідентифікацій ний код  25188223, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна",       с. Райгородка Сватівського району Луганської області, вул. Коноплина, 3, ідентифікаційний код 31648331, 51 грн. 00 коп. витрат по держмиту за апеляційною скаргою стосовно первісного позову.

             5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна",             с. Райгородка Сватівського району Луганської області, вул. Коноплина, 3, ідентифікаційний код 31648331, з Державного бюджету України 78 грн. 41 коп. держмита, що зайве сплачено згідно квитанції від 08.02.2007 № 115, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

             6. Повернути  Товариству з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна",          с. Райгородка Сватівського району Луганської області, вул. Коноплина, 3, ідентифікаційний код 31648331, з місцевого бюджету м. Луганська 171 грн. 91 коп. держмита, що сплачено згідно квитанції від 28.12.2006 № 76, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

       Доручити господарському суду Луганської області надати відповідні накази.

        Повернення державного мита здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко

Суддя                                                                      О.Є.Медуниця