Постанова

від 22.09.2015 по справі 802/686/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 вересня 2015 р. Справа № 802/686/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь Ірини Олегівни,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 підприємство "Українська горілчана компанія "Nemiroff" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в :

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернулась в суд з адміністративним позовом до Немирівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області (далі - Немирівська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначала, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "УГК "Nemiroff" з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. та податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року при проведенні господарських операцій з ТОВ В«Феріт ДВ» (код - 36441206), ПП В«АТМВ» (код - 24606641), ТОВ В«ВК Віконні системиВ» (код - 33972398), ТОВ В«Галактика МВ» (код -31890900), ПП В«Екоскан СервісВ» (335127827), ТОВ В«Ангстрем КонтинентальВ» (код - 33906299), ТОВ В«ДидактикаВ» (код -34735238), ТОВ В«ЛігаВ» (код - 24609852), ТОВ В«ЛігранВ» (код - 34656476), ТОВ В«МатадорВ» (код - 318202299), ТОВ В«РивсВ» (код - 34914473), ТОВ В«Старт ДВ» (32694059), ТОВ В«СупутникВ» (код - 32228481), ПП В«Транс - Атлантіка СервісВ» (32694389), ТОВ В«ШоковітаВ» (33421689), ПП В«МегіорВ» (код - 33338822), ТОВ В«ТехнікаВ» (код - 19099225). За результатами перевірки складений акт № 267/22-00-20/30805594 від 11.06.2013 року, на підставі якого Немирівською ОДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1 083 333,33 грн.

Підставою для донарахування ПДВ податковий орган зазначив факт ліквідації контрагента ТОВ "Ривс", який мав кредиторську заборгованість перед ДП "УГК "Nemiroff". В зв'язку із ліквідацією підприємства ДП УГК В« NemiroffВ» отримати товар по договору поставки від ТОВ "Ривс" не має можливості, а тому підстави для формування податкового кредиту, відповідно до ст. 198 ПК України, у третьої особи, на думку відповідача, відсутні.

Позивач вважає протиправними та необґрунтованими висновки викладені в акті перевірки, а податкове повідомлення-рішення незаконним, оскільки норми ст. 198 ПК України не регулюють питання безнадійної заборгованості та не можуть бути застосовані до ситуації ліквідації боржника, у зв'язку із банкрутством, який не поставив товар.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та пояснення, надані у судовому засіданні, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки в матеріалах справи (а.с. 142). В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позовну заяву (а.с. 78-81).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної податкової інспекції у Немирівському районі №63 від 25.04.2013 року, а також на підставі направлень №36 від 25.04.2013 року та № 35 від 25.04.2013 року, з 25.04.2013 року по 04.06.2013 року державними податковими ревізорами-інспекторами Немирівської ОДПІ Вінницької області проведено позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства В«Українська горілчана компанія В« NemiroffВ» з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. та податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року при проведенні господарських операцій з ТОВ В«Феріт ДВ» (код - 36441206), ПП В«АТМВ» (код - 24606641), ТОВ В«ВК Віконні системиВ» (код - 33972398), ТОВ В«Галактика МВ» (код -31890900), ПП В«Екоскан СервісВ» (335127827), ТОВ В«Ангстрем КонтинентальВ» (код - 33906299), ТОВ В«ДидактикаВ» (код -34735238), ТОВ В«ЛігаВ» (код - 24609852), ТОВ В«ЛігранВ» (код - 34656476), ТОВ В«МатадорВ» (код - 318202299), ТОВ В«РивсВ» (код - 34914473), ТОВ В«Старт ДВ» (32694059), ТОВ В«СупутникВ» (код - 32228481), ПП В«Транс - Атлантіка СервісВ» (32694389), ТОВ В«ШоковітаВ» (33421689), ПП В«МегіорВ» (код - 33338822), ТОВ В«ТехнікаВ» (код - 19099225).

За результатами перевірки складено акт від 11.06.2013 року № 267/22-00-20/30805594 (надалі - акт перевірки) (а.с. 7-29), в якому встановлено порушення:

- підпункту В«гВ» пункту 198.5 статті 198. Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість по взаємовідносинах ДП УГК В« NemiroffВ» , код за ЄДРПОУ 30805594, з ТОВ В«РивсВ» , код за ЄДРПОУ 34914473, на загальну суму 1083333,33 грн. в тому числі за січень 2013 року в сумі 1083333,33 грн.

