Постанова

від 29.09.2015 по справі 910/14195/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 910/14195/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Акулової Н.В.(доповідач), Шевчук С.Р. розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року у справі№910/14195/14 господарського суду міста Києва за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва до Приватного підприємства Фірми "Елоко" простягнення 57 055,60 грн.

За участю представників:

від позивача: Турченко Д.Л. (дов. №47-5 від 05.01.2015 року);

від відповідача:Цурко Н.О. (дов. б/н від 01.08.2014 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.02.2015 року по справі №910/14195/14 (суддя: Трофименко Т.Ю.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 26 391, 47 грн. основного боргу, 3 476, 90 грн. - 3% річних та 4 999, 38 грн. - збитків від інфляції.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині сплати грошових коштів за комунальні послуги, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 26 391,47 грн за період з листопада 2011 року по січень 2013 року підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем; оскільки перебіг позовної давності по стягненню заборгованості за надані комунальні послуги в період з січня 2011 року по квітень 2011 року сплинув у квітні 2014, врахувавши подану відповідачем заяву про застосування позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 21 231,92 грн за період з січня 2011 року по квітень 2011 року задоволенню не підлягають.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року у справі №910/14195/14 (судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.) апеляційну скаргу Приватного підприємства Фірми "Елоко" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 року у справі № 910/14195/14 змінено; позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства Фірми "Елоко" на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, а у випадку відсутності коштів - з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 3 205, 41 грн. - основного боргу, 242, 25 грн. - 3 % річних, 262, 10 грн. - збитків від інфляції та 118, 76 витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Прийнята постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що у період з 18.11.2011 року по 25.12.2012 року відповідач постачання теплової енергії не отримував, оскільки опалення у приміщенні відповідача за адресою м. Київ, вул. Серафимовича, 11 було відключено, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано стягнув із відповідача заборгованості за теплопостачання у період з 18.11.2011 року по 25.12.2012 року; суд визнав обґрунтованими позовні вимоги саме за період з грудня 2010 року по березень 2011 року та з жовтня 2011 року по 17 листопада 2011 року; врахувавши надану відповідачем заяву про застосування строків позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначив, що перебіг позовної давності по стягненню заборгованості за надані комунальні послуги в період з грудня 2010 року по березень 2011 року сплинув у квітні 2014 року, в той час як позивач звернувся з позовом до суду лише 14.07.2014, тому дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 21 231, 92 грн. за період грудня 2010 року по березень 2011 року не підлягають задоволенню, а позовні вимоги у сумі 3 205, 41 за період з жовтня 2011 року по 17.11.2011 року підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року по справі №910/14195/14 повністю і передати справу на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача, у судовому засіданні, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представники відповідача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 листопада 2001 року між позивачем (Посередник) та відповідачем (Споживач) укладено договір на користування комунальними послугами відповідно до умов якого Посередник надає комунальні послуги Споживачеві за адресою: вул. Серафімовича, 11, площею 521,5 м2, а саме: холодне водопостачання, каналізація, гаряче водопостачання, центральне опалення, електроенергія. (п.1.1. Договору).

Замовник зобов'язується сплачувати надані Виконавцем послуги до 1-го числа наступного місяця (п. 2.1. Договору).

Пунктом 4 Додатку № 2 до Договору передбачено, що комунальні послуги Споживачеві надаються підприємствами Водоканалу, ПКТМ, Київенерго через Посередника, згідно виставлених розрахунків в табулярах (групрахунках), пред'явлених до оплати.

Відповідно до пункту 3.8. договору сторони погодили, що цей договір укладений строком на п'ять років, а саме з 01.11.2001 по 01.11.2006.

Якщо одна із сторін не заявить про припинення дії договору, або його розриву, то договір вважається продовженим на той самий термін і на тих же умовах. (п.3.9 Договору).

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача 26 391, 47 грн. основного боргу, 3 476, 90 грн. - 3% річних та 4 999, 38 грн. - збитків від інфляції, виходив з того, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині сплати грошових коштів за комунальні послуги, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 26 391,47 грн за період з листопада 2011 року по січень 2013 року підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем; оскільки перебіг позовної давності по стягненню заборгованості за надані комунальні послуги в період з січня 2011 року по квітень 2011 року сплинув у квітні 2014, врахувавши подану відповідачем заяву про застосування позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 21 231,92 грн за період з січня 2011 року по квітень 2011 року задоволенню не підлягають.

Змінюючи рішення першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, стягуючи з Приватного підприємства Фірми "Елоко" на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва 3 205, 41 грн. - основного боргу, 242, 25 грн. - 3 % річних, 262, 10 грн. - збитків від інфляції суд апеляційної інстанції зазначив, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що у період з 18.11.2011 року по 25.12.2012 року відповідач постачання теплової енергії не отримував, оскільки опалення у приміщенні відповідача за адресою м. Київ, вул. Серафимовича, 11 було відключено, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано стягнув із відповідача заборгованості за теплопостачання у період з 18.11.2011 року по 25.12.2012 року; суд визнав обґрунтованими позовні вимоги саме за період з грудня 2010 року по березень 2011 року та з жовтня 2011 року по 17 листопада 2011 року; врахувавши надану відповідачем заяву про застосування строків позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначив, що перебіг позовної давності по стягненню заборгованості за надані комунальні послуги в період з грудня 2010 року по березень 2011 року сплинув у квітні 2014 року, в той час як позивач звернувся з позовом до суду лише 14.07.2014, тому дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 21 231, 92 грн. за період грудня 2010 року по березень 2011 року не підлягають задоволенню, а позовні вимоги у сумі 3 205, 41 за період з жовтня 2011 року по 17.11.2011 року підлягають задоволенню.

Зокрема суд зазначив, що 10.11.2011 року ПАТ "Київенерго" направило повідомлення № 048-21-15254-210056 про сплату заборгованості за теплову енергію та попередило, що у разі несплати коштів до 16.11.2011року теплопостачання об'єктів буде повністю припинено з 10-00 години 17.11.2011 року.

З корінця наряду № 1873 від 17.11.2011 року вбачається, що відповідач заборгованість не оплатив, а тому представник енергопостачальної організації об 11-40 год. 18.11.2011 року відключив теплопостачання за адресою м. Київ, вул. Серафимовича, 11.

Вподальшому, 01.02.2012 року під час підключення опалення за адресою: м. Київ, вул. Серафимовича, 11 відбулося пошкодження приладу опалення (розмороження).

14.02.2012 року комісією у складі майстра ЖРЕО-418, майстра з ремонту ЖРЕО-418, провідного інженера КП УЖГ Дніпровського району та в присутності директора ПП "Фірми "Елоко" було складено акт, відповідно до якого зазначено, що на час обстеження опалення в приміщенні відключене через пошкодження приладу опалення з 01.02.2012 року.

У зв'язку із відсутністю опалення відповідач звернувся до ПАТ "Київенерго", де отримав необхідні технічні умови та рішення для укладення прямого договору на теплопостачання та спорудження окремої рамки обліку.

Як вбачається із матеріалів справи, після отримання необхідних дозволів та погоджень ПАТ "Київенерго" було складено акт прийому в експлуатацію теплового вузла обліку та укладено тимчасовий договір від 13.12.2013, який наявний в матеріалах справи.

На підставі укладеного між ПАТ "Київенерго" та відповідачем тимчасового договору, нарядом від 24.12.2012 року № 2620, який наявний в матеріалах справи, 25.12.2012 року було підключено опалення відповідачеві.

До 25.12.2012 року опалення у відповідача було відсутнім, що підтверджується актами складеними представником ПАТ "Київенерго", а саме акти № 02-114/340 від 14.11.2012 року, № 02-11/350 від 21.11.2012 року, які наявні в матеріалах справи.

Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у період з 18.11.2011 року по 25.12.2012 року опалення у приміщенні відповідача за адресою м. Київ, вул. Серафимовича, 11 було відключено, та вважає , посилаючись на пояснення позивача, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 47 623 грн.39 коп за період з грудня 2010 року по грудень 2012 року, яка заявлена до стягнення.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції передчасно зробив висновок щодо зміни періоду заборгованості.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватись достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Звертаючись з позовом до суду позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з централізованого опалення за період з 01.01.2011 року по 31.01.2013 року .

Проте судом апеляційної інстанції зазначено, що позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за період з грудня 2010 року по грудень 2012 року , а саме за місяці з грудня 2010 року по березень 2011 року, з жовтня 2011 року по листопад 2011 року, з лютого 2012 року по квітень 2012 року та з жовтня 2012 року по грудень 2012 року.

В матеріалах справи відсутня заява та пояснення позивача про зміну періоду нарахування заборгованості.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції представники сторін також зазначали, що під час розгляду справи заяви про зміну періоду розрахунку позивачем не надавалися.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості судом апеляційної інстанції самостійно змінювати період нарахування заборгованості.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийнята без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для її скасування та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу Українипереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року у справі №910/14195/14 скасувати.

3. Справу №910/14195/14 направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді: Н.В. Акулова

С.Р. Шевчук