На підставі даного акту перевірки, Немирівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000272200 від 01.07.2013 року, яким збільшено ДП УГК В« NemiroffВ» суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на 1083333,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 270833,00 грн. (а.с. 30)

Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки являлась постанова старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України ОСОБА_5 від 31.01.2013 року про призначення позапланової документальної перевірки ДП УГК В« NemiroffВ» (код ЄДРПОУ 30805594), з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р та податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року при проведенні господарських операцій з ТОВ В«Феріт ДВ» (код - 36441206), ПП В«АТМВ» (код - 24606641), ТОВ В«ВК Віконні системиВ» (код - 33972398), ТОВ В«Галактика МВ» (код -31890900), ПП В«Екоскан СервісВ» (335127827), ТОВ В«Ангстрем КонтинентальВ» (код - 33906299), ТОВ В«ДидактикаВ» (код -34735238), ТОВ В«ЛігаВ» (код - 24609852), ТОВ В«ЛігранВ» (код - 34656476), ТОВ В«МатадорВ» (код - 318202299), ТОВ В«РивсВ» (код - 34914473), ТОВ В«Старт ДВ» (32694059), ТОВ В«СупутникВ» (код - 32228481), ПП В«Транс - Атлантіка СервісВ» (32694389), ТОВ В«ШоковітаВ» (33421689), ПП В«МегіорВ» (код - 33338822), ТОВ В«ТехнікаВ» (код - 19099225).

У ході проведеної перевірки встановлено, що ДП УГК В« NemiroffВ» мало взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473).

Так, 14.03.2012 року між TOB «Ривс» (Постачальник) та ДП УГК В« NemiroffВ» («Покупець») укладено договір поставки №14032012/УГК/Пр3-04 зміст якого полягав у тому, що «Постачальник» зобов'язується передати у власність «Покупця», а «Покупець» зобов'язується прийняти та оплатити крупку із зерна пшениці та кукурудзи (товарної позиції 1103 11, 1103 13 згідно УКТ ЗЕД) у кількості 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) тон, на умовах, визначених Договором.

Договором передбачено: «Предмет Договору» (пункт 1), «Якість та кількість Сировини» (пункт 2), «Умови поставки та приймання-передачі Сировини» (пункт 3), «Ціна та порядок розрахунків» (пункт 4), «Відповідальність сторін» (пункт 5), «Строк дії Договору» (пункт 6), «Форс-мажор» (пункт 7), «Інші умови» (пункт 8).

Підпунктом 1.2 пункту 2 зазначеного Договору передбачено, що на кожну поставку Сировини Сторонами укладається відповідна Специфікація, яка оформлюється Додатком до цього Договору та після її підписання Сторонами є невід'ємною частиною. В Специфікації Сторони вказують кількість, ціну, загальну вартість, дату та інші умови поставки Сировини, а також додаткові вимоги до якості Сировини.

Підпунктом 4.2 пункту 4 зазначеного Договору визначено «Сторони погодили, то для належного виконання Постачальником обов'язку з поставки Сировини Покупцю, Покупець здійснить передоплату частини вартості Сировини у розмірі 6 500 000 (шість мільйонів пп'ятсот тисяч) гривень 00 копійок. Оплата визначеної у цьому пункті Договору суми передоплати здійснюється у національній валюті України - гривні, в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Покупцем рахунку на оплату, але в будь-якому випадку - після підписання Сторонами цього Договору».

Підпунктом 6.1 пункту 6 зазначеного Договору визначено «Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2013 року, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по даному Договору».

На виконання підпункту 4.2 пункту 4 Договору від 14.03.2012 року №14032012/УГК/Пр3-04 ДП УГК «Nemiroff» згідно платіжного доручення від 14 березня 2012 року № 744 перерахувало на розрахунковий рахунок № 26006521000300 отримувача TOB «Ривс», код 34914473, банк отримувача - ПАТ «КБ «Аксіома», МФО - 307305, суму - 6500000,00 грн., призначення платежу - «Передоплата згідно договору №14032012/УГК/ПрЗ-04, рахунок № РФ 014032012-gr від 14.03.12 року у т.ч. ПДВ 20% - 1 083 333.33 грн.».

По оборотно-сальдовій відомості бухгалтерського рахунку 371.999 «Розрахунки по виданих авансах» ДП УГК «Nemiroff» по даній операції відображено наступну бухгалтерську проводку:

Дт 371.101 «ОСОБА_1 за ТМЦ платникам податків» Кт 311.407 «Поточні рахунки в національній валюті - Укрсиббанк № 26006011102600» - 6 500 000.00 грн.

Сальдо по субрахунку 371.101 «ОСОБА_1 за ТМЦ платникам податків» по контрагенту TOB «Ривс» станом на 01.03.2012 року по дебету та кредиту складає 0,00 грн., станом на 31.03.2012 року - дебетове в сумі 6 500 000.00 грн., станом на 31.12.2012 року - дебетове в сумі 6 500 000.00 грн.

Згідно наданих до перевірки документів, за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядчиками» по контрагенту TOB «Ривс» бухгалтерських операцій не проводилось, тобто відображення господарських операцій по оприбуткуванню постачання товарно-матеріальних цінностей та/або надходження товарно-матеріальних цінностей від даного товариства у відповідному періоді не було. Перевіркою не встановлено укладання відповідних Специфікацій щодо поставки Сировини, передбачених п. 1.2. Договору постаки від 14.03.2012 року № 140320І2/УГК/ПрЗ-04.

Враховуючи дані бухгалтерського обліку, заборгованість станом на 31.12.2012 року TOB «Ривс» перед ДП УГК «Nemiroff» в сумі 6 500 000,00 грн., та згідно з наданими до перевірки документами за період з 01.03.2012 року по 31.12.2012 року, поставка ТМЦ Постачальником Покупцю не відбулась.

На підставі викладеного, Немирівської ОДПІ зроблено висновок про заниження податку на додану вартість по взаємовідносинах ДП УГК В« NemiroffВ» з ТОВ «Ривс», на загальну суму 1083333,33 грн., в тому числі за січень 2013 року в сумі 1083333,33 грн.

В акті перевірки від 11.06.2013 року № 267/22-00-20/30805594 Немирівською ОДПІ вказано, що 08.01.2013 року до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи ТОВ В«РивсВ» , в зв`язку з чим зроблено висновок, що його дебіторська заборгованість визначається, як безнадійна заборгованість.

На думку податкового органу, вказані обставини свідчать про те, що фінансова-господарська діяльність ДП УГК В« NemiroffВ» здійснювалась поза межами правого поля, фінансово-господарські взаємовідносини між ДП УГК В« NemiroffВ» та контрагентом ТОВ «Ривс» є фіктивним правочином, та таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином (ст. 234 ЦК України).

З посиланням на ст.ст. 212, 205 ЦК України податковим органом зроблено висновок про те, що в результаті порушення контрагентом TOB В«РивсВ» приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди на продаж товару (робіт, послуг), укладені з ДП УГК В« NemiroffВ» мають протиправний характер.

Вирішуючи існуючий спір, суд виходив з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію країни) та послуг.

Абзацом 1 пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198, пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що юридичні наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів (податкових накладних) або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.01.2011 року у справі № 21-37а10. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 27.03.2012 року по справі № 21-737во10 зауважив, що факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись такими обставинами, зокрема:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

В ході розгляду справи, судом крім іншого встановлено, що у 2013 році ДП "УГК "Nemiroff" зверталось в суд з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.07.2013 року, яке є предметом розгляду в даній справі.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року, адміністративний позов задоволено. Задовольняючи позов суди першої та апеляційної інстанції погодились з позицією позивача про те, що документально підтверджено наявність підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Ривс", а тому дійшли висновку про неправомірність висновків податкового органу щодо фіктивності укладених між позивачем та ТОВ "Ривс" угод.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду від 19 листопада 2014 року судові рішення першої та апеляційної інстанції скасовані, а справу направлено на новий судовий розгляд.

Скасовуючи рішення судів, касаційний суд вказав наступне. Визначальним для вирішення питання про правомірність оскаржуваного рішення є питання дослідження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ривс".

Суд зазначає, що з огляду на те, що 08.01.2013 року до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи ТОВ В«РивсВ» , у зв'язку з визнанням його банкрутом, його дебіторська заборгованість визнається, як безнадійна заборгованість.

Поняття безнадійної заборгованості визначено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року № 237, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 року за № 725/4018. Безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

У Податковому кодексі термін «безнадійна заборгованість» і причини її виникнення визначено пп. 14.1.11 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України. Тобто, заборгованість, ймовірність стягнення якої втрачено.

Порядок урегулювання безнадійної заборгованості визначено у п. 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України «Безнадійна та сумнівна заборгованість».

У пп. 136.1.1 п. 136.1 ст. 136 та пп.139.1.3 п. 139.1 ст.139 наведено, що отримані та перераховані аванси за товари (роботи, послуги) не включаються до складу доходів і витрат для розрахунку оподаткованого прибутку. З викладеного суд приходить до висновку, що аванси у порядку регулювання безнадійної заборгованості не застосовуються.

З огляду на що, перерахована ДП УГК «Nemiroff», на виконання підпункту 4.2 пункту 4 Договору від 14.03.2012 року №14032012/УГК/Пр3-04 ДП, сума коштів - 6500000,00 грн., призначення платежу - «Передоплата згідно договору №14032012/УГК/ПрЗ-04», проведена по оборотно-сальдовій відомості бухгалтерського рахунку 371.999 «Розрахунки по виданих авансах» не підлягає включенню до складу доходів і витрат для розрахунку оподаткованого прибутку.

Суд зазначає, що у ході проведеної перевірки встановлено та не спростовано у ході судового розгляду справи, що ДП УГК «Nemiroff» не відображено операцій по контрагенту TOB «Ривс» на рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядчиками». Крім того, не укладено Специфікацій щодо поставки сировини, передбачених пунктом 1.2. Договору поставки від 14.03.2012 року № 14032012/УГК/ПпЗ-04. Позивачем та третьою особою не спростовано відсутності факту поставки ДП УГК «Nemiroff» товарно-матеріальних цінностей та наявності станом на 31.01.2013 року по рахунку підприємства 371.101 «ОСОБА_1 за ТМЦ платникам податків» дебіторської заборгованості в сумі 6 500 000,00 грн. TOB «Ривс», що унеможливлює фактичну поставку контрагентом позивачу ТМЦ у зв'язку з припиненням юридичної особи.

У ході дослідження судом реальності фактичного придбання ДП УГК «Nemiroff» товарів (робіт, послуг) у контрагента ТОВ «Ривс», позивачем не надано належних та допустимих документальних доказів, з огляду на що суд прийшов до висновку про відсутність фактичного придбання товарів (робіт/послуг). Мав місце факт безтоварності операцій з вказаним контрагентом, оскільки відсутнє оприбуткування товарів (робіт/послуг) придбаних у контрагента, їх облік, не підтверджені факти перевезення, відвантаження, зберігання і подальшого використання товарів (робіт/послуг) у власній господарській діяльності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність документального підтвердження наявності підстав у ДП УГК «Nemiroff» для формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB «Ривс».

Умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використанні їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку суду слід: з'ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; визначити об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

При цьому, Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 24.04.2014р. по справі № К/800/29370/13 звертає увагу на те, що порушення вимог податкового законодавства на будь-якому з наведених етапів є достатнім для висновку про невідповідність фактичних і задекларованих платником податку наслідків господарських операцій для податкового обліку.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Крім того, для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Ретельно перевіривши доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарських операцій, викладені в акті перевірки, а також підтверджені іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Ривс», внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 083 333,33 грн., в тому числі за січень 2013 року в сумі 1 083 333,33 грн.

Судом встановлено, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, податковий орган виходив із тих документів, що надані в ході перевірки, та діяв в межах та в спосіб визначений Податковим кодексом України.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та правомірним, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В судовому засіданні встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає критеріям щодо правомірності рішень суб'єкта владних повноважень, в контексті статті 2 КАС України, з боку відповідача надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

п о с т а н о в и в :

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